РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2022 року
м. Рівне
Справа № 2-76/11
Провадження № 22-ц/4815/111/22
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Боймиструка С.В,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Пиляй І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 року у справі за поданням державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) Павліш Іванни Сергіївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2021 року державний виконавець Павліш І.С. звернулась до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №2-76/11 виданого 11.11.2016 року Здолбунівським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором в розмірі 214 686,64 грн.
Ухвалою Здолбунівського районного суду від 16 лютого 2021 року подання державного виконавця було задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 06.09.1995 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, закордонний паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконання виконавчого листа №2-76/11 виданого 11.11.2016 Здолбунівським районним судом Рівненської області.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Цісар І.В. подав апеляційну скаргу , в якій вказує, що ухвала підлягає до скасування у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що не ухилявся від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №2-76/11, оскільки він не отримував з виконавчої служби жодних документів про наявність щодо нього відкритого виконавчого провадження, а відділення банку у м. Рівне припинило свою діяльність і не було зрозуміло, яким чином погашати борг.
Вказує, що сама по собі наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішення, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Вважає, що суд першої інстанції не встановив чи мало місце і у чому полягало саме ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, які саме свідомі діяння чинить боржник, що спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, а належних та допустимих доказів на підтвердження названих обставин, державним виконавцем не надано.
З цих підстав просив скасувати ухвалу Здолбунівського районного від 16 лютого 2021 року та у задоволенні подання державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) Павліш І.С. про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до повного виконання зобов`язань покладених на нього виконавчим документом, відмовити
Інші учасники справи правом на подачу відзиву не скористались.
Учасник справи в судове засідання не з`явились, хоч достовірно і завчасно (жовтень-листопад 2021) були повідомлені про час і місце розгляду даної справи в апеляційному суді.
Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України та ст.18 ЦПК України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.
Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо ).
З аналізу вказаної статті вбачається, що тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України - це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов`язань у зв`язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.
Як слідує з матеріалів справи, на виконанні у Здолбунівському РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження №58453799 з виконання виконавчого листа № №2-76/11 від 11.11.2016 року, який виданий Здолбунівським районним судом, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості по кредитному договору в розмірі 240 556,98 грн. та відшкодування судових витрат в сумі 1 820 грн.
22.02.2019 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження а також про арешт майна боржника.
22.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.
09.07.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно відповіді на запит до МВС України від 18.01.2021 року щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів про транспортні засоби, ОСОБА_1 належать: вантажний транспортний засіб HYUNDAI, 1997 року виробництва; напівпричіп марки KRONE, 1993 року виробництва; напівпричіп марки SCHMITZ, 1998 року виробництва.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді на запит від 14.01.2021 року Державної прикордонної служби України, щодо перетину боржником державного кордону вбачається, що боржник має закордонний паспорт НОМЕР_2 , та починаючи з 2019 року регулярно перетинає державний кордон України.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів свідомого ухилення останнього від виконання зобов`язань встановлених виконавчим листом №2-76/11.
Апелянт зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, якими надсилались процесуальні документи суду першої інстанції та апеляційного суду. Вказану адресу зазначає й сам апелянт в апеляційній скарзі. Крім того в матеріалах справи наявний список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) відправлених ДВС з якого вбачається направлення кореспонденції ОСОБА_1 за його адресою.(а.с. 74) За номером відстеження поштового відправлення №3570501155693 така кореспонденція отримувалась за вказаною адресою. Таким чином, твердження апелянта про неотримання документів з виконавчої служби безпідставні .
Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем здійснено ряд заходів спрямованих на забезпечення виконання рішення суду. Зокрема винесено п`ять викликів боржника, якими зобов`язано з`явитись ОСОБА_1 до виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Однак такі вимоги не були виконані. Доказів зворотного матеріали справи не містять й боржником не спростовано. Зовнішня сторона ухилення може виражатись не тільки дією а й бездіяльністю , яка вбачається в ігноруванні вимог виконавця ОСОБА_1 .
Крім того, поїздки за кордон після стягнення з нього коштів на користь банку, які здійснював ОСОБА_1 , потребують значних коштів, що вказує на їх наявність у нього та можливість погашати борг перед стягувачем, чого ним зроблено не було. Як вказує сам боржник, поїздки за кордон обумовлені необхідністю погашення боргів за іншими зобов`язаннями, однак зміщення пріоритету на задоволення вимог інших кредиторів не може бути підставою для нехтування інтересами стягувача у цій справі. Слід зазначити, що покликання апелянта на наявність інших зобов`язань та працевлаштування за кордоном не підкріплені жодними доказами, а тому не можуть бути враховані. Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 367, 368, 371, п.1. ч.1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення
Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боймиструк С. В.
Судді: Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.
Суд | Рівненський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2022 |
Оприлюднено | 07.02.2022 |
Номер документу | 102951234 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рівненський апеляційний суд
Боймиструк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні