Постанова

від 31.01.2022 по справі 643/1811/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

31 січня 2022 року

м. Харків

справа №643/1811/21

провадження № 22-ц/818/714/22

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор , ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Стрельченко Олена Володимирівна

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення приватного нотаріуса за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року, постановлену суддею Сугачової О.О.., -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення приватного нотаріуса.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 26.02.2019 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 1229. В іншій частині вимог заяви відмовлено.

21.07.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор - подано заяву про зустрічне забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_1 на депозитний рахунок Московського районного суду м. Харкова грошових коштів у розмірі 45 064,74 грн.

В обґрунтування заяви вказує, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.04.2021 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 26.02.2019 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 1229. Заявником визначено розмір зустрічного забезпечення в сумі 45 064,74 грн., як суму забезпечення відшкодування збитків Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор у зв`язку із забезпеченням позову за клопотанням ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення приватного нотаріуса. Вважає, що вказаний розмір зустрічного забезпечення є співмірним із розміром збитків, яких може зазнати Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор у зв`язку із забезпеченням позову в майбутньому. Як на підставу для вжиття зустрічного забезпечення позову посилається на той факт, що ОСОБА_1 не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, та майна, яке знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а тому є підстави застосувати зустрічне забезпечення позову відповідно до ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року заяву генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор - Шульгіної І.І. про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення приватного нотаріуса - задоволено частково. Вжито заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Московського районного суду м. Харкова грошові кошти у розмірі 46 064,74 грн. В іншій частині вимог заяви відмовлено. Визначено ОСОБА_1 строк надання зустрічного забезпечення до 09 серпня 2021 року включно (десять днів з дня постановлення ухвали). Роз`яснено ОСОБА_1 обов`язок надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що про факт відсутності реєстрації місця його проживання було вказано в позовній заяві ним самим із зазначенням, що скасування реєстрації в квартирі щодо якої виник спір між сторонами було здійснено примусово- відповідачем, а саме - ТОВ Агентство нерухомості Естейт-Стор без повідомлення позивача ОСОБА_1 . Про факт зняття його з реєстрації за постійним та єдиним місцем мешкання ОСОБА_1 стало відомо безпосередньо перед подачею даної позовної заяви до суду першої інстанції. Також вказує, що на його думку, мотивом звернення відповідача до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову є не відшкодування збитків, які відповідач планує понести, а тільки бажання скасувати арешт накладений Московський районним судом м. Харкова від 02.04.2021 року та можливість реалізувати вказану квартиру, щодо якої на теперішній час і йде розгляд в суді першої інстанції. Зазначає, що відповідачу достеменно відомо про його майновий стан, а саме те що він є інвалідом ІІ групи, не працює та отримує лише пенсію в розмірі 1769,00 грн. на місяць, а отже не має можливості внести на депозитний рахунок Московського районного суду м. Харкова суму яку визначено судом в розмірі 46 064,74 грн. Заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру, а тому обраний відповідачем заходи зустрічного забезпечення позову не підлягають застосуванню.

Відзиву від учасників справи не надходило.

Справу розглянуто в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України , без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції вважав, що розмір зустрічного забезпечення у сумі 46 064,74 грн. буде співмірним із розміром збитків, яких може зазнати відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор у зв`язку із забезпеченням позову шляхом накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Естейн-Стор на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 26.02.2019 року, спричинить останньому реальні збитки (у сумі 46 064,74 грн.), які полягають у реальній неможливості розпоряджатися вищевказаною квартирою.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зареєстрований у спірній квартирі та продовжує проживати, на час подачі позовної заяви його було примусово знято з реєстраційного обліку відповідачем.

Предметом спору в справі є законність укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ТОВ Агенство нерухомості Естейн-Стор та ОСОБА_2 , яка була предметом іпотеки та власністю ОСОБА_1 , за договором позики.

Спірна квартира була передана ОСОБА_1 в іпотеку ОСОБА_2 відповідно до укладеного між ними договору позики від 22.01.2013 року, на даний час кредитором є ТОВ Агенство нерухомості Естейн-Стор .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Отже, суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України ).

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12 , 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення передбачається у випадку відсутності реєстрації місця проживання (перебування) чи місцезнаходження особи у встановленому законом порядку на території України та відсутності у такої особи майна, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в достатньому розмірі для відшкодування можливих збитків відповідача.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування зустрічного забезпечення, представник ТОВ Агенство нерухомості Естейн-Стор зазначив, що обраний спосіб забезпечення суттєво обмежує правомочність розпорядження майном на власний розсуд. Майновий стан ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Також зазначає, що ОСОБА_1 не має реєстрації місця проживання (перебування) чи місцезнаходження у встановленому законом порядку на території України.

Оскільки, представником ТОВ Агенство нерухомості Естейн-Стор не надано будь-яких доказів на підтвердження спричинення збитків, або які можуть бути спричинені йому даним забезпеченням позову.

Посилання на обмеження правомочностей розпоряджання майном на власний розсуд не є підставою для застосування зустрічного забезпечення.

Щодо посилання заявника на відсутність у ОСОБА_1 місця реєстрації проживання (перебування) чи місцезнаходження у встановленому законом порядку на території України, судова колегія виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що скасування реєстрації ОСОБА_1 в квартирі щодо якої виник спір між сторонами було здійснено примусово- відповідачем, а саме - ТОВ Агентство нерухомості Естейт-Стор без повідомлення позивача ОСОБА_1 , в той час як спірне майно залишається місцем проживання позивача.

Виходячи з вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про необхідність застосування зустрічного забезпечення у зв`язку із тим, що забезпечення позову спричинить ТОВ Агенство нерухомості Естейн-Стор реальні збитки, є незаконним та загалом суперечать інституту забезпечення позову, оскільки забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, застосовано саме для унеможливлення здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчуження квартири, яка є предметом позову, на користь третіх осіб.

При застосуванні зустрічного забезпечення суд не перевірив майновий стан заявника, та не встановив, чи має заявник, будучи інвалідом ІІ групи та отримуючи пенсію в розмірі 1 769,00 грн., можливість сплатити в обмежені строки 46 064,74 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви про зустрічне забезпечення позову без задоволення.

Керуючись статтями 367 , 374 , 376 , 381-383 ЦПК України , апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості Естейт-Стор про зустрічне забезпечення позову- залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова