Ухвала

від 02.02.2022 по справі 921/1204/15-г/6

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 921/1204/15-г/6

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року (головуючий - Дубник О. П., судді: Зварич О. В., Орищин Г. В.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року (суддя Боровець Я. Я.), у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс-Серет"

до Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Тернопільської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота середина",

про визнання недійсним договору забудови земельної ділянки від 26.09.2015,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року (повний текст складено 22 лютого 2021 року) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року у справі № 921/1204/15-г/6, подана 06 січня 2022 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.

Верховним Судом установлено, що останнім днем оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року (повний текст складено 22 лютого 2021 року), відповідно до Господарського процесуального кодексу України, є 15 березня 2021 року.

Проте Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2" подав касаційну скаргу 06 січня 2022 року, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Скаржник у клопотанні просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що касаційну скаргу вперше подав в межах строку на касаційне оскарження, але ця скарга на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України через незазначення, передбачених статтею 287 зазначеного Кодексу підстав, була залишена без руху ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року та згодом повернута скаржнику ухвалою Суду від 08 листопада 2021 року. Житлово-будівельний кооператив "Файне місто 2" зазначає, що не отримував копій ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху та її повернення, а дізнався про вказані судові рішення лише 29 грудня 2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень і в найкоротші строки подав касаційну скаргу повторно.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 зазначеного Кодексу.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Слід враховувати, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (див. mutatis mutandis рішення у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989, № 11681/85, § 41)).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах Олександр Шевченко проти України (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Таким чином сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що зазначені в клопотанні причини не є поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб`єктивний характер, адже можливість вчасного усунення недоліків первісної касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника. Суд зауважує, що ця касаційна скарга подана через п`ять місяців після подання первісної касаційної скарги та через два місяці після її повернення, а також через понад десять місяців після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року у справі № 921/1204/15-г/6 є подання до Суду заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Житлово-будівельному кооперативу "Файне місто 2" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 921/1204/15-г/6 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Файне місто 2" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року і рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року у справі № 921/1204/15-г/6 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. А. Зуєв