Постанова

від 17.01.2022 по справі 640/18098/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18098/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. судді: Пилипенко О.Є. Собків Я.М. за участю секретаря: Висоцького А.М.

за участю сторін:

представника скаржника Серта О.В.,

представника відповідачів Сметанюка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "05" жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визанання протиправавним та скасування податкового повідомлення- рішення ,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 у червні 2021 року звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.04.2020 № 77771-3313-2615.

В обґрунтування вимог, позивач зазначила, що у 2017 році вона незаконно позбавлена права власності на нежитлову будівлю (рейдерське захоплення нежитлової будівлі) та із того часу доступу до неї не має. Наразі своє право захищає в судах. У зв`язку з чим позбавлена права користування та доступу до земельної ділянки. Отже, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розмір орендної плати, встановлений в укладеному позивачем на конкурентних засадах договорі оренди землі, відповідає річній сумі за земельні ділянки, переданій їй в оренду, визначеній пунктом288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством і відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Також суд вказав, що відповідно до даних Державного земельного кадастру, позивач є орендарем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Докази про розірвання договору оренди землі між позивачем та Київською міською радою не надані.

Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не врахував положення абзаців 3, 4 пункту 286,5 статті 286 та пункт 287.1 статті 287 ПК України, які, зокрема передбачають, що у разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період користування землею.

Також скаржник вказує на залишення судом поза увагою приписів ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державний земельний кадастр», які передбачають, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлюють пріоритет над відомостями Державного земельного кадастру щодо інформації саме про користувачів (орендарів) земельних ділянок.

Крім того, суд першої інстанції не врахував положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», які передбачають припинення договору оренди у разі переходу права власності до іншої особи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи,згідно з відомостями бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДІІС у м. Києві, як платник податку на майно, в частині плати за землю фізичних осіб (орендна плата з фізичних осіб) за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0775 га (775 кв.м.), кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:176:0025, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2010 № 939 (договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 31.01.2011 за № 91-6-00925 у книзі записів державної реєстрації договорів).

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.05.2019, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 775 кв.м., кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:176:0025, складає -14599680,42 грн, та відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2020, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, нормативна грошова оцінка земельної ділянки яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 775 кв.м., кадастровий номер ділянки: 8000000000:91:176:0025, також складає - 14599680,42 грн.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2010 № 939 (зареєстрованого від 31.01.2011 за № 91-6-00925) ставка податку застосовується в розмірі - 11,25% від нормативної грошової оцінки.

Головне управління ДПС у м. Києві сформоване ППР від 07.04.2020 № 77771-3313-2615 на суму 1642464,05 грн з орендної плати з фізичних осіб (КБК 18010700) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Сума податку на 2020 рік розрахована наступним чином:

14599680,42 грн х 11,25% = 1642464,05 грн, де:

14599680,42 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки;

11,25% - ставка податку, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.12.2010 № 939. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 31.01.2011 за № 91-6-00925 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до Інформації про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської РДА від 29.05.2018 № 1383469, місце проживання позивача з 08.09.2017 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , приватний будинок.

Податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 77771-3313-2615 на суму 1642464,05грн з податку на майно в частині плати за землю (орендній платі за землю з фізичних осіб (КБК 18010700)) надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 (номер поштового відстеження - 0209704666370), яке відповідно до відмітки «Укрпошти» вручено особисто адресату - 21.08.2020.

Відповідно до листа Акціонерного товариства «Укрпошта» від 12.10.2020 № 33-М-9352 (вх. Головне управління ДПС у м. Києві від 21.10.2020 № 113716/10), зазначено, що рекомендований лист № 0209704666370 на адресу позивача вручений адресату 21.08.2020 під підпис.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно достатті 124 Земельного кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі- Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України(далі -ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту14.1.147 пункту14.1ст.14ПК Україниплата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269ПК Україниплатниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цьогоКодексуземлекористувачі - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт14.1.136. пункту14.1ст.14ПК України).

Відповідно до пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК Україниоб`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК Українипередбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом287.6 статті 287 ПКУкраїни при переході права власності на будівлю,споруду(їх частину)податокзаземельні ділянки,на яких розташовані такі будівлі,споруди(їхчастини),з урахуванням прибудинкової територіїсплачуєтьсяназагальнихпідставахз дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288ПК Українипідставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Згідно з пунктами288.2,288.3 статті 288 ПК Україниплатником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Абзацом 1 пункту287.1 статті 287 ПКУкраїни визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту287.1 статті 287 ПКУкраїни у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з частинами першою і другоюстатті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статей125,126 ЗКУкраїни право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід прав власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю абоспоруду, унормовують положеннястатті 377 Цивільного кодексу України.

Пунктом «е» частини першоїстатті 141 ЗКУкраїни передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з частиною третьоюстатті 7 Закону № 161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до абзацу 8 частини першоїстатті 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі припиняється в разі набуттяправавласностінажитловийбудинок, будівлю або споруду,щорозташованінаорендованійіншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених норм законів свідчить, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власникабудівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2009 ОСОБА_1 набула право власності на нежитлову будівлю з влаштуванням паркінгу загальною площею 6124,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 21.05.2009, укладеного між ОСОБА_2 як дарувальником та ОСОБА_1 як обдаровуваною, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №792 (а.с.12-13).

На підставі рішення Київської міської ради від 24.12.2009 №1010/3079 між Київською міською радою та ОСОБА_1 25.12.2010 укладено договір оренди на 25 років земельної ділянки, площею 0,0775 га, кадастровий номер 8000000000:91:176:0025, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку із влаштуванням паркінгу (а.с.14-22).

У матеріалах справи знаходиться копія рішення Господарського суду міста Києвавід 17.09.2018 (22.05.2019 набрало законної сили), яке ухвалено у справі №910/6869/18 за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета споруКомпанія "Amitiel Holding Limited" про визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування рішення та запису, визнання права власності на нерухоме майно (а.с.58-77).

Вказаним рішенням суду встановлено, що 29.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт.Проперті.Груп" (продавець) та Компанією "Amitiel Holding Limited" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Компанія "Amitiel Holding Limited"набула права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля з влаштуванням паркінгу Літ.А, загальною площею 6 124,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1365213680000 за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на нерухоме майно зареєстровано за Компанією "Amitiel Holding Limited"в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, про що свідчить Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 98928659 від 29.09.2017 виданий Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В.,копія Витягу міститься в матеріалах справи.

Отже, з встановлених вказаним рішенням суду обставин вбачається, що згаданий об`єкт нерухомості 29.09.2017 відчужений Компанії "Amitiel Holding Limited", яка як новий власник розпочала користування земельною ділянкою з придбаним нерухомим майном, тобто з 29.09.2017 позивач як власник не була користувачем земельної ділянки, на якій розташований відчужений об`єкт нерухомості.

Тому, з моменту державної реєстрації (29.09.2017) обов`язок зі сплати податку на землю, на якій розташована нежитлова будівля з влаштуванням паркінгу, загальною площею 6 124,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , лежить на новому власникутакої будівлі, а саме: Компанії "Amitiel Holding Limited".

Крім того, цим же рішенням Господарського суду міста Києва визнано за Компанією "Amitiel Holding Limited" (місцезнаходження: 1-й поверх, Декк Хауз, Зіппора Стріт, Провіденс Індастріел Істейт, а/с 1345, о Має, Республіка Сейшельські Острови, код за реєстром Республіки Сейшельські Острови 157986) право власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля з влаштуванням паркінгу Літ.А, загальною площею 6 124,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1365213680000 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою № 219302841 від 06.08.2021 на підставі рішення Господарського суду міста Києвавід 17.09.2018 у справі №910/6869/18 власником нежитлової будівлі з влаштуванням паркінгу, загальною площею 6 124,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 22.10.2018 зареєстровано Компанію "Amitiel Holding Limited" (а.с.55).

Як зазначалося, в силу вимогст. 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у позивача упродовж 2020 року було відсутнє право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди, розміщене на земельній ділянці, тобто позивач не користувалась земельною ділянкою як власник, то визначення контролюючим органом позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з орендної плати за землю за 2020 рік є протиправним.

Колегія суддів зауважує, що твердження суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів про розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:176:0025, укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_1 , суперечить приписам статей 7, 31 Закону № 161-XIV, які передбачають, що в разі набуттяправавласностіна будівлю або споруду,щорозташованінаорендованійіншою особою земельній ділянці, договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки припиняється.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 315 Кодексу адміністративного судочинства Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першоїстатті 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини першоїстатті 322 КАС Українипостанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Частиною першоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої вказаної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за позовну заяву сплатив 11350,00 грн судового збору, а за подання апеляційної скарги 17025,00 грн.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі: 28375,00 грн.

Керуючись ст.ст.241,242,310,317,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2021 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 07.04.2020 № 77771-3313-2615.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі: 28375,00 грн (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328,329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 січня 2022 року

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків