ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/22169/21
адміністративне провадження № К/990/7394/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Желтобрюх І. Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22169/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: М. А. Бояринцева) від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. Ю. Кучма, В. О. Аліменко, Н. В. Безименна) від 14 січня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» (далі - ТОВ «Росава-Тайерс», позивач, скаржник або товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київський області, контролюючий/податковий орган), в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902 форми "С" про стягнення штрафу за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500 000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;
стягнути з ГУ ДПС у Київській області кошти в сумі 500 000 грн., сплачені позивачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902 форми "С".
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
3. 06 жовтня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, залишено без розгляду.
5. 23 лютого 2022 року на адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року клопотання позивача про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено, поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою товариства, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. 03 червня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірне рішення, яке рішенням Державної податкової служби України від 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2021 року № 4989/0902, а скаргу - без задоволення.
10. 02 липня 2021 року позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06.
11. До суду з цим позовом товариство звернулося 06 серпня 2021 року.
12. У свою чергу, позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням пояснень та доказів на підтвердження поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду не подано.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Залишаючи позовну заяву у справі без розгляду, суди обох інстанцій, посилаючись на висновки судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, вказали на те, що пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
14. Оскільки рішенням Державної податкової служби України прийняла рішення 29 червня 2021 року № 14497/6/99-00-06-03-02-06 (отримане позивачем 02 липня 2021 року) залишено скаргу позивача без задоволення, а з позовом до суду позивач останній лише 06 серпня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому, позивачем при зверненні з позовом до суду не було подано клопотання про поновлення строку, не наведено будь-яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому враховуючи приписи частини третьої статті 123 КАС України наявні підстави для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
15. Разом із тим, судом апеляційної інстанції відхилено твердження позивача про те, що ним отримано рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги 08 липня 2021 року, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції та копією рішення про результати розгляду скарги з відбитком штампу вхідної кореспонденції та зазначено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та трекінгу поштових відправлень (а.с. 149-150), рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги позивачем отримано 02 липня 2021 року. А тому, дана обставина позивачем не спростована жодними доказами.
16. У той же час, штамп вхідної кореспонденції не є доказом фактичного отримання листа, а фіксує лише факт його реєстрації, а не надходження (отримання).
17. Також скаржник вказував, що відкривши провадження у даній справі, суд визнав дотримання позивачем строку звернення до суду. Разом з тим, ураховуючи положення статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції було вчинено дії, які прямо передбачені КАС України.
18. Щодо прохання позивача надати оцінку тій обставині, що ним пропущений строк звернення до суду лишена три дні, колегія суду апеляційної інстанції вказала, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої підстави для поновлення строку звернення до суду як невелика кількість пропущених днів, натомість вказано про можливість такого поновлення вразі наявності поважних причин.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Одразу скаржник звертає увагу суду, що позивач заявляв про поновлення пропущеного строку, а саме 20 жовтня 2021 року, позивач, засобами поштової кореспонденції, рекомендованим листом з повідомленням про вручення подав до суду заперечення проти клопотання про залишення позовної без розгляду з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Судом клопотання отримано 21 жовтня 2021 року (згідно трекінгу Укрпошти). Копія опису вкладення поштового відправлення, чеки про відправку та інформація з сайту Укрпошти додавалися до апеляційної скарги. Проте, підстави вказані скаржником у заяві, судом першої інстанції взагалі не оцінювалися, так само й суд апеляційної інстанції повністю проігнорував основні причини пропуску строку, вказані в клопотанні про поновлення строку звернення, дослідивши другорядні обставини та не вказав на порушення судом першої інстанції статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
21. Суд апеляційної інстанції розглядаючи апеляційну скаргу, фактично переглянув оскаржувану ухвалу суду першої інстанції лише в частині висновку суду, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом в момент подання позовної заяви, не звернувши увагу на доводи позивача, які зазначені в клопотанні про поновлення строку, зокрема щодо коронавірусу
22. В межах даної справи, суд першої інстанції, виявивши, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску, чим обмежив право позивача на судовий захист. Зазначений висновок щодо застосування статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, вказаний в постанові Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, справа № 140/1757/19.
23. Позивач наголошує на тому, що основним аргументом для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач визначив обмеження прав, які були застосовані до позивача при проведенні процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, що спричинені введенням карантину. Додаткові причини пропуску строку звернення були зазначені в клопотанні, які суд першої інстанції не досліджував взагалі.
24. Отже, визначальним порушенням процесуальних норм судом першої інстанції є невжиття заходів поставлення на обговорення питання пропуску строку позивачем, що є протиправним застосуванням статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги та вищенаведених обставин, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
27. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим законом шляхом.
29. Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї, викладено в статтях 160 та 161 КАС України й згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
30. За змістом частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31. При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
32. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
33. У частині першій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
34. Зазначена норма кореспондується й з приписами частини першої статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
35. У той же час, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
36. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).
37. При цьому дії судді першої інстанції, які мають вчинятись за наслідком отриманням позовної заяви визначені в статті 171 КАС України.
38. За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України вказано, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
39. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
40. Слід звернути увагу, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами вже наведеної частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її буквальному аналізі, вказує про обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи.
41. Звідси виплаває висновок, який вже напрацьований Верховним Судом у справі № 620/244/19, постанова від 12 березня 2021 року, провадження № К/9901/11733/19, згідно із яким суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України має спершу залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою в ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.
42. З встановлених матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відкривши спрощене провадження у даній справі, отримавши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, вирішив її в порядку спрощеного провадження без заслуховування позиції позивача.
43. Таким чином, Верховний Суд відзначає, що суд першої інстанції неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд першої інстанції не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
44. З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції залишено без розгляду позовну заяву ТО «Росава-Тайерс» з порушенням норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
45. Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
46. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду із повним та всебічним дослідженням матеріалів та обставин даної адміністративної справи.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава-Тайерс» задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі № 640/22169/21 скасувати.
Справу № 640/22169/21 направити для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
І. Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2022 |
Оприлюднено | 01.07.2022 |
Номер документу | 105024826 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні