Справа № 405/5335/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2022 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді: Драного В.В.
при секретарі: Дятел О.В.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Маліновської В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсфера про визнання недійсним договору оренди землі -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Кропивницької міської ради, третя особа - ТОВ Укрсфера , в якому просить визнати недійсним договір оренди землі № 199 від 16.05.2006 року, укладений між Кіровоградською міською радою та ТОВ Укрсфера на підставі рішення Кіровградської міської ради №1230 від 28.09.2004 року про надання в оренду земельної ділянки площею 6377,37 кв. м. за рахунок земель загального користування під розміщення комплексу Сквер Центральний . В обґрунтування позову вказала, що рішенням Кіровоградської міської ради від 28.09.2004 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТОВ Укрсфера в оренду на 49 років земельну ділянку площею 6377,37 кв. м. за рахунок земель загального користування (зелених насаджень загального користування) під розміщення комплексу Сквер Центральний по АДРЕСА_1 . 16.05.2006 року на підставі цього рішення було укладено спірний договір оренди. Зазначила, що згідно генерального плану міста дана земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, проте за договором вона була передана як земля житлової та громадської забудови, тобто змінено цільове призначення земельної ділянки без дотримання передбаченої законодавством процедури. Також вказала, що орендар ТОВ Укрсфера не дотримується режиму використання земель рекреаційного призначення, допустило погіршення природоохоронних вимог та неналежний санітарний стан скверу. Крім того, оприлюднено наміри орендаря щодо будівництва на території скверу будівлі площею 1000 кв. м., що призведе до зменшення зеленої зони загального користування більш ніж на 2000 кв. м., а також створює загрозу переходу належної територіальній громаді земельної ділянки рекреаційного призначення. Вважає, що спірний договір суперечить вимогам ЗК України, Законів України Про землеустрій , Про благоустрій населених пунктів та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, його моральним засадам, а також не відповідає вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України. Також зазначила, що передача в оренду земельної ділянки Центрального скверу несе загрозу зменшення кількості зелених насаджень в місті, погіршення екологічної ситуації та порушує права мешканців міста на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.09.2021 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 08.11.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача 01.11.2021 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та вказав, що земельна ділянка, яка була передана в оренду, не відноситься до земель рекреаційного призначення, оскільки її цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, для розміщення комплексу Сквер Центральний , а категорія - землі житлової та громадської забудови. Зазначив, що перехід прав на земельну ділянку до орендаря не суперечить вимогам чинного законодавства. Також вказав, що спірним договором не порушено прав та законних інтересів позивача. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи 03.11.2021 року подала до суду письмові пояснення, в яких заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що земельна ділянка, яка була передана в оренду третій особі за спірним договором має цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, використовується для розміщення комплексу Сквер Центральний та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. При цьому, позивач не розрізняє понять цільового та функціонального призначення земельної ділянки. Так, згідно Генерального плану міста Кіровограда, затвердженого рішенням міської ради від 12.09.200 року № 627, дана земельна ділянка має функціональне призначення як рекреаційна зона активного відпочинку. Водночас, генеральний план не є документацією із землеустрою та не визначає цільове призначення земельних ділянок, а землекористувач зобов`язаний використовувати земельну ділянку лише відповідно до цільового призначення. При цьому, рекреаційна зона для активного відпочинку допускає наявність окремих адміністративно-господарських будівель та підприємств громадського харчування, автостоянок. Вказала, що третя особа дотримується режиму використання орендованої земельної ділянки, а подальша реконструкція скверу та будівництво закладу громадського харчування передбачає висадження зелених насаджень та не має наслідком переходу права власності на орендовану земельну ділянку від територіальної громади до власника будівлі. Також зазначила, що спірним договором не порушено прав та законних інтересів позивача, а сам спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства та спрямований на реальне настання правових наслідків. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала, що згідно генерального плану міста орендована третьою особою земельна ділянка належить до рекреаційних земель. Зазначила, що спірний договір порушує її немайнове право на безпечне довкілля, оскільки знищуються зелені насадження. При цьому, знищення зелених насаджень у сквері розпочалося у 2021 році, а тому строк позовної давності не пропущено.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що генеральний план міста не є землевпорядною документацією. При цьому, на земельній ділянці рекреаційної зони допускається будівництво закладів громадського харчування. Також зазначив, що спірний договір не порушує жодних прав позивача, яка до того ж пропустила строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та пояснила, що орендар ТОВ Укрсфера використовує земельну ділянку згідно її цільового призначення. При цьому, будівництво закладу громадського харчування не суперечить цільовому призначенню даної земельної ділянки. Також зазначила, що позивач не є стороною спірного договору та вона не довела порушення своїх прав та фіктивності спірного договору. При цьому, рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою не скасовано, а позивач не довела, що спірний договір порушує її екологічні права. Також позивач пропустила строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2004 року Кіровоградська міська рада своїм рішенням № 1230 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надала ТОВ Укрсфера в оренду на 49 років земельну ділянку площею 6377,37 кв. м. за рахунок земель загального користування (зелених насаджень загального користування) під розміщення комплексу Сквер Центральний по АДРЕСА_1 (а.с. 60).
16.05.2006 року на підставі даного рішення між Кіровоградською міською радою та ТОВ Укрсфера було укладено договір оренди землі № 199 (а.с. 61-63).
Згідно п.п. 1-3 цього договору орендодавець Кіровоградська міська рада надала, а орендар ТОВ Укрсфера прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 6377,37 кв. м. за рахунок земель загального користування під розміщення комплексу Сквер Центральний . Договір укладено на 49 років.
Як вбачається з п. 5 договору земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання, за цільовим призначенням вона відноситься до земель житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму використання земель житлової та громадської забудови.
Відповідно до п. 8 цього договору для орендаря встановлено наступні обмеження щодо використання земельної ділянки: використання за визначеним цільовим призначенням; заборона на впровадження окремих видів діяльності; дотримання природоохоронних вимог; збереження природного стану земельної ділянки; додержання режиму використання земельної ділянки відповідно до закону.
У свою чергу, п. 10 договору передбачає право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження без зміни цільового призначення земельної ділянки.
Так, Кропивницька міська рада як власник земельної ділянки надала згоду на зведення у встановленому законом порядку будівель та споруд та закладення багаторічних насаджень без зміни цільового призначення земельної ділянки, а саме реконструкція скверу Центральний з будівництвом закладу ресторанного харчування з функцією автороздачі, літнього майданчика та допоміжної господарської споруди, що підтверджується Меморандумом про співпрацю № 1 від 27.07.2021 року та додатковою угодою № 78 від 04.08.2021 року про внесення змін до договору оренди № 199 від 16.05.2006 року (а.с. 153-154, 155).
Як вбачається з Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених Наказом Управління містобудування та архітектури Кропивницької міської ради від 25.08.2021 року № 200, та листа Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кропивницької міської ради від 08.11.2021 року № 807, земельна ділянка площею 0,6377 га за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, Центральний сквер, що є об`єктом оренди, має кадастровий номер 3510100000:29:275:0007. При цьому, її цільовим призначенням є 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для розміщення комплексу Сквер Центральний (категорія - землі житлової та громадської забудови), а функціональним - Р-2 Рекреаційна зона активного відпочинку (а.с. 156-157, 186-187).
Згідно ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Стаття 19 ЗК України передбачає поділ земель України за основним цільовим призначенням на, зокрема, такі категорії як землі житлової та громадської забудови та землі рекреаційного призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України (в редакції на час спірних правовідносин) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти
землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
Отже, слід розрізняти цільове та функціональне призначення земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, орендована третьою особою земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, а за функціональним призначенням - Рекреаційна зона активного відпочинку (Р-2).
Згідно ст.ст. 38, 39 ЗК України (в редакції на час спірних правовідносин) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Так, згідно п. 5.11 ДСТУ-Н Б Б.1.1.-12:2011 Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) рекреаційні зони активного відпочинку (Р-2) призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об`єктів супутніх видів активності.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Про регулювання містобудівної діяльності зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Як вбачається з листа Кропивницької міської ради від 07.06.2021 року № КО-5256 відповідно до Плану зонування м. Кропивницького, затвердженого рішенням міської ради від 17.09.2013 року № 2456, розробленого на основі Генерального плану території м. Кіровограда, затвердженого рішенням міської ради від 12.09.2000 року № 627, територія скверу Центральний відноситься до рекреаційної зони активного відпочинку (Р-2), на якій супутніми переважними видами використання є заклади харчування (а.с. 64).
Тобто, встановлення у 2013 році функціонального призначення земельної ділянки, що є обєктом спірного договору оренди землі, не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. У свою чергу, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір оренди землі є правочином, тому його чинність пов`язується з вимогами, встановленими для чинності будь-якого правочину (ст. 203 ЦК України ). Так, в ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Тобто, зміст правочину не може, зокрема суперечити Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а сам правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Вказані правові висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69 , ст. 76 ЦПК України ).
Проте, всупереч наведеним нормам процесуального права, позивач не надала доказів, що підтверджували б той факт що спірний договір суперечить ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Доводи позивача про те, що орендована земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель рекреаційного призначення, а не до земель житлової та громадської забудови не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Як вбачається із ст. 50 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Однак позивач не надала достатніх доказів порушення її права на безпечне для життя і здоров`я довкілля безпосередньо діями відповідача, пов`язаними з укладанням спірного договору.Так, позивач належними та достатніми доказами не довела наявності будь-якого негативного впливу на якість її життя внаслідок укладення Кропивницькою міською радою та ТОВ Укрсфера спірного договору. Сама по собі зміна (збільшення або зменшення) кількості (площі) зелених насаджень у населеному пункті не може свідчити про порушення права позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
У своїй позовній заяві позивач визначила лише Кропивницьку міську раду відповідачем у даній справі, а відтак реалізувала своє право на захист саме у такий спосіб, розпорядившись своїми вимогами на власний розсуд. Однак, суд відзначає, що стороною спірного договору є не лише відповідач Кропивницька міська рада, а й третя особа ТОВ Укрсфера . При цьому, до розгляду справи та в ході розгляду справи по суті позивач клопотань про залучення співвідповідача не подавала. При цьому, у судовому засіданні судом було роз`яснено позивачу право на подання клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.
Позов у справі за відсутності належного відповідача або співвідповідача не може бути вирішений по суті відповідно до закону незалежно від того, якими фактичними обставинами та правовими нормами він обґрунтовується.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо заяви представника відповідача та представника третьої особи про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, слід вказати, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц.
Виходячи з наведеного, позовна давність застосовується лише у випадку обґрунтованості позову. У разі якщо вимоги позову є необґрунтованими, то суд має відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не доведено підстав для визнання спірного договору недійсним, не залучено всіх належних відповідачів та не обґрунтовано порушення її прав внаслідок укладання спірного договору.
Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсфера (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 76/80 ЄДПОУ 23099159) про визнання недійсним договору оренди землі №199 від 16.05.2006 року - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 04.02.2022 року.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2022 |
Оприлюднено | 07.02.2022 |
Номер документу | 102974949 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні