Рішення

від 27.01.2022 по справі 927/1067/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2022 року м. Чернігів справа № 927/1067/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Селіван Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом: Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат»

вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, 14037;

до відповідача : Чернігівської міської ради

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;

про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Буряк П.С. - директор

від відповідача: Гакал Ю.С. (в порядку самопредставництва)

В судовому засіданні 27.01.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2020 року Дочірнє підприємство ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради про визнання пункту 25 рішення № 54/VII-21 від 25.06.2020 недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.08.2020 позовна заява ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат разом зі справою №750/6597/20 була передана до Чернігівського окружного адміністративного суду.

В свою чергу, Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.10.2020 закрив провадження у справі, оскільки дійшов висновку, що позовна заява ДП ЧПК-Трейд-01 має бути розглянута в порядку господарського судочинства.

09 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариство «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до Чернігівської міської ради про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, яким позивач просить:

визнати недійсним п. 25 рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VII-21;

зобов`язати Чернігівську міську раду надати Дочірньому підприємству «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариство «Чернігівський плодоовочевий комбінат» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0191 га по вул. Інструментальній, 5 в м. Чернігові для переобладнання та використання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на земельній ділянці, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої він бажає отримати, знаходиться об`єкт нерухомості (автовагова), що належить йому відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 28.01.2005 на підставі рішення від 23.10.2004 № 240. Однак, на думку позивача, Чернігівська міська рада безпідставно ухиляється від оформлення відносин користування земельною ділянкою на якій розміщено вказаний об`єкт нерухомості, необґрунтовано відмовляючи в наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення такої земельної ділянки (п. 25 спірного рішення).

Даний позов позивач вважає таким, що пред`явлений з метою захисту його цивільних прав та інтересів, як власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, право користування відносно якої не оформлено ним в установленому законом порядку внаслідок неправомірних дій відповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2020 (суддя Романенко А.В.):

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

постановлено відповідачу, протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, надати суду відзив (заперечення) на позов, одночасно його копію (і доданих до нього документів) надіслати позивачу, а докази цього направлення подати до суду разом із відзивом на позов;

постановлено позивачу, відповідно до статей 166, 184 ГПК України, протягом 7 календарних днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, надати суду відповідь на відзив, одночасно надіслати відповідачу її копію (разом з доданими документами), а докази цього направлення подати до суду разом із відповіддю на відзив;

постановлено відповідачу, відповідно до статей 167, 184 ГПК України, протягом 7 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив, надати суду заперечення (у разі наявності) на відповідь на відзив, в якому викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень; одночасно надіслати позивачу його копію (з доданими документами), а докази цього направлення подати до суду разом із запереченнями на відповідь на відзив.

09.12.2020, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 09.12.2020 № 133/06-03 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що орган місцевого самоврядування вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства України.

Відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0191 га в м. Чернігів по вул. Інструментальній, 5 відповідач мотивує тим, що заявлена площа земельної ділянки не відповідала площі об`єкту нерухомості (автовагової - 0,00289га), зареєстрованої за позивачем за вказаною адресою. Відповідач звертає увагу, що позитивне вирішення звернення позивача передбачало б зміну цільового призначення такої земельної ділянки, а саме віднесення її до категорії земель транспорту, що не узгоджувалось з вимогами Державних будівельних норм ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . Зокрема, визначення розміру ділянки під станції технічного обслуговування і автозаправних станцій (під яку заявник просив відвести земельну ділянку) повинно прийматися залежно від їх класу в межах 0,3 - 0,5 га. Також необхідно враховувати розміщення пункту обслуговування автотранспорту в залежності від наявності існуючих будинків та будівель (не менше 15 м відповідно до п. 3.13. табл.1 дод.3.1. ДБН 360-92**). В разі переобладнання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту, наведені вимоги планування території для цілей - об`єкт станція технічного обслуговування, дотримані не будуть. Звертає увагу на відсутність змін у технічній документації на об`єкт нерухомості. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (витяги з яких додані до відзиву) на даний час містять відомості про наявність нерухомого майна за адресою по вул. Інструментальна, 5 - вагова, а не пункт технічного обслуговування автотранспорту. Додатково відповідач зазначає про невиконання ДП ЧПК-Трейд-01 податкових зобов`язань відносно земельної ділянки за адресою вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів.

21.12.2020, у встановлений судом процесуальний строк, позивачем до Господарського суду Чернігівської області подана відповідь від 20.12.2020 № 41/1 на відзив, зі змісту якого вбачається, що підприємство підтримує заявлені ним позовні вимоги та вважає доводи відповідача такими, що не спростовують наведені в позові обставини.

Процесуальним правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, у задоволенні позову Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії відмовлено в повному обсязі.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021:

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариство «Чернігівський плодоовочевий комбінат» задоволено;

рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 927/1067/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалюючи вказану вище постанову, Верховний Суд звернув увагу:

на необхідність дослідження фактичних обставин, які пов`язані з аргументами, на підставі яких Чернігівська міська рада відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

на обов`язковість під час розгляду позовних вимог щодо скасування рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановлення правомірності такого рішення, тобто чи відповідає воно умовам, за яких можливо відмовити у наданні такого дозволу;

на важливість в межах розгляду даної справи встановлення та дослідження доказів, якими обґрунтовується рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою; саме аналіз сукупного зв`язку зазначених доказів із приписами ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України надасть можливість встановити, чи діяв відповідач у межах встановлених законодавчих норм та чи наявні або відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

19.10.2021 матеріали справи № 927/1067/20 надійшли з Верховного Суду до місцевого господарського суду.

Враховуючи наведені вище обставини, був призначений автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2021: справу № 927/1067/20 за позовом Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариство «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до Чернігівської міської ради про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду судом у складі судді А.С. Сидоренка; підготовче засідання призначено на 23 листопада 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21 грудня 2021 р. о 10:00.

21.12.2021 від позивача надійшла заява № 44/1 від 21.12.2021 в якій він просить у разі задоволення позову стягнути з відповідача 18 918 грн судового збору.

В судовому засіданні 21.12.2021 оголошено перерву до 17.01.2022. В судовому засіданні 17.01.2022 оголошено перерву до 20.01.2022.

В судовому засіданні 27.01.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, що розглядається, питання врегулювання земельних відносин між сторонами розглядалося судами неодноразово.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 22-а-2905/09, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради щодо відмови ДП ЧПК-Трейд-01 у погодженні технічної документації та зобов`язано Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради розглянути питання щодо погодження розробленої ЗАТ Чернігівбудрозвідування технічної документації на земельну ділянку по вул. Інструментальна, 5 в м. Чернігові.

Під час розгляду справи № 22-а-2905/09 було встановлено, що позивач 21 листопада 2003 року звернувся до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради з вимогою про внесення до порядку денного сесії міськради питання щодо надання спірної земельної ділянки у користування. 22.12.2003 року від Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надійшов лист з вимогою про надання технічної документації та підтвердження права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, що підлягає відчуженню позивачем. При проведенні інвентаризації та здійсненні замірів земельної ділянки по вул. Інструментальна 5 з`ясувалося, що частина земельної ділянки площею 0,186 га разом з об`єктами нерухомості, які належать позивачу на праві власності, передана в користування ПП ОСОБА_1 . У зв`язку з вищевикладеними обставинами, після спливу терміну користування ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, позивач 03.02.2007 року надав до відділу земельних ресурсів Чернігівської міськради технічну документацію та документи, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна, які вимагалися листом від 21.11.2003 року для оформлення права користування на спірну земельну ділянку. Незважаючи на те, що позивач виконав вимоги відповідача, викладені в листі від 21.11.2003 року, Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міськради відмовлено позивачу в прийнятті та погодженні технічної документації на спірну земельну ділянку та винесенні питання щодо виділення цієї земельної ділянки у користування ДП ЧПК-Трейд-01 на розгляд сесії Чернігівської міськради. Тому, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність відмови Управління земельних ресурсів Чернігівської міськради прийняти та погодити розроблену ЗАТ Чернігівбудрозвідування технічну документацію на земельну ділянку по вул. Інструментальна 5 та винесення питання щодо виділення цієї земельної ділянки у користування ДП ЧПК-Трейд-01 на розгляд сесії Чернігівської міської ради на підставі необхідності з`ясування меж земельних ділянок між позивачем та користувачем спірною земельною ділянкою ПП ОСОБА_1 .

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.11.2012 у справі № 2506/8124/2012, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради щодо відмови ДП ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат у погодженні технічної документації та зобов`язано Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради розглянути питання щодо погодження розробленої ЗАТ Чернігівбудрозвідування технічної документації на земельну ділянку по вул. Інструментальна 5, м. Чернігів.

Під час розгляду справи № 2506/8124/2012 було встановлено, що позивачем були подані клопотання до Чернігівської міської ради від 26.07.2012 року та від 10.08.2012 року про надання ДП ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно позивача в користування. Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради розглянуто питання щодо погодження технічної документації та листом від 20.08.2012 року повідомило про неможливість погодження технічної документації з землеустрою по складанню договору оренди на земельні ділянки для експлуатації офісного та складських приміщень ДП ЧПК Трейд-01 вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів. Листом від 27.08.2012 року № 4469 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради інформувало позивача про те, що розглянути питання щодо передачі в користування ДП ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат ділянки по вул. Інструментальній площею 0,186 га не має можливості та законних підстав, тим самим порушуючи вимоги ст. 12 ЗК України, оскільки передача земельних ділянок в користування, про що ставилось питання ДП ЧПК Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат , не належить до повноважень управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.03.2013 у справі № 750/1197/13-а, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо залишення без розгляду клопотання Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат від 10.08.2012 року № 78/1 та зобов`язано Чернігівську міську раду розглянути клопотання Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат від 10.08.2012 року № 78/1 у відповідності та в порядку передбаченому чинним законодавством та прийняти рішення за наслідками його розгляду.

Під час розгляду справи № 2506/8124/2012 було встановлено, що 10 серпня 2012 року Дочірнє підприємство ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат звернулось до Чернігівської міської ради з клопотанням № 78/1 про надання в користування земельної ділянки на якій знаходиться рухоме та нерухоме майно позивача та просило також на черговій сесії Чернігівської міської ради, яка відбудеться після 28 серпня 2012 року, вирішити питання стосовно відміни рішення Чернігівської міської ради від 23 жовтня 2004 року в частині присвоєння спірній земельній ділянці площею 0,186 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна ДП ЧПК-Трейд-01 , нової адреси: вул. Інструментальна, 7а, та надати цю земельну ділянку у користування саме цьому підприємству, як власнику нерухомого майна, що на ній побудоване більш як 40 років тому назад. Листом від 27 серпня 2012 року № 4469, з посиланням на ст. 123 Земельного кодексу України, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що розглянути питання щодо передачі в користування ДП ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат ділянки по вул. Інструментальній площею 0,186 га немає можливості та законних підстав, оскільки рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

30.04.2020 позивач звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням № 16/1, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0191 га, розміщену на вул. Інструментальній, 5 м. Чернігова, для переобладнання та використання під пункт технічного обслуговування автотранспорту (землі автотранспорту).

До клопотання позивач долучив копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (в т.ч. і на вагову загальною площею 28,9 м 2) , кадастровий план земельної ділянки, відповідно до якого площа даної земельної ділянки, де розміщено об`єкт нерухомості позивача, становить 0,0191 га, та схему розміщення земельної ділянки.

Листом від 01.07.2020 № 982/20/вих. Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача, що рішенням Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VІІ-21 Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам , зокрема пунктом 25, ДП ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0191 га на вул. Інструментальній, 5 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (для переобладнання та використання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту).

Згідно з пунктом 25 витягу з рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VІІ-21 Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам рада, керуючись абзацом 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в зв`язку з невідповідністю заявленої площі зареєстрованим за позивачем об`єктам нерухомого майна, враховуючи вимоги Державних будівельних норм ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень відмовила заявнику в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0191 га на вул. Інструментальній, 5 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (для переобладнання та використання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту).

Однак, як зазначає позивач, за своїм змістом абзац 1 частини 3 статті 123 ЗК України, окрім як вичерпного переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такої підстави, як невідповідність заявленою площі земельної ділянки зареєстрованим об`єктам нерухомого майна не містить, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія САА № 770942, виданого 28.01.2005 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі рішення від 23.10.2004 № 240, ДП "ЧПК-Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" є власником об`єктів нерухомості за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5, а саме: складського приміщення (З-1, 265,7 м 2 ); автовагів (И-1, 28,9 м 2 ); адміністративного приміщення, охолоджувального сховища, надбудови (К-3, К1-1, К2, К3, К4, К5, 3270,2 м 2 ); будівлі засолцеху, підвалу (Л-1, Л2-1, Л3-1, Л4-1, Л1, 3235,4 м 2 ); будівлі-навісу (М, 453,9 м 2 ) (форма власності: колективна).

У матеріалах справи також наявні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що сформовані 28.09.2020 за номерами 225888954 та 225889634, відповідно до яких ДП "ЧПК-Трейд-01" ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" є власником 1/2 частини об`єктів нерухомого майна: складського приміщення (З-1, 265,7 м 2 ); автовагів (И-1, 28,9 м 2 ); адміністративного приміщення, охолоджувального сховища, надбудови (К-3, К1 -1, К2, К3, К4, К5, 3270,2 м 2 ); складу готової продукції (Л4-1, 969,6 м 2 ), підвалу (Л-1, Л2-1, Л3-1, Л1-1, 2227,8 м 2 ); будівлі- навісу (М, 453,9 м 2 ) (форма власності: колективна), розташованих за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5. Підстава: свідоцтво про право власності від 28.01.2005; видавник: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради.

Відповідно до державного акту серії ЧН-187 від 02.03.1994, землекористувачем земельної ділянки за адресою: вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів був ВАТ "Чернігівський плодоовочевий комбінат" (засновник позивача).

Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів (пункт 41) від 15.10.2001 № 250 на підставі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 11.09.2001 припинено право постійного землекористування Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський плодоовочевий комбінат", зокрема на земельну ділянку площею 1,5494 га за адресою вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, та зараховано цю земельну ділянку до земель запасу міста.

У подальшому право власності або користування цією земельною ділянкою сторонами в установленому законом порядку не оформлено, відомості про присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номера та включення її до Державного земельного кадастру відсутні.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Чернігівській області від 24.05.2019 № 7578/10/25-01-12-03-05 позивач податкові зобов`язання за земельну ділянку за адресою вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, у 2015-2019 роках не декларував.

Як зазначає позивач у позовній заяві об`єкт нерухомості (автовагова), який розміщений на заявленій земельній ділянці, побудований ще у 70-х роках минулого сторіччя з дозволу ради, з погодженням проектів будівництва та землеустрою, з дотриманням всіх будівельних норм та правил забудови міста, з оформленням державною приймальною комісією та затвердженням радою акту приймання закінчених будівництвом об`єктів по вул. Інструментальній, 5 до експлуатації.

Згідно відображеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації Дочірньому підприємству "ЧПК-Трейд-01" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський плодоовочевий комбінат" на праві колективної власності належать об`єкти нерухомості, серед яких є і автоваги.

За змістом ст. 79, 79 1 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр :

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр , земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 20, 21 Закону України Про Державний земельний кадастр , внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо категорії земель та щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються.

Відповідно до ст. 12, 122 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Частинами 1-3, 15 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, відповідно до статті 123 Земельного кодексу України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування за проектом землеустрою щодо її відведення передбачає визначену правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання підприємством до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивованої відмови у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186 1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання підприємством погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що всі дії відповідних суб`єктів цієї правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними та спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення підприємства щодо того чи іншого земельного питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Також, аналіз ч. 3 статті 123 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, обов`язковим є встановлення правомірності такого рішення, тобто чи відповідає воно умовам, за яких можливо відмовити у наданні такого дозволу. В іншому випадку внаслідок недотримання таких умов орган позбавлений можливості відмовити у наданні дозволу.

В даному випадку відмова відповідача у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою ґрунтується на невідповідності заявленої площі зареєстрованим за позивачем об`єктам нерухомого майна, враховуючи вимоги Державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Доказів того, що місце розташування обраної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятим відповідно до таких законів нормативно-правовим актам, відповідачем не надано. Крім того, не надано доказів того, що місце розташування обраної позивачем земельної ділянки не відповідає затвердженим у встановленому законом порядку генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а також проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Таким чином, п. 25 рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VII-21 не містить вказівок на наявність підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

У тексті рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VII-21 зазначено, що підставою для відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є невідповідність заявленої площі зареєстрованим за позивачем об`єктам нерухомого майна, враховуючи вимоги Державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Надаючи оцінку наведеному мотиву відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, суд зауважує наступне.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; відомості про обчислення площі земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру; матеріали погодження проекту землеустрою.

Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом (ст. 1 Закону України Про землеустрій ).

З викладеного вбачається, що ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (зокрема і геометричні розміри ) земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться.

Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою або меншою у математичному порівнянні з площею нерухомості, не може вважатися належним обґрунтуванням відмови у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою

Державні будівельні норми Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** , затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 за № 44, на які посилається відповідач у оскаржуваному рішенні, як на підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, та у відзиві на позов, втратили чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 100 від 23.04.2018 у зв`язку з набранням чинності ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій .

В свою чергу, ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій , затверджені наказом Мінрегіону від 23 квітня 2018 року № 100, були визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій , затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 104 від 26.04.2019 (опублікувані в офіційному друкованому виданні Міністерства Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за червень 2019 року).

Таким чином, відповідач не мав права посилатися на ДБН Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також необхідно зазначити, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду).

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13), від 7 червня 2016 року (справа № 820/3507/15) та Верховного Суду, зокрема, у постанові від 5 березня 2019 року справі № 806/602/18.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 - 20 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

При цьому, зміна цільового призначення земельної ділянки не тягне за собою зміну її власника чи користувача.

Зміна цільового призначення земельної ділянки відбудеться не при наданні дозволу, а при затвердженні проекту землеустрою, який повинен пройти погодження у відповідних органах у встановленому законодавством порядку.

У відповідності з ст. 65, 67, 71 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту (ст. 11 Закону України Про транспорт ).

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач являється підприємством автомобільного транспорту.

Втім, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що подаючи клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач мав намір змінити цільове призначення земельної ділянки.

Із наявного в матеріалах справи клопотання від 30.04.2020 № 16/1 вбачається, що позивач, відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, зазначив у ньому цільове призначення земельної ділянки, яке він вважав вірним, виходячи із цілей використання в майбутньому власного нерухомого майна.

Однак, неправильне визначення позивачем цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для відмови у наданні такого дозволу.

Не являється такою підставою і невиконання ДП ЧПК-Трейд-01 податкових зобов`язань відносно земельної ділянки за адресою вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VII-21 суперечить ст. 123 Земельного кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 по справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) вказано, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно - смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки оскаржуване рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2020 № 54/VII-21 порушує охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає у прагненні до користування земельною ділянкою на якій знаходиться його власне нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, слід виходити з такого:

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 визначено, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати ...", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити ...", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам . .." тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Також слід зазначити, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути клопотання позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності клопотання та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення клопотання. Підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути клопотання, або ж ні; прийняти рішення про задоволення клопотання, або ж рішення про відмову у його задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із клопотанням, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь - які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача ухвалити рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Частиною 3 ст. 123 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року справа № 500/3409/17, від 23 січня 2020 року справа № 440/793/19).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем безпідставного та необґрунтованого рішення є по суті зловживанням своїми повноваженнями та вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

При цьому суд наголошує, що жодних інших аргументів (крім вказаних у відзиві) на користь відмови у наданні позивачу запитуваного дозволу Чернігівська міська рада не навела. Не виявив їх і суд у ході розгляду справи. Тому варіант правомірної поведінки відповідача вбачається єдиним можливим: надання дозволу на розробку проекту землеустрою в силу відсутності підстав відмови, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України.

У зв`язку із цим суд погоджується із обраним позивачем способом захисту порушеного права та вважає за необхідне зобов`язати Чернігівську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0191 га по вул. Інструментальній, 5 в м. Чернігові для переобладнання та використання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4204,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 6306,00 грн за подання апеляційної скарги та 8408,00 грн за подання касаційної скарги, а всього 18 918,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «ЧПК-Трейд-01» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський плодоовочевий комбінат» до Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 25 рішення Чернігівської міської ради Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичними та фізичними особами від 25.06.2020 № 54/VII-21.

Зобов`язати Чернігівську міську раду (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код ЄДРПОУ 34339125) надати Дочірньому підприємству ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариство Чернігівський плодоовочевий комбінат (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5, код ЄДРПОУ 24554051) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0191 га по вул. Інструментальній, 5 в м. Чернігові для переобладнання та використання вагової під пункт технічного обслуговування автотранспорту.

Стягнути з Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, код ЄДРПОУ 34339125) на користь Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5, код ЄДРПОУ 24554051) 18 918,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.

Суддя А.С. Сидоренко