Постанова

від 18.01.2022 по справі 2-1101/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 січня 2022 року

м. Харків

справа № 2-1101/11

провадження № 22-ц/818/1705/22

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал ,

апелянт - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Латки І.П., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль у виконавчому листі № 2-1101/11 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал на виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 липня 2011 року у справі № 2-1101/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 108338,89 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України складає 860221,62 грн, судового збору в сумі 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал про заміну стягувача у виконавчому листі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; ОСОБА_1 зазначає, що вказана заява розглянута судом без його належного повідомлення, що позбавило його можливості надати свої заперечення та відповідні докази. Крім того, судом не враховано, що у 2012 року боржник звернувся до ПАТ Райффайзен Банк Аваль з метою добровільного погашення заборгованості. Постановою Правління Банку від 23.03.2012 року позичальнику була дозволена реалізація предмету застави та прощена пеня в сумі 955 299,83 грн. Автомобіль був реалізований за 320 000 грн. Апелянт зазначає, що 29 березня 2012 року він сплатив Банку 185 127,29 грн. та 134 872,72 грн., що з урахуванням сплачених коштів за реалізацію автомобіля та прощення пені, погасило його зобов`язання перед Банком. Про існування виконавчого провадження йому невідомо. Заявником не надано належних доказів набуття ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал права вимоги за кредитним договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал надало відзив на апеляційну скаргу, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року - скасовано. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал про заміну стягувача - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року скасовано постанову Харківського апеляційного суду від 09 березня 2021 року; справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду. Зазначено, що апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права стосовно неповідомлення учасників справи про розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, і правильно застосував пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, скасував рішення суду першої інстанції у цій частині та прийняв нове рішення. Разом з тим не зрозуміло, чи є ТОВ Оптіма Факторинг суб`єктом правовідносин, що склались між всіма учасниками справи; чи укладено договори уступки права вимоги саме з ТОВ Оптіма Факторинг , і яке відношення мають вказані договори до правовідносин, виниклих між ОСОБА_1 та ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал ; якими доказами підтверджується, що ТОВ Оптіма Факторинг не набуло право стягувача, і яке значення для набуття права стягувача ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал має те, що ТОВ Оптіма Факторинг не набуло права стягувача.

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал надало письмові пояснення по справі, в яких зазначило, що ТОВ Оптіма Факторинг не укладало договору відступлення права вимоги до ОСОБА_1 та не являється суб`єктом правовідносин, що склалися між учасниками справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367, ст. 417 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що 18 грудня 2019 року між АТ Оксі Банк та ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 16 травня 2007 року, укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 , перейшло до заявника. Тому наявні підстави для заміни стягувача у справі № 2-1101/11. Крім того, неявка сторін, які повідомлені належним чином, не перешкоджає розгляду справи.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Повідомлення сторін, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви повинно здійснюватися відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

Згідно з ч.2, 4 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями

Виходячи із положень статей 128-130 ЦПК України судова повістка - повідомлення повинна бути вручена завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особи, які повідомляються, мали час для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи; учасники справи вважаються повідомленими належним чином щодо яких у суду є відомості про вручення їм судових повісток тощо.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Тобто заява про заміну сторони виконавчого провадження може бути розглянута судом без учасників процесу, які беруть участь у справі, але лише у разі їх попереднього повідомлення.

Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення боржника ОСОБА_1 про розгляд заяви ТОВ ФК Профіт Капітал про заміну стягувача.

Так, з матеріалів справи убачається, що судом першої інстанції було оформлено судові повістки-повідомлення про виклик в судове засідання ОСОБА_1 , ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал", АТ "Райффайзен Банк Аваль" (а. с. 25, 26, 27), проте доказів їх направлення та отримання сторонами матеріали справи не містять.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду заяви про заміну стягувача за його відсутності.

У зв`язку з чим, ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по суті заяви.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 липня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 108 338,89 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України складає 860 221,62 грн.; вирішено питання розподілу судових витрат (а.с.14-15).

Сторони не заперечують, що вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

18 грудня 2019 року між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Акціонерним товариством Оксі Банк укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до якого Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль передав (відступив) право вимоги за кредитним договором №014/0257/73/86959 від 16 травня 2007 року Акціонерному товариству Оксі Банк (а.с.3-7).

Разом з тим 18 грудня 2019 року між Акціонерним товариством Оксі Банк та ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого Акціонерне товариство Оксі Банк передав (відступив) право вимоги за кредитним договором №014/0257/73/86959 від 16 травня 2007 року ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал (а.с.9-13).

Як на підставу вимог заяви про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11, ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал посилалося на те, що на виконання рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 липня 2011 року був виданий виконавчий лист. При цьому станом на 16 жовтня 2020 року відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вказаного рішення суду. З урахуванням договору про відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року, ТОВ Фінансова компанія Профіт Капітал вважає, що наявні підстави для заміни стягувача - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал по боржнику ОСОБА_1 у виконавчому листі № 2-1101/2011 Дзержинського районного суду м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц (провадження № 61-16879св19).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 року у справі № 5/128, від 21.08.2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові №2-1818/10 від 14 липня 2021 року, заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження (листа) неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Матеріали справи свідчать про те, що заява про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі № 2-1101/2011 подана у жовтні 2020 року, тобто вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Питання щодо поновлення відповідного строку не порушувалося.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що виконавчі листи були пред`явлені до виконання, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання переривався.

Подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

З урахування викладених обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для замінити сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, наявні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 425,70 грн.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Харківської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профіт Капітал на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 425,70 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 27.01.2022 року.