Ухвала

від 27.01.2022 по справі 916/1801/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1801/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Хаджи І.Д.,

від відповідачів:

1) ТОВ «Пальміра Капітал» - Некрасов І.В.,

2) державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича - не з`явився;

3) ПрАТ «Антарктика» - Павшинська Н.С., Некрасов І.В.,

від третіх осіб:

1) ТОВ «Авто Сервіс Компанія» - не з`явився,

2) ТОВ «Ісагіс» (заявника) - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вх. № 2-772/21 від 16.06.2021 р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами у порядку ст.ст. 320-325 Господарського процесуального кодексу України у справі № 916/1801/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства «Антарктика» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» , про визнання недійсним рішення у вигляді протоколу, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування права приватної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства «Антарктика» про:

- визнання недійсним рішення у вигляді протоколу засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Антарктика» від 01 червня 2017 року в частині прийняття рішення про відчуження майна товариства, шляхом внесення додаткового внеску до статутного капіталу ТОВ «Пальміра Капітал» ;

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіонального бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35867634 від 26.06.2017 року, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.06.2017 р. внесений запис про право власності 21113004 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Пальміра Капітал» на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 558866851108);

- скасування права приватної власності ТОВ «Пальміра Капітал» на ділянку залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 558866851108).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2020 р. позовну заяву ТОВ «Агротранссервісбуд» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1801/20, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича та Приватного акціонерного товариства «Антарктика» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» , про визнання недійсним рішення у вигляді протоколу, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування права приватної власності відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р. вищевказане рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» - без задоволення.

16.06.2021 р. ТОВ «Ісагіс» було подано до господарського суду Одеської області заяву (вх. № 2-771/21) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 року по справі № 916/1801/20 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 320-325 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 року у справі № 916/1801/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Агротранссервісбуд» в повному обсязі.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що 22 травня 2021 року на адресу ТОВ «Ісагіс» надійшов лист від ТОВ «Авто Сервіс Компанія» за вих. № 9 від 11.05.2021 року, в якому ТОВ «Авто Сервіс Компанія» повідомлено ТОВ «Ісагіс» про те, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» в результаті впорядкування архівних документів Товариства було виявлено рішення Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» у справі № 14/07 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 11.01.2008 року. Так, заявник вказує, що з огляду на той факт, що Товариство відчужило майно, що є предметом розгляду справи № 14/07, ТОВ «Авто Сервіс Компанія» направило на адресу ТОВ «Ісагіс» матеріали для ознайомлення, а саме: оригінал рішення у справі № 14/07. При цьому, за ствердженнями заявника, вказаним вище рішенням Третейського суду «Захист прав» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 вирішено визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369, а саме Естакади, розташованої згідно з рішенням Виконкому Таїровської селищної ради «Про затвердження назви вулицям у зв`язку із перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича, та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеською область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, буд. № 11. Як вказує заявник, обґрунтовуючи власні висновки Третейський суд «Захист прав» вказав наступне: « 28 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ ІЗ «ЗАЗ» , продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» (покупець) було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369, предметом якого є нерухоме майно - споруда - Естакада, розташована згідно рішення Виконкому Таїровської селищної роли «Про затвердження назви вулицям в зв`язку з перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича, та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вулиця Пивоварна, будинок № 11.... Відповідно до пункту 4.2 статті 4 договору, сторони при укладенні договору погодили, та позивач взяв на себе зобов`язання у термін до 30 листопада 2007 року забезпечити нотаріальне посвідчення договору та завчасно повідомити відповідача про час і місце нотаріального посвідчення. Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників позивача та відповідача, відповідачем взяте на себе зобов`язання щодо забезпечення нотаріального посвідчення договору не виконано, договір нотаріально не посвідчено. Не дивлячись на невиконання позивачем вимог щодо нотаріального посвідчення договору, сторонами було здійснено фактичну передачу майна та підписано акт приймання-передачі віл 03 грудня 2007 року. Згідно зі статтею 2 договору, позивачем було сплачено відповідачу повну вартість майна в розмірі 107898,00 грн. до укладення договору. Представники сторін в засіданні підтвердили факт здійснення повного розрахунку та передачі майна. Таким чином, сторонами було частково виконано договір, окрім його нотаріального посвідчення» .

Таким чином, посилаючись на ст.ст. 2, 5, 6, 50 Закону України «Про третейські суди» , на думку заявника, є очевидним, що вирішення питання про визнання дійсним договору купівлі-проложу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 р. належить до компетенції Третейського суду «Захист прав» , а тому рішення останнього від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 є обов`язковим та свідчить про те, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» в установленому законом порядку набуло право власності на нерухоме майно - Естакаду, розташовану згідно рішення Виконкому Таїровської селищної ради «Про затвердження назви вулицям в зв`язку з перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича. та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вулиця Пивоварна, будинок № 11.

Отже, як вказує заявник, твердження Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2007 р. № 8369, укладений між ЗАТ «ЗАЗ» та ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , в силу закону є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків, не в повній мірі відповідає дійсності, адже він був сформований без врахування надзвичайно важливого доказу, про існування якого учасникам справи відомо не було.

При цьому, опираючись на позиції Верховного Суду , заявник зазначає, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов. По-перше, як вказує заявник, їх існування на час розгляду справи. Щодо вказаної умови заявник зауважує, що рішення Третейського суду «Захист прав» у справі № 14/07, яким було вирішено визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 р., ухвалено ще 11.01.2008 р., що підтверджується копією рішення, яку надана до суду, з огляду на що документи, які підтверджують те, що зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ЗАТ «ЗАЗ» та ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , є дійсним, існували на час розгляду справи № 916/1801/20. По-друге, як зазначає заявник, ще однією умовою є те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Стосовно даної умови заявник вказує, що про рішення Третейського суду «Захист прав» у справі № 14/07 від 11.01.2008 р. йому стало відомо лише 22.05.2021 р., що підтверджується копією конверта, який надано до суду та роздруківкою трекінгу відправлення зазначеного конверта з офіційного сайту АТ «Укрпошта» , з якого вбачається, що відправлення за № 6504700003582, номер якого міститься на конверті, направленому ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на адресу ТОВ «Ісагіс» , вручено 22.05.2021 р, з огляду на що на час розгляду справи № 916/1801/20 дані обставини ТОВ «Ісагіс» не могли бути відомими. По-третє, як зазначає заявник, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Щодо третьої умови заявник зауважує, що в разі, якщо суду була б відома та обставина, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на законних підставах набуло права власності на спірне нерухоме майно, а саме Естакаду, розташовану згідно рішення Виконкому Таїровської селищної ради «Про затвердження назви вулицям в зв`язку з перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича, та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вулиця Пивоварна, будинок № 11, то дана обставина однозначно призвела б до ухвалення зовсім іншого рішення, зокрема, в частині встановлення правомірності переходу до ТОВ «Агротранссервісбуд» права власності на зазначену нерухомість. Підсумовуючи все викладене вище, беручи до уваги позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 03.04.2018 р. у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 р. у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 р. у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 р. у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 р. у справі № 922/1026/19, від 02.03.2021 р. по справі № 908/439/18, зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.05.2020 р. у справі № 802/2196/17-а, заявник вважає, що встановлена ТОВ «Ісагіс» обставина щодо дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 року підпадає під визначене законодавством поняття нововиявленої обставини, та з огляду на це є підставою для перегляду рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 року у справі № 916/1801/20.

У зв`язку з перебуванням справи № 916/1801/20 в суді касаційної інстанції, що унеможливило розгляд вказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» , листом господарського суду Одеської області від 18.06.2021 р. останнього було повідомлено, що питання про прийняття до розгляду вказаної заяви буде вирішено судом після повернення справи № 916/1801/20 до господарського суду Одеської області.

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 08.06.2021 р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р. та рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі №916/1801/20 залишено без змін, поновлено дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р. та рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р., зупинену ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2021 р. у справі № 916/1801/20 вказану заяву ТОВ «Ісагіс» (вх. № 2-772/21 від 16.06.2021 р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами залишено без руху, оскільки в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України заявником не подано до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом заяви, а також заявником до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не надано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та документів, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів, про що господарським судом складено акт № 01-11/487/2021 від 16.06.2021 р.

19.07.2021 р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» надійшла заява про усунення недоліків заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі № 916/1801/20 за нововиявленими обставинами (вх. № 19325/21), до якої заявником додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом заяви, а також докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та докази надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.07.2021 р. у справі № 916/1801/20 заяву ТОВ «Ісагіс» (вх. № 2-772/21 від 16.06.2021 р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду, відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній справі, при цьому призначено судове засідання для розгляду заяви.

Разом з тим слід зазначити, що супровідним листом господарського суду Одеської області від 17.08.2021 р. справу № 916/1801/20 було направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв`язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротранссервісбуд» апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.07.2021 р.

18.08.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» до господарського суду надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами. Так, в обґрунтування поданих заперечень ТОВ «Пальміра Капітал» вказує, що, по-перше, копія наданого заявником рішення третейського суду не відповідає ознакам нововиявленої обставини, а могло би являтися лише новим доказом, який не оцінювався судом, якщо б це рішення відповідало вимогам закону; по-друге, заявник повинен був бути обізнаний про наявність рішення третейського суду ще в червні 2019 року під час укладення ним додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу «Спецавтоцентр» , оскільки під час її укладення повинен був з`ясувати чи набуло ТОВ «Авто Сервіс Компанія» та на якій підставі право власності на естакаду, тим паче з огляду на відсутність у ТОВ «Авто Сервіс Компанія» оформленого належним чином правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на естакаду. Більш того, як вказує ТОВ «Пальміра Капітал» , необхідність з`ясування обставин відсутності нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28.11.2007 р. була обумовлена, зокрема, і неможливістю нотаріального оформлення додаткової угоди № 1. За таких обставин, як наголошує відповідач, якщо ТОВ «Ісагіс» дійсно тільки зараз дізналося про наявність рішення третейського суду, то виключно через власну недбалість, оскільки повинно було дізнатися в червні 2019 р. під час підписання додаткової угоди № 1, а тому викладене виключає визнання цієї обставини нововиявленою відповідно до статті 320 ГПК України. По-третє, ТОВ «Пальміра Капітал» зазначає, що наявність рішення третейського суду не відповідає ознакам істотності цієї обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), оскільки окрім нікчемності договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28.11.2007р. за відсутності нотаріального посвідчення, суд встановив і відсутність у ЗАТ «ЗАЗ» прав власності на естакаду, та відповідно розпоряджатися нею. Також, за ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , обставина, яку заявник вважає нововиявленою не спростовує висновків суду щодо правомірності набуття права власності ПАТ «Антарктика» та ТОВ «Пальміра Капітал» , а тому, підсумовуючи наведене, ТОВ «Пальміра Капітал» вважає, що зазначена заявником обставина для перегляду рішення не відповідає ознакам нововиявленої обставини та не є такою у розумінні статті 320 ГПК України.

Також ТОВ «Пальміра Капітал» вважає за необхідне окремо надати оцінку рішенню третейського суду та його доказовому значенню. Так, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 10.01.2008р. у справі № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду) та ст. 75 ГПК України, ТОВ «Пальміра Капітал» наголошує, що обставини, встановлені рішенням третейського суду не мають преюдиціального значення та підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом, з огляду на що рішення третейського суду не відповідає ознакам належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, визначених статтями 76, 75, 77, 78 ГПК України, та не може доводити дійсність договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28 листопада 2007 р., як про це зазначає заявник.

Окрім того ТОВ «Пальміра Капітал» зауважує, що зі змісту рішення третейського суду вбачається, що правовий режим естакади та підстави набуття сторонами спору права власності на неї третейським судом взагалі не досліджувалися.

Більш того, за ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , рішення третейського суду у справі № 14/07 взагалі не повинно прийматися до уваги з огляду на його невідповідність вимогам ст. 46 Закону України «Про третейські суди» в чинній на той час редакції закону, з огляду на відсутність нотаріального посвідчення підписів судів у рішенні, а також не зазначення в рішенні порядку формування складу третейського суду; доказів, на підставі яких прийнято рішення, а також мотивів, з яких третейський суд відхилив доводи та ті чи інші докази сторін.

Крім того, як зазначає ТОВ «Пальміра Капітал» , рішення третейського суду жодною із сторін, яких воно стосувалося, відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» не виконано, та не підлягало виконанню, з огляду на невідповідність закону. Як зазначає ТОВ «Пальміра Капітал» , відповідно до ст. 182 ЦК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення третейського суду) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягали державній реєстрації відповідним державним органом, а відповідно до п. 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача виникало з моменту державної реєстрації. Проте, як вказує ТОВ «Пальміра Капітал» , державна реєстрація права власності покупця - ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на естакаду не здійснювалася, а відтак, і не виникало, з огляду на що і ТОВ «Авто Сервіс Компанія» і ТОВ «Ісагіс» не мали підстав та відповідно можливості нотаріально посвідчити додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу «Спецавтоцентр» . Так саме, як зазначає ТОВ «Пальміра Капітал» , продавець за договором купівлі-продажу естакади № 8369 від 28.11.2007 р. - ЗАТ «ЗA3» не був власником естакади з визначених законом підстав та не мав документів, що підтверджували б його право власності, відповідно саме за таких обставин договір не міг бути нотаріально посвідченим за будь яких умов, а право власності ТОВ «Авто Сервіс Компанія» не могло бути зареєстровано та виникнути на підставі цього договору, так само як і право власності ЗАТ «ЗA3» на естакаду, яке також ніколи не реєструвалося та ним не набувалося.

Окремої уваги, як вказує ТОВ «Пальміра Капітал» , заслуговує та обставина, що за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань при пошуку за кодом ЄДРПОУ 33545131, який зазначений на бланку рішення третейського суду, значиться інша юридична особа - Громадська організація «Клуб автомобілістів України» , а не ті особи, які зазначені на бланку рішення третейського суду, а тому наведені обставини викликають сумніви з приводу достовірності рішення третейського суду та дозволяють вважати його підробленим, що є відповідно до ст. 80 ГПК України підставою для виключення його з числа доказів і розгляду справи на підставі інших доказів.

За ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , наведені заявником обставини не спростовують того, що у ТОВ «Авто Сервіс Компанія» не виникло права власності на естакаду на підставі нікчемного договору купівлі-продажу (нікчемність договору встановлена рішеннями суду у справі № 916/1801/20 та № 916/1613/20), не зважаючи на рішення третейського суду у справі № 14/07, яке не виконано та не підлягало виконанню з огляду на наведене вище та в той же час, не зважаючи на рішення третейського суду, у ТОВ «Авто Сервіс Компанія» станом на дату укладення додаткової угоди №1 від 12.06.2019 р. між ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , нікчемність якої також встановлена рішеннями суду у справі № 916/1801/20 та № 916/1613/20, також не виникло права власності з огляду, в тому числі, і на приписи ст. 182, ч. 4 ст. 334 ЦК України, та відповідно права розпоряджатися естакадою.

Стосовно того, що обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, ТОВ «Пальміра Капітал» зазначає, що в якості поважності причин необізнаності ТОВ «Ісагіс» посилається на те, що про наявність рішення третейського суду дізналося тільки 22.05.2021 р. з листа ТОВ «Авто Сервіс Компанія» від 11.05.2021 р. вих. № 9, проте необхідним є враховувати те, що справа № 916/1801/20 розглядалася судом протягом майже двох років, протягом яких ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Агротранссервісбуд» , які займають консолідовану позицію та виступають на одному боці, не спромоглися згадати про наявність справи № 14/07 та відповідно знайти в архівах рішення. Наразі ТОВ «Пальміра Капітал» вважає за необхідне зазначити, що протягом двох років жодна із наведених вище осіб про існування справи № 14/07 та рішення третейського суду не згадувала, а навпаки ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Агротранссервісбуд» обґрунтовували свої доводи посиланням на те, що естакада не є об`єктом нерухомості, а відтак, договір не потребував нотаріального посвідчення, з яких поважних причин це відбувалося, заявником не зазначається.

Крім того, як наголошує ТОВ «Пальміра Капітал» , укладаючи додаткову угоду, ТОВ «Ісагіс» повинно було з`ясувати та перевірити підстави, з яких ТОВ «Авто Сервіс Компанія» вважає себе власником естакади та чи має права розпоряджатися нею, а ТОВ «Авто Сервіс Компанія» повинно було надати всі наявні в нього документи на підтвердження своїх прав. Більш того, як зазначалося вище, укладаючи додаткову угоду № 1 до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, сторони безумовно розуміли неможливість її нотаріального посвідчення та реєстрації права власності на її підставі, саме у зв`язку із відсутністю у продавця права розпоряджатися нею, про що, за ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , свідчить, зокрема, послідовність усіх наступних дій щодо внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів щодо права власності на майно, яке зазначено в угоді, при цьому сторони не могли не знати про рішення третейського суду, якщо воно взагалі на той час існувало, а не було сфабриковано пізніше. Найбільш вірогідним, на думку ТОВ «Пальміра Капітал» , є те, що сторони, розуміючи невідповідність законодавству рішення третейського суду з огляду на наведені вище обставини, не вважали доцільним згадування про нього раніше під час розгляду справи, а згадали від безвиході лише після відмови у задоволенні позову. Таким чином ТОВ «Пальміра Капітал» вважає, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» повинно було бути відомо про наявність рішення третейського суду ще під час укладання додаткової угоди № 1 12.06.2019 р.

Також ТОВ «Пальміра Капітал» вказує, що необхідним є врахування того, що 21.07.2021 р. судом вже відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Агротранссервісбуд» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, при цьому під час розгляду заяви, за клопотанням ТОВ «Агротранссервісбуд» копія рішення третейського суду вже була залучена до матеріалів справи та досліджувалася судом, а тому фактично ТОВ «Ісагіс» , який є пов`язаною з ТОВ «Агротранссервісбуд» особою та керується одним і тим же кінцевим власником, є учасником судової справи, та безумовно обізнано тим, що рішення третейського суду вже долучено до справи та досліджувалося судом, проте ТОВ «Ісагіс» повторно надає теж саме рішення третейського суду та в черговий раз вимагає переглянути рішення суду з тієї ж саме підстави, що, на погляд ТОВ «Пальміра Капітал» , є зловживанням процесуальними правами.

19.08.2021 р. Приватним акціонерним товариством «Антарктика» подані до господарського суду заперечення на заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що з тексту копії листа ТОВ «Авто Сервіс Компанія» № 9 від 11.05.2021 р. на адресу ТОВ «Ісагіс» не вбачається, про який договір купівлі-продажу йдеться мова, зазначене про «оригінал рішення у справі № 14/07 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 11.01.2008 року та копію проекту акту прийому-передачі об`єкта в оренду» . При цьому, як наголошує ПрАТ «Антарктика» , копія договору купівлі-продажу нерухомого майна датована 28.11.2007 р., а не 11.01.2008 р., та має номер 8369, а відтак чомусь в своєму листі ТОВ «Авто Сервіс Компанія» реквізити цього договору не зазначає, а зазначає дату якогось іншого договору купівлі-продажу від 11.01.2008 р. Крім того, на думку відповідача, незрозуміло яке відношення має до договору купівлі-продажу «копія проекту акту прийому-передачі об`єкта в оренду» та чому ця копія не була додана до заяви ТОВ «Ісагіс» разом з копіями листа № 9 від 11.05.2021 р. та рішення третейського суду. Таким чином, на думку ПрАТ «Антарктика» , виникає питання щодо існування в якості обставини (факту) - рішення третейського суду від 11.01.2008 р. по справі № 14/07, яка б підтверджувала дійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 р. Разом з тим відповідач вважає, що про рішення третейського суду у справі № 14/07 (якщо воно стосувалось договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2007 р. № 8369) не могли не бути обізнані ані ТОВ «Ісагіс» , ані ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на час розгляду цієї справи, оскільки на час укладення додаткової угоди № 1 від 12.06.2019 року до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2019 р. заявник повинен був з`ясувати підстави для набуття у власність естакади ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , враховуючи відсутність у останнього правовстановлюючого документа на естакаду. З огляду на викладене вище ПрАТ «Антарктика» вважає, що рішення третейського суду не є істотною обставиною для розгляду цієї справи, тобто такою обставиною, коли врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Як вказує відповідач, в заяві ТОВ «Ісагіс» зазначає, що вирішення питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 р. належить до компетенції Третейського суду «Захист прав» , а тому рішення останнього від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 є обов`язковим та свідчить про те, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» в установленому законом порядку набуло право власності на нерухоме майно - Естакаду II. Таке твердження заявника, на думку ПрАТ «Антарктика» , не відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, з огляду на те, що естакада, як зазначає й заявник, це нерухоме майно, право власності на яке у відповідності до ч. 1 ст. 182 ЦК України підлягає державній реєстрації та згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим ПрАТ «Антарктика» зазначає, що статтями 55, 56 Закону України «Про третейські суди» (в редакції на дату рішення третейського суду) передбачено, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Заява про видачу виконавчого документа подається до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом та підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Проте, як зазначає відповідач, в матеріалах справи № 916/1801/20 відсутні докази виконання рішення Третейського суду від 11.01.2008 р. по справі № 14/07, тобто факт державної реєстрації права власності у ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на естакаду відсутній, не містять матеріали справи й відомостей про можливе оскарження цього рішення.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю одночасно трьох підстав, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, за ствердженнями ПрАТ «Антарктика» , дійсність договору купівлі-продажу від 27.11.2008 р. № 8369, нібито встановлена рішенням третейського суду від 11.01.2008 р. у справі № 14/07, не може вважатись нововиявленою обставиною та, відповідно, не може бути підставою для перегляду прийнятого у цій справі судового рішення від 23.10.2020 р.

Крім того, як додає відповідач, рішення третейського суду від 11.01.2008 р. справі № 14/07 не відповідає вимогам ст. 46 Закону України «Про третейські суди» (в редакції на дату цього рішення) з огляду на те, що підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду не посвідчені нотаріально; у рішенні третейського суду не зазначені порядок формування третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою (враховуючи той факт, що у договорі купівлі-продажу зазначено про розгляд справи в складі одного третейського судді, якщо сторони додатково не погодять іншого та про розгляд справи Головою Третейського суду або Третейським суддею, призначеним Головою Третейського суду). З огляду на викладене, на думку ПрАТ «Антарктика» , рішення третейського суду у справі № 14/07 від 11.01.2008 р. не відповідає вимогам статей 76, 77, 78, 79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності його як доказу, який міг би підтвердити законність набуття ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , а значить й заявником, а також ТОВ «Агротранссервісбуд» права власності на естакаду.

Між тим відповідач зауважує, що рішення третейського суду від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 вже надавалось ТОВ «Агротранссервісбуд» під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами та розглядалось судом у цій справі.

Так, приймаючи до уваги повернення 05.01.2022 р. матеріалів справи № 916/1801/20 до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.01.2022 р. у справі № 916/1801/20 судове засідання для розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. за нововиявленими обставинами призначено на 14 січня 2022 р.

Так, у судовому засіданні господарського суду 14 січня 2022 р. по справі № 916/1801/20 було протокольно оголошено перерву до 27 січня 2022 року о 17 год. 00 хв.

20.01.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Капітал» через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення. Так, відповідач - ТОВ «Пальміра Капітал» додатково зазначає, що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 р. № 4 зазначив, що підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

За ствердженнями відповідача, саме з такого виходила судова палата у господарських справах Верховного суду України, зазначивши в постанові від 18.11.2008 р. про те, що «Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 25.02.2008 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сіті-Центр» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.03.2007 р. Апеляційний і касаційний суди не звернули увагу, що викладені обставини не є нововиявленими, а є новими доказами, які були відомі ЗАТ «Київгума» на час розгляду справи і не спростовують фактів невиконання своїх зобов`язань боржником перед АБ «Аллонж» за договором про відкриття кредитної лінії, тому не мали правових підстав для скасування законної і обґрунтованої постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року» .

Так, за ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , саме Вищий господарський суд України в постанові від 10.02.2010 р. у справі № Д13/36 зазначив таке: «У рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 р. у справі № 1-3/2008 зазначено, що відповідно до Закону України «Про третейські суди» третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (ст. 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов`язковими лише для сторін спорів. Рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин. Ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання. Таким чином, рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз правової підтримки бізнесу» від 02.02.2009 р. у справі № 19/01/2009-1, є обов`язковим лише для сторін вказаної справи. При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз правової підтримки бізнесу» від 02.02.2009 р. у справі № 19/01/2009-1 не були визнані недійсними положення укладеного між Відділенням та Товариством купівлі-продажу державного майна від 29.08.95 р., з посиланням на які було прийнято рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 09.09.96р. Таким чином, рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз правової підтримки бізнесу» від 02.02.2009р. у справі №19/01/2009-1 та встановлені у ньому обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України» .

Також ТОВ «Пальміра Капітал» вказує, що, узагальнюючи практику перегляду судових рішень у зв`язку із нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства, Верховний суд України в листі від 01.01.2009 р. зазначив, що «ухвалою про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду закінчується розгляд справи» . Тобто, як зазначає відповідач, до такої ухвали і видачі виконавчого документу розгляд справи третейським судом не вважається завершеним згідно наведеної позиції Верховного Суду.

Між тим відповідач підкреслює, що однією із обов`язкових ознак існування нововиявлених обставин, зокрема, є те, що обставини, на які посилається заявник, не могли бути відомі йому на час розгляду справи, отже, останній несе ризик того, що обізнаність про існування відповідних фактів на час розгляду справи залежить виключно від його власного волевиявлення.

За ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , системний аналіз ст.ст. 75, 320 ГПК України разом з наведеними вище правовими нормами та з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду призводить до висновків про невідповідність рішення третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» у справі №14/07 та зазначені в ньому обставини не має ознак нововиявленої обставини з огляду на наступне:

1. Рішення третейського суду жодним чином не стосується позивача - ТОВ «Агротранссервісбуд» або заявника ТОВ «Ісагіс» та їх прав або обов`язків, тим паче, що в якості підстави набуття права власності на естакаду ТОВ «Ісагіс» , ці особи зазначають укладену в 2019 р. додаткову угоду № 1, нікчемність якої встановлена судом у справі № 916/1801/20, та на нікчемність якої жодним чином не впливає рішення третейського суду, та не спростовує висновків щодо відсутності законних підстав у ТОВ «Ісагіс» для набуття права власності на естакаду і подальшого розпорядження нею.

2. Рішенням третейського суду не встановлено жодної підстави з числа визначених законом щодо виникнення права власності на естакаду у продавця за договором ЗАТ «ЗАЗ» , тобто висновки суду у справі № 916/1801/20 щодо відсутності законних підстав у ЗАТ «ЗАЗ» для набуття права власності на естакаду і подальшого розпорядження нею не спростовуються.

3. На підставі рішенням третейського суду ухвала про видачу виконавчого документа не видавалася, а державна реєстрація прав ТОВ «Авто Сервіс Компанія» щодо естакади не здійснювалася, останнє не набуло права власності на естакаду з визначених законом підстав та у спосіб, що встановлено судом у справі № 916/1801/20 на підставі зібраних і досліджених доказів.

4. Рішенням третейського суду не є актом правосуддя, а встановлені ним обставини підлягають доведенню в загальному порядку під час розгляду господарських справ. Проте, як вказує відповідач, під час розгляду справи № 916/1801/20 дійсність договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28 листопада 2007р. між ЗАТ «ЗАЗ» та ТОВ «Авто Сервіс Компанія» доведена не була.

5. ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , яке значиться учасником справи за рішенням третейського суду, та було учасником справи № 916/1801/20, не могло бути не обізнаним щодо рішення третейського суду, але не надало його своєчасно та не згадувало про нього під час розгляду справи № 916/1801/20, так саме і ТОВ «Ісагіс» під час нотаріального укладення договору купівлі-продажу ОН «Спецавтоцентр» безумовно був обізнаний, що за даними технічного паспорту та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, естакада до ОН «Спецавтоцентр» не входить. Більш того, за ствердженнями ТОВ «Пальміра Капітал» , це вбачається і з переліку споруд в предметі договору, який підписаний ТОВ «Ісагіс» , з огляду на що, підписуючи додаткову угоду № 1 до цього договору без її нотаріального посвідчення, ТОВ «Ісагіс» перед укладанням додаткової угоди № 1 не міг не ознайомлюватися з документами, на підставі яких ТОВ «Авто Сервіс Компанія» вважає, що набув право власності на естакаду і може нею розпоряджатися. Водночас, як вказує відповідач, жодних документів на підтвердження набуття права власності на естакаду, окрім нікчемного договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28 листопада 2007р., ТОВ «Авто Сервіс Компанія» не має та до суду не надавало, з огляду на що відповідач вважає, що рішення третейського суду надавалося ТОВ «Ісагіс» перед укладанням додаткової угоди №1, або було виготовлено значно пізніше - вже після розгляду справи № 916/1801/20.

6. Рішення третейського суду не є нововиявленою обставиною, а обставини, які в ньому містяться, не впливають на остаточні висновки суду.

Підсумовуючи наведене, ТОВ «Пальміра Капітал» зазначає, що рішення третейського суду не є нововиявленою обставиною, а встановлені ним обставини, зокрема щодо дійсності договору купівлі-продажу естакади № 8369 від 28.11.2007 р., підлягають доведенню в загальному поряду, але не були доведені під час розгляду справи № 916/1801/20 та у разі належного ставлення, обставини рішення третейського суду мали бути, або були відомі заявнику на час розгляду справи, та безумовно мали бути відомі ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , яке є учасником цього рішення, а також є учасником справи, і зобов`язано було надати усі наявні у нього докази.

Також ТОВ «Пальміра Капітал» вважає за необхідне повідомити, що рішення третейського суду у справі № 14/07 досліджувалося Південно-Західним апеляційним господарським судом у справі № 916/1613/20.

21.01.2022 р. від Приватного акціонерного товариства «Антарктика» до господарського суду надійшли письмові пояснення. Так, відповідач вказує, що згідно рішення Конституційного суду України від 10.01.2008 р. у справі № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду) третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції, враховуючи що рішення третейського суду № 14/07 не є допустимим доказом, яким може бути підтверджене набуття ТОВ «Авто Сервіс Компанія» права власності на естакаду за договором № 8369 від 28.11.2007 р. Також ПрАТ «Антарктика» зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 підлягав і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, третейським судом під час вирішення спору за участю ЗАТ «ЗАЗ» та ТОВ «Авто Сервіс Компанія» щодо вказаного договору застосована норма частини 2 ст. 220 ЦК України, яка не підлягала застосуванню щодо цього правочину. Між тим відповідач зауважує, що обставини щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (Естакади) № 8369 від 28.11.2007 р. рішенням третейського суду №14/07 на час розгляду цієї справи господарським судом не могли не бути відомі заявникові, що нібито придбав Естакаду у ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , позивачу, в разі існування цих обставин. При цьому із посиланнями на ст. 76 ГПК України відповідач вважає, що рішення третейського суду № 14/07 не відповідає вимогам щодо належності доказів внаслідок того, що цим рішенням не підтверджується заявлені позивачем вимоги щодо порушення його права власності на спірні об`єкти, зокрема, на Естакаду, яка є належністю залізничної колії №7.

Представники відповідача - державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондаря Олексія Миколайовича та третіх осіб у судове засідання 27.01.2022 р. не з`явилися, хоча про дату і час розгляду заяви повідомлялися судом належним чином.

Розглянувши та дослідивши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 статті 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Із сукупності зазначеного можна дійти висновку, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акту, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 р. по справі № 922/1141/19.

За таких обставин, передбачений главою 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості.

При цьому суд зазначає, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

При цьому, суд зауважує, що не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2019 р. у справі № 905/1502/15 зазначив, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Отже, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Звертаючись до господарського суду із заявою про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, заявник - ТОВ «Ісагіс» посилається на рішення Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2007 року, яким у задоволенні первісного позову Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Сервіс Компанія» до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобільний завод» про визнання дійсним договору задоволено та визнано дійсним з дня набрання даного рішення законної сили договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 - Естакади, розташованої згідно з рішенням Виконкому Таїровської селищної ради «Про затвердження назви вулицям у зв`язку із перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича, та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. Пивоварна, буд. № 11 у визначеній редакції. Відтак заявник вказує, що зазначене рішення від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 є обов`язковим та свідчить про те, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» в установленому законом порядку набуло право власності на нерухоме майно - Естакаду.

Як вбачається із вказаного рішення Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 третейським судом зазначено наступне:

« 28 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ ІЗ «ЗАЗ» ), продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО СЕРВІС КОМПАНІЯ» /(покупець) було укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369. Предметом договору є нерухоме майно - споруда - Естакада, розташована згідно рішення Виконкому Таїровської Селищної Ради «Про затвердження назви вулицям в зв`язку з перейменуванням деяких вулиць в житлових масивах с. Мізікевича, та за межами населених пунктів» № 197 від 22 жовтня 2004 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вулиця Пивоварна, будинок № 11.

З боку позивача договір було підписано Заступником Голови Правління ЗАТ «ЗАЗ» з фінансів та планування пані Золотаревською Інною Михайлівною, яка діяла на підставі довіреності від 29 жовтня 2007 року, посвідченою приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1012. Згода Наглядової Ради ЗАТ «ЗАЗ» , яка передбачена статтею 9 Статуту ЗАТ «ЗАЗ» , отримана у встановленому чинним законодавством порядку та відповідно до вимог Статуту ЗАТ «ЗАЗ» та оформлена протоколом № 71 засідання Наглядової Ради ЗАТ «ЗАЗ» від 26.09.2007 року.

З боку відповідача договір було підписано Шиляєвим Андрієм Миколайовичем, який діяв на підставі довіреності від 10 липня 2007 року, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1402. Згода Ради відповідача, що передбачена пунктами 9.2.3.б. та 9.2.3.8. Статуту ТОВ «АВТО СЕРВІС КОМПАНІЯ» , отримана у встановленому чинним законодавством порядку та відповідно до вимог статуту товариства та оформлена протоколом засідання Ради товариства від 11 травня 2007 року.

Відповідно до пункту 4.2. статті 4 договору сторони при укладенні договору погодили, та позивач взяв на себе зобов`язання у термін до 30 листопада 2007 року забезпечити нотаріальне посвідчення договору та завчасно повідомити відповідача про час і місце нотаріального посвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представників позивача та відповідача, відповідачем взяте на себе зобов`язання щодо забезпечення нотаріального посвідчення договору не виконано, договір нотаріально не посвідчено.

Не дивлячись на невиконання позивачем вимог щодо нотаріального посвідчення договору, сторонами було здійснено фактичну передачу майна та підписано акт приймання передачі 03 грудня 2007 року.

Згідно зі статтею 2 договору позивачем було сплачено відповідачу повну вартість майна в розмірі 107898,00 грн. до укладення договору. Представники сторін в засіданні підтвердили факт здійснення повного розрахунку та передачі майна.

Таким чином, сторонами було частково виконано договір, окрім його нотаріального посвідчення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається» .

Таким чином, вказаним рішенням Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 було встановлено, що договір від 28.11.2007 р. нотаріально не посвідчено, при цьому, не дивлячись на невиконання вимог щодо нотаріального посвідчення договору, сторонами було здійснено фактичну передачу майна та підписано акт приймання передачі 03.12.2007 р., а також позивачем було сплачено відповідачу повну вартість майна в розмірі 107898,00 грн. до укладення договору, з огляду на що третейський суд дійшов висновку, що сторонами було частково виконано договір, окрім його нотаріального посвідчення.

Разом з тим господарський суд зазначає, що вказані договір купівлі-продажу № 8369 від 28.11.2007 р., за яким ЗАТ «ЗАЗ» продав ТОВ «Авто Сервіс Компанія» естакаду, та рішення третейського суду, яким цей договір визнано дійсним, жодним чином не стосуються прав або обов`язків як ТОВ «Ісагіс» - заявника, так і ТОВ «Агротранссервісбуд» - позивача, а також не спростовують висновків суду щодо нікчемності додаткової угоди № 1 від 12.06.2019 р., укладеної між ТОВ «Авто Сервіс Компанія» і ТОВ «Ісагіс» з огляду на недотримання її сторонами нотаріальної форми.

При цьому господарський суд зауважує, що під час розгляду даної господарської справи № 916/1801/20 судом досліджувалося питання перебування у власності ЗАТ «ЗАЗ? нерухомого майна - Естакади.

Так, у рішенні господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. по даній справі № 916/1801/20, зокрема, судом встановлено, що:

- так, на підтвердження перебування залізничних колій та естакади із 1980 року у власності АТ «ЗАЗ? у зв`язку із здійсненням останнім будівництва вказаної естакади, позивач посилається на Технічний паспорт залізничного під`їзного шляху ВАТ «АвтоЗАЗ? ст. Іллічівськ-Паромна районний парк Одеської залізничної дороги, виготовлений у 1998 році МП «Універсалпроект?. Наразі господарський суд вважає такі посилання позивача безпідставними, оскільки технічний паспорт за своєю правовою природою не є правовстановлюючим документом, не спрямований на визначення наявних прав власності, а також не містить достатніх відомостей щодо наявних прав, натомість він є документом, який містить технічні характеристики об`єкту. При цьому запис у п. 1.1 вказаного техпаспорту про те, що будівництво під`їзного шляху закінчено в 1980 році, не свідчить про здійснення будівництва саме ВАТ «АвтоЗАЗ?. Між тим зазначення у ньому про те, що залізничний під`їзний шлях належить ВАТ «АвтоЗАЗ? унеможливлює достовірно визначити, на яких саме правах - власності чи будь-якому іншому праві. Крім того, зазначений технічний паспорт був виготовлений у 1998 році, саме в той час, коли залізничні путі знаходилися у володінні Одеської залізниці, які в подальшому були відчуженні останньою на користь ТОВ «Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн? за договором купівлі-продажу від 10.05.2002 р., який був визнаний недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2004 р. по справі № 3/554 саме з огляду на те, що колії належать на праві власності АРК «Антарктика» . Таким чином, господарський суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами перебування спірних об`єктів нерухомості у власності ЗАТ «ЗАЗ? на момент укладання зазначених вище договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2007 р. № 8369 та від 03 березня 2008 року № 03-03/08, які передбачали відчуження Естакади та Під`їзної дороги.

- наявні в матеріалах справи докази, які досліджені судом, свідчать про те, що до приватної власності ЗАТ «ЗАЗ?, а в подальшому й ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Агротранссервісбуд» , був переданий об`єкт нерухомості «Спецавтоцентр» виключно в складі будівель та споруд, визначених нотаріально посвідченими угодами купівлі-продажу, при цьому спірні нежитлові об`єкти - Естакада та Під`їзна дорога до об`єкту нерухомості «Спецавтоцентр» у власність вказаних осіб не перебували. Адже, доказів протилежного, зокрема, доказів, які б підтверджували факт перебування цих об`єктів у власності ЗАТ «ЗАЗ?? та передачі їх в подальшому ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Агротранссервісбуд» , матеріали справи не містять. Натомість матеріалами справи підтверджено перебування у власності ПрАТ «Антарктика» естакади та залізничної колії № 7 у складі об`єкту нерухомості «Ділянка залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 558866851108), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1-Ж, що перейшло до ТОВ «Пальміра Капітал» за актом прийому-передачі у зв`язку з внесенням його до статутного капіталу останнього.

Таким чином, як встановлено судом, ЗАТ «ЗАЗ» не був власником естакади та не мав документів, що підтверджували б його право власності.

Разом з тим господарський суд зауважує, що зі змісту рішення Третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. вбачається, що третейським судом у справі № 14/07 обставини щодо набуття та наявності у ЗАТ «ЗАЗ» (продавця за договором від 28.11.2007 р.) права власності на естакаду взагалі не з`ясовувалися та не досліджувалися.

Крім того господарський суд наголошує, що зазначене рішення третейського суду від 11.01.2008 у справі №14/07 жодною із сторін, яких воно стосувалося, не виконано, та не підлягало виконанню, що підтверджується наступним.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про третейські суди» (в редакції закону, що діяла на час ухвалення рішення від 11.01.2008 р.) виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Згідно ст. 182 ЦК України (в редакції закону, що діяла на час ухвалення рішення від 11.01.2008 р.) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягали державній реєстрації відповідним державним органом, а відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникало з моменту такої реєстрації.

Таким чином, вказане рішення третейського суду від 11.01.2008 р., яким визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна № 8369 від 28.11.2007 р. дійсним, що відповідно є підставою для переходу та виникнення права власності, підлягало виконанню виключно шляхом реєстрації такого права за набувачем майна відповідним державним органом на підставі виданого компетентним судом виконавчого документа.

Проте, такий виконавчий документ в матеріалах даної справи відсутній та відповідна державна реєстрація права власності ТОВ «Авто Сервіс Компанія» на естакаду не здійснювалася.

Отже, наявні в матеріалах справи докази, які досліджені судом, свідчать про те, що до приватної власності ЗАТ «ЗАЗ?, а в подальшому й ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , ТОВ «Ісагіс» та ТОВ «Агротранссервісбуд» , був переданий об`єкт нерухомості «Спецавтоцентр» виключно в складі будівель та споруд, визначених нотаріально посвідченими угодами купівлі-продажу, при цьому спірні нежитлові об`єкти - Естакада та Під`їзна дорога до об`єкту нерухомості «Спецавтоцентр» у власності вказаних осіб не перебували.

Крім того господарський суд зауважує, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про третейські суди» (в редакції закону, що діяла на час ухвалення рішення від 11.01.2008 р.) рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення третейського суду.

Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - засновника цього третейського суду. Підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.

У рішенні третейського суду повинні бути зазначені: назва третейського суду; дата прийняття рішення; склад третейського суду і порядок його формування; місце третейського розгляду; сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у розгляді справи третейським судом; висновок про компетенцію третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою; стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду; встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін; висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог; норми законодавства, якими керувався третейський суд при прийнятті рішення.

Висновки третейського суду, що містяться в рішенні по справі, не можуть залежати від настання або ненастання будь-яких обставин.

У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються: сторона, на користь якої вирішено спір; сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов`язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій; розмір грошової суми, яка підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням третейського суду; строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій; порядок розподілу між сторонами витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом; інші обставини, які третейський суд вважає за необхідне зазначити.

Водночас, як встановлено судом, вказане рішення третейського суду у справі № 14/07 не відповідає вимогам чинній на час його прийняття редакції ст. 46 Закону України «Про третейські суди» , оскільки підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду не посвідчені нотаріально; в рішенні не зазначений порядок формування складу третейського суду; не зазначені докази, на підставі яких прийнято рішення, а також мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи та ті чи інші докази сторін.

Разом з тим господарський суд враховує, що Міністерство юстиції України листом від 09.01.2007 р. № 19-32/1 довело до відома нотаріусів та бюро технічної інвентаризації наступну інформацію про те, що для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, до бюро технічної інвентаризації має надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом, який входить до судової системи України.

При цьому рішенням Конституційного суду України від 10.01.2008р. у справі № 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду) встановлено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п`ятою статті 55 Конституції України. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону (1701-15) третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов`язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону (1701-15), пункт 1 частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» ). Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону (1701-15) випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону (1701-15) третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору. Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Так, із змісту рішення третейського суду від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 вбачається, що правовий режим естакади та підстави набуття сторонами спору права власності на неї третейським судом взагалі не досліджувалися, а саме рішення не відповідає вимогам законодавства.

При цьому господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Таким чином, з огляду на викладене, в будь-якому разі рішення третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 не є обов`язковим, при цьому належних доказів на спростування встановлених у рішенні господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі № 916/1801/20 обставин ТОВ «Ісагіс» не надано.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про наявність нововиявлених обставин для перегляду судового рішення у справі № 916/1801/20 зводяться виключно до подання нового доказу, який не оцінювався судом під час ухвалення господарським судом рішення від 23.10.2020 р. у даній справі № 916/1801/20, проте стосовно обставин, що були вже встановлені судом, а також з метою переоцінки доказів у справі, що вже були оцінені судом при вирішенні спору.

При цьому суд зауважує, що відповідач належним чином не обґрунтував та не довів суду, що докази, на які він посилається, є вирішальними для вирішення спору у справі № 916/1801/20.

Разом з тим господарський суд зазначає, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18.11.2004).

Так, у поданій заяві про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами заявник наголошує, що зазначені ним обставини не були йому відомі під час розгляду справи в суді, оскільки такі докази отримані останнім від ТОВ «Авто Сервіс Компанія» лише 22.05.2021 р. згідно листа від 11.05.2021 р. вих. № 9.

Водночас господарський суд зауважує заявнику, що ТОВ «Авто Сервіс Компанія» , яке за рішенням третейського суду від 11.01.2008 р. було позивачем за зустрічним позовом, а по справі № 916/1801/20 - третьою особою на стороні позивача, не могло бути не обізнаним щодо такого рішення третейського суду, водночас не надало його своєчасно до суду та не згадувало про нього під час розгляду справи № 916/1801/20. Разом з тим ТОВ «Ісагіс» під час нотаріального укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.06.2019 р., а саме об`єкту - «Спецавтоцентр» безумовно був обізнаний, що за даними технічного паспорту та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, естакада до «Спецавтоцентр» не входить, при цьому заявник - ТОВ «Ісагіс» , підписуючи додаткову угоду № 1 до договору від 12.06.2019 р. без її нотаріального посвідчення, перед її укладанням не міг не ознайомлюватися із документами, на підставі яких ТОВ «Авто Сервіс Компанія» вважає, що набув право власності на естакаду і може нею розпоряджатися. Відтак, господарський суд доходить висновку, що заявник - ТОВ «Ісагіс» ще щонайменш у червні 2019 року був обізнаний про рішення третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07, на підставі якого ТОВ «Авто Сервіс Компанія» вважало себе власником Естакади та відповідно могло нею розпоряджатися. Таким чином, зазначені заявником обставини, які він вважає нововиявленими, були відомі йому на момент розгляду справи господарським судом, але відповідні докази не були своєчасно подані заявником до суду. Крім того, навіть якщо вказане рішення третейського суду «Захист прав» Всеукраїнської громадської організації «Мерседес - Бенц Клуб Україна» від 11.01.2008 р. у справі № 14/07 було би належним чином оформлено та відповідало вимогам законодавства, останнє не відміняє факт того, що майно - Естакада було придбано заяваником - ТОВ «Ісагіс» за нотаріально непосвідченою додатковою угодою № 1 до договору від 12.06.2019 р.

Відповідно до частин 3-4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Приймаючи до уваги недоведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» наявності одночасно всіх трьох умов, які є необхідними для існування нововиявлених обставин, а також враховуючи, що рішення суду було предметом оскарження в апеляційному та касаційному порядках, за результатами яких відповідне рішення було залишено без змін, під час якого було встановлено правомірне перебування у власності ПрАТ «Антарктика» естакади та залізничної колії № 7 у складі об`єкту нерухомості «Ділянка залізничної колії довжиною 6678 м в межах від Іллічівського морського рибного порту до передпаромного парку (Іллічівськ-Паромна), що в подальшому перейшло до ТОВ «Пальміра Капітал» за актом прийому-передачі у зв`язку з внесенням його до статутного капіталу останнього, а покладені в основу заяви позивача доводи не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі № 916/1801/20 слід відмовити, а вказане рішення залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 320, 325, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вх. № 2-772/21 від 16.06.2021 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 23.10.2020 р. у справі № 916/1801/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 01.02.2022 р.

Суддя В.С. Петров