Рішення
від 15.11.2024 по справі 348/2045/21
НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2045/21

15 листопада 2024 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 : ОСОБА_4

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , Ланчинської селищної ради ОТГ, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилаються нате,позивач євласником домоволодіння,що розташованеза адресою АДРЕСА_1 .Зазначене домоволодінняє спадковиммайном після смерті матері- ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Правовласності на домоволодіння підверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Надвірнянської нотаріальної контори 08 грудня 2007року. Домоволодіння складається з житлового будинку, літньої кухні, стайні, стодоли, убиральні, огорожі та криниці.

Рішенням сесії Ланчинської селищної рада від 15.06.1999 року № 45 «Про дозвіл на перебудову житлового будинку до свого домогосподарства ОСОБА_5 », його матері надано дозвіл на будівництво житлового будинку. Одночасно цим же рішенням затверджено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки виділеної індивідуальному ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 .

На підставі цього рішення його матері ОСОБА_5 виданий дозвіл на право виконання будівельнх робіт від II.08.1999року.

Як вбачається з акту виносу в натурі меж, земельної ділянки і розбивки будівель від 22 червня 1999 року, який є складовою будівельного паспорта, для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд земельна ділянка площею 0,1590 га виділена за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, встановлені в натурі межі цієї земельної ділянки.

Одночасно технічним бюро районного архітектора виготовлено план відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку його матері ОСОБА_5 . З цього плану також вбачається, що дійсно земельна ділянка для будівництва житлового будинку виділена площею 0,1590 га. Цим планом визначені розміри, конфігурація земельної ділянки та розташування будівель і споруд на цій земельній ділянці.

Отже будівництво житлового будинку було здійснено відповідно до вимог будівельних норм і правил на виділеній земельній ділянці для цієї мети, тобто без будь-яких порушень законодавства України.

Житловий будинок побудований, на місці старого житлового будинку, який належав його дідові ОСОБА_7 . Цей будинок уже не був придатний для проживання і тому його мати здійснила будівництво нового житлового будинку.

Відповідно до земельно-кадастрових книг за ОСОБА_5 обліковано земельні ділянки загальною площею 0,3357 га, з них 0.15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0.0170 га для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянки межують одна з одною, тобто складають одну цілу земельну ділянку. Після смерті матері земельні ділянки перейшли в його користування.

Рішенням сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998 року йому надано в постійне користування земельну ділянку площею 0.09 га, в тому числі 0.05га із землекористування колишньої с/с «Прут» та 0.04 га із землекористування його матері ОСОБА_5 під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Земельна ділянка площею 0.09га була виділена в натурі, межувала із земельною ділянкою його матері ОСОБА_5 та із земельною ділянкою сільськогосподарської спілки «Прут», на якій були розташовані столярний та лісопильний цехи. Його земельна ділянка та земельна ділянка його матері були суміжними, що підтверджується викопіровкою з опорного плану смт. Ланчин із розміщенням ділянки наділеної ОСОБА_1 під /перебудову/нове будівництво житлового будинку. Зазначені факти підтверджуються викопіровкою з опорного плану смт.Ланчин із розміщенням ділянки виділеної ОСОБА_1 . Під нове будівництво житлового будинку. Вказана викопіровка погоджена селищним головою ОСОБА_8 .

Ця земельна ділянка знаходилась завжди в користуванні його близьких родичів, а саме в 1956 році була виділена його дідові ОСОБА_7 , що підтверджується викопіюваннями з генерального плану за 1956 рік. В подальшому земельна ділянка була в користуванні його батьків, а з 1998 року в його постійному користуванні.

Таким чином, в його користуванні була земельна ділянка площею 0.09 га, і розташована в АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці він планував здійснити будівництво житлового будинку. З 1998 року постійно за спірну земельну ділянку сплачую податок.

Після вилучення частини земельної ділянки з користування його матері, площа земельних ділянок які були обліковані за нею в АДРЕСА_1 , складали: 0,15 га для будівництва житлового будинку господарських будівель та споруд і 0.0170 га для ведення особистого селянського господарства, загальна площа земельних ділянок складала 0.167га. Цей факт підтверджується відповіддю Ланчинської селищної ради від 23.09.2019 за №1308/02.2-09 на адвокатський запит щодо надання інформації про облік земельних ділянок

Загальна площа земельних ділянок, які були виділені його матері ОСОБА_5 та йому, що розташовані по АДРЕСА_1 була 0,257 га. На сьогодні, земельна ділянка, що розташована в АДРЕСА_1 і яка знаходиться в його користуванні становить площу 0, 1802 га.

Отже відповідачу ОСОБА_9 продана та передана у власність з його користування земельна ділянка площею 0,0768 га.

Через вказану земельну ділянку з АДРЕСА_1 його мати та він здійснювали проїзд до домогосподарства, тобто обслуговування домогосподарства та всі роботи по домогосподарству здійснювались з АДРЕСА_1 . З часу існування домогосподарства та проживання там, його батьки та він завозили продукти, дрова, будівельні матеріали, з вул. Січових Стрільців іншого під`їзду чи проїзду до домогосподарства не було.

Цей під`їзд до його домогосподарства з АДРЕСА_1 одночасно використовувався для під`їзду до пилорами та столярного цеху колгоспу, а в подальшому селянської спілки «Прут». Тобто, використання підїзду здійснювали спільно він та його батьки до свого домоволодіння, а працівники селянської спілки «Прут» та громадяни смт. Ланчин до столярного цеху та пилорами колгоспу.

У вересні 2018 року ОСОБА_3 почав встановлювати огорожу на проїзді, яким він користовувся для під`їзду до свого домоволодіння, а він відповідно до столярного цеху. Встановивши бетонний фундамент з металічною огорожею на його земельній ділянці та на проїзді, він чинить перешкоди у користуванні його домоволодінням та земельною ділянкою, оскільки повністю позбавив його права повноцінно користуватись та розпоряджатись своїм домоволодінням та земельною ділянкою. Він не має можливості завести дрова, сіно, продукти, не може використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та приватизувати її.

ОСОБА_3 ствердив, що земельна ділянка та проїзд є його власністю оскільки він викупив його разом з столярним цехом та пилорамою і він не дозволить більше користуватись йомуі під`їздом до домогосподарства.

З вересня 2018 року він почав звертатись до Ланчинської селищної ради та до ОСОБА_3 про вирішення цієї проблеми та з`ясування всіх обставин, а також вирішити цю проблему в позасудовому порядку.

18 вересня 2018року він звернувся до Ланчинської селищної ради про самовільне захоплення земельної ділянки ОСОБА_3 та незаконну передачу йому у власність земельної ділянки, в тому числі під`їзду.

На його звернення від 18.09.2018 року щодо самовільного захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_3 та незаконної передачі йому у власність земельної ділянки, в тому числі підїзду він отримав відповідь 17.10.2018 року. Ланчинська селищна рада повідомила, що самовільного захоплення земельної ділянки не виявлено, а земельна ділянка площею 0.05 га, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2004 року, за цільовим призначенням: для обслуговування столярного цеху та пилорами.

Таким чином 17 жовтня 2018 року, він дізнався, що земельна ділянка площею 0,09 га, яка надана йому у постійне користування відповідно до рішення Ланчинської селищної ради від 23.09.1998року під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.05 га із землекористування колишньої с/с «Прут» та 0.04 га із землекористування його матері ОСОБА_5 , загальною площею 0,09 га продані ОСОБА_3 і входять у земельну ділянку площею 0,0886 га, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, яка розташована в АДРЕСА_2 .

На його звернення в лютому та в червні 2021 року Ланчинська селищна рада обстежила його домогосподарство і надала відповідь від 25.02.2021 року та довідку від 29.06.2021 року, що до його домогосподарства не має заїзду з АДРЕСА_1 і дійсно є труднощі з доїздом великогабаритного транспорту.

З вересня 2018року Ланчинська селищна рада належної інформації не надавала не зважаючи на його заяви та скарги, а також на адвокатські запити. Вважає, що ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою площею 0,0768 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , а також під`їздом до свого домоволодіння. Земельна ділянка незаконно продана та передана у власність ОСОБА_3 . Так рішенням Ланчинської селищної ради від 22 червня 1999 року №45 виділено його матері ОСОБА_5 земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . Технічним бюро районного архітектора виготовлено план відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку його матері ОСОБА_5 . З цього плану вбачається, що загальна площа земельної ділянки для будівництва житлового будинку 0,1590га. Цим планом забудови визначені розміри, конфігурація земельної ділянки та розташування будівель і споруд на цій земельній ділянці .Розміри земельної ділянки:довжина земельної ділянки від вул. Січових Стрільців - 56.50 м.; довжина земельної ділянки від пилорами - 37.00 м.;ширина земельної ділянки від суміжної земельної ділянки ОСОБА_10 34.00 м.;ширина земельної ділянки від столярного цеху та від його земельної ділянки 40.00 м. Як вказано в плані відводу земельної ділянки, межа цієї земельної ділянки проходить на відстані 9.30 м. від столярного цеху в одній частині і в другій частині 7.00 м.

Однак, конфігурація спірної земельної ділянки, поворотні точки В - Б кадастрового плану, в тій частині де межує із його земельною ділянкою зовсім інша. Цей факт підтверджується кадастровим планом на спірну земельну ділянку. Конфігурація та площа земельної ділянки, яка виділена моїй матері також підтверджується проектом забудови земельної ділянки. На цьому проекті забудови видно площу та місце розташування земельної ділянки відносно столярного цеху, пилорами та земельної ділянки ОСОБА_10 . На сьогодні конфігурація та загальна площа його земельної ділянки яка відведена його матері та йому є зовсім іншою та набагато меншою, а саме на 0,0768 га.

Як вбачається з акту виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель вад 22 червня 1999 року, який є складовою будівельного паспорта, земельна ділянка площею 0,1590 га виділена для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та встановлені в натурі межі цієї земельної ділянки.

Одночасно, технічним бюро районного архітектора виготовлено план відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку його матері ОСОБА_5 . З цього плану також вбачається, що дійсно земельна ділянка для будівництва житлового буднику була виділена площею 0,1590 га. Вказаним планом забудови визначені розміри, конфігурація земельної ділянки та розташування будівель і споруд на цій земельній ділянці.

Отже, земельна ділянка площею 0,1590 га винесена в натурі і будівництво житлового будинку його матері здійснено на підставі дозвільних документів, а саме на підставі дозволу на право виконання будівельних робіт від 11.08.1999 року.

В лютому 1999 року Ланчинська селищна рада подавала позовну заяву про вилучення земельної ділянки площею 0.05га виділеної жителю смт.Ланчин ОСОБА_1 під будівництво індивідуального житлового будинку із землекористування колишньої с/с «Прут». В цій справі він був відповідачем, що підтверджується копією позовної заяви. Однак, в зв`язку з неявкою до суду Ланчинської селищної ради, справа була залишена без розгляду, що підтверджуться копією ухвали Нддвірняиського районного суду від 26.02.1999 року.. Позовна заява та ухвала про залишення позову без розгляду, підтверджують факт перебування спірної земельної ділянки у його користуванні.

Отже, рішення сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998 року про надання у постійне користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_1 на території с/ес«Прут» не скасовано, не визнавалось недійсним та не відмінялось.Рішення сесії Ланчинської селищної ради від 23.09,1998 року є чинним.

Ланчинська селищна рада стверджує, що земельна ділянка площею 0,09 га, яка була надана йому у постійне користування відповідно до рішення Ланчинської селищної ради від 23.09.1998 року під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд ввійшла в склад земельної ділянки площею 0,1886 га, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034. А також стверджує, що земельна ділянка площею 0,1886 га, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034 є тією ж самою земельною ділянкою площею 1897,0 кв. м. у яка відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2004 року селищною радою продана ОСОБА_3 .

Так відповідно до договору купівлі- продажу земельної ділянки від 20.08.2004року, Ланчинська селищна рада відчужила ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1897,0 кв.м. Місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки для обслуговування столярного цеху тапилорами, за рахунок земель запасу Ланчинської селищної ради. Однак, як вбачається з вищевказаного договору-купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_3 продана земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , а земельна ділянка площею 0,09 га, яка була надана йому в постійне користування розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На момент продажу спірної земельної ділянки, він та його мати ОСОБА_5 були законними користувачами земельних ділянок, які межували з пилорамою та столярним цехом.

Вважає, що ОСОБА_3 продана земельна ділянка зовсім іншої конфігурації, але в результаті самовільного захоплення спірної земельної ділянки, площа та конфігурація земельної ділянки змінилась і в результаті ОСОБА_3 надано у власність дві земельні ділянки: кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Очевидним є факт незаконної передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0768 га, яка була надана йому у постійне користування відповідно до рішення Ланчинської селищної ради від 23.09.1998року під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель.

На незаконність передачі у власність земельної ділянки, вказує і той факт, що відповідно до генерального плану АДРЕСА_4 повинна проходити дорога шириною 8 м. Дорога повинна проходити повз межі земельних ділянок ОСОБА_3 поворотні точки Г А кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 2624656200:05:002:0034 та поворотні точки Д - А плану відновлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, яка розташована по АДРЕСА_3 . Варто зазначити те, що Ланчинська селищна рада знала про наявність цієї дороги в генеральному плані, однак затвердили технічну документацію на земельні ділянки. На сьогодні така дорога відсутня.

ОСОБА_3 побудував огорожу саме на цій земельній ділянці. Зведена огорожа проходить від поворотних точок Г - В - Б відповідно до кадастрового плану цієї земельної ділянки, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034.

На кадастрових планах двох земельних ділянок не зазначенодорогу, як це вказано в генеральному плані смт. Ланчин, фрагмент генерального плану додається.

На момент укладення договору купівлі- продажу земельної ділянки від 20.08.2004року між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 , він був законним користувачем земельної ділянки.

Згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,09 га або частини цієї земельної ділянки площею 0,05га з його користування та передачу цієї земельної ділянки ОСОБА_3 - він не надавав, як це встановлено ч.5 ст. 116, ст.141, ст. 142 Земельногокодексу України в редакції станом на 20.08.2004 року.

Рішення про вилучення в нього цієї земельної ділянки Ланчинська селищна рада не приймала. Отже, Ланчинська селищна рада незаконно відчужила земельну ділянку, яка була в його користуванні ОСОБА_3 . 15 квітня 1997року виконавчим комітетом ОСОБА_11 видано свідоцтво про право власності на нежитловий будинок за адресою АДРЕСА_5 . В свідоцтві зазначено, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності лісопильний цех, загальна площа 128,5 м2.

22 грудня 1998року ОСОБА_3 купив столярний цех в ОСОБА_12 . Факт купівлі-продажу підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 22.12.1998 року посвідченого приватним нотаріусом Фрич Р. 1. Надвірнянського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №Д-224.

Як вбачається з цього договору, ОСОБА_3 купив столярний цех, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Загальна площа столярного цеху, зазначеного в плані літерою «А», складає 328 кв. метри.

Із зазначеного випливає, що земельні ділянки, на якій знаходяться лісопильний цех та пилорама розташовані по АДРЕСА_1 , на що вказують правовстановлюючі документи на столярний цех та пилораму.

22.08.2004 року ОСОБА_3 придбав земельну ділянку. Факт купівлі-продажу підтверджується копією Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Гуменюком Р. В. Надвірнянського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №185 .Отже, земельна ділянка, яку придбав ОСОБА_3 за цим договором купівлі-продажу розташована за зовсім іншою адресою.

Вважаю, що до складу земельної ділянки, яка була придбана ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2004 року входила частина земельної ділянки кадастровий номер 2624056200:05:902:0034 (спірна земельна ділянка) та частина земельної ділянки площею 0,2856 га кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, яка розташована по АДРЕСА_3 .

Однак, в подальшому розміри та конфігурація придбаної земельної ділянки за домовленістю між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 були змінені, поділені на дві земельні ділянки і передані у власність ОСОБА_3 відповідно до технічних документацій на ці земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка площею 0,1886 га кадастровий номер 2624056200:05:002:0034 для обслуговування столярного цеху та пилорами, розташована по АДРЕСА_1 .

- земельна ділянка площею 0,2856 га кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, для ведення особистого селянського господарства розташована по АДРЕСА_3 .

Варто зазначити, що земельна ділянка площею 0,2856 га кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, яка розташована по АДРЕСА_3 незаконно надана у власність ОСОБА_3 , оскільки на цю земельну ділянку відповідно до вимог Земельного кодексу України в редакції на момент передачі у власність останньому цієї земельної ділянки мав надаватись дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та затверджуватись проект землеустрою, тобто станом на 23.03.2012 року. З невідомих причин Ланчинська селищна рада надала дозвіл на виготовлення технічної документації, незважаючи на те, ОСОБА_3 жодного відношення до цієї земельної ділянки не мав. Ця земельна ділянка ніколи не використовувалась ним для ведення особистого селянського господарства, реально вона використовувалась для обслуговування пилорами та столярного цеху.

Обміри земельної ділянки площею 0,1886га, кадастровий номер

2624056200:05:002:0034, яка розташована в

АДРЕСА_1 , землевпорядною організацією проводились без його

участі, ніхто не попереджав про проведення обмірів та встановлення межових знаків.

Як вбачається з виписки з протоколу комісії з питань земельних відносин, розвитку села та аграрної політики від 26.06.2017 року, в зв`язку з безпідставною відмовою у підписі суміжного землекористувача ОСОБА_1 . комісія рекомендувала голові комісії ОСОБА_13 погодити межу земельної ділянки площею 0,1886га для обслуговування столярного цеху та пилорами по вул. Українська ОСОБА_3 .

На засіданні комісії він присутній не був, Ланчинська селищна рада не повідомляла його про засідання комісії та про розгляд питання щодо погодження меж вказаної земельної ділянки. Більш того, Ланчинська селищна рада та /або ОСОБА_3 не звертались до нього про погодження меж земельної ділянки.

В протоколі комісія зазначила, що він безпідставно відмовився від підпису. Однак будь яких відомостей, в зв`язку з чим він відмовився підписувати акти чи кадастровий план земельної ділянки не вказано.

В Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання зазначено, що акт складено в його присутності (п. 2 цього Акту) і що власники суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено (п. З цього Акту) (додаток №28).

Це не відповідає дійсності. В разі його присутності при обмірах земельної ділянки, він одразу би дізнався, що земельна ділянка продана ОСОБА_3 і про порушення меж його земельних ділянок. Члени комісії та Ланчинська селищна рада свідомо внесла до цього Акту неправдиві відомості, внаслідок чого було незаконно продано і передано у власність спірнуземельну ділянку ОСОБА_3 .

Вважаю, що Ланчинська селищна рада діяла тільки в інтересах ОСОБА_3 і саме для цього не повідомляла його про проведення обмірів земельної ділянки та про засідання комісії.

Отже, саме Ланчинська селищна рада та ОСОБА_3 діяли неправомірно під час проведення обмірів земельної ділянки та встановлення меж цієї земельної ділянки, що призвело до порушення моїх прав та інтересів.

Незаконність продажу та передачі Ланчинською селищною радою у власність

ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1886га, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034 підтверджується актом перенесення в натурі меж охоронних зон, санітарної зони, санітарно-захисних зон і зон особливого використання земель .

В цьому Акті не вказані охоронні зони ставка, який знаходиться на відстані орієнтовно 20 метрів та охоронна зона ЛЕП 10 Кв. ЛЕП 10 Кв., яка проходить по межі земельної ділянки, поворотні точки А Б. Не вказані охоронні зони також в кадастровому плану технічної документації наземельну ділянку. Відсутні в технічній документації план дій зон обмежень та сервітутів, а також договір про земельний сервітут із ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Технічна документація на земельну ділянку не погоджувалась з власником ЛЕП 10 Кв. ПАТ Прикарпаттяобленерго.

Натомість земельна ділянка площею 0.2856га, 2624056200:05:002:0001, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , погоджена з власником ЛЕП 10 Кв. ПАТ «Прикарпатгяобленерго» та укладений договір земельного сервітуту, що підтверджується планом відновлення та узгодження зовнішніх межземельної ділянки та копією Договору про земельний сервітут від 27-03.2013 року.

Земельна ділянка кадастровий номер 2624056200:05:002:0001, яка розташована в АДРЕСА_4 , межує із земельною ділянкою площею 0.1886 га 2624056200;05:002;0034, яка розташована в АДРЕСА_1 . Власником обох земельних ділянок є ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 встановив бетонну огорожу на земельній ділянці, яка була в його користуванні, на відстані орієнтовно менше двох метрів від мого житлового будинку та на відстані менше одного метра від господарських будівель та споруд, там самим перешкоджаючи мені в користуванні домогосподарством та земельною ділянкою.

З моменту встановлення огорожі в нього відсутній заїзд з АДРЕСА_1 , що підтверджується листами Ланчинської селищної рада від 25.02.2021 №295/02.02-09 та від 29.06.2021 №1141/02.2-09.

Наявність цієї огорожі створює йому перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою та житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, оскільки не можливо завести дрова, необхідні продукти та корми для тварин, тощо. Не можливо здійснювати ремонт та обслуговування будівель та споруд, благоустрій території.

З вересня 2018 року він неодноразово звертаюсь до посадових осіб Ланчинської селищної ради про вирішення цього спору, однак він не вирішується.

В зв`язку з наведеним, він вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки вважаю, що дії Ланчиської селищної ради та ОСОБА_14 є незаконними. Спірна земельна ділянка площею 0.0768 га продана та надана у власність ОСОБА_3 в порушення законодавства України.

Короткий зміст відзиву.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачем подано відзив на позов. Відзив на позов мотивований тим, що заявлені вимоги ОСОБА_3 не визнає, вважає позов необгрунтованим та безпідставним, а обставини на які посилається позивач надуманими та такими що не відпоідають дійсності, позивач перекручує факти, які були і є насправді та вводить суд в оману. Так ОСОБА_3 є власником лісопильного та столярного цеху на підставі свідоцтва на право власності на нежитловий будинок від 15 квітня 1997р., виданого на підставі рішення виконкому Ланчинської селищної ради народних депутатів №21 від 13 квітня 1997р. та договору купівлі-продажу від 22.12.1998р.

Дійсно за адресою АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_5 , жодних документів, які б посвідчували право власності на житловий будинок та земельну ділянку під ним, вона не мала. Свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 видане вперше на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після її смерті.

Домоволодіння в якому проживала ОСОБА_5 межувало із с/с «Прут». В користуванні с/с «Прут» була земельна ділянка. Заїзд до столярного цеху і пилорами проходив по земельній ділянці, яка на сьогоднішній день є забудованою позивачем. Варто зазначити, що саме на земельній ділянці яка використовувалась, як заїзд до пилорами та столярного цеху, було збудовано житловий будинок та господарську споруду, які належать позивачеві на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Зокрема у 1998 році позивач почав самовільно забудовувати заїзд до пилорами та столярного цеху, площа самовільного захоплення земельної ділянки 0,05 га. Оскільки це будівництво він почав самовільно і поруч з будинком своєї матері, тому і було прийняте рішення сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998р. «Про надання у постійне користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку». Даним рішенням було вирішено вилучити в с/с «Прут» земельну ділянку площею 0,05 га (саме ця частина і є на сьогоднішній у користуванні позивача, під будинком та господарською спорудою). Оскільки 0,05 га для будівництва нового будинку є замалою ділянкою, тому ще 0,04га було вирішено вилучити із користування матері позивача. Також даним рішенням сесії Ланчинської селищної ради було зобов`язано позивача виготовити будівельний паспорт на забудову земельної ділянки.

Оскільки земельна ділянка, яка була вилучена у с/с «Прут» знаходиться в охоронній зоні столярного цеху (охоронна зона 50м.), а будівництво позивач почав на відстані 5м. від столярного цеху, що суперечило п.2.18 ДБН 2 4-3.95 (діючі норми станом на 1998р.), то начальником інспекції ДАБК ОСОБА_15 було зобов`язано гр. ОСОБА_1 припинити будівництво. А головний архітектор району ОСОБА_16 надіслав клопотання до Ланчинської селищної ради від 23.10.1998р. про відміну рішення четвертої сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998р.про виділення ділянки під забудову ОСОБА_1 в зв`язку з тим що виготовлення паспорта на забудову не можливо. Позивача за самовільне будівництво було притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штраф та ОСОБА_1 припинив будівництво.

З цих підстав Ланчинська селищна рада звернулась до Надвірнянського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про вилучення земельної ділянки. Після подання селищною радоюпозовної заяви, до нього як до власника столярного цеху і відповідно користувача земельної ділянки під ним, звернувся позивач, з проханням допомогти йому узаконити самовільне будівництво та не забирати земельну ділянку під будинком. Оскільки в охоронній зоні проводити нове будівництво не можна, а здійснити перебудову існуючого будинку дозволялось, тому було вирішено, дати згоду на перебудову старого будинку матері позивача ОСОБА_5 . Тобто хоча дозвіл на будівництво отримала мати позивача, проте фактично будівництво здійснив сам позивач, він продовжив будувати той будинок який почав будувати без дозвільних документів на земельній ділянці, яка була вилучена у с/с «Прут». Він зі своєї сторони не заперечував проти цього, адже бажав зберегти добросусідські відносини з позивачем.

Тому Ланчинська селищна рада не підтримувала позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1 і в судове засідання сторони не з`явились, відповідно позов було залишено без розгляду.

15 червня 1999р. рішенням виконавчого комітету Ланчинської селищної ради було вирішено дозволити перебудову індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . Фактично перебудова здійснювалась на земельній ділянці, яка була вилучена у с/с «Прут».

Так згідно викопіювання з гепплану, схематичного зображення земельної ділянки, яка була у користуванні за господарством ОСОБА_17 діда позивача, та пізніше ОСОБА_5 , чітко видно її розміри та відстань до межі від існуючих будівель. Отже від існуючої господарської споруди до межі земельної ділянки (де межівник вказаний «Колхоз» ) відстань 6,5 м., від існуючого житлового будинку до межі - 5,5 м.; ширина земельної ділянки вверху (де межівник вказаний «Колхоз» ) - 36м. , ширина земельної ділянки внизу - 34 м.; довжина земельної ділянки . від дороги (вул. «Колхозна») - 35м та 36.60 м - довжина земельної ділянки з іншої сторони.

В будівельному паспорті на забудову земельної ділянки №9/76 від 11.08.1999р., який отримала ОСОБА_5 конфігурація та розмір земельної ділянки значно збільшилася, а саме більшою стала земельна ділянка зі сторони с/с «Прут»(раніше « ОСОБА_18 »). Згідно плану відводу земельної ділянки, який є невід`ємною частиною будівельного паспорта, відстань від існуючої будівлі до межі земельної ділянки зі сторони столярного цеху становить уже 13м., а не 6,5м. як було раніше у користуванні ОСОБА_5 . В той же час відстань від існуючого будинку до межі земельної ділянки не змінилась і становить 11 м, так само як вказано у викопіюванні з генплану, схематичному зображенні земельної ділянки, яка була у користуванні за господарством ОСОБА_17 (діда позивача) та пізніше ОСОБА_5 . Довжина земельної ділянки від дороги ( АДРЕСА_6 )- становить 56, 5м. , довжина земельної ділянки з іншого боку становить 37 м., ширина земельної ділянки зі сторони столярного цеху складає 40м. , а ширина земельної ділянки внизу від існуючого будинку становить 34м.

Тобто відбулось збільшення земельної ділянки ОСОБА_5 за рахунок землі яка була раніше в користуванні с/с «Прут». Саме тих 0,05 га які були вилучені та передані ОСОБА_1 увійшли до складу земельної ділянки яка була відведена ОСОБА_19 під перебудову будинку.

Варто зазначити, що до складу будівельного паспорта входить план відводу земельної ділянки, виготовлений Техбюром районного архітектора та план земельної ділянки складений землевпорядником Ланчинської селищної ради та погоджений головою селищної ради. Згідно документів єдиним межівником із земельною ділянкою, яка була виділена ОСОБА_5 , від А до Б від Б до В є ОСОБА_3 . Якщо б позивач дійсно мав у користуванні земельну ділянку на яку він вказує, то межівником був би вказаний він у документах матері, а не тільки він.

Тобто будівельний паспорт виданий на ім`я ОСОБА_5 та попередня схема земельної ділянки яка була в користуванні за господарством в АДРЕСА_1 до перебудови житлового будинку, повністю спростовують слова позивача про те, що передана в користування йому земельна ділянка завжди межувала із земельною ділянкою його матері та із земельною ділянкою с/с «Прут».

Позивач вказує, що будинок матері був не придатний до проживання, проте це не відповідає дійсності, адже цей будинок не знесений і по сьогоднішній день, та використовується позивачем як літня кухня.

Так само не правдивим є твердження позивача, що за виділену земельну ділянку розміром 0,05 га з с/с «Прут» та 0,04 га з користування матері, він сплачує податок за землю. Адже згідно відповіді Ланчинської селищної ради на адвокатський запит, до 2007 року у позивача ні у користуванні, ні у власності не було жодної земельної ділянки, тому відповідач і сплачуватиподаток за їх користування не міг.

Позивач вказує, що підтвердженням того, що земельна ділянка площею 0,09 га була виділена йому в натурі та межувала із земельною ділянкою його матері та земельною ділянкою с/с «Прут» є викоропіровка із опорного плану смт. Ланчин з розміщенням ділянки виділеної ОСОБА_1 під перебудову/нове будівництво житлового будинку, та вказує, що дана викопіровка погоджена селищним головою. Проте такі твердження не відповідають дійсності, а долучений до позову документ «викопіровка із опорного плану смт. Ланчин з розміщенням ділянки виділеної п. ОСОБА_1 під перебудову/нове будівництво житлового будинку» є недопустимим та неналежним доказом.

Жодного документу про відведення позивачу земельної ділянки не видавалось, відповідно і жодних державних актів він не отримав.

Варто зазначити, що згідно відповіді на адвокатський запит адвоката, від відділу житлово-комунального господарства, архітектури, містобудування та інфраструктури : «будівельний паспорт та дозвіл на виконання будівельних робіт на гр.. ОСОБА_1 не видавався». Саме Техбюро районного архітектора розробляли план відводу земельної ділянки, та складали сам будівельний паспорт на забудову.

Крім того викопіровка із опорного плану смт. Ланчин з розміщенням ділянки виділеної ОСОБА_1 під перебудову/нове будівництво житлового будинку, на яку як на доказ посилається позивач викликає сумніви та записи на ній є не чіткими та не зрозумілими. Адже на даному документі червоним виділено дві земельні ділянки. Одна з них є забудованою та перебуває у власності позивача, раніше в користуванні матері позивача. Логічним є запитання, якщо позивачеві виділялась суміжна із матір`ю земельна ділянка, то чому земельна ділянка матері позивача є обведеною у плані позивача.

З метою вияснити походження даного документа та його законності, адвокатом було зроблено відповідні запити, адже другі примірники всіх документів які видавались державними органами, та після яких у громадян наставали правові наслідки зберігаються у відповідних державних органах, які їх видавали. Проте другого примірника такого документу з відповідною печаткою органу який його видав отримати не представилось можливим, через йоговідсутність.

Більше того виділити саме цю частину земельної ділянки перед пилорамою та столярним цехом ніхто не міг би, адже це єдиний заїзд до них. З іншого боку заїзду не має, адже належна йому земельна ділянка межує з дорогою тільки зі сторони вул. С.Стрільців.

Тому у нього виникають обґрунтовані сумніви про законність походження даного документу.Позивач перекручує факти та не зрозуміло з яких міркувань доходить до висновку про те, що разом в користуванні його та його матері була земельна ділянка загальною площею 0,257 га.,не зрозуміло також звідки позивач розраховує площу спірної земельної ділянки розміром 0,0768га.

По перше у користуванні ОСОБА_5 і в 1998 році і в 1999 році за адресою АДРЕСА_1 була в користуванні земельна ділянка площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та площе 0,0170га для ведення особистого селянського господарства. (підтвердження відповідь на адвокатський запит додається). У позивача в цей період часу в користуванні земельних ділянок не було взагалі.

Крім того позивач не надає жодного кадастрового плану на земельну яка перебуває в користуванні під його домоволодінням, а тільки вказує якусь не зрозуміло з чого вирахувану площу розміром 0, 1802 га.

У позивача немає жодного належного та допустимого доказу того, що земельна ділянка а яку він претендує та яка перебуває у його законному володінні була виділена йому. Всі обставини вказані в позовній заяві є надуманими. Оскільки заїзд до столярного цеху було забудовано позивачем, він облаштував інший заїзд трохи вище і відповідно ближче до його нежитлових приміщень. На сьогоднішній день від кута столярного цеху до межі земельної ділянки є 5,5 м.Твердження позивача про те, що він тільки 2018році дізнався, про те, що земельна ділянка, яку він бажає отримати, є його власністю не відповідає дійсності. Адже в 2003 році було виготовлено технічний звіт до договору оренди для обслуговування столярного цеху та лісо пилорами в АДРЕСА_2 . До складу даного технічного звіту входять графічні матеріали, а саме : Земельно-кадастровий план, Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, креслення перенесення меж в натурі та каталог координат.

Кадастровий план земельної ділянки при її формуванні для договору оренди було особисто підписано ОСОБА_1 . Тобто земельна ділянка була сформована у тих межах і координатах, що є і на сьогоднішній день ще в 2003 році, і позивач особисто погодив дані межі земельної ділянки. На кадастровому плані є оригінал його підпису.

Так рішенням сьомої сесії 4 демократичного скликання від 19 червня 2003 року йому надано земельну ділянку площею 0,1897 га в оренду, а 06 серпня 2003 року укладено договір оренди земельної ділянки. 20.08.2004 року між ним та Ланчиською селищною радою було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки.

Після цього позивач самовільно добудував свою господарську споруду таким чином, що зайняв ще частину земельної ділянки яка була у його у власності. З метою уникнути конфлікту з сусідом, він вирішив змінити конфігурацію та зменшити площу земельної ділянки з 0,1897га на 0,1886 га. Конфігурація земельної ділянки змінилась саме таким чином щоб господарська споруда позивача була розміщена не на його земельній ділянці. З цією метою він замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Проте без належних на те підстав позивач відмовився погоджувати межові знаки як суміжний землекористувач. Тому на комісії з питань земельних відносин, розвитку села та аграрної політики було розглянуто заяву та рекомендовано голові комісії погодити межуземельної ділянки.

Не правдивим є також твердження позивача про те, що згідно ген. плану по його земельній ділянці має проходити дорога. Адже згідно викопіювання з генплану с-ща ОСОБА_20 жодних доріг ні по його земельній ділянці, ні між їх господарствами не передбачено. Більше того дороги там ніколи не було. Виключно заїзд до столярного цеху та пилорами.

Варто зазначити, що він встановив огорожу по межі своєї земельної ділянки. Позивач добре знав, де саме проходить межа його земельної ділянки. Адже він був присутній при винесенні меж земельної ділянки в 2003 році, коли її було сформовано та передано йому в оренду, так само позивач був присутній при винесенні меж в 2017 році. Межі земельної ділянки повторновиносились в присутності земельної комісії та суміжних землекористувачів.Більше того позивач перший поставив паркан зі сторони вул. С.Стрільців.. Крайній стовпчик його паркана,розміщений якраз на межі його земельної ділянки, тобто якщо позивач вважав що це його земельна ділянка, то цілком логічно, що при встановленні паркану, він загородив би свою територію.

Неправдивими є також твердження позивача про відсутність заїзду до його господарства зі сторони вул. С. Стрільців. Адже у нього є такий заїзд, він самостійно встановив 2 брами та 2хвіртки зі сторони АДРЕСА_1 (фото таблиця додається).Крім того 18.10.2021р. постійною комісією з земельних відносин, будівництва, житлово-комунального господарства, екології, архітектури, сфери послуг і торгівлі в складі: голови комісії ОСОБА_21 , членів комісії: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , було проведено обстеження земельної ділянки яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в селищі Ланчин по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Під час перевірки комісією на місці встановлено, що заїзд до житлового будинку ОСОБА_1 знаходиться з вулиці С. Стрільців - ворота та хвіртка.

Отже стверджує, що він набув на законних підставах право власності на нежитлові будівлі та земельну ділянку під ними. У відповідності до вимог Земельного кодексу України земельна ділянка була сформованою та відведеною для обслуговування столярного цеху та лісопилорами, її межі були погоджені із суміжними землекористувачами, та із позивачем в тому числі. Після того, дана земельна ділянка у відповідності до вимог чинного законодавства була передана йому в оренду та пізніше ця сама земельна ділянка, була придбана ним.

Позивач не довів, що в нього коли не будь яким не будь чином взагалі виникало право на земельну ділянку на яку він вказує в своєму позові. В свою чергу у позивача не має жодного доказу про те, що йому було виділено та відведено саму цю земельну ділянку, ним також не доведено порушення його прав.

Варто зазначити, що земельною ділянкою на яку вказує позивач він особисто ніколи не користувався, та ніколи не виявляв ні бажання ні претензій до користування саме цією земельною ділянкою. На цій частині земельної ділянки знаходиться належне йому нежитловеприміщення, решту земельної ділянки це заїзд до пилорами та столярного цеху.

Короткий зміст відзиву Ланчинської селищної ради ОТГ :

Відзив відповідачаЛанчинської селищноїради мотивованотим,що селищнарада позовне визнаєта повністюзаперечує протизадоволення,позовні вимогивважає необгрунтованими табезпідставними.Відзив мотивуютьтим, що згідно рішення від 23.09.1998 року ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку, площею 0.05га із землекористування колишньої с/с Прут. Документи на забудову виготовлено ним не було, тому що на той час будівництво розпочато в охоронній зоні від столярного цеху.

Враховуючи неможливість виготовлення документів на будівництво рішенням виконкому від 15.06.1999 року №45 його матері ОСОБА_5 надано дозвіл на перебудову житлового будинку по АДРЕСА_1 . В даних рішеннях мова йде про одну і ту ж саму земельну ділянку, яка входила в площу ОСОБА_5 та один і той самий житловий будинок, право власності на які оформлено на ОСОБА_5 .

Після звернення селищної ради із позовом до суду про відміну рішення про надання в постійне користування земельної ділянки площею 0.05га із землекористування користування с/с «Прут», між сторонами досягнуто домовленість про те, що на ім`я матері позивача можливо зробити будівельний паспорт на перебудову її будинку. Тому позов був залишений без розгляду у зв`язку з неявкою позивача..

До 2007 року до прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_1 перебудований житловий будинок не належав. Відповідно із 1998 року ОСОБА_1 земельний податок не сплачувався взагалі, та сплачуватися не міг так як земельна ділянка, не перебувала у нього у власності чи користуванні.

ОСОБА_1 не відводилось жодної земельної ділянки на території смт. Ланчин, зокрема на ім`я позивача ніколи не виготовлялось жодної технічної проектної документації по відводу (виділенню в натурі) земельної ділянки. Тому згідно земельно - кадастрових книг у користуванні чи власності за ОСОБА_1 земельних ділянок не рахується.

Більше того, ту частину на яку претендує ОСОБА_1 згідно позовних вимог користування ніколи не передавалось і не могло бути передано. Оскільки це єєдино можливий заїзд до пилорами та лісопильного цеху, які належать ОСОБА_3 .

Також варто зазначити, що при будівництві позивачем господарської споруди порушені норми передбачені проектом забудови та дана споруда була побудована частково на земельній ділянці ОСОБА_3 , в результаті чого земельна ділянка ОСОБА_24 зменшилася на 12 м.кв., що підтверджується документаціями по відведенню земельної ділянки ОСОБА_3 за 2003 рік та 2017 роки.

Тобто ОСОБА_1 проведено будівництво житлового будинку та господарських споруд не у відповідності до будівельного паспорта № 9/76 від 11.08.1999 року.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 збудовано житловий будинок не по будівельному паспорту, тому у нього і немає заїзду до господарської споруди з вул. С Стрільців. Однак заїзд у його подвір`я з АДРЕСА_1 наявний. Це підтверджується Актом постійною комісією з земельних відносин, будівельно-житлово-комунального господарства, екології, архітектури, сфери послуг і торгівї 18.10.2021р., якою було проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та споруд в селищі Ланчин по АДРЕСА_1 . та встановлено, що заїзд до житлового будинку ОСОБА_1 знаходиться з АДРЕСА_1 , а саме наявні ворота та хвіртка, які він самостійно встановив для в`їзду до свого господарства Проте одні ворота встановлені в притул до будинку, а інші в притул до старої хати, яку позивач зараз використовує як літню кухню.

Хоча між даними будинками є можливість встановити нормальний в`їзд до господарства по його ж земельній ділянці. Так як між старим житловим будинком, який використовується позивачем як літня кухня та новим житловим будинком є розрив і є можливість встановити саме між даними будинками ворота та облаштувати заїзд.

Щодо продажу та передачі Ланчинською селищною радою у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1886 га, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034 зазначають наступне. ОСОБА_3 є власником нежитлових об`єктів, а саме лісопильного та столярного цеху та здійснює в даних приміщеннях свою підприємницьку діяльність.

Дані приміщення розташовані на земельній ділянці площею 0,1897 га в АДРЕСА_1 . Тому, відповідно до рішення Ланчинської селищної ради сьомої сесії 4 демократичного скликання від 19 червня 2003 року саме ОСОБА_3 було надано в оренду земельну ділянку площею 0,1897 га на якій розміщені його нежитлові приміщення.

06 серпня 2003 року на підставі даного рішення селищної ради між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

20.08.2004 року між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального Гуменюк Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 85. Тобто вказана земельна ділянка була викуплена ОСОБА_3 .

Також, зазначаємо, що ОСОБА_3 була виготовлена вся необхідна технічна документація на вказану земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. А саме перед укладенням договору оренди земельної ділянки, вона була сформована і її межі винесені в натурі (на місцевості).Позивач ОСОБА_1 особисто погодив межі вказаної земельної ділянки, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки на якому міститься підпис ОСОБА_1 .

Ланчинською селищною радою неодноразово проводились роз`яснювальні роботи із ОСОБА_1 і останньому неодноразово роз`яснювалось, що ОСОБА_3 володіє земельною ділянкою на законних підставах. Жодних земельних ділянок ОСОБА_1 в користування ніколи не виділялось та непередавалось.

Щодо подання ОСОБА_1 до позовної заяви викопіровки з опорного плану смт. Ланчин з розміщенням ділянки виділеної ОСОБА_1 під /перебудову/нове будівництво житлового будинку, то Ланчинська селищна рада вважає, що даний документ є не належним та не допустимим доказом, так як в селищній раді другого примірника даного документу немає.Крім того, викопіювання (викопіровка) з опорного плану відповідно до норм чинного законодавства діючого станом на 1998 рік не була документом про відведення земельної ділянки, оскільки таке відведення мали робити відповідні організації, тому даний документ не може підтверджувати жодного права користування.

Частиною земельної ділянки, на яку ОСОБА_1 посилається у своєму позові, він ніколи не користувався. Ця земельна ділянка раніше була в користуванні колгоспу, пізніше в користуванні с/с « ОСОБА_25 », і лише після того як вказана земельна ділянка була сформована тапередана в оренду з того часу нею користується тільки ОСОБА_3 .

З наведених підстав Ланчинська селищна рада вважає, що поданий ОСОБА_1 позов є безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.

Від представника третьої особи без самостійних вимог ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області поступило письмове пояснення, яке просить врахувати при прийнятті рішення та проводити розгляд даної справи без участі уповноваженого представника Головного управління.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач та його представник адвокат Госедло О.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, просили усунути перешкоди в користуванні житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою площею 0,09га, які розташовані в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 знести збудовану огорожу на цій земельній ділянці від поворотної точки Г - В - Б, які вказані на кадастровому плані спірної земельної ділянки кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована за адресою: вул. Українська, Надвірнянського району Івано-Франківська область. Зобов`язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 0,0768га., яка розташована по АДРЕСА_1 , яка надала надана в постійне користування відповідно до рішення Ланчинської селищної ради від 23.09.1998 року. Визнати недійсним рішення одинадцятої сесії четвертого демократичного скликання Ланчинської селищної ради від 30 червня 2004 року № 499 «Про продаж земельної ділянки СПД ОСОБА_3 .. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 ,посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гуменюком Романом 20 серпня 2004 року і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 185.5. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_26 , на земельну ділянку кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 24932747 від 15.02.2017 року, а також стягнути судові витрати по справі.

Представник відповідача адвокат Юркевич Х.. в судовому засіданні позовні вимоги не визналаз підстав зазначених у відзиві, заперечила обставини на як посилається позивач. Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській рбласті, про усунення перешкод в користуванні земельоюділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити та судові витрати стягнути з позивача.

Представник відповідача Ланчинської ОТГ в судове засідання подав заяву про слухання справи у відсутності представника селищної ради, позовні вимоги не визнають з підстав зазначених у відзиві, заперечують обставини на які посилається позивач. Просять у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківськійобласті подав клопотання про розгляд даної справи без участі уповноваженого представника Головного управління Держгеокадастру.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2021 виправлено описку в ухвалі про забезпечення позову від 27.09.2021

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2022 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2022 по справі закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2024 у задоволенні клопотання представника позивача про призначення екпертизи з питань землеустрою відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.12.2007 (т.2, а.с. 63).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.12.2007року, виданого ТВО державним нотаріусом Надвірнняського районної державної нотаріальної контори Дмитрук С.Д. посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_27 секретарем Ланчинської селищної ради 30.01.2007року і зареєстровного в реєстрі за № 4 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 . Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається із домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння, яке складається із житлового будинку та господарських будівель та споруд належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Ланчинською селищною радою 25.07.2007року згідно рішення виконавчого комітету від 13.03.2007року за №44 Право власності на зазначене домоволодіння зареєстроване за спадкодавцем в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації в книзі № 16 , номер запису 1873, реєстраційний номер 19684246 ( т.1а.с. 18)

Так рішеннямсесії Ланчинськоїселищної радавід 15.06.1999року №45«Про дозвілна перебудову житловогобудинку,літньої кухні,стайні,стодоли,убиральні,огорожі такриниці наданодозвіл наперебудову житловогобудинку до свого домогосподарства ОСОБА_5 ». Одночасно цим же рішенням затверджено будівельний паспорт на забудову земельної ділянки виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення ОСОБА_5 виданий дозвіл на право виконання будівельних робіт від 11.08.1999року (т.1а.с.24).

Як вбачається з акту виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 22 червня 1999 року, який є складовою будівельного паспорта, для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд земельна ділянка площею 0,1590 га виділена за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1а.с.22)

Згідно земельно кадастрових книг за ОСОБА_5 було обліковано земельні ділянки загальною площею 0, 3357 га ( площею 0,1500га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарськиїх будівель та споруд ; площею АДРЕСА_7 для ведення особистого селянського господарства; площею 0,0681 га в урочищі Підсадки для ведення особистого селянського господарства.( т.1а.с. 33)

Відповідно до відповіді Ланчинської селищної ради на адвокатський запит від 18.10. 2021 р за № 1780/02.2-09 встановлено, що згідно земельно кадастрових книг за ОСОБА_5 обліковано земельні ділянки загальною площею -0,3357га, а саме : площею - 0.15 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ; площею- 0,0170 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ; площею -0.1006 га в урочищі Парцеля; площею - 0,068 1 га в урочищі Підсадки .

Згідно рішення сесії від 15.06.1999року ОСОБА_5 надано дозвіл на перебудову індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі даного рішення ОСОБА_5 виготовлено будівельний паспорт.

В період з 1998року по 2000роки земельних ділянок у користуванні ОСОБА_1 не було, згідно земельно-кадастрових книг. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.12.2007року ОСОБА_1 успадковано домоволодіння по АДРЕСА_1 та відповідно земельні ділянки, які були в користуванні матері ОСОБА_5 ( т.1а.с. 111)

Відповідно до копії будівельного паспорта №9/76 від 11.08.1999р., який отримала ОСОБА_5 до складу будівельного паспорта входить план відводу земельної ділянки, виготовлений техбюром районного архітектора та план земельної ділянки, складений землевпорядником Ланчинської селищної ради та погоджений головою селищної ради. Згідно документів єдиним межівником із земельною ділянкою, яка була виділена ОСОБА_5 , від А до Б від Б до В є ОСОБА_3 .

В судовому засіданні встановлено, що рішення від 23.09.1998 року позивачу ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 0.05га із землекористування колишньої селянської спілки « Прут». Однак документи на забудову ОСОБА_1 не було виготовлено, тому що, будівництво ним розпочато в охоронній зоні від столярного цеху. Після звернення селищної ради з позовом до суду про відміну рішення про надання ОСОБА_28 у постійне користування земельної ділянки площею 0.05га із землекористування с/с «Прут», між сторонами досягнуто домовленість про те, що на ім`я матері позивача зробити будівельний паспорт на перебудову її будинку. Тому позов був залишений без розгляду у зв`язку з неявкою позивача., що підтверджується копією позовної заяви та ухвали суду .

Враховуючи неможливість виготовлення документів на будівництво рішенням виконкому від 15.06.1999 року №45 матері позивача ОСОБА_5 надано дозвіл на перебудову житлового будинку по АДРЕСА_1 . В даних рішеннях мова йде про одну і ту ж саму земельну ділянку, яка входила в площу ОСОБА_5 та один і той самий житловий будинок, право власності на які оформлено на ОСОБА_5 .

Позивачем ОСОБА_1 не виготовлялось технічної проектної документації по відводу (виділенню в натурі) земельної ділянки на території смт. Ланчин.

Відповідно до відповіді Ланчинської селищної ради ОТГ від 17.10.2018року за № 1460/02-2-19 на звернення ОСОБА_1 від 18.09.2018року встановлено, що факту самовільного захоплення земельної ділянкм ОСОБА_3 не виявлено. Дана земельна ділянка площею 0,05 га належить на праві приватної власності ОСОБА_3 згідно договору купівлі- продажу земельної ділянки від 20.08. 2004р за цільовим призначенням для обслуговуванням столярного цеху та пилорами. Відповідно до будівельного паспорта виданого на ім`я ОСОБА_29 наявні порушення забудови даної земельної ділянки ( будівництво господарської споруди) . Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.08.2014року відчужуванна земельна ділянка надавалась зарахунок земель запасу Ланчинської селищної ради .

Відповідно до відповіді Ланчинської селищної ради встановлено, що заява ОСОБА_1 про надання заїзду до господарства розглянута та повідомлено, що представники селищної ради на місці вивчили проблему заїзду до домогосподарства зі сторонни АДРЕСА_1 та встановили, що при доїзді до домоволодіння великогабаритним транспортом зі сторони АДРЕСА_1 дійсно виникають труднощі .( а.с 40 )

Відповідно до акту від 18.10. 2021 р складеного постійною комісією з питань земельних відносин будівництва , житлово-комунального господарства екології архітектури сфери прослуг Ланчинської селищної ради про те, що цього числа обстежено проведено обстеження земельної ділянки , яка призначена для будівництва та обслуговуваннч житлового будинку , господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Під час перевірки комісією встанолено на місці , що заїзд до житлового будинку будинку ОСОБА_1 знаходиться з АДРЕСА_1 ( ворота та хвіртка ) ( т.1 а.с. 112 ).

В судовомузасіданні встановлено,щорішення Ланчинської селищної ради сьомої сесії 4 демократичного скликання від 19 червня 2003 року ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку площею 0,1897 га на якій розміщені його нежитлові приміщення.,

06 серпня 2003 року на підставі даного рішення селищної ради між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

20.08.2004 року між Ланчинською селищною радою та ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу вказаної земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального Гуменюк Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 185.

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_30 є власником земельної ділянки кадастровий №26240562200:05:002:0034, площею 0,1886 для розміщення і експлуатаціх основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної машинобудвної промисловості в АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано 15.02.2018р. Підстава для державної реєстрації договір купівл-продажу серія та номер № 185 виданий 20.08 2004року видавник Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Гуменюк Р.В., витяг з державного земельного кадастру серія та номер НВ-2603164182018 виданий 12.01.2018р видавник відділ у Надвірнянськму районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (а.с. 28-30)

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки Опис меж суміжників землевласників ( зелекористувачів) від ОСОБА_31 ; від ОСОБА_32 ; від В до Г землі селищної ради( дорога) ; від Г до А землі селищної ради (канава) ( а.с. 31)

Відповідно акту перенесення в натурі на місцевості меж охоронних зон від 12 2012 смт Ланчин При складанні технічної документації встановлено , що через земельну ділянку яка знаходиться в смт. Ланчин вул Хмельницького на території Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області площею 0,2856 га / ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства проходять межі охоронних зон охоронна зона ЛЕП 10 к в. розміром 0,1725 га., та укладено договір сервітут ( а.с 34 )

Відповідачем ОСОБА_3 виготовлена необхідна технічна документація на вказану земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. А саме перед укладенням договору оренди земельної ділянки, вона була сформована і її межі винесені в натурі (на місцевості).

Позивач ОСОБА_1 особисто погодив межі вказаної земельної ділянки, що підтверджується кадастровим планом земельної ділянки на якому міститься підпис ОСОБА_1 .

Як вбачається з виписки з протоколу комісії з питань земельних відносин, розвитку села та аграрної політики від 26.06.2017 року, в зв`язку з безпідставною відмовою у підписі суміжного землекористувача ОСОБА_1 . комісія рекомендувала голові комісії ОСОБА_13 погодити межу земельної ділянки площею 0,1886 га для обслуговування столярного цеху та пилорами по вул. Українська ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Ланчинської селищної ради від 31.102023 з-а № 62 Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна вирішено присвоїти об`єктам нерухомого майна поштові адреси в АДРЕСА_2 нежитловому приміщенню столярного цеху присвоєно адресу АДРЕСА_8 (колишня Об`їздна)

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що спірна земельна ділянка ніколи ОСОБА_1 не виділялась та що в такому вигляді викопіровку з опорного плану із зазначеними земельними ділянками червоного кольору він не підписував. Ствердив суду, що прийняте рішення сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998р. «Про надання ОСОБА_1 , у постійне користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку`та вирішено вилучити в с/с «Прут» земельну ділянку площею 0,05 га Оскільки 0,05 га для будівництва нового будинку є замалою ділянкою, тому ще 0,04га було вирішено вилучити із користування матері позивача. Також даним рішенням сесії Ланчинської селищної ради було зобов`язано позивача виготовити будівельний паспорт на забудову земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка, яка була вилучена у с/с «Прут» знаходиться в охоронній зоні столярного цеху (охоронна зона 50м.), а будівництво позивач почав на відстані 5м. від столярного цеху, то його було зобов`язано припинити будівництво. А головний архітектор району п. ОСОБА_16 надіслав клопотання до Ланчинськоїбї селищної ради від 23.10.1998р. про відміну рішення четвертої сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998р.про виділення ділянки під забудову гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з тим що виготовлення паспорта на забудову не можливо. Це було підставою звернення до суду із позовом. Однакв подальшому дійшли згоди та позов залишено без розгляду у звязку з неявкою. Оскільки в охоронній зоні проводити нове будівництво не можна, а здійснити перебудову існуючого будинку дозволялось, тому було вирішено, дати згоду на перебудову старого будинку матері позивача ОСОБА_5 . Тобто хоча дозвіл на будівництво отримала мати позивача, проте фактично будівництво здійснив сам позивач, він продовжив будувати той будинок який почав будувати без дозвільних документів на земельній ділянці яка була вилучена у с/с «Прут». Фактично спірна ділянка ОСОБА_1 не виділялась, межі не встановлювались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердив , що до господарства ОСОБА_1 та до столярного цеху існує один заїзд по АДРЕСА_1 , інших немає. На частині заїзду ОСОБА_1 побудовано господарську споруду, тому заїзд великогабаритним транспортним утруднений.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За правиламист.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимогст.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимогст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Крім того, відповідно до вимогст. 158ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій, сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно достатті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із положеннями статей91,96 ЗК Українивласники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (пункт «а» частини третьоїстатті 83 ЗК України).

Відповідно достатті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки (державного акта на земельну ділянку), а також усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи (див. висновки у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 243/8040/17 (провадження № 61-273св20), від 01 червня 2022 року у справі № 453/222/19 (провадження № 61-2024св21), на яку містяться посилання в касаційній скарзі, від 26 жовтня 2022 року у справі № 158/1788/20 (провадження № 61-2998св21)).

Із змісту позовувбачається, що суть порушенного права позивача полягаєу тому,що відповідачу незаконно передали у власність частину належної позивачу земельної ділянки та відповідачем на незаконно переданійй у власність земельній ділянці побудовано паркан. Це надумку позивача створює йому перешкоди дляпроїзду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 6 ЗК України1991 року (чинного на час прийняття оспорюваного рішення сільською радою , громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Згідност.22 Земельного кодексуУкраїни( в редакції від 18.12.1990р.), право володінняабоправокористуваннянаданоюземельною ділянкою виникає після встановлення землевпоряднимиорганізаціями межцієїділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання наданої земельної ділянки (втому числіінаумовахоренди)довстановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа,що посвідчуєправо володіння або право користування землею, забороняється.

Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 рокувтратив чинність з 01.01.2002 року та набрав чинностіЗемельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.

Відповідно дост.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 1статті 81 Земельного Кодексу Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з пунктами а-гстатті 12 ЗК Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власностіу власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу, а також викуп земельних ділянок для суспільних потреб.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями116,118 ЗК Україниє рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підстави виникнення права на земельну ділянку та порядок оформлення речових прав на земельну ділянку передбачені ст.ст.125і126 Земельного кодексу України.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що рішенням 23.09.1998 року позивачу ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 0.05га із землекористування колишньої с/с.Прут для будівництва житлового будинкув АДРЕСА_1 , яка в подальшому незаконно передано у власність відповідачу.

Разом з тим судом встановлено, що рішенням від 23.09.1998року позивачу ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 0.05га із землекористування колишньої с/с.Прут, на якій він почав самовільне будівництво. Оскільки земельна ділянка, яка була вилучена у с/с «Прут» знаходиться в охоронній зоні столярного цеху (охоронна зона 50м.), а будівництво позивач почав на відстані 5м. від столярного цеху, що суперечило п.2.18 ДБН 2 4-3.95 (діючі норми станом на 1998р.), то начальником інспекції ДАБК п. ОСОБА_15 було зобов`язано гр. ОСОБА_1 припинити будівництво. А головний архітектор району п. ОСОБА_16 надіслав клопотання до Ланчинської селищної ради від 23.10.1998р. про відміну рішення четвертої сесії Ланчинської селищної ради від 23.09.1998р.про виділення ділянки під забудову гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з тим що виготовлення паспорта на забудову не можливо.

Позивача за самовільне будівництво було притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено штраф та ОСОБА_1 припинив будівництво.З цих підстав Ланчинська селищна рада звернулась до Надвірнянського районного суду зпозовом до ОСОБА_1 про вилучення земельної ділянки. Після подання селищною радоюпозовної заяви, сторони дійшли згоди в подальшому позов бу залишено без розгляду.

Оскільки вохоронній зоніпроводити новебудівництво неможна,а здійснитиперебудову існуючогобудинку дозволялось,тому буловирішено,дати згодуна перебудовустарого будинкуматері позивача ОСОБА_5 та в подальшому прийнято рішення 15 червня 1999р. рішенням виконавчого комітету Ланчинської селищної ради було вирішено дозволити перебудову індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . В даних рішеннях мова йде про одну і ту ж саму земельну ділянку, яка входила в площу ОСОБА_5 та один і той самий житловий будинок, право власності на які оформлено на ОСОБА_5 .Фактично перебудова здійснювалась на земельній ділянці яка була вилучена у с/с «Прут».

Вказані обставини підтверджуються копією позовної заяви Ланчинської селищної про вилучення земельої діялнки, копією ухвали Надврінянського районного суду від 26.02.1999року, а також показанями свідка ОСОБА_33 колишнього сільського голови щодо обставин видачі рішень.

На час винесення сільською радою у 1998 році рішення порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки визначавсяЗемельним кодексом України 1990 року, згідно з яким рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність громадян було необхідною передумовою виникнення такого права, після чого орган місцевого самоврядування на підставі вказаного рішення видавав громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки, які є документами, що посвідчують це право.

Разом з тим, судом встановлено що після прийняттярішення виконавчим комітетом Ланчинької селищної ради від 23.09.1998 року межі земельної ділянки площею 0,05га під будинком по АДРЕСА_1 не було встановлено, державного акту на вказану частину земельної ділянки не видавалось. Тому в силу чинного на той час законодавства у позивача ОСОБА_1 , не виникло право власності чи право користування на земельну ділянку площею 0,05га га під будинком по по АДРЕСА_1 .

Отже доводи позивача про надання йому в користування земельну ділянку площею 0.05га із землекористування колишньої с/с.Прут є безпідставними .

Посилання позивача на викопіровку з опорного плану смт. Ланчин як на підтвердження розміщенням 2-х ділянки наділеної п. ОСОБА_1 під /перебудову/нове будівництво житлового будинку погоджена селищним головою ОСОБА_8 суд вважає неналежим доказом на підтвердження права користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, зробила висновок, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена нормастаті 120 ЗК Українизакріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

За загальним правилом, закріпленим у частині першійстатті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що позивач набув права власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері (д-1830) від 08.12.2007 Надвірнянська ДНК.Відповідно до нього перейшло право користування земельними ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача матері ОСОБА_5 .

Відповідно до земельно кадастрових книг за ОСОБА_5 обліковано було земельні ділянки загальною площею -0,3357га, а саме площею - 0.15 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ; площею- 0,0170 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 ;

Згідно документів єдиним межівником із земельною ділянкою, яка була виділена ОСОБА_5 , від А до Б від Б до В є ОСОБА_34 .Ма відповідно до кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_3 Опис меж суміжників емлевласників ( зелекористувачів від А до Б ОСОБА_3 ; від Б до В ОСОБА_1 ; від В до Г землі селищної ради( дорога) ; від Г до А землі селищної ради (канава) .

Таким чином до позивача ОСОБА_1 перейшло право користування земельними ділянками, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача матері ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником лісопильного та столярного цеху на підставі свідоцтва на право власності на нежитловий будинок від 15 квітня 1997р., виданого на підставі рішення виконкому Ланчинської селищної ради народних депутатів №21 від 13 квітня 1997р. та договору купівлі-продажу від 22.12.1998р.

Стаття 22 Земельного кодексу України (ред.. станом на 1998р.) чітко передбачала право власності або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступатц до використання земельної ділянки, до встановлення меж цієї ділянки і одержання документа, що посвідчує право користування землею забороняється.

У постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 663/422/16-ц (провадження №61-34299св18) Верховний Суд зазначив, що встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до виріщення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачевіта чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок чси меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно статті 93 Земельного кодексу України (в ред. станом на 2003р.) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більще 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в ред. станом на 2003р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Стаття 124 ЗК України в (ред.. станом на 2003р.) чітко передбачала передача в оренду земельних ділянок, вдо перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно частини 2 статті 125 Земельного кодексу України (в ред. станом на 2003р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно частини 3 вказаної статті приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї,та державної реєстрації забороняється.

Відповідачем 2003 році виготовлено технічний звіт до договору оренди для обслуговування столярного цеху та лісопилорами в АДРЕСА_2 . До складу даного технічного звіту входять графічні матеріали, а саме : Земельно-кадастровий план, Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, креслення перенесення меж в натурі та каталог координат.

Кадастровий план земельної ділянки при її формуванні для договору оренди особисто підписано ОСОБА_1 . Тобто земельна ділянка була сформована у тих межах і координатах що є і на сьогоднішній день ще в 2003 році, і позивач особисто погодив дані межі земельної ділянки. На кадастровому плані є оригінал його підпису.

Відповідно до статті 127 Земельного кдексу України (в ред. станом на 2004р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 132 Земельного кодексу України (в ред. станом на 2004р.) угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім`я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);б) вид угод; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності н земельну ділянку; г1) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); є) договірну ціну; є) зобов`язання сторін. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Стаття 81 ЗК України (ред.. станом на 2004 р.) чітко передбачала громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

20.08.2004 року між відповідачем ОСОБА_3 та Ланчинською селищною радою укладено договір купівлі продажу земельної ділянки.

З метою уникнути конфлікту з ОСОБА_1 який самовільно добудував свою господарську споруду таким чином, що зайняв частину його земельної відповідач змінив конфігурацію та зменшив площу земельної ділянки з 0,1897га на 0,1886 га. Конфігурація земельної ділянки змінилась саме таким чином щоб господарська споруда позивача була розміщена не на земельній ділянці відповідача. З цією метою відповідач замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Проте без належних на те підстав позивач відмовився погоджувати межові знаки як суміжний землекористувач. Тому на комісії з питань земельних відносин, розвитку села та аграрної політики було розглянуто заяву та рекомендовано голові комісії погодити межу земельної ділянки.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником земельної ділянки 26240562200:05:002:0034 площею 0,1886 для рзміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжнїх будівель тп споруд пвідприємства переробної машинобудіваної промисловості в АДРЕСА_2 право власності зареєстровано 15.02.2018р. Підстава для державної реєстрації договір купівл-продажу серія та номер № НОМЕР_1 виданий 20.08є. 2004року видавник Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Гуменюк Р.В. , витяг з державного земельного кадастру серія та номер НВ-2603164182018 виданий 12.01.2018р видавник відділ у Надвірнянськму районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач набув на законних підставах право власності на нежитлові будівлі та земельну ділянку під ними. У відповідності до вимог Земельного кодексу України земельна ділянка була сформованою та відведеною для обслуговування столярного цеху та лісопилорами, її межі були погоджені із суміжними землекористувачами, та із позивачем в тому числі. Після того, дана земельна ділянка у відповідності до вимог чинного законодавства була передана йому в оренду та пізніше ця сама земельна ділянка, (що підтверджується кадастровими планами) була придбана ним.

Тобто при оформленні прав на земельну ділянку кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, відповідачем було дотримано всіх вимог чинного, на день набуття права, законодавства.

Доводи позивача щодо різної адреси земельних ділянок відповідача спростовуються рішенням виконавчого комітету Ланчинської селищної ради від 31.102023 з-а № 62 Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна відповідно якого вирішено присвоїти об`єктам нерухомого майна поштової адреси в АДРЕСА_2 нежитловому приміщенню столярного цеху присвоєно адресу АДРЕСА_8 (колишня Об`їздна)

Судом встановлено що згідно викопіювання з генплану с-ща Ланчин доріг ні по по земельній ділянці, ні між господарствами сторін не передбачено. Наявний заїзд до столярного цеху та пилорами., яким користуються спільно обидві сторони.

Доводи позивача про те, що відповідачем встановлено огорожу на спірній земельній ділянці, чим чинить йому перешкоди в користуванні будинком та господарським будівлями спростовуються та заїздом до його господарства спростовується актом від 18.10.2021 р складеного постійною комісією з питань земельних відносин будівництва, житлово-комунального господарства екології архітектури сфери прослуг Ланчинської селищної ради про те, що цього числа обстежено проведено обстеження земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговуваннч житлового будинку , господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Під час перевірки комісією встановлено на місці , що заїзд до житлового будинку будинку ОСОБА_1 знаходиться з АДРЕСА_1 , а саме наявні ворота та хвіртка, які самостійно встановив ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 який ствердив , що як до господарства позивача так і до столярного цехта пилорами наявний один заїзд, який є завужений внаслідок побудови позивачем господарської споруди.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав, як власникаи чи користувача, не доведено вимоги позивача щодо вчинення з боку відповідача йому перешкод у користуванні заїздом шляхом встановлення паркану.

Згідно з частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст праврчину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.(п.29 Постанови Великої Палати ВС від 11 грудня 2019 року, справа № 265/5040/13-ц, п.81 Постанови Великої Палати ВС від 18.12.2019 справа № 522/1029/18).

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочинів (договорів та рішень органу місцевого самоврядування), позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення цих обставин, суд не має підстав для задоволення позову. В свою чергу позивачем не зазначено як оскаржувані акти на момент їх видачі порушили права позивача на момент їх винесення чи видачі, якій саме нормі ст.203 ЦК України, зазначені правочини суперечили в момент їх винесення чи складання.

Зазначені позовні вимоги є похідними від вимог про усунення перешкод в користуванні заїздом.

При оформленніправ наземельну ділянкукадастровий номер2624056200:05:002:0034,відповідачем булодотримано всіхвимог чинного,на деньнабуття права,законодавства, у відповідності до вимог Земельного кодексу України земельна ділянка була сформованою та відведеною для обслуговування столярного цеху та лісопилорами, її межі були погоджені із суміжними землекористувачами, так із позивачем в тому числі. Після того, дана земельна ділянка у відповідності до вимог чинного законодавства була передана йому в оренду та пізніше ця сама земельна ділянка, (що підтверджується кадастровими планами) була придбана ним. Доказів щодо визначення відповідачами меж виділених земельних ділянок в натурі із порушенням містобудівної документації, зокрема в частині межі з позивачем не надано і такі в матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин позивачем не доведено яким чином його права на земельну ділянку порушені прийняттям спірних рішень органу місцевого самоврядування та договорами, як і не встановлено підстав для скасування реєстрпції та повернення земельних ділянок..

Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові КГС ВС від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. А у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача, судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності нормам закону.

Висновки суду:

Враховуючи встановленні обставини суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у відповідності до вимог статей 77-78 ЦПК України наявності порушень його права з боку відповідачів. На підставі наведеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 133ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 п. 1 ст. 133 ЦПК України).

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-6 вказаної статті, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами .

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер .

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2)чи єрозмір такихвитрат обґрунтованимта пропорційнимдо предметаспору зурахуванням цінипозову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, представником відповідача-адвокатом Юркевич Х.М. відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України подано до суду договір про надання правової допомоги № 68-10/21 від 07.10.2021, додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.09.2024, акт прийому передачі від 11.09.2024, квитанції про оплату послуг від 11.09.2024 на суму 36000,00 грн. (Т. 2, а.с. 171-174).

Також у поданому відзиві відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, який становить приблизно 15000,00 грн., з розрахунку 1 година праці адвоката становить 1000,00 грн. Остаточний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу залежить від процесуальної поведінки позивача, кількості судових засідань, від складання інших документів, пов`язаних з виконанням договору, тощо.

Відповідно до п. 5.1 Договору про надання правової допомоги, детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати клієнтом адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних з виконанням данного договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатись додатковими угодами до цього договору.

Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги сторонами погоджено наступну вартість послуг правової допомоги: складання відзиву на позовну заяву 8000,00 грн.; складання та подання заяви про допит свідка 1000,00 грн.; клопотання про долучення доказів 1000,00 грн.; клопотання про витребування доказів 1000,00 грн.; участь у судовому засіданні 2000,00 грн., а також визначено порядок оплати послуг адвоката та порядок приймання передачі наданої адвокатом правової допомоги у цивільній справі № 348/2045/21 у Надвірнянському районному суді (п. 4).

Зокрема згідно п. 2 додаткової угоди, сторони домовились, що сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом у безготівковій формі на розрахунковий рахунок адвоката.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 додаткової угоди, сторони узгодили, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначається зміст наданих послуг (правової допомоги), розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

З акту прийому передачі від 11.09.2024 вбачається, що загальна вартість наданих послуг становить 36000,00 грн., яка складається з: складання відзиву на позовну заяву 8000 грн.; заява про допит свідка від 30.11.2021 1000,00 грн.; клопотання про витребування доказів від 30.11.2021 1000,00 грн.; клопотання про долучення доказів від 01.12.2021 1000,00 грн.; клопотання про долучення доказів від 11.09.2024 1000,00 грн.; участь у судових засідань 24000,00 грн. (2000,00 грн. за одне судове засідання). Вказаний акт підписаний відповідачем ОСОБА_3 та адвокатом Юркевич Х.М., та скріплений її печаткою. Сторони не мають претензій одна до одної щодо наданих послуг.

Оплата за надані послуги здійснена відповідачем ОСОБА_3 адвокату Юркевич Х.М. в повному обсязі, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним документом.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач ОСОБА_3 поніс судові витрати по даній справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами.

Разом з тим суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що при відшкодуванні витрат на правничу допомогу, враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності обставин справи, витрати на правничу допомогу необхідно зменшити.

З документів, наданих стороною позивача, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-гої групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (Т. 1, а.с. 14).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що при відшкодуванні витрат на правничу допомогу, враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності обставин справи, витрати на правничу допомогу необхідно зменшити.

Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи особу та стан здоров`я позивача ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача ОСОБА_1 на корисить відповідача ОСОБА_3 в загальному розмірі 20000,00 грн. як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, оскільки надання послуг охоплюється завданнями, які полягали у зустрічі з стороною, укладенні договору, ознайомленні з матеріалами справи, написанні клопотань, а також участі адвоката у судових засіданнях.

Крім того відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідінстю 2-гої групи загального захворювання.

Тому судовий збір, який підлягав сплаті ОСОБА_1 за подання до суду вказаної позовної заяви, підлягає компенсації за рахунок держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки судом прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, то заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2021 та від 04.10.2021, необхідно скасувати.

На підставіст.ст.15,16,203,215,317,325.391ЦК України,ст.ст.91,96,120,126,127,152,155 ЗК України, ст.ст. 2, 4, 11-13, 76-78, 81, 110, 141, 158, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади, третя особа на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами та зобов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвал Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.09.2021 та від 04.10.2021 скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень).

Зняти арешт, накладений нерухоме майно, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 2624056200:05:002:0034, що розташована по АДРЕСА_1 . Зняти заборону ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 2624056200:05:002:0034, яка розташована по АДРЕСА_1 , та вчиняти будь-які дії щодо цієї земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_9 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_9 .

Відповідач: Ланчинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04354545, місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 3, смт. Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78455.

Третя особа:Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39767437, місцезнаходження: вул. А.Сахарова, буд. 34, м. Івано-Франківськ, 76014.

Повний текст рішення складено 25.11.2024 року.

Суддя Міськевич О.Я.

СудНадвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення15.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123361658
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Судовий реєстр по справі —348/2045/21

Рішення від 15.11.2024

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Рішення від 15.11.2024

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Ухвала від 14.11.2022

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Ухвала від 05.05.2022

Цивільне

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Міськевич О. Я.

Ухвала від 26.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Постанова від 25.11.2021

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Фединяк В. Д.

Постанова від 25.11.2021

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Фединяк В. Д.

Ухвала від 05.11.2021

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Фединяк В. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні