Ухвала

від 03.02.2022 по справі 6-61/2010

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 6-61/2010

Провадження № 6/265/19/22

У Х В А Л А

03 лютого 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

при секретарі - Дрьомової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про скасування обмеження на тимчасовий виїзд за межі України, зацікавлена особа: ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2022 року старший державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Болотіна Е.М. звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з заявою якою просить суд скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування заяви посилається на те, що у провадженні Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) перебувало виконавче провадження про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 12000 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а разом 15000 грн. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 березня 2010 року було тимчасово обмежено ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України. Постановою державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Болотіної Е.М. від 20 січня 2022 року виконавче провадження №16774788 було закрито, оскільки заборгованість було сплачено в повному обсязі. Таким чином, оскільки обставини, через які було застосоване тимчасове обмеження боржника у праві виїду за межі України, перестали існувати, то на підставі ст. 441 ЦПК просив суд скасувати тимчасове обмеження заявника у праві виїзду за межі України за ухвалою суду від 30 березня 2010 року по справі № 6-61/2010.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) , до суду не з`явилась.

ОСОБА_1 до суду надав заяву в якій просив задовольнити вказану заяву, оскільки сума боргу сплачена в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява про скасування обмеження на тимчасовий виїзд за межі України підлягає задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

Судом було встановлено, що 30 березня 2010 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя по справі № 6-61/2010 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань внаслідок наявності у боржника заборгованості за виконавчим листом №1-676 від 11.12.2008 року, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області.

Відповідно до постанови державного виконавця від 20 січня 2022 року виконавче провадження №1-676 на підставі виконавчого листа, виданого 11 грудня 2008 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15000 грн. було закінчено згідно сплати заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у повному обсязі.

Згідно із ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції 1999 року) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції 2016 року) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із Аналізом судової практики від 1 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та Узагальненням від 1 січня 2017 року судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України Верховний Суд України вказував, що ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (в редакції 1999 року), означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Тобто особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Отже законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання.

За ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

На підставі аналізу наведених вище правових норм, суд встановив, що умовою тимчасового обмеження громадянина України у праві на виїзд з України є сукупність наступних підстав, серед яких: 1) наявність виконавчого провадження з примусового виконання рішення; 2) невиконанні зобов`язання за рішенням; 3) ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Таким чином суд зауважує, що за відсутності хоча б однієї з наведених підстав тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України не може бути застосоване.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 441 ЦПК суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника, за результатами розгляду якої постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконавче провадження №16774788 було закінчено у зв`язку з повною сплатою заборгованості.

Таким чином суд дійшов переконання про можливість задоволення заяви шляхом скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК, -

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про скасування обмеження на тимчасовий виїзд за межі України , зацікавлена особа: ОСОБА_1 - задовольнити.

Тимчасове обмеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , у праві на виїзд за межі України, накладене 30 березня 2010 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя по справі № 6-61/2010, - скасувати.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвалу складено та підписано 03 лютого 2022 року.

Суддя Козлов Д.О.