Постанова

від 14.01.2022 по справі 640/22169/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22169/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Росава-Тайерс на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Росава-Тайерс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Росава-Тайерс звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 № 4989/0902 форми С про стягнення штрафу за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500 000 грн за порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області кошти в сумі 500 000 грн, сплачені позивачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.03.2021 № 4989/0902 форми С .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Росава-Тайерс до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність встановлених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду. Вказує про отримання рішення за результатом розгляду скарги лише 08.07.2021.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з вернувся з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 № 4989/0902, яке рішенням Державної податкової служби України від 29.06.2021 №14497/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірне податкове повідомлення-рішення, строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дати отримання рішення Державної податкової служби України - 02.07.2021, проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 06.08.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 24.03.2021 № 4989/0902, яке рішенням Державної податкової служби України від 29.06.2021 № 14497/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірне податкове повідомлення-рішення, строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць, який обчислюється з дати отримання рішення Державної податкової служби України - 02.07.2021.

Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 06.08.2021, що вказує на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду.

Апелянт вказує, що рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги ним отримано 08.07.2021, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції та копією рішення про результати розгляду скарги з відбитком штампу вхідної кореспонденції.

Разом із тим, колегія суддів вказує, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінгу поштових відправлень (а.с. 149-150), рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги позивачем отримано 02.07.2021.

Дана обставина апелянтом не спростована жодними доказами.

У той же час, штамп вхідної кореспонденції не є доказом фактичного отримання листа, а фіксує лише факт його реєстрації, а не надходження (отримання).

Також апелянт вказує, що відкривши провадження у даній справі, суд визнав дотримання позивачем строку звернення до суду.

Разом із тим, відповідно до процесуального законодавства, а саме ст.123 КАС України, суд наділений повноваженнями залишити позовну заяву без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Тобто судом першої інстанції було вчинено дії, які прямо передбачені КАС України.

Також апелянт просить надати оцінку тій обставині, що ним пропущений строк звернення до суду лишена три дні.

З даного приводу колегія суддів вказує, що положеннями КАС України не передбачено такої підстави для поновлення строку звернення до суду як невелика кількість пропущених днів, натомість вказано про можливість такого поновлення вразі наявності поважних причин.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи відсутність будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду, ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Росава-Тайерс - залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.01.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна