Ухвала

від 28.01.2022 по справі 2-1866/10

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1866/10

Провадження № 6/643/117/22

УХВАЛА

28.01.2022 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс

заінтересовані особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про заміну сторони його правонаступником у виконавчому провадженні з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2010 у справі № 2-1866/2010,

за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс (надалі -заявник) звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить суд замінити стягувача, Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс , у виконавчому провадженні з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2010 у справі № 2-1866/2010.

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує на те, що до Товариство з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № CM-SME-708/188/2007, за яким боржниками виступають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У судове засідання представник заявника не з`явився, проте подав заяву, відповідно до змісту якої розгляд справи просить проводити у його відсутність.

У судове засідання стягувач не з`явився, належним чином повідомлений, причину неявку суду не повідомив.

У судове засідання боржники не з`явились, проте подали заяви, відповідно до змісту яких просили суд розгляд справи проводити за їх відсутності, також зазначили, що проти задоволення заяви не заперечують.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс заяву, суд вирішив задовольнити її, враховуючи наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Судом встановлено, що 13 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CM-SME 708/188/2007, відповідно до змісту якого останній отримав кредит у розмірі 400 000, 00 доларів США.

Крім того, 13 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_1 було укладено Договір наступної іпотеки № PM-SME 708/188/2007, зареєстрований № 1288, предметом якої є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ Б-1 , загальною площею 334, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 13 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № SR - SME 708/188/2007, відповідно до змісту якого останній зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань за кредитним договором № CM-SME 708/188/2007.

Крім того, 13 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № SR - SME 708/188/2007, відповідно до змісту якого останній зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань за кредитним договором № CM-SME 708/188/2007.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк 3 288 305, 00 грн., стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк по 606, 66 грн. з кожного понесені судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27.10.2010 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2010 залишено без змін.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.11.2021 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство ОТП Банк його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів, виданих Московським районним м. Харкова у справі № 2-1866/2010 за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором № CM-SME-708/188/2007 у розмірі 3 288 305, 09 грн.

Надалі, 22 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (надалі-Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс (надалі-Фактор) укладено Договір факторингу № 22-1/07/2021, врахувавши, що Клієнт володіє, використовує та розпоряджається правом грошової вимоги до третьої особи - Боржника, пов`язаного з наданим кредитом у відповідності до укладеного Кредитного договору № CM-SME 708/188/2007 від 13 грудня 2007 року, погашення Боржником заборгованості за яким не відбулось в строк з тих чи інших причин.

Підпунктом 1.1. Договору передбачено, що Клієнт передає, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитним договором і, в розмірі заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1.2. Договору, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату шляхом дисконтування суми Заборгованості відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. п. 1.3. Договору, Фактор одержує право вимагати (замість Клієнта) від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором.

Розділом 2 Договору Тлумачення термінів визначено, зокрема, що Боржник - ОСОБА_1 ; Договір - цей Договір з усіма змінами, доповненнями та додатками; Документація - документи, які є в наявності у Клієнта та засвідчують права грошової вимоги, що передаються, а саме, оригінал Кредитного договору № CM-SME-708/188/2007 від 13 грудня 2007 року з усіма супутніми документами.

Відповідно до п.п. 6.1. Договору, сторони домовились, що ліміт фінансування складає 400 000, 00 грн. без ПДВ.

Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана в п.п. 6.1. цього Договору, на вказаний Клієнтом рахунок протягом 2 робочих днів з моменту підписання сторонами цього Договору (п.п. 6.2. Договору).

Згідно з Актом приймання-передачі документації від 22 липня 2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (надалі-Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс (надалі-Фактор), Клієнт передав, а Фактор прийняв оригінали кредитного договору № CM-SME 708/188/2007 від 13 грудня 2007 року та графіку повернення кредиту та відсотків № CM-SME 708/188/2007 від 13 грудня 2007 року.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи наявні докази здійснення фінансування Клієнта за Договором факторингу № 22-1/07/2021 від 22.07.2021 без ПДВ у розмірі 400 000, 00 грн., про що свідчить надана заявником копія платіжного доручення № 268 від 22.07.2021.

Крім того, 22 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № PM-SME 708/188/2007, посвідченим 13 грудня 2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О., зареєстрованим за № 1288.

Згідно з Актом приймання-передачі Документації від 22 липня 2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (надалі-Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс (надалі-Новий кредитор), Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв оригінал Договору іпотеки № PM-SME 708/188/2007, посвідчений 13 грудня 2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О., зареєстрованим за № 1288.

У постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13 суд дійшов правового висновку про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Правова позиція Верховного Суду України обґрунтована тим, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , а також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, - виконання судового рішення є завершальною частиною судового процесу та невід`ємною складовою гарантованого державою права на справедливий суд.

За змістом частин другої, третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Оскільки, виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження .

Обов`язковість виконання судових рішень, як невід`ємна складова частина права громадянина на справедливий суд, встановлена також практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та відповідними нормами (ст. 6, 13, ст.1 Першого протоколу) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У рішенні у справі Шмалько проти України (Shmalko v. Ukraine, №60750/00, 20.07.2004) ЄСПЛ беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішенні Європейського суду, прийнятому у справі Soering проти Сполученого королівства , де зазначалося, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами та виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Одночасно суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним вищевказаних правочинів

Вирішуючи питання про заміну сторони суд виходить з того, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 76-80, 86 ЦПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс .

Керуючись ст. ст. 13, 18, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс задовольнити.

2. Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс у виконавчому провадженні з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.06.2010 у справі № 2-1866/2010 за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором № CM-SME 708/188/2007.

3. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.01.2022 року.

Суддя Н.В. Новіченко