Рішення

від 04.02.2022 по справі 477/1064/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1064/21

Провадження № 2/477/274/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

04 лютого 2022 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Заїченко О.Є., Коцюрубенко О.М.,

за участю: представника позивача - Власенко М.О., Тищенко Н.В. ,

представника відповідача - Ткаченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - головний спеціаліст-державний реєстратор управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної державної адміністрації Зима Оксана Миколаївна, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зняти арешт та заборону державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які було накладено на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2021 року у справі № 201/83/21 із таких земельних ділянок:

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0139, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1112;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0136, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М.за реєстровим №1110;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0137, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1111;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0141, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Вітовського міського нотаріального округу Реуковою Н.А.. за реєстровим №2568;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0145, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1201;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0143, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим № 1108;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0135, загальною площею 2,000 га, розташована на території Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. з а реєстровим №1109.

Також стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Украгроком суму понесених останнім судових витрат, а саме судового збору у сумі 2270,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що 09 вересня 2020 року Господарським судом Миколаївської області у справі №915/2323/19 за позовом ТОВ УКРАГРОКОМ до ТОВ ДІОНІСІЙ VN та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, прийнято рішення, яким позов задоволено, стягнуто кошти у сумі 357164,18 грн. 15 жовтня 2020 року Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази.

29 жовтня 2020 року на підставі наказів приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкриті виконавчі провадження ВП № 63448168 та ВП №63448304, які об`єднані на підставі постанови виконавця у ВП №63448534.

Відповідно до Постанови про арешт майна боржника від 29 жовтня 2020 року на все рухоме майно, що належить ОСОБА_2 накладено арешт.

03 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Барашніковим А.Д. винесено постанови, відповідно до яких описано та накладено арешт на земельні ділянки, що належить ОСОБА_2 , а саме: 4823381000:01:000:0143; 4823381000:01:000:0135; 4823381000:01:000:0136; 4823381000:01:000:0137; 4823381000:01:000:0139; 4823381000:01:000:0141; 4823381000:01:000:0145.

На підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 січня 2021 року у справі №201/83/21 в якості забезпечення позову накладено арешт на зазначені земельні ділянки. Вказана справа перебуває на розгляді в суді.

Накладений судом арешт перешкоджає вжиттю заходів щодо звернення стягнення на зазначені земельні ділянки.

Посилаючись на те, що обтяження зареєстровано за ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 09 лютого 2021 року та 10 лютого 2021 року, тобто після винесення приватним виконавцем постанови про опис та арешт вказаних земельних ділянок від 03 лютого 2021 року, просить скасувати обтяження.

Крім цього, позивач вважає, що ухвала від 12 січня 2021 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська постановлена без дотримання вимог статті 149 ЦПК України. В ній не зазначено жодної обставини, яка б дала можливість вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може хоч якось ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не кажучи про відсутність конкретної потенційної загрози виконанню рішення суду та доказів цього. Судом не з`ясовано відповідність виду забезпечення та співмірність забезпечення позовних вимог.

Просив суд звернути увагу, що боржник зареєстрована у Миколаївській області, а провадження у справі №201/83/21 відкрите у м. Дніпро, тобто з порушенням територіальної юрисдикції суду. В ухвалі про відкриття провадження від 12 січня 2021 року територіальна підсудність не обґрунтована. ОСОБА_2 не було оскаржено вказану постанову, що вказує на те, що остання погодилася з прийнятим рішенням.

З метою відновлення свого права ТОВ УКРАГРОКОМ просить суд зняти арешт та заборону на вказані земельні ділянки.

У встановлений законом строк представником відповідачки поданий відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Так, посилаючись на підстави зазначені у позові ТОВ УКРАГРОКОМ вважає, що існують перешкоди для виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 вересня 2020 року, яке набрало законної сили та по якому відкрито виконавче провадження. Крім цього, вважає, що факт накладення арешту на майно для забезпечення виконання зобов`язань боржника, порушує конституційне право іншої особи на справедливий судовий захист, а зокрема, право Товариства на виконання рішення суду, яке вже вступило в законну силу, тому просить зняти арешт з вказаних у позові земельних ділянок.

Водночас, представник відповідача зауважила, що скасування заходів забезпечення позову необхідно відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими законом пов`язує можливість застосування таких заходів. Натомість скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

При цьому, позивачем окремо, всупереч вимогам процесуального законодавства, були заявлені вимоги немайнового характеру щодо належного відповідачу майна, на яке на думку Товариства безпідставно накладено арешт, а в своєму позові Товариство посилається виключно на обставини незаконності вжитих Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що відповідачем письмових клопотань про скасування заходів забезпечення позову на підставі статті 158 ЦПК України не надавалось та з апеляційною скаргою безпосередньо на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2021 року Товариство не зверталося, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Позов не підлягає задоволенню оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту та порушений процесуальний порядок на звернення до суду для знаття арешту з майна.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій не погодився в позицією викладеною у відзиві. Послалася на те, що позивач не є учасником справи № 201/83/21, в якій постановлено ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, більш того, про існування ухвали про вжиття заходів забезпечення позову позивачеві стало відомо з листа приватного виконавця від 07 травня 2021 року № 5635. Вбачає в діях відповідача, а саме погодження з прийнятим судом рішення щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, стратегію в ухиленні від виконання рішення Господарського суду Миколаївської області, яке набрало законної сили.

Просив суд звернути увагу на те, що позивач не просить скасувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у справі №201/83/21 або здійснити заміну заходу забезпечення позову. Лише просить суд зняти арешт та заборону на визначені, а не всі земельні ділянки, які належать відповідачу. Оскільки позивач має право на виконання рішення суду у справі №915/2323/19, яке набрало законної сили, яке порушено накладенням арешту на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Вважає, що спосіб захисту прав відповідає вимогам статей 4, 18 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та пояснила про вищевикладене.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила свого представника, яка в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Крім цього, виклик відповідача здійснений в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України.

Третя особа - головний спеціаліст-державний реєстратор управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної державної адміністрації Зима О.М. в судове засідання не з`явилася, 16 вересня 2021 року до суду надіслала листа з проханням проводити розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

09 вересня 2020 року Господарським судом Миколаївської області розглянуто справу №915/2323/19 за позовом ТОВ УКРАГРОКОМ до ТОВ ДІОНІСІЙ VN та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Прийнято рішення, яким позов задоволено, та з відповідачів стягнуто на користь позивача заборгованість у сумі 357164,18 грн., а також судовий збір. (а.с. 13-17,18).

На виконання прийнятого рішення судом винесено два накази від 15 жовтня 2020 року (а.с. 19, 20), які пред`явлені до примусового виконання.

29 жовтня 2020 року на підставі наказів приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. відкрито виконавчі провадження: ВП № 63448168 про стягнення боргу у сумі 357164,18 грн. (а.с. 21-22) та ВП №63448304 про стягнення судового збору у сумі 2678,73 грн. (а.с. 23-24), які об`єднані на підставі постанови виконавця у ВП №63448534 (ас. 25-26).

Цього ж дня, приватним виконавцем Баришніковим А.Д. винесено постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_2 (а.с. 21-22).

03 лютого 2021 року в межах виконавчого провадження № 63448534 приватним виконавцем винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у власності ОСОБА_2 , а саме: 4823381000:01:000:0143; 4823381000:01:000:0135; 4823381000:01:000:0136; 4823381000:01:000:0137; 4823381000:01:000:0139; 4823381000:01:000:0141; 4823381000:01:000:0145 (а.с. 29-31, 32-34, 35-37, 38-40, 41-43, 44-46, 47-49).

25 лютого 2021 року за № 2735, № 2736, №2737, №2738, 2739, №2740, №2741 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.М. на адресу ОСОБА_2 та ТОВ УКРАГРОКОМ направлені листи з повідомленням про проведення оцінки майна яке описано та на яке накладено арешт (а.с. 50, 51, 52, 53, 54,55,56).

При зверненні до приватного виконавця з листом з приводу невиконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 вересня 2020 року (а.с. 57-58), позивач отримав відповідь, у якій приватний виконавець Баришніков А.Д. повідомляв про те, що на земельні ділянки, які були ним описані та щодо яких було проведено оцінку, накладений арешт на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/83/21, в якості забезпечення позову і що цей арешт перешкоджає вжиттю заходів щодо звернення стягнення на описані ним земельні ділянки (а.с. 59-60). Лише після закінчення строку дії заборони (скасування судом заходів забезпечення позову) буде вжито заходи щодо звернення стягнення на земельні ділянки боржника.

З досліджених доказів, витребуваних судом у Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, вбачається, що 11 січня 2021 року із заявою про забезпечення позову до вищезазначеного суду звернувся ОСОБА_3 з вимогою про накладення арешту на нерухоме майно, а також заборони державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, у тому числі на земельні ділянки, які були арештовані в межах об`єднаного виконавчого провадження №63448534 на підставі постанови приватного виконавця Баришнікова А.Д., (а.с. 144-154).

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 12 січня 2021 року розглянута заява, постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі (а.с. 134-143).

В якості доказу належності нерухомого майна ОСОБА_2 заявником надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 30 грудня 2020 року № 239489970 на 66 аркушах (а.с. 156-220).

З огляду на відомості що міститься в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 травня 2021 року № 258930503 з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0143 державним реєстратором Відділу адміністративно-дослідних процедур Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області 10 лютого 2021 року зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2021 року у справі № 201/82/21. Номер запису про обтяження 40485846. Пізніше, 26 лютого 2021 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. на підставі винесеної ним 03 лютого 2021 року постанови про арешт нерухомого майна внесені відомості про обтяження за № 40742532 на вказану земельну ділянку (а.с. 61-62). Тобто, вже після реєстрації обтяження, накладеного ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Аналогічні відомості містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 травня 2021 року № 258932345 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0135 (а.с. 63-64), № 258933831 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0136 (а.с. 65-66); № 258934506 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0137 (а.с. 67-68); № 258935259 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0139 (а.с. 69-70); № 258936060 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0141 (а.с. 71-72); № 258936826 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:01:000:0145 (а.с. 73-74) відповідно.

З вищезазначеного вбачається, що хоча приватним виконавцем 29 жовтня 2020 року і винесено постанову про арешт нерухомого майна належного ОСОБА_2 до постановлення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська ухвали про забезпечення позову від 12 січня 2021 року, проте накладені ним обтяження були зареєстровані у Реєстрі лише 29 лютого 2021 року, тобто вже після реєстрації (09 та 10 лютого 2021 року) обтяжень на підставі ухвали суду.

Ухвала суду про забезпечення позову у апеляційному порядку не переглядалась.

Статтею 13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 цієї статті арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частиною 4 вищезазначеної статті передбачено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до частини 11 статті 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У своїй позовній заяві та під час розгляду справи представник позивача зазначала, що приватним виконавцем арешт на майно відповідача був накладений 29 жовтня 2020 року.

Разом з тим, з огляду на матеріали справи, відомості про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна приватним виконавцем були внесені 26 лютого 2021 року на підставі винесеної ним 03 лютого 2021 року постанови про арешт нерухомого майна.

Будь-які відомості щодо накладення приватним виконавцем арешту на майно відповідача 29 жовтня 2020 року до Реєстру не вносились. У зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що суд своєю ухвалою наклав арешт на майно боржника, яке вже було арештоване приватним виконавцем.

Суд критично сприймає твердження представника позивача, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки є стратегію в ухиленні від виконання рішення Господарського суду Миколаївської області, яке набрало законної сили, оскільки Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська ухвалено рішення 12 січня 2021 року, а до реєстру обтяження на підставі цього рішення внесені 09 та 10 лютого 2021 року, майже через місяць після ухвалення рішення.

Крім цього, слід звернути увагу, що вищезазначені Інформації з Реєстру містять також, окрім обтяження, накладеного за ухвалою суду, інше обтяження - арешт майна боржника, накладені приватним виконавцем Куліченком Д.О., на підставі винесеної ним постанови про арешт майна боржника від 19.11.2020 року, який був внесений до Реєстру у день винесення такої постанови. Проте позивачем вимоги щодо скасування цього арешту не заявлялись.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2021 року у справі 201/83/21 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, постановлена з порушенням вимог статті 149 ЦПК України, а саме: не зазначено жодної обставини, яка б дала можливість вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може хоч якось ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, за відсутності конкретної потенційної загрози виконанню рішення суду, не з`ясовано відповідність виду забезпечення та співмірність забезпечення позовних вимог та з порушенням правил територіальної підсудності.

Вищезазначена ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили, що не заперечувалось представниками в судовому засіданні.

Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач у позапроцесуальний спосіб намагається переглянути рішення суду.

Частиною 2 статті 352 ЦПК України визначено, що особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу, у тому числі ухвали суду про забезпечення позову.

І хоча в судовому засіданні представник позивача зазначала, що вищезазначена ухвала жодним чином не порушує права позивача, суд сприймає таке критично, оскільки представник наполягала на задоволенні позову та просила знати арешт з майна відповідача, накладений саме за цією ухвалою.

За такого, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір не підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - головний спеціаліст-державний реєстратор управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної державної адміністрації Зима Оксана Миколаївна, про зняття арешту та заборони державним реєстраторам, реєстраційним службам, іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 , що був накладений на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2021 року у справі № 201/83/21, а саме:

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0139, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1112;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0136, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1110;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0137, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1111;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0141, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 27 грудня 2018 року приватним нотаріусом Вітовського міського нотаріального округу Реуковою Н.А.. за реєстровим №568;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0145, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №2101;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0143, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1108;

із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4823381000:01:000:0135, загальною площею 2,000 га, яка розташована на території Зеленогайської сільської ради Миколаївського (раніше - Вітовського) району Миколаївської області, підстава для державної реєстрації: договір купівлі продажу земельної ділянки, посвідчений 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Красновою С.М. за реєстровим №1109 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Украгроком адреса: вул. Голосіївська, 7, корп. 2, оф. 5/1, м. Київ, 03039, ЄДРПОУ 30530159;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа - головний спеціаліст-державний реєстратор управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної державної адміністрації Зима Оксана Миколаївна, адреса: пр. Богоявленський, 306, м. Миколаїв, 54050.

Повний текст рішення складений та підписаний 04 лютого 2022 року.

Суддя В.В. Полішко