Ухвала

від 22.05.2022 по справі 2-1101/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 травня 2022 року

м. Київ

справа № 2-1101/11

провадження № 61-2712ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профіт Капітал»» на постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профіт Капітал»» про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал»») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що за договорами відступлення права вимоги № 114/2-28 та № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0257/73/86959 від 16 травня 2007 року від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» перейшло до Акціонерного товариства «Оксі Банк», а від останнього до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року заяву ТОВ «Профіт Капітал» задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому листі № 2-1101/11 на його правонаступника ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2011 року у справі № 2-1101/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 108 338,89 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України складає 860 221,62 грн, судового збору в сумі 1 700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року скасовано. У задоволенні заяви ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» про заміну стягувача відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» задоволено. Постанову Харківського апеляційного суду від 09 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року скасовано. У задоволенні заяви ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому листі у справі

№ 2-1101/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року скасувати, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2020 року залишити в силі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Таким чином, процесуальне правонаступництво настає в таких випадках: 1) у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи; 2) заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; 3) в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Правонаступництвом у матеріальних правовідносинах є перехід прав або обов`язків їх учасника до іншої особи внаслідок певних юридичних фактів, у результаті яких один з учасників правовідносин вибуває з них і замінюється іншою особою.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (впродовж невизначеного терміну), а виключно на стадіях судового процесу. Таким чином вказане право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, статтею 334 ГПК України (статтею 442 ЦПК України), з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу (стаття 55 ЦПК України). У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України (статті 55 ЦПК України). У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України (статті 442 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).

Суди встановили, що заява ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі № 2-1101/2011 подана заявником до суду після закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви, Харківський апеляційний суд врахував, що заява ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі № 2-1101/2011 подана заявником до суду після закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а матеріали справи не містять відомостей про те, що виконавчі листи були пред`явлені до виконання, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання переривався.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові дійшов правильного висновку, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви, та, як наслідок, правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Профіт Капітал»» про заміну стягувача у виконавчому листі.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профіт Капітал»» на постанову Харківського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Профіт Капітал»» про заміну стягувача у виконавчому листі у справі

№ 2-1101/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць