Рішення

від 24.01.2022 по справі 540/6949/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/6949/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Баваро Трейд" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баваро Трейд" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00321 від 12.10.2021 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені по справі судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.10.2021 року до митного оформлення подано електронну мигну декларацію № UA508040/2021/007814 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням преференційних ставок ввізного мита.

За результатами перевірки поданих документів відповідачем повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA508040/2021/00321. Підставою відмови зазначено неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з тим, що "декларація інвойс" не вважається вчиненою у відповідності до вимог Доповнення 1".

Відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову у митному оформленні зазначає: "текст декларації-інвойс, зазначений в документі № 1111303124 від 10.09.2021, поданий разом з митною декларацією, засвідчений підприємством Henkel Global Supply Chain В. V (Нідерланди), який відсутній як сторона зовнішньоекономічної поставки, тоді як експортер підприємство Henkel AG&KGaA (Німеччина), що являється стороною зовнішньоекономічної поставки. У відповідності до положень статті 16 зазначеного Доповнення 1 декларація інвойс надасться експортером. Положенням статті 21 зазначеного Доповнення 1 складання "декларації інвойс" здійснюється експортером. При чому, уповноважений експортер у розумінні статті 22 Доповнення 1 не повинен підписувати такі "декларації інвойси". В такому випадку зазначається номер митного дозволу. Згідно з поданими до митного оформлення документами в декларації інвойс, зазначеної в документі 1111303124 від 10.09.2021 року, зазначено номер митного дозволу NL/074/15/4133. Керуючись інформацією, що доведена до відома митних органів, номер митного дозволу в декларації інвойс не відповідає за структурою номеру митного дозволу затверджених експортерів з Німеччини".

Відповідачем відмовлено у митному оформлені зазначених вище товарів, з огляду на той факт, що номер митного дозволу зазначений у товаросупровідних документах, який видано підприємству-нерезиденту, начебто не відповідає структурі митного дозволу.

Ухвалою від 12.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

Позивач вимоги суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 19.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, з врахуванням заяви від 15.12.2021 року, що декларантом у графі № 36 митної декларації було зазначено код преференції "410" "Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС" у вигляді звільнення від сплати ввізного мита.

Зазначена вище преференція може зазначатися підприємством у графі 36 митної декларації у разі наявності преференцій при ввезенні на митну територію України товарів у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Так, статтею 280 Митного кодексу України передбачено, що ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Нормативно-правовим актом, який безпосередньо регламентує процедурні формальності під час визначення преференційних ставок та визначення країни походження є Закон України "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" (надалі - Регіональна конвенція) від 8 листопада 2017 року, яким держава Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження.

Ця Регіональна конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними Сторонами.

Поняття "походження товарів" і методи адміністративного співробітництва, що мають відношення до них, викладені в Доповненнях до цієї Конвенції.

Так, статтею 15 Доповнення-1 Регіональної конвенції, передбачено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку ІІІ b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження EUR-МЕD"), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

В свою чергу стаття 21 Доповнення-1 Регіональної конвенції, вказує що Декларація про походження або декларація про походження EUR-МЕD, зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена:

(а) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23,

(b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Для отримання преференційних ставок передбачених Регіональною конвенцією, Законом України "Про Митний тариф України", Митним Кодексом України, необхідно дотримуватися чітких вимог, а саме:

- вказати країну походження товару, шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про документ про походження товару на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита (стаття 44 МК України);

- подати документ, що підтверджує походження товару, в даному випадку - декларацію про походження, яка повинна бути надана саме експортером до інвойса (стаття 15 Доповнення-1 Регіональної конвенції);

- саме "уповноважений експортер" за положеннями цієї Конвенції має право складати декларації про походження незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Тобто таке право надається тільки стороні зовнішньоекономічного договору - експортерові, який повинен складати декларацію про походження (стаття 21, 22 Доповнення-1 Регіональної конвенції);

- експортер повинен отримати від митного органу (в даному випадку Німеччини) номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації про походження (стаття 22 Доповнення-1 Регіональної конвенції).

Проте позивачем було порушено вказані вище вимоги Регіональної конвенції.

Так, для підтвердження правильності використання преференційного режиму декларантом було подано декларацію про походження, вчинену у пакувальному листі від 10.09.2021 № 1111303124 (про що свідчить наявний у графі 44 митної декларації - код документу 7012 "Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером").

На 1, 2-ій сторінці у пакувальному листі від 10.09.2021 № 1111303124, який в тому числі є й декларацією про походження, зазначено підприємство Henkel Global Supply Chain B.V. (Gustav Mahlerlaan 2970, NL-1081 LA Amsterdam) (Нідерланди) та номер митного дозволу "NL/074/15/4133".

Вказане в декларації про походження іноземне підприємство - не є стороною зовнішньоекономічної поставки з позивачем ТОВ "БАВАРО ТРЕЙД" та не відображається в жодних поданих до митного оформлення документах.

Номер митного дозволу на 2 сторінці в "декларації походження" не відповідає за структурою номеру митного дозволу затверджених експортерів з Німеччини. Фактично зазначений номер митного дозволу "NL/074/15/4133" належить іноземному підприємству Henkel Global Supply Chain B.V. (Gustav Mahlerlaan 2970, NL-1081 LA Amsterdam) з країни Нідерланди, який не є стороною зовнішньоекономічної поставки.

Відповідно до поданих позивачем документів разом з митною декларацією, стороною зовнішньоекономічної поставки з ТОВ "БАВАРО ТРЕЙД" виступає - Henkel AG & CO.KGAA (Henkel str.67, DE-40589, Dusseldorf). Тому лише це підприємство, відповідно до вимог Регіональної конвенції, має право складати декларації походження, а номер митного дозволу повинен бути визначений митним органом саме Німеччини та починатися з двух літер "DE" (наприклад митний дозвіл виданий Німеччиною може мати такий вигляд - DE/471 1/ЕА/0007).

Отже, "декларація походження" не вважається вчиненою у відповідності до вимог Доповнення 1 Регіональної конвенції, а тому преференційна ставка не може бути застосовано під час митного оформлення товару за митною декларацією № UА508040/2021 /007814.

В результаті преференційне походження товару не підтверджено та оформлено картку відмови № UА508040/2021/00321 від 07.10.2021 року.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.12.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що компанія Henkel AG&KGaA (Постачальник) на здійснення відвантаження товару, тобто може виступати "грузоотправителем". Уповноваженим (затвердженим) експортером виступає в даному випадку Henkel Global Supply Chain B.V, про що свідчить помітка на пакувальному листі та зазначено номер митного дозволу NL/074/15/4133. Відповідає чи не відповідає вказаний номер структурі номерів відповідних митних дозволів, не випливає на законність та обґрунтованість поданих позивачем документів.

Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

01.08.2021 року між ТОВ "Баваро Трейд" (Покупець) та "Henkel AG&KGaA" (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт - договір на поставку № 202108В.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (Henkel AG&KGaA) здійснив поставку на адресу Покупця товару (декларація UA508040/2021/007814):

- Товар № 1: Клей-розплав гранульований "technomelt ks 611 brown" виготовлений на основі синтетичного полімеру (співполімер етилену та вінілацетату), полімерних вуглеводів, з вмістом карбонату кальцію в якості наповнювача та коричневого пігменту на основі сполук заліза, призначений для наклеювання кромок з шпону, меламіну та полімерних матеріалів - код товару 35069190;

- Товар № 2: Клей рідкий марки "Aquence Fd" 144/2 - виготовлений на основі поліуретану та полімеру етилену з вінілацетатом, дисперсованого у воді з вмістом мінерального наповнювача (карбонат кальцію) вмістом мінерального наповнювача (карбонат кальцію) - код товару 39095090;

- Товар № 3: Клей рідкий марки "Aquence Pl" 110/5 - виготовлений на основі співполімеру вінілацетата, дисперсованого у воді з вмістом мінерального наповнювача (карбонат кальцію) - код товару 39052100.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу:

- пакувальний лист (0271);

- рахунок-фактура (інвойс) (0380);

- коносамент (0705);

- автотранспортна накладна (0730);

- декларація про походження товару; (0862);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками (код 4104).

За результатами перевірки поданих документів Митницею в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі повідомлено ТОВ "Баваро Трейд" про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00321 від 12.10.2021 року.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2021/00321 від 12.10.2021 року У відповідності до положення статей 21 та 22Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження текст декларації інвойс зазначений в документі № 1111303124 від 10.09.2021, поданий разом з митною декларацією, засвідчений підприємством HENKER GLOBAL SUPPLY СНАIN В.V (Нідерланди), який відсутній, як сторона зовнішньоекономічної поставки, тоді як експортер підприємство Henkel AG & CO.KGAA (Німеччина), що являється стороною зовнішньоекономічної поставки. У відповідності до положень статті 16 зазначеного Доповнення 1 декларація інвойс надається експортером. Положенням статті 21 зазначеного Доповнення 1 складання "декларації інвойс" здійснюється експортером. При чому уповноважений експортер у розумінні статті 22 Доповнення І не повинен підписувати такі "декларації інвойси". В такому випадку зазначається номер митного дозволу. Згідно з поданими до митного оформлення документами в "декларації інвойс", зазначеної в документі № 1111303124 від 10.09.2021 року, зазначено номер митного дозволу "NL/074/l 5/4133". Керуючись інформацією, що доведена до митних органів, номер митного дозволу в "декларації інвойс" не відповідає за структурою номеру митного дозволу затверджених експортерів з Німеччини. Таким чином, "декларація інвойс" не вважається вчиненою у відповідності до вимог Доповнення І.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (даті - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походить з держав, які спільно з Україною входить до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України № 1678-VІІ від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Відповідно до п. 1 ст. 16 протоколу 1 до Угоди про асоціацію товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку ІІІ до Протоколу, або

- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу. повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Згідно з ч. 2 ст. 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до ч. 7 ст. 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України.

Статтею 43 МК передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ст. 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (ч. 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (ч. 6).

Частиною 9 ст. 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто- санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до п. 1 ч. З ст. 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару, зокрема, на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Декларація інвойс, зазначена в статті 16( 1 )(b) Протоколу 1, може бути складена: UА/ЕU/P1/uа:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Складання декларації-інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі. повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так ніби вони підписані ним власноручно.

Декларація інвойс може бути складена експортером годі, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується (ст. 22 розділу V Протоколу І Угоди).

Статтею 25 розділу V Протоколу І Угоди передбачено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 33 "Перевірка підтверджень походження" розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

На підтвердження походження товару позивач надав декларацію інвойс про походження товару №1111303124 від 10/09/2021 року.

Позивач подав митному органу пакет документів, які підтверджують походження товару, серед іншого, декларацію-інвойс, CMR, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу із доповненнями та ін.

Митний орган повинен у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності поданих документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів звертатися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, щодо кожного окремого випадку, із запитом про проведення перевірки поданих декларантом документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Згідно з ч. 1 ст. 45 МК України, за наявності будь-яких сумнівів щодо країни походження товару, саме на відповідача покладається обов`язок звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Зокрема, митний орган до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей, не звертався.

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), заява № 37801/97, від 01.07.2003).

Оскільки вказана картка відмови не відповідає вказаним критеріям, така картка є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина. її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст.9 Конституції України та ст. 17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беслер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryoldoz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст.77 КАС України).

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 193 від 15.11.2021 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА508040/2021/00321 від 12.10.2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баваро Трейд" (код ЄДРПОУ 43356099, Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73000) за рахунок бюджетних асигнувань Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (код ВП ЄДРПОУ 43946385, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 108020200