Рішення

від 17.01.2022 по справі 905/1679/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2022 Справа №905/1679/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Васильєвій О.М., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Маріупольської міської ради (проспект Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, код ЄДРПОУ 33852448)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС ЕКО" (вул. Дмитрівська, будинок 18/24, м. Київ, 01054,код ЄДРПОУ 36259686)

третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство "Полігон ТПВ" (вул. Флотська, 167, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ 32320725)

про припинення договору

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО про припинення дії договору простого товариства від 27.05.2011, б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ № 2 у рамках проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ ТІС ЕКО від 24.04.2009 та 25.03.2010 , укладеного між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-338 діяв Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО , з іншої сторони, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.07.2011, додаткової угоди № 2 від 26.02.2013, додаткової угоди № 3 від 01.10.2019 до нього, які є невід`ємними частинами зазначеного договору простого товариства, - на підставі пункту 7 частини 1 статті 1141, пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України та підпункту 4 пункту 9.1 договору, у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Позов обґрунтований тим, що оскільки строк дії програми Кіотського протоколу закінчився в кінці 2020 року та у зв`язку з ратифікацією Паризької угоди та введенням в дію з 01.01.2020 Закону України Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року відбулись обставини, настання яких призвело до того, що досягнення мети Простого товариства, припинення строк дії якого є предметом спору, а саме: спільної реалізації Проекту СВ, що задовольняє вимогам ст.6 Кіотського протоколу, у рамках проекту Спільного Впровадження (СВ) Кіотського протоколу, - стало неможливим. Позивач наполягає на тому, що спірний договір був укладений тільки виключно з метою спільної реалізації Проекту СВ, що задовольняє вимоги ст. 6 Кіотського протоколу. Окрім цього, на думку позивача спірний договір суперечить чинному законодавству, оскільки умови договору не приведені у відповідності до умов Паризької угоди. Також, позивач посилається на те, що виконання зобов`язань за умовами Простого товариства з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.10.2019 до договору, якою збільшено термін дії договору до 27.05.2035 суперечить законодавству України, з огляду на нечинність з 2021 року Кіотського протоколу. Виконавчим комітетом позивача надіслано на адресу відповідача пропозицію про внесення змін до договору Простого товариства, на яку відповідач надав відповідь про незгоду змінювати строк дії договору. Позивач посилається також на те, що погодження сторонами спірного договору положень про встановлення когенераційної установки саме в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу суперечить чинному законодавству.

Позиція учасників процесу

Відповідач

04.10.2021, через канцелярію суду, від відповідача надійшов відзив від 27.09.2021 № 27/09 на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідач, вважає що позивачем, в порушення приписів господарського та цивільного законодавства не зроблено пропозицію припинити спірний договір за взаємною згодою сторін. Також, відповідач вважає, що єдиною правовою підставою розгляду по суті позову про припинення договору, може бути лише наявність спору між сторонами, а оскільки позивач не надсилав відповідачу пропозиції припинити договір за згодою сторін, то спір між сторонами щодо таких змін не виникав.

Відповідач стверджує, що правові підстави для розгляду судом запропонованих вимог по суті відсутні, посилаючись на положення ч. 1 ст. 638, ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, ст. 181, ч.ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України.

Третя особа

Третя особа письмових пояснень не надала, представник у підготовчому засіданні надав пояснення щодо діяльності простого товариства.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.09.2021 позовну заяву Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1679/21; справу №905/1679/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.10.2021.

04.10.2021, через канцелярію суду, надійшла зустрічна позовна заява №29/09 від 29.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО до Маріупольської міської рад про визнання укладеною Додаткову угоду №4 до Договору простого товариства від 27.05.2011, б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ№1 і ТПВ№2 у рамках проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ ТІС ЕКО від 24.04.2009 та 25.03.2010 , укладеного між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-338 діяв Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО з іншої сторони, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.07.2011, додаткової угоди №2 від 26.02.2013, додаткової угоди №3 від 01.10.2019 до нього, які є невід`ємними частинами Додаткової угоди №4.

Ухвалою суду від 06.10.2021 залишено без руху зустрічну позовну заяву №29/09 від 29.09.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО .

Протокольною ухвалою суду по справі № 905/1679/21 від 06.10.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.10.2021.

Ухвалою суду від 19.10.2021 розгляд справи № 905/1679/21 відкладений на 08.11.2021.

Ухвалою від 04.11.2021 прийнято зустрічну позовну заяву у справі №905/1679/21 Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО до Маріупольської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду до договору, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та здійснено розгляд справи № 905/1679/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відкладено підготовче засідання на 24.11.2021 та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

24.11.2021, на адресу суду, від Маріупольської міської ради надійшла заява про забезпечення позову (немайновий спір) у межах первісного позову по справі № 905/1679/21.

Ухвалою суду від 26.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви Маріупольської міської ради про забезпечення позову.

07.12.2021, на електронну пошту суду, надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО №06/12 від 06.12.2021 (вх.№25279/21), в якому останній просить суд залишити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО у справі №905/1679/21 без розгляду та повернути заявнику матеріали зустрічного позову. Заява обґрунтована правами позивача передбаченими ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою суду від 07.12.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.12.2021, про що позивача за зустрічним позовом і третю особу було повідомлено ухвалою про повідомлення від 07.12.2021.

Ухвалою суду від 09.12.2021 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО про залишення зустрічного позову без розгляду та залишено без розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО до Маріупольської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду договору.

Ухвалою суду від 09.12.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу №905/1679/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 21.12.2021.

В судове засідання призначене на 21.12.2021 представники учасників справи не з`явились, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.12.2021 відкладено судове засідання на 12.01.2022 у зв`язку з графіком відпустки судді.

У судове засідання призначене на 12.01.2022 представники позивача та відповідача не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду подали клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 12.01.2022 у зв`язку із заявленими клопотаннями про відкладення, судове засідання відкладено на 17.01.2022.

У судове засідання призначене на 17.11.2022 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відео конференції, яке судом задоволено. Проте, під час проведення судового засідання 17.01.2022 відеоконференцзв`язок з представником позивача не вдалося встановити, тому судове засідання проведено за відсутності представників.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

29.03.2011 рішенням Маріупольської міської ради №6/6-338 вирішено укласти договір про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на полігонах ТПВ в Приморському та Орджонікідзквському районах міста в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу з переможцем конкурсного відбору - Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС Еко в новій редакції; уповноважити директора Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради представляти інтереси Маріупольської міської ради.

21.05.2011 року між Маріупольською міською радою (далі - позивач, місто) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО (далі - відповідач, інвестор) підписаний договір Простого товариства від 27.05.2011 б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ ТІС Еко від 24.04.2009 року та 25.03.2010 року (далі - договір).

У преамбулі договору сторонами визначені нижченаведені терміни, зокрема:

Верифікація - перевірка та підтвердження звіту про обсяги скорочення антропогенних викидів парникових газів, досягнуті в результаті реалізації проекту спільного впровадження, з видачею верифікаційного висновку;

Вимоги Кіотського Протоколу - вимоги статті 6 Кіотського протоколу і прийнятих до нього правил, рішень, процедур і вказівок;

Вклади сторін - гроші, майно і майнові права сторін, які вносяться сторонами у спільну діяльність простого товариства;

Детермінація - експертиза проектно-технічної документації проекту спільного впровадження з метою перевірки, аналізу та кількісної оцінки можливих скорочень антопогенних викидів парникових газів, а також відповідності зазначеного проекту вимогам, встановленим для проектів спільного впровадження, з видачею детермінаційного висновку;

Договір купівлі скорочень викидів або ERPA - стандартний договір купівлі-продажу ОСВ простим товариством третій стороні;

Дохід - грошові кошти, отримані простим товариством від продажу ОСВ;

Звалищний газ - суміш газів, що виникає при біологічному розпаді органічних компонентів твердих побутових відходів;

Кіотський протокол або Протокол - протокол до РКЗКООН, прийнятий на третій Конференції сторін РКЗКООН у Кіото, Японія, 11 грудня 1997 року, у який можуть вноситися виправлення;

Комітет з Нагляду СВ - міжнародний орган, що здійснює спостереження за діяльністю по статті 6 Кіотського протоколу;

Лист Підтримки - лист, за допомогою якого Українська держава визнає потенційні можливості Проекту й кваліфікації Проекту СВ відповідно до Кіотського протоколу;

Лист Схвалення - лист, за допомогою якого Українська держава, крім іншого, схвалює Проект як такий, що задовольняє цілі статті 6 Кіотського протоколу, в тому числі, що проект придатний для механізмів Спільного впровадження та/або Одиниць Встановленої Кількості з метою подальшого випуску Одиниць Скорочення Викидів та/або розміщення Одиниць Встановленої Кількості, і українська держава приймає, що вона випустить та передасть Одиниці Скорочення Викидів та/або Одиниці Встановленої Кількості, що були вироблені проектом, простому товариству, створеному даним документом;

Механізм ОВК - схема, розроблена і впроваджувана Українською державою з метою розміщення ОВК в проектній діяльності(ях),що генерують скорочення викидів парникових газів;

Моніторинг - дії, засновані на вимірах, проведених підприємством або органом, найнятим їм, за допомогою яких збираються і реєструються всі дані оцінки викидів ПГ, отриманих у результаті проекту, відповідно до положень Плану Проведення Моніторингуі Верифікації;

Незалежний Орган - юридична особа, акредитована Комітетом з Нагляду СВ у відповідності зі статтею 6 Кіотського протоколу, з метою здійснення всіх необхідних функцій по: визначенню відповідності Проекту вимогам Кіотського протоколу і Верифікації Скорочень Викидів, одержуваних при реалізації такого проекту. До акредитації таких Незалежних Органів, функції Незалежного Органа можуть виконувати оперативні органи, акредитовані по статті 2 Кіотського протоколу;

Одиниця Встановленої Кількості або ОВК - одиниця, випущена згідно з відповідними розпорядженнями в додатку до рішення Конференції сторін, що дорівнює одній метричній тоні еквіваленту двоокису вуглецю, обчислена з використанням потенціалів глобального потепління, визначених в рішенні Конференції сторін або послідовно переглянутих у відповідності до статті 5 Кіотського протоколу;

Одиниця Скорочення Викидів або ОСВ (ERUs) - одиниця скорочення викидів ПГ, рівна одній метричній тонні СО2 (двоокису вуглецю) еквіваленту, обчислена з використанням потенціалів глобального потепління, прийнятих Міжнародною Групою Експертів зі змін клімату і затверджених Третьою Конференцією Сторін РКЗКООН, або послідовно переглянутих у відповідності до статті 5 Кіотського протоколу, що були вироблені Проектом СВ і введені на рахунок Українського Національного реєстру відповідно до вимог Кіотського протоколу;

Парникові гази або ПГ - шість Парникових газів, перерахованих у додатку А до Кіотського протоколу, а саме: Двоокис вуглецю (СО2), Метан (СН4), та Оксид азоту (N2O), а також гідрофлуоровуглеці (HFCs), перфлуоровуглеці (PFCs) та гексафлуорид сірки (SF6);

Період Моніторингу - кожний з періодів, протягом яких підраховується кількість зроблених Скорочень викидів, кожний з таких періодів відповідає року;

План Моніторингу і Верифікації - ряд вимог, встановлених інвестором для застосування у ході моніторингу викидів ПГ і процесу верифікації відповідно до Вимог Кіотського протоколу;

Полігон ТПВ - інженерна споруда, яка призначена для захоронення твердих побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам;

Пост 2012 Схема - міжнародно схвалений механізм, створений на період після 2012року відповідно до Міжнародних правил, який визнає Скорочення викидів Парникових газів як Скорочення викидів в формі ERUs або у будь-якій іншій формі;

Проект - проектна діяльність на об`єкті, описаному в PDD по використанню звалищного газу на полігоні ТПВ №1 та ТПВ №2 в м.Маріуполі, Україна, метою якої є продукція скорочення викидів та досягнення відповідних ОСВ та/або ОВК, що описані в статті 6 та стаття 3 Кіотського протоколу, шляхом розвитку проектів зі звалищного газу, які будуть реалізовані Простим товариством, як проектна діяльність, що задовольняє вимоги ст. Кіотского протоколу.

Просте товариство - партнерство міста та інвестора, засноване даним договором та у відповідності до статей 1130-1143 Цивільного кодексу України.

Скорочення викідів - зменшення обсягу антропогенних викидів парникових газів внаслідок цілеспрямованої діяльності простого товариства .

Спільне впровадження або СВ - механізм, визначений в статті 6 Кіотсткого протоколу, за допомогою якого країни Додатку 1 можуть набувати ОСВ з проектів, що скорочують чисті викиди парникових газів в інших індустріально розвинутих країнах (включаючи країни з перехідною економікою).

У Розділі 1 Договору представлений Стислий опис Проекту .

Комунальне підприємство Полігон ТПВ (м. Маріуполь) відповідальне за організацію захоронення комунальних відходів, а також близьких за складом відходів виробництв та будівельного сміття.

Захоронення відходів здійснювалося на міському полігоні ТПВ № 1, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, та міському полігоні ТПВ № 2, розташованому за адресою: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1, що експлуатуються комунальним підприємством Полігон ТПВ . Полігон ТПВ №1 використовується з 1967 року, а полігон ТПВ №2 - з 1976 року, заходи з дегазації полігонів і відведення фільтрату на них не провадяться.

Біогаз, який утворюється внаслідок анаеробного розпаду відходів, являє собою суміш метану та вуглекислого газу приблизно в рівній пропорції з невеликою кількістю інших органічних сполук. Метан, який складає 40-60% від загальної кількості, належить до найдієвіших парникових газів і є причиною займання полігонів ТПВ.

Завдяки контрольованому збиранню та утилізації біогазу на полігонах ТПВ зменшуються викиди шкідливих газів у атмосферу, що на локальному рівні призводить до поліпшення екологічної ситуації поблизу полігонів, оскільки суттєво знижуються емісії запаху та значно підвищується рівень запобігання загорання та безпека експлуатації полігону. Найпростіший спосіб зниження метану - його спалення факельним способом.

Державні будівельні норми України Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування , які набрали чинності у 2005 році, не передбачають облаштування системами відбору біогазу об`єктів, які вже експлуатуються.

Таким чином, відсутність з одного боку законодавчого регулювання, з іншого - джерел фінансування стримувало до цього часу впровадження в Україні технологій відбору та використання біогазу звалищ.

Мобілізувати інвестиції для реалізації таких проектів дозволяє в даний час проектно орієнтований механізм Спільного Впровадження Кіотського протоколу, який спрямований на підтримку проектів зі скорочення емісії парникових газів.

Інвестор в своїй конкурсній пропозиції запропонував місту цілісне рішення з розвитку, фінансування, впровадження, експлуатації та сервісного обслуговування проекту із відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, як проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу (далі по тексту - Проект СВ). Проект СВ включає також заходи з повного укриття полігонів ТПВ №1 та ТПВ №2 згідно з конкурсною пропозицією Інвестора (шаром до 0,5 м інертного матеріалу) і не вимагає (не передбачає) жодної фінансової участі Міста .

В розділі 4 договору сторони погодили предмет договору, відповідно до якого:

Сторони з метою спільної реалізації Проекту СВ для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації одиниць скорочення викидів (ERU) та їх подальшого продажу домовилися про здійснення спільної діяльності без утворення юридичної особи у правовій формі простого товариства відповідно до статей 1130-1143 Цивільного кодексу України та статей 4-13 даного Договору (п. 4.1.).

Просте товариство створюється на період 15 років з дати укладання Договору щодо Полігону ТПВ №1 у його первинній редакції, а саме: до 24 квітня 2023 року, з можливим продовженням терміну дії даного договору на погоджений сторонами строк за умови екологічної та економічної доцільності подальшого впровадження Проекту СВ (пункт 4.2).

Згідно з п. 4.3 договору сторони домовилися про спільну участь в розробці та впровадженні проекту з дегазації полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою досягнення екологічного ефекту та генерації одиниць скорочення викидів (ERUs), а саме:

1-й етап реалізації Проекту СВ (2009-2010 р.р.) - встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 1, розташованому по вул. Червонофлотській, 167, в м. Маріуполі, пробний період експлуатації установки для збору повної та достовірної інформації щодо кількості та якості утворюваного біогазу, а також повне укриття полігону протягом строку реалізації Проекту (п.4.3.1);

2-й етап реалізації Проекту СВ (з 2011 р.) передбачає встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1 (п.4.3.2).

Місто передає інвестору виключне право розробки проекту та передає простому товариству, заснованому відповідно до цивільного законодавства, права використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою реалізації проекту СВ (п. 4.4 договору). З метою реалізації задач проекту СВ та спільної діяльності Сторони здійснюють вклади у Просте товариство відповідно до ст. 5 цього договору (п. 4.5. договору).

Відповідно до Розділу 5 договору сторони погодили умови про вклади сторін та їх оцінку , зокрема:

для виконання Проекту Місто передає Простому товариству права на використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2, вільні від будь-яких обтяжень на період до 24 квітня 2023 року, а Інвестор від імені Простого товариства приймає передачу прав Простому товариству. Місто також передає Простому товариству ексклюзивне право реалізувати Проект, а Інвестор приймає таке право від імені Простого товариства. Місто надає Простому товариству всю необхідну інформацію та документацію, якою воно володіє, пов`язану з геологічними та технічними характеристиками Полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 (п.5.1.1);

Місто сприяє Простому товариству в одержанні дозволів на проведення додаткових досліджень на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2 одержанні інших дозволів, необхідних для реалізації Проекту СВ (п.5.1.2);

участь Міста в Проекті СВ не передбачає здійснення з його сторони будь-яких фінансових витрат або інвестицій у грошовій формі (п.5.1.3);

Місто гарантує, що не братиме участі в інших договорах спільної діяльності чи будь-яких інших договорах і угодах, пов`язаних з передачею прав на використання полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2 з метою реалізації інвестиційних проектів в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського Протоколу (п.5.1.4);

Місто гарантує, що комунальне підприємство Полігон ТПВ щодо якого Місто здійснює повноваження Власника, належним чином ознайомлене з відповідними рішеннями Маріупольської міської ради про затвердження результатів конкурсу та з умовами укладених Договорів від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009 та від 25.03.2010 про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 (Приморський район) та ТПВ № 2 (Орджонікідзевський район) у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу (п.5.1.5).

Пунктом 5.2 Договору передбачена Участь у проекті Інвестора , зокрема:

Відповідно до п. 5.2.1. Інвестор на свій власний ризик та за рахунок власних коштів здійснює наступний комплекс робіт та інвестицій:

Попередні обстеження з метою підтвердження отримання прогнозованої кількості метану в достатньому обсязі для покриття інвестицій в Проект СВ завдяки доходам від продажу Одиниць Скорочення Викидів.

Проектування, постачання обладнання, спорудження об`єктів, що включає (але не обмежується):

а) всі стадії передпроектних та проектних робіт з системи збору газу, включаючи бурові роботи та прокладення трубопроводів;

b) процедури узгодження Проекту;

с) організація та менеджмент роботи із субпідрядником з постачання обладнання;

d) укладання договорів страхування.

Менеджмент Проекту, що включає виконання та супровід реєстрації Проекту, його експертизу і підтвердження Комітетом з Нагляду СВ є обов`язковою умовою для виробництва Одиниць Скорочення Викидів. У менеджмент Проекту включаються наступні види робіт:

а) підготовка Проектної ідеї (PIN);

b) підготовка повної Проектної Документації (PDD), включаючи розрахунок кількості Одиниць Скорочення Викидів і План Моніторингу та Верифікації;

с) координація і супровід перевірки (Детермінація) і підтвердження (Верифікація) проекту незалежною експертною установою і Комітетом з Нагляду СВ, а також, після впровадження Пост-2012 Схеми, така координація, супровід і підтвердження відповідними організаціями;

d) отримання Листа Схвалення та Листа Підтримки від Державного Агентства Екологічних Інвестицій України.

Згідно з п. 5.2.2. Договору загальний обсяг інвестицій Інвестора у Просте Товариство обмежується коштами та іншим майном, які необхідні для здійснення Проекту СВ, включаючи проектування та будівництво систем дегазації на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, введення їх в експлуатацію та подальшу експлуатацію цих систем. Плановий обсяг інвестицій Інвестора становить максимально 2,5 (два с половиною) млн. євро.

Відповідно до п. 6.3. Розділу 6 Спільне майно Сторін. Ведення спільних справ договору, ведення всіх справ Простого товариства, включаючи бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності, Сторони доручають Інвестору , від імені якого виступає його Директор (без довіреності) або інші особи за довіреністю Директора Інвестора .

Положеннями розділу 9 договору сторони погодили умови про припинення дії договору, а саме: дія договору може бути припинена у наступних випадках:

1) спливу строку дії Договору

2) здійснення Сторонами висновку щодо доцільності здійснення інвестиційного проекту в іншій правовій формі (наприклад, через утворення окремої юридичної особи);

3) якщо Полігон ТПВ №1 та ТПВ №2 перестають відповідати усім належним економічним та технічним вимогам для здійснення прибуткової діяльності Інвестора , що має бути підтверджено незалежними експертами;

4) настання обставин, коли досягнення мети спільної діяльності стає неможливим, у тому числі через неможливість її здійснення на принципах самоокупності та самофінансування.

Відповідно до Розділу 13 договору Інші умови :

Комунальне підприємство Полігон ТПВ , яке повністю належить Місту на праві власності, забезпечує безперешкодний доступ Інвестора на територію Полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2, не перешкоджає виконанню обумовлених Договором робіт, сприяє Сторонам у виконанні положень Договору та укладає з Простим Товариством договори земельного сервітуту щодо земельних ділянок, на яких розташовані Полігони ТПВ № 1 та ТПВ № 2 (пункт 13.1 договору).

У разі затвердження Пост-2012 Схеми, за своїм механізмом відмінної від Кіотського протоколу, Сторони приведуть положення цього договору у відповідність з новими вимогами Пост-2012 Схеми для подальшої реалізації Проекту (пункт 13.12 договору).

27.07.2021 між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО підписана Додаткова Угода № 1 від 27.07.2011 до Договору, відповідно до пункту 2 якої сторони розпочинають реалізацію енергетичної частини Проекту, а саме, виробництво електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, виробленого на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, а також вносять правки до Договору Простого товариства. Зокрема, доповнюють договір пунктом 4.6. наступного змісту: Маріупольська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО погоджуються спільно брати участь в енергетичній частині Проекту, а саме у виробництві електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, виробленого на Полігонах ТПВ № 1 та ТПВ № 2, при цьому Місто надає Простому товариству ексклюзивне право реалізувати енергетичну частину Проекту. У випадку якщо така діяльність підлягатиме обов`язковому регулюванню або ліцензуванню, сторони повинні отримати такі дозволи або ліцензії заздалегідь.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.12.2012 № 6/25-2823 Про укладення додаткової угоди до договору з товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО надано дозвіл департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури міської ради укласти додаткову угоду до Договору Простого товариства від 27.05.2011 № б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 і ТПВ № 2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу з Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО , для реалізації інвестиційного проекта на першому пусковому комплексі першої черги будівництва полігону ТПВ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 № 6/6-338 та рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2012 №6/25-2823 діяв Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО була укладена Додаткова угода № 2 від 26.02.2013 до Договору, відповідно до пункту 2 якого Сторони, в зв`язку з введенням в експлуатацію другої черги ТПВ № 2 відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2012 № 6/25-2823, вносять правки до Договору Простого товариства, а саме доповнити Преамбулу Договору Простого товариства наступними термінами (пункт 2.1 визначає кадастрові номери ділянок полігонів ТПВ № 1 та ТПВ № 2).

Полігон ТПВ 1 - інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, на землях міської ради, площею 14,2652 га, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091, яка знаходиться в експлуатації комунального підприємства Полігон ТПВ з 1967 року.

Полігон ТПВ 2 - інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1, на землях міської ради, загальною площею 34,8088 га, з яких перша черга площею 11,2585 га, кадастровий номер 1412300000:01:018:0010 та 6,3323 га, кадастровий номер 1412300000:01:019:0032, знаходиться в експлуатації комунального підприємства Полігон ТПВ з 1976 року, а друга черга площею 17,2180 га, кадастровий номер 1412336900:01:019:0061, знаходиться в експлуатації комунального підприємства Полігон ТПВ з 2012 року.

Згідно з п. 2.2. Додаткової угоди № 2, доповнено статтю 4 Договору Простого товариства пунктом 4.3.3 наступного змісту:

3-й етап реалізації Проекту СВ (з 2013 року) передбачає розробку Проекту, його затвердження та встановлення системи збору біогазу на введеній в експлуатацію другій черзі полігону ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1.

10.06.2019 до Маріупольської міської ради звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО з листом (вх. № 870-15909-01) з пропозицією розглянути можливість пролонгації чинного Договору Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ до 2035 року.

Рішенням Маріупольської міської ради від 05.09.2019 № 7/44-4254 Про укладання додаткової угоди до договору з Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО надано дозвіл департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури міської ради укласти додаткову угоду до Договору Простого товариства від 27.05.2011 № б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ № 1 і ТПВ № 2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ ТІС ЕКО , з метою продовження строку дії договору та внесення змін до нього.

Між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 05.09.2019 № 7/44-4254 діє Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (в подальшому іменоване - Місто ), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО (в подальшому іменоване Інвестор ), а разом іменовані Сторони було укладено Додаткову угоду № 3 від 01.10.2019 до Договору, відповідно до якої були внесені зміни до Договору, а саме відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 3 до Договору Сторони дійшли згоди збільшити термін дії Договору, в якості додаткових гарантій для Інвестора у зв`язку із необхідністю збільшення інвестицій для реалізації Проекту СВ, а саме до 27 травня 2035 року, з можливим продовженням терміну дії даного Договору на погоджений Сторонами строк.

Згідно з п.3 Додаткової угоди № 3 до Договору: викласти пункт 4.2. розділу 4 Договору Предмет Договору в наступній редакції: 4.2. Просте товариство створюється на період 24 (двадцять чотири ) роки з дати укладання Договору щодо Полігону ТПВ № 1та ТПВ № 2 у його первинній редакції, а саме: до 27 травня 2035 року, з можливим продовженням терміну дії даного Договору на погоджений Сторонами строк за умови економічної доцільності подальшого впровадження Проекту СВ .

Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 3 до Договору: викласти пункт 7.2. Договору в наступній редакції: 7.2. Прибуток, отриманий Простим товариством від продажу Одиниць Скорочення Викидів, розрахований у відповідності до дійсного Договору, розподіляється між Сторонами наступним чином: п. 7.2.1. Інвестор - 90%, п. 7.2.2. Місто -10 %.

Пунктом 9.1 Розділу 9 Договору Припинення дії Договору передбачено, що дія договору може бути припинена у наступних випадках:

1) спливу строку дії договору;

2) здійснення Сторонами висновку щодо доцільності здійснення інвестиційного проекту в іншій правовій формі (наприклад, через утворення окремої юридичної особи);

3) якщо Полігони ТПВ№ 1 та ТПВ № 2 перестають відповідати усім належним економічним і технічним вимогам для здійснення прибуткової діяльності Інвестора , що має бути підтверджено незалежними експертами;

4) настання обставин, коли досягнення мети спільної діяльності стає неможливим, у тому числі через неможливість її здійснення на принципах самоокупності та самофінансування.

Відповідно до п. 13.13 договору: Договір Простого товариства застосовується Сторонами як базовий (рамковий) правовий документ, що об`єднує обидва Договори (від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010), внаслідок чого утворюється лише одне Просте Товариство для здійснення спільної діяльності по впровадженню Проекту. Тексти зазначених договорів втрачають силу на підставі п.13.11. Договору.

Договір простого товариства та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.

На виконання умов договору Простого товариства, між Комунальним підприємством Полігон ТПВ , як землекористувачем (третя особа) та відповідачем підписані договори про встановлення земельного сервітуту: від 14.10.2009 (зареєстрований 28.10.2009 №223 із змінами) на частину земельної ділянки площею 0,5356 га, за адресою м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, землекористувачем якої є КП Полігон ТПВ та від 24.10.2009 2009 (зареєстрований 15.12.20109 №102 із змінами) на частину земельної ділянки площею 6,3323 га, за адресою м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. пр.-т 1 Травня,1, землекористувачем якої є КП Полігон ТПВ .

На підтвердження виконання умов Простого Товариства, відповідачем додані до матеріалів справи копії наступних документів:

1. акту готовності об`єкта до експлуатації від 27.10 2010, а саме влаштування системи збору та утилізації біогазу на міському полігоні твердих побутових відходів за адресою м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 167;

2. декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 17.08.2012. Об`єкт: будівництво системи збору та утилізації біогазу на Приморському полігоні ТПВ в м. Маріуполі Донецької області;

3. декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.08.2019. Об`єктом виступає будівництво когенераційної установки для виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (біогазу) потужністю 1.2 МВт на території Лівобережного полігону твердих побутових відходів, за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект 1 Травня,1.

Також, відповідачем до матеріалів справи надані копії договору купівлі-продажу електроенергії від 18.09.2013 підписаного з Державним підприємством Енергоринок та додаткової угоди до договору від 12.03.2020 підписаного з Державним підприємством Гарантований покупець .

Листом від 18.03.2021 № 34.11.3-17450-04 Маріупольська міська рада, у зв`язку із реалізацією у місті Проекту покращення інфраструктури поводження з ТПВ у м. Маріуполі із залученням фінансування від Європейського банку реконструкцій і розвитку, запропонувала внести зміни до додаткової угоди № 3 до договору Простого товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО листом від 02.04.2021 № 02/04-01 на лист Маріупольської міської ради від 18.03.2021 № 34.11.3-17450-04, не погодилось із запропонованими в односторонньому порядку змінами, щодо скорочення терміну дії Договору з 27.05.2035 року на 31.12.2022 та погодилось з наступними змінами: внесення змін до договору щодо оплати підприємством на користь міста 10% від Чистої виручки (без ПДВ), на заміну діючої редакції - від Прибутку ; безоплатного постачання усієї теплової енергії, що виробляється когенераційними установками Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО .

Позивачем, в свою чергу, до матеріалів справи надані копії проектної документації на будівництво нового полігону ТПВ на земельних ділянках комунальної власності, на яких, як зазначає позивач, наразі знаходиться устаткування Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО та яке за обґрунтуванням позивача, перешкоджає реалізації прав Маріупольської міської ради, а саме: копію експертного звіту затвердженого 10.01.2020 щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво полігону твердих побутових відходів у Лівобережному районі м. Маріуполь разом з додатками.

Судом відмічається, що позивачем не ставиться питання щодо виконання сторонами зобов`язань по договору Простого товариства, щодо внесення змін або розірвання, визнання недійсним договору простого товариства.

Суть спірних відносин полягає в тому, що позивач вважає, що дія договору Простого товариства підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 1141, пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України та підпункту 4 пункту 9.1 договору, у зв`язку з настанням обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Під метою, яку неможливо досягти, позивач розуміє, не можливість реалізувати Проект Спільного Впровадження Кіотського протоколу, зокрема вимоги ст.6 Протоколу щодо передачі будь-якій іншій стороні або отримання від неї одиниці величин скорочення

викидів (квоти на викиди), оскільки строк дії програми Кіотського протоколу закінчився у 2020 році та вже ратифікована Україною Законом від 14.07.2016 нова глобальна угода з протидії зміні клімату на 2021 -2030 роки, відома як Паризька угода, яка вже не передбачає такого механізму.

При цьому, заперечення відповідача зводяться до того, що припинення договору Простого товариства можливе тільки за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди. Оскільки позивач не звертався до відповідача з пропозицією про припинення дії Простого товариства, то відповідно позов є передчасним.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви суду

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас за умовами частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (частина п`ята статті 29 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Предметом спірного договору є спільна розробка та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 (Приморський район) та ТПВ №2 (Орджонікідзевський район) в м. Маріуполі.

Отже, місце виконання договору є м. Маріуполь - за місцезнаходженням міських полігонів, на території яких позивач та відповідач здійснюють спільну діяльність щодо розробки та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів.

За таких обставин, спір щодо припинення дії договору простого товариства розглядається за місцем виконання спірного договору, а не за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно з ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у прийнятому за результатами розгляду справи, суд зокрема повинен зазначити, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.

Права та законні інтереси суб`єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни та припинення господарських правовідносин (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Наведені положення законодавства визначають, що обєктом захисту може бути цивільне право чи інтерес особи, у разі їх порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.627 Цивільного кордексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір Простого товариства від 27.05.2011 з подальшими змінами та доповненнями, який укладений позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО (інвестором).

Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками передбачено Цивільним кодексом України (ст. 1130 - ст.1143).

Так, у відповідності до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Законодавством не визначено ні мінімальний, ні максимальний строк дії договору про спільну діяльність. Сторони самостійно визначають цей строк, виходячи з мети спільного договору.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Враховуючи вищевикладене, нормами чинного законодаства передбачені положення про спосіб захисту права шляхом припинення правовідношення, припинення господарських правовідносин у разі, зокрема, досягнення мети Простого товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

Як вбачається із матеріалів справи, учасниками договору Простого товариства від 27.05.2011 в редакції додаткової угоди №3 від 01.10.2019 погоджено, що договір діє до 27.05.2035.

Договором передбачені умови про припинення дії договору, зокрема п.9.1, а саме: настання обставин, коли досягнення мети спільної діяльності стає неможливим у тому числі через неможливість її здійснення на принципах самоокупності та самофінансування.

Згідно ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Зі змісту договору вбачається від 27.05.2011, що останній укладений в рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу.

Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату (далі Кіотський Протокол) ратифікованим 04.02.2004 Верховною Радою України на підставі Закону України за N 1430-І "Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату", який набрав чинності 17.11.2006.

Метою даного протоколу є кількісне обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів принаймні на п`ять відсотків порівняно з базовим рівнем 1990 року за період дії зобов`язань з 2008 по 2012 роки через виконання кожною із сторін зобов`язань перелічених в Протоколі зобов`язань.

Дійсно, в межах Кіотського протоколу в період дії з 2008 по 2012 роки, передбачався механізм передавання (продажу) одиниць скорочення викидів (продаж квот викидів ). Проте, такий механізм діяв тільки в першому періоді дії Кіотського протоколу до 2012 року. Окрім цього слід відмітити, що метою Кіотського протоколу є кількісне обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів за допомогою різних механізмів.

У грудні 2012 року в місті Доха, Катар було прийнято Дохійську поправку до Кіотського протоколу, що мала дати старт його другому періоду (2013-2020 рр.), проте поправка ще досі не вступила в силу, Україна не ратифікувала її. Нові зобов`язання за Дохійською поправкою - скоротити викиди парникових газів у 2013- 2020 роках принаймні на 18% нижче рівня 1990 року та вже відсутній такий механізм як продаж квот викидів .

Наступним документом у межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стала Паризька угода, що вступила в дію у листопаді 2016 року. Верховна Рада України ратифікувала Законом України від 14.07.2016 №1469 Паризьку угоду та взяла на себе зобов`язання зі скорочення викидів парникових газів. Основна мета угоди - запобігти зростанню середньорічної температури не більш ніж на 2°C, але бажано не більш ніж на 1,5°C у порівнянні з доіндустріальним періодом. Паризькою угодою також не передбачений механізм продаж квот викидів .

В пункті 4.1 договори, учасниками договору Простого товариства від 27.05.2011 визначено мету договору: спільна реалізація Проекту СВ (скорочення викидів) для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації одиниць скорочення викидів (ERU) та їх подальшого продажу (п. 4.1. договору).

Разом з тим, сторони погодили наступні етапи спільної участі та спільних дій щодо реалізації мети договору, а саме:

1-й етап реалізації Проекту СВ (2009-2010 р.р.) - встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ №1, розташованому по вул. Червонофлотській, 167, в м. Маріуполі, пробний період експлуатації установки для збору повної та достовірної інформації щодо кількості та якості утворюваного біогазу, а також повне укриття полігону протягом строку реалізації Проекту;

2-й етап реалізації Проекту СВ (з 2011 року) передбачає встановлення системи збору біогазу та факельної установки на полігоні ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1.

27.07.2011 року додатковою угодою №1 до договору сторони погодили розпочати реалізацію енергетичної частини проекту та доповнити розділ 4 договору пунктом 4.6, яким погодились спільно брати участь в енергетичній частині проекту, а саме у виробництві електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, виробленого на полігонах ТПВ №1 та ТПВ №2.

26.02.2013 додатковою угодою №2 сторони доповнили розділ 4 договору простого товариства пунктом 4.3.3, наступного змісту: 3-й етап реалізації Проекту СВ (з 2013 ), його затвердження та встановлення системи збору біогазу на введеній в експлуатацію другої черги полігону ТПВ № 2 в Орджонікідзевському районі, розташованому за адресою: м. Маріуполь, пр. 1 Травня, 1.

Також, сторони додатковою угодою до договору №3 від 01.10.2019 погодили, що під терміном дохід сторони розуміють вартісну оцінку отриманого ОСВ, що підтверджується приборами обліку та актом постачання електричної енергії за відповідний період оцінки .

Враховуючи вищевикладене, судом відмічається, що умови спірного договору та відповідні зміни до нього свідчать про те, що встановивши мету як досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації одиниць скорочення викидів (ERU) та їх подальшого продажу та погодивши подальші етапи реалізації спільного проекту, сторони дійшли згоди не тільки щодо генерації одиниць скорочення викидів (ERU) та їх подальшого продажу, а також щодо зменшення викидів шляхом повного укриття полігону протягом строку реалізації Проекту та виробництва електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу. Реалізація спільного проекту в частині виробництва електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу підтверджується наданими відповідачем договорами на купівлю - продаж електричної енергії та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації. Представником третьої особи в підготовчому засіданні також надані пояснення на підтвердження того, що відповідач на теперішній час, виробляє електроенергію шляхом когенерації на основі використання звалищного газу на Полігонах.

Судом відмічається, що механізм продажу квот викидів по Кіотському протоколу діяв до 2012 року. Разом з тим, вказані часові обмеження не завадили сторонами укласти додаткові угоди до договору Простого товариства, в яких погодити як збільшення строку дії договору так перерозподіл прибутку з урахуванням енергетичної частини проекту.

Проаналізувавши умови договору та вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом вбачається, що сторони протягом тривалого часу співпрацюють на об`єктах - Полігонах ТПВ №1 та №2 у м. Маріуполі вже за межами механізму продажу одиниць скорочення викидів , зокрема виробництва електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу. Судом також відмічається, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження продажу одиниць скорочення викидів генерованих в порядку виконання спірного договору.

Разом з тим, тільки у вересні 2021 року позивач звернувся до суду з вимогою припинити дії Простого товариства у зв`язку з тим, що на його думку програма в межах Кіотський протокол закінчилась у 2020 року.

При цьому, позивач також звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО про розірвання договору простого товариства від 27.05.2011 б/н Про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 та ТПВ № 2 у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ ТІС ЕКО від 24.04.2009 року та 25.03.2010 року , укладеного між Маріупольською міською радою, від імені якої на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 № 6/6-338 діяв Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО , з іншої сторони, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 27.07.2011, Додаткової угоди № 2 від 26.02.203, Додаткової угоди № 3 від 01.10.2019 до нього, які є невід`ємними частинами зазначеного Договору простого товариства на підставі частини 2 статті 651, пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, в зв`язку з істотним порушенням договору другою стороною Товариством з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО ; про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТІС ЕКО на користь Маріупольської міської ради 34352,77 грн. пені за порушення строків виконання зобов`язання за Договором простого товариства від 27.05.2011 б/н. (справа №905/1915/21).

Однак, в межах цього спору, позивачем не вказуються обставини порушення відповідачем договору Простого товариства.

Окрім цього, позивач у позовній заяві вказує на невідповідність умов договору чинному законодавству, що на його думку є підставою вважати договір недійсним. Проте, з вимогою про визнання недійсним договору позивач не звертається. Судом відхиляються доводи позивача про те, що договір є недійсним, оскільки не відповідає нормам чинного на 2021 рік законодавства, оскільки договір повинен відповідати нормам законодавства в момент його укладення, а у разі зміни законодавства через 10 років після його укладення, до такого договору можуть бути внесені зміни.

Також, суд враховує пояснення позивача щодо того, що місто має намір будувати новий полігон ТПВ і обладнання відповідача, що знаходиться на Полігонах ТПВ №1, №2 може завадити реалізації цього будівництва. Однак, такі наміри позивача повинні бути реалізовані у відповідності з дійсними обставинами, відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи договір Простого товариства, строк дії якого позивач погодив продовжити угодою від 01.10.2019 до 27.05.2035 року при тому, що, ще з 2017 року був проект будівництва новий полігон ТПВ.

Вказані обставини, дають підстави для висновку, що позивач має намір припинити договір з різних підстав, а саме: у зв`язку з неможливістю досягнення мети Простого товариства, з істотним порушенням відповідачем договору, а також, у зв`язку з тим, що місто має проект будівництва нового Полігону ТПВ.

Розглядаючи підстави для припинення договору Простого товариства у зв`язку з неможливістю досягнення мети Простого товариства, суд виходить з того, що метою цього товариства, спільної діяльності сторін, а також Кіотського протоколу, Паризької угоди є зобов`язання України та інших держав-учасниць з кількісного обмеження і скорочення антропогенних викидів та парникових газів, а механізми, які застосовуються для досягнення цієї мети є різними. Судом відмічається, що позивачем не доведено, яким чином закінчення програми продажу квот викидів перешкоджає меті договору, а саме обмеженню і скороченню антропогенних викидів та парникових газів. Щодо невідповідності договору чинному на теперішній час законодавству, то суд зазначає, що не сторони не позбавлені можливості внести зміни до договору та врегулювати правовідносини належним чином. Судом також окремо зазначається, що позивачем не заявляється вимога про визнання недійсним договору у зв`язку з виробництвом електроенергії та тепла шляхом когенерації на основі використання звалищного газу, що на його думку не входить в предмет договору, тому суд не вбачає правових підстав виходити за межі предмету спору та обставин, які підлягають встановленню та притримується принципу правомірності правочину передбаченого ст. 204 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними належними, допустимими, достовірними доказами.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову за наявних підстав та обставин, слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивачку.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 240,241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.01.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 27.01.2022.

Суддя Д.М. Огороднік