Ухвала

від 26.01.2022 по справі 348/2045/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 348/2045/21

провадження № 61-21203ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В. ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою

про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована на АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що в разі здійснення будівництва на цій земельній ділянці або її відчуження, позивач не зможе захистити свої права та інтереси, а також права та інтереси членів сім`ї. Зазначав, що існує висока можливість того що ОСОБА_2 може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб або здійснити будівництво будь-яких споруд, що значно утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тим більш зробить неможливим повноцінне користування та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована на АДРЕСА_1 заборонивши ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на вказаній земельній ділянці та вчиняти будь-які дії щодо цієї земельної ділянки.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 вересня 2021 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року скасувати, ухвалу Надвірнянського районного суду від 27 вересня 2021 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду щодо неспівмірності із заявленими позовними вимогами є помилковим, а оскаржуване судове рішення ухвалено в результаті неповно з`ясованих фактичних обставин справи та внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Крім того, Івано-Франківський апеляційний суд скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову не врахував, що у разі задоволення позовних вимог виконання такого рішення буде неможливим у зв`язку з тим, що спірне майно вже буде належати іншій особі, в результаті чого утворив обставини щодо неможливості подальшого виконання рішення суду .

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,

з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Встановивши, що предметом спору, який виник між сторонами у справі, є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку , а також те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що спірна земельна ділянка, що належить відповідачу ОСОБА_2 може бути відчужена, забудована або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, врахувавши співмірність заходів забезпечення позову, які просив вжити позивач щодо оспорюваної земельної ділянки із заявленими позовними вимогами, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд є судом права і його повноваження визначені статтями 400, 409 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць