Ухвала

від 27.01.2022 по справі 761/40281/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 761/40281/20

провадження № 61-19346ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Київського державного фахового хореографічного коледжу, в інтересах якого діє адвокат Коцюба Олексій Вікторович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 15 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 2 листопада 2021 року у справі за позовомОСОБА_1 до Київського державного фахового хореографічного коледжу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2021 року подана касаційна скарга Київського державного фахового хореографічного коледжу, в інтересах якого діє адвокат Коцюба О В., на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 2 листопада 2021 року, повний текст якої складено 11 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду

від 2 листопада 2021 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 758/10562/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 4 частини першої статті 40 та статті 57 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 2 листопада 2021 року заявник визначає встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 2 листопада 2021 року в частині стягнення з Київського державного фахового хореографічного коледжу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.

Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ № 86-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника вихователя Київського державного хореографічного училища з 15 червня 2021 року.

Стягнено з Київського державного хореографічного училища на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період

з 12 листопада 2020 року до 15 червня 2021 року у розмірі 32 666,34 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнено з Київського державного хореографічного училища на користь ОСОБА_1 840,80 грн у відшкодування судового збору.

Постановою Київського апеляційного суду від 2 листопада 2021 року апеляційну скаргу Київського державного фахового хореографічного коледжу залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 15 червня 2021 року - без змін.

Перелік справ, у яких суди допускають негайне виконання судових рішень, визначений статтею 430 ЦПК України і включає справи про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

За таких обставин касаційний суд не вбачає правових підстав для зупинення виконання постанови рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 15 червня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах платежу за один місяць.

Касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції у іншій частині, оскільки Київським державним фаховим хореографічним коледжем не надано доказів відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 32 666,34 грн.

Ураховуючи зміст постанови суду апеляційної інстанції, про зупинення виконання якої просить заявник, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без змін.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Київського державного фахового хореографічного коледжу, в інтересах якого діє адвокат Коцюба Олексій Вікторович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва

від 15 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 2 листопада 2021 року .

Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 761/40281/20 за позовом ОСОБА_1 до Київського державного фахового хореографічного коледжу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження .

Відмовити у задоволенні клопотання Київського державного фахового хореографічного коледжу, в інтересах якого діє адвокат Коцюба Олексій Вікторович, про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду

від 2 листопада 2021 року в частині стягнення з Київського державного фахового хореографічного коледжу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук