Постанова

від 24.01.2022 по справі 607/6790/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/6790/16Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/16/22 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 310000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

Сторож І.Б. та її представника, представника

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року (ухвалене суддею Сливка Л.М., повний текст якого складено 07 жовтня 2021 року) у цивільній справі № 607/6790/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя шляхом визнання за ним права власності на: автомобіль марки Мерседес-Бенц, 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під забудову одно- та двохповерхового будинку площею 0,1683 га за адресою с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області та на незавершене будівництво індивідуального житлового будинку що на вказаній земельній ділянці. Просив залишити у власності відповідача: земельну ділянку кадастровий номер 6125282600:01:001:0978 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0002 га що на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ 446295 від 25 грудня 2012 року); земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:10:002:0030 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що вказане майно було спільно нажито ним та ОСОБА_4 за час перебування у шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду розірвано. Посилаючись на те, що згоди про поділ майна вони не досягнули та що він користується автомобілем та земельною ділянкою на якій за час окремого проживання за власні кошти здійснював будівництво просив виділити йому вказане майно.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2018 року позов задоволено частково, ухвалено: визнати за ОСОБА_3 право власності на: автомобіль марки Мерседес-Бенц, вантажопасажирський, білого кольору 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане центром ДАІ 6101; земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під забудову одно-та двохповерхового будинку площею 0,1683 га за адресою: с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області; у решті позовних вимог - відмовлено.

20 червня 2019 року відповідачка ОСОБА_4 подала до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2019 року скасовано заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2018 року ухвалене у даній цивільній справі.

У липні 2019 року ОСОБА_4 подала зустрічний позов, у якому просила в порядку розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під забудову одно- та двохповерхового будинку площею 0,1683 га за адресою АДРЕСА_2 та незавершеного будівництва, яке знаходилось на ній визнати за нею право власності на 1/2 частину отриманих коштів в розмірі 30000 доларів США та зобов`язати ОСОБА_3 повернути їх їй в якості компенсації її частки від продажу вказаного спільного майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що за час шлюбу ними було набуто : 25 грудня 2012 року - земельну ділянку з кадастровим номером 6125282600:01:001:0978 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0002 га на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, титульним власником якої є вона згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ № 446295 від 25.12.2012 року; 17 липня 2013 року - земельну ділянку, кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) під забудову одно- та двох поверхового будинку, площею 0,1683 га за адресою: с. Байківці Тернопільського району; 11 липня 2012 року - автомобіль марки Мерседес-Бенц, вантажопасажирський, 1999 року випуску, р.н. НОМЕР_2 . 21 березня 2014 року - ними було розпочато будівельні роботи з будівництва будинку на придбаній ними земельній ділянці площею 0, 1683 га та подано Повідомлення про початок будівельних робіт у Державну архітектурну будівельну інспекцію в Тернопільській області. В подальшому їх подружнє життя погіршувалася і рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 травня 2016 року шлюб між ними було розірвано, а 23 червня 2016 року позивачем було подано позовну заяву про поділ майна подружжя. З вересня 2016 року до березня 2017 року та з вересня 2017 року до червня 2018 року, коли в провадженні суду знаходилася цивільна справа про поділ майна подружжя, вони знову спільно проживали, вели спільне господарство, та вона була переконана що спір вичерпаний . Лише згодом їй стало відомо, що заочним рішенням від 31 січня 2018 року суд залишив у власності ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 та незавершене будівництво, які останній зареєстрував на себе (право власності на земельну ділянку), змінив дані у повідомленні про початок будівельних робіт (яке першочергово подавалося ОСОБА_4 ще 21.03.2014 року), а в подальшому відчужив їх на підставі договорів купівлі-продажу від 01.11.2018 року. Грошові кошти для будівництва житлового будинку в сумі 100000 грн. були одержанні нею шляхом взяття споживчого кредиту на підставі Договору про надання споживчого кредиту №2009907764 від 10 грудня 2014 року. Покупцями за придбану земельну ділянку та незавершене будівництво будинку було сплачено 60 000 доларів США, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 01.11.2018 року наданою ним покупцям про одержання грошових коштів за продаж вказаної нерухомості. Вартість земельної ділянки за кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 65 100 гривень та незавершеного будівництва житлового будинку 25 000 гривень не відповідає дійсності. Згідно висновку експерта про визначення ринкової вартості житлового будинку незакінченого будівництвом, розташованого по АДРЕСА_2 його ринкова вартість станом на 30.06.2018 року становила 2 048 386 гривень, що є значно вище, ніж оцінка, яку долучає позивач. Зважаючи на те, що відповідач відчужив майно, а кошти отримані від продажу привласнив вважає, що він повинен компенсувати їй 1/2 частину вартості реалізованого майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 зазначила, що земельна ділянка площею 0,06 га з кадастровим номером 6110100000:10:002:0030 призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 набута нею ( ОСОБА_4 ) шляхом приватизації на підставі рішення Тернопільської міської ради від 30 червня 2015 року №6/60/280, відтак, належить їй на праві приватної власності та не є спільним сумісним майном подружжя, відповідно не може підлягати поділу.

10 грудня 2019 року ОСОБА_3 подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6125282600:01:001:0978 призначену для ведення особистого селянського господарства площею 2,0002 га, що знаходиться на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; залишити у власності ОСОБА_4 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6125282600:01:001:0978, автомобіль марки Мерседес-Бенц, вантажопасажирський. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що після розірвання шлюбу в період з березеня по листопад 2018 року на підставі повідомлення про початок будівельних робіт №071182890484 ним здійснено будівельні роботи по спорудженні незавершеного будівництвом об`єкта житлової нерухомості. До розірвання шлюбу 21 червня 2016 року та постановления Тернопільським міськрайонним судом рішення від 31 січня 2018 року у даній справі на вказаній земельній ділянці знаходились лише будівельні матеріали вартістю 25 000 гривень. Після здійснення ним будівельних робіт відсоток готовності незавершеного будівництвом об`єкта житлової нерухомості складав 46%, тому вважає їх особистою приватною власністю. Будучи законним набувачем та власником земельної ділянки кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 він на підставі договорів купівлі-продажу незавершеного будівництва та земельної ділянки посвідчених приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л. І. від 01.11. 2018 року їх відчужив. На його думку покупці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є добросовісними набувачами вказаного майна.

25 лютого 2021 року судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 вересня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0002 га, кадастровий номер 6125282600:01:001:0978, яка розташована на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області.

Залишено у власності ОСОБА_4 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0002 га, кадастровий номер 6125282600:01:001:0978, яка розташована на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1494 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 до про поділ майна подружжя - задоволено частково.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки Мерседес-Бенц, вантажопасажирський, білого кольору 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 .

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 30000 дол. США компенсації 1/2 частини вартості від відчуження земельної ділянки, площею 0,1683 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка) під житловою забудову одно- та двохповерховою, що знаходиться за адресою: с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600:02:001:1190, та 1/2 частини вартості від відчуження незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку та господарської будівлі і споруди, що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 7656 гривень судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати його в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_4 30000 дол. США компенсації за відчужену ним земельну ділянку та незавершене будівництво на ній та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.

Апелянт зазначив, що спірну земельну ділянку він придбав за особисті кошти від зайняття підприємницькою діяльністю заощаджені ним до одруження та будинок будував після розлучення в період з березня по листопад 2018 року на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, тому помилковим є висновок суду про те що незавершений будівництвом будинок є спільним майном подружжя. 27 жовтня 2018 року проведено державну реєстрацію незавершеного будівництвом будинку з процентом готовності 46%, тому у подружжя не було такого спільного майна, а лише будівельні матеріали, об`єму, кількості яких суд станом на дату розірвання шлюбу не встановлював. Не може бути доказом вартості матеріалів висновок про ринкову вартість житлового будинку від 15 липня 2016 року згідно якого стан готовності будинку становить 72%, оскільки незавершене будівництво як об`єкт нерухомого майна було зареєстровано 27.10.2018 року. Не можуть бути доказом покази свідка, на які посилається суд, оскільки свідок не могла надати відомостей щодо кількості і вартості наявних будівельних матеріалів станом на 21.06.2016 року (дату набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу). Враховуючи відсутність доказів про об`єм, кількість, асортимент та вартість наявних будівельних матеріалів неможливо встановити стан готовності будинку на момент розірвання шлюбу. Вважає помилковим висновок суду про те, що він без згоди та відома ОСОБА_4 відчужив земельну ділянку та незавершене будівництво, оскільки заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.01.2018 року за ним було визнано право власності на вказане нерухоме майно.

Суд помилково визначив вартість компенсації відчуженого ним нерухомого майна 30000 дол. США, тому що продаж земельної ділянки та незавершеного будівництва здійснено у відповідності до звітів про оцінку вказаного майна від 31.10.2018 року: за 199950,00 грн. незавершене будівництво та за 89199,00 грн. земельну ділянку. Розписка від 01.11.2018 року не є доказом вартості вищезазначених об`єктів, з її змісту неможливо зрозуміти чи дійсно він отримав 60000 дол. США, скільки отримав за продаж земельної ділянки, а скільки за продаж незавешеного будівництва. Жодних коштів в іноземній валюті він не отримував. Дана розписка за змістом не стосується купівлі-продажу об`єктів нерухомості і він її не писав. З покупцями він був знайомий раніше. Він та покупці здійснювати міжнародні перевезення пасажирів та вантажу і окрім продажу нерухомості він продав їм інформацію по маршруту та рейсу. ОСОБА_4 не надала суду належний висновок про дійсну вартість майна та не вчинила процесуальних дій спрямованих на встановлення ринкової вартості майна на час його відчуження, тому вважає її вимоги недоведеними.

Апелянт ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, а тому у відповідності до статті 372 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційної скарги не визнала та пояснила, що для будівництва будинку вона отримувала в банку кредит в сумі 100000 грн. який було використано на будівництво будинку. Після розлучення позивач зразу подав позов про поділ мана подружжя, долучив висновки про вартість майна, зокрема незавершеного будівництва вартістю 25000 грн. і вона з метою заперечення позовних вимог щодо наявності лише будівельних матеріалів замовила експертизу про визначення ринкової вартості незавершеного будівництва. Експертом проводився огляд будівництва, робились фотографії оглянутого майна 15.07.2016 року і була встановлена його вартість 2048386 грн. Саме таке незавершене будівництво придбали Єфімчуки. Вони з відповідачем неодноразово відновлювали сімейні відносини і вона вважала що спір вичерпаний. Будинок був у стані зафіксованому на фотографіях та до нього були підведені всі комунікації.

Представник відповідачки додатково пояснила, що позивач скористався заочним рішенням про поділ майна подружжя, зареєстрував спірне майно за собою, змінив замовника в повідомленні про початок будівельних робіт та зареєстрував незавершений будівництвом спірний житловий будинок, який 1.11.2018 року відчужив разом із земельною ділянкою Єфімчукам. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 допитані в якості свідків в судовому засіданні пояснили, що вони у березні 2018 року оглядали будинок, однак не придбали його так як не дійшли згоди щодо ціни, а після того коли ОСОБА_3 , знизив ціну вони придбали земельну ділянку і незавершений будівництвом будинок за 60000 дол.США про отримання яких ОСОБА_3 написав їм розписку.

Представник ОСОБА_6 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав та підтримав пояснення своїх довірителів надані ними в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 2009 року до 21 червня 2016 року (день набрання чинності рішенням суду про його розірвання, ухваленого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 25 травня 2016 року), від якого мають двоє неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_7 2009 року народження та доньку ОСОБА_8 2010 року народження.

За час перебування у шлюбі вони набули наступне майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 6125282600:01:001:0978 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0002 га на території Домаморицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, яка, відповідно до Державного Акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №446295, виданого 25 грудня 2012 року Тернопільською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Тернопільської районної державної адміністрації від 24 квітня 2012 року №366 належить ОСОБА_4 (том №1 а.с. 6).

-земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) під забудову одно- та двохповерхового будинку, площею 0,1683 га за адресою: с. Байківці Тернопільського району, яка відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мартюк І.З. та зареєстрованого в реєстрі за №39 придбдана ОСОБА_4 (а.с.7);

-транспортний засіб марки Мерседес-Бенц, вантажопасажирський, білого кольору 1999 року, номер шасі НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_4 11 липня 2012 року, згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ;

-незавершений будівництвом індивідуальний житловий будинок, процентом готовності 46% та господарські будівлі і споруди, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 21 березня 2014 року, наданого Державною архітектурною будівельною інспекцією у Тернопільській області сторони розпочали будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Замовником у вказаному Повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначено ОСОБА_4 . 29 січня 2014 року Відділом містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації виготовлено будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок на ОСОБА_4 .

Відповідно до наданого позивачем ОСОБА_3 консультативного висновку про вартість майна, виготовленого приватним підприємством Віга , станом на 12 листопада 2015 року (до розлучення сторін) вартість незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруди, що розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 за адресою: с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, складає з врахуванням заокруглень та без врахування податку на додану вартість 25 000 гривень.

Відповідно до Висновку експерта про визначення ринкової вартості незакінченого будівництвом житлового будинку виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 15 липня 2016 року за №019-016V, ринкова вартість незакінченого будівництвом житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , готовність якого становить 72% без ПДВ складає 2048386 гривень.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №143002309, сформованої 27 вересня 2018 року, за ОСОБА_3 17 травня 2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під житловою забудовою одно- та двохповерховою, що знаходиться в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43724468 від 27 жовтня 2018 року, проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190 за ОСОБА_3 .

Згідно договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, укладеного 01 листопада 2018 року між ОСОБА_3 (продавцем) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупцями), посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І та зареєстрованого в реєстрі за №1670, ОСОБА_3 передає у власність Покупців, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 приймають та сплачують за нього обговорену суму, незавершене будівництво в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області. На земельній ділянці, що відчужується одночасно за окремим договором, розташоване незавершене будівництво, процент готовності 46%.

У пункті 1 даного договору, зазначено, що вказане незавершене будівництво належить Продавцю на підставі Технічного паспорта, номер б/н, виданого 26 жовтня 2018 року, Повідомлення про початок будівельних робіт серія та номер ТП 062140800012; повідомленням про зміну даних в дозволі на будівельні роботи, серія та номер ТП 071182890484. Згідно пункту 3 вказаного договору цей продаж за домовленістю сторін вчинено за 199950 гривень.

Також, 01 листопада 2018 року між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупцями) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Продавець передає у власність Покупців, а Покупці приймають і сплачують за обговорену суму земельну ділянку, площею 0,1683 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), під житловою забудовою одно- двохповерховою, що розташована за адресою: с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:02:001:1190. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І та зареєстровано в реєстрі за №1668.

Відповідно до пункту 2 вказаного Договору земельна ділянка належить Продавцю на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2018 року, справа №607/6790/16-ц. Право власності зареєстровано державним реєстратором Тернопільської міської ради Сагайдак І.В. 23 травня 2018 року. Згідно пункту 4 даного договору продаж за домовленістю вчинено за 89199 гривень.

Згідно розписки написаної ОСОБА_3 01 листопада 2018 року, ОСОБА_3 при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки приватним нотаріусом Терещук Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №1668 та договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, зареєстрованого в реєстрі за №1670 приватним нотаріусом Терещук Л.І. отримано від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 60 000 доларів США (один мільйон шістсот вісімдесят тисяч) гривень. Цією розпискою стверджує, що фінансових претензій до покупців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має та у майбутньому не буде мати. Вказана розписка написана власноручно позивачем ОСОБА_3 , містить його підпис та дату складення - 01 листопада 2018 року (том №1, а.с. 255).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №169668360 від 07 червня 2019 року, незавершене будівництво 46% готовності, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6125280600:02:001:1190 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 - 1/2 частина та ОСОБА_1 - 1/2 частина, державна реєстрація здійснена 01 листопада 2018 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 6125280600:02:001:1190, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) під житловою забудовою одно- та двохповерховою зареєстрована на праві приватної власності 1/2 частина за ОСОБА_1 та Ѕ частина за ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації - 01 листопада 2018 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що набуті сторонами земельна ділянка площею 2,0002 га для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1683 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в селі Баайкіці, розміщений на ній незавершений будівництвом житловий будинок та транспортний засіб є спільним майном подружжя. Враховуючи те, що ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку та розміщений на ній незавершений будівництвом житловий будинок на підставі договорів купівлі-продажу за 60000 дол.США суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 половину вартості отриманих ним коштів від відчуження спільного майна подружжя. При цьому суд врахував пояснення покупців допитаних в якості свідків та написану ОСОБА_3 розписку надану покупцям про фактично отриману ним суму за відчужене ним майно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до частини 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлябним договором.

Пленум ВСУ у постанові №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснив, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Встановивши, що сторони набули земельну ділянку під час шлюбу та здійснили на ній будівництво незавершеного житлового будинку, які ОСОБА_3 відчужив за 60000 дол. США суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 30000 дол. США компенсації за частку у спільному майні подружжя.

Суд підставно вважав доведеним той факт, що незавершений будівництвом житловий будинок є спільним майном подружжя.

Доводи апелянта про те, що він проводив будівельні роботи в період з березня по листопад 2018 року не заслуговують уваги суду, оскільки допитані в якості свідків покупці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснювали, що у березні 2018 року вони мали намір купити спірний незавершений будівництвом будинок, оглядали його однак не зійшлись з продавцем ОСОБА_3 в ціні, а осінню цього ж року продавець знизив ціну і вони придбали земельну ділянку з наявним на ній будинком за 60000 дол. США, уклавши нотаріально посвідчені договори купівля-продажу. Про передачу такої суми коштів за придбане ними майно ОСОБА_3 написав їм письмову розписку. Крім цього експертом у висновку про визначення ринкової вартості житлового будинку незавершеного будівництвом від 15 липня 2016року, складено невдовзі після розірвання шлюбу, зазначено, що об`єктом оцінки є цегляний житловий будинок з цокольним поверхом, мансардою, навісом, прибудовою та сходами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та до висновку долучались фотографії об`єкту оцінки (а.с.231-248 т.1). У консультативному висновку про вартість майна наданому позивачем до позовної заяви зазначено, що вартість незавершеного будівництвом будинку станом на дату огляду 12 листопада 2015 року становить 25000 грн., тобто огляд проводився задовго до розірвання шлюбу (а.с. 14 т. 1).

Твердження апелянта про те, що на час розірвання шлюбу такого об`єкта нерухомого майна як незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 не було, а були лише будівельні матеріали, вид, кількість та вартість яких суд не встановлював не спростовують висновків суду першої інстанції щодо сплати ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації в розмірі отриманому ним від покупців, оскільки у зв`язку з відчуженням набутого сторонами під час шлюбу майна ОСОБА_10 має право на отримання компенсації половини його вартості. Державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на спірне незавершене будівництво 27 жовтня 2018 року за вищевказаних обставин не має правового значення для вирішення спору тому що при поділі майна враховується набуте за час шлюбу майно.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка та незавершений будівництвом житловий будинок було відчужено за ціною, зазначеною в договорах купівлі-продажу, яка підтверджена відповідними звітами про оцінку майна та безпідставне взяття до уваги судом розписки про отримання коштів в сумі 60000 дол. США якої він не писав, суд оцінює критично виходячи з наступного.

В суді першої інстанції допитані в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили те, що спірну земельну ділянку та незавершений будівництвом житловий будинок вони придбали у ОСОБА_3 за 60000 дол. США на підтвердження факту передачі такої ними суми коштів в рахунок відчуженого ним майна останній написав їм розписку. Розписка була написана ним 1.11.2018 року в день укладення договорів купівлі-продажу, вона містить паспортні дані сторін договору та реєстраційні номера договорів купівлі-продажу нотаріуса ОСОБА_11 , тобто підтверджує факт отримання коштів саме за договорами купівлі-продажу спірного нерухомого майна (а.с.255 т.1).

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 має право на отримання від ОСОБА_3 компенсації своєї частки у спільному майні подружжя у розмірі 30000 дол.США у зв`язку з відчуженням останнім земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку.

Відсутність у розписці про отримання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформаціії про те, яка сума коштів була сплачена за земельну ділянку, а яка за незавершений будівництвом будинок не має правового значення для вирішення спору, оскільки предметом судового розгляду є стягнення компенсації частки ОСОБА_4 за відчужене спільне майно подружжя.

Також не заслуговують уваги суду доводи апелянта про те, що позивач не надала доказів про дійсну ринкову вартість майна на час розгляду справи, оскільки позивач має право на компенсацію 1/2 частини вартості відчуженого майна яку фактично отримав ОСОБА_3 за укладеними ним договорами купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку.

Доводи апелянта про помилковість висновку суду про те, що він без згоди та відома ОСОБА_4 продав земельну ділянку та незавершений будівництвом будинок, оскільки вказане майно було виділено йому у власність заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2018 року та він буі законним власником та набувачем цього майна не спростовують висновків суду про право ОСОБА_4 на компенсацію половини вартості отриманих позивачем коштів у зв`язку з його відчуженням .

Колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 січня 2022 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Хома М.В.