Ухвала

від 07.02.2022 по справі 635/9030/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/9030/19

Провадження по справі № 2/635/1727/22

У Х В А Л А

31 січня 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Полоз М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом прокурора Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Яковлев А.С, діючи в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, пред`явив до суду позов шляхом звернення з позовною заявою, в якій просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами №6325158500:02:007:0013 та №6325158500:02:007:0014, які розташовані на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передати зазначені земельні ділянки у відання держави в особі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, про що скласти акти прийому-передачі земельних ділянок; судові витрати покласти на відповідача та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 58698 гривень на користь прокуратури Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Прокурор Мірзоєва Л.С. у судовому засіданні вважала відсутніми підстави для залишення позову в частині позову, поданого в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва, без розгляду, оскільки державний навчальний заклад не є державним підприємством.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просила залишити без розгляду позов в частині позову, поданого в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва, оскільки прокурор не має повноважень на представництво в суді вищевказаної особи.

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва у судове засідання не з`явились, в матеріалах справи маються їх заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

За змістом частини 2 статті 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.

Позов у цій справі прокурор подав в тому числі в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу; наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Оскільки Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва має організаційно-правову форму - державна організація (установа, заклад), не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва є безпідставним, позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного навчального закладу, а тому позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №369/10000/17.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов прокурора Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння в частині позову, поданого в інтересах держави в особі Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 07 лютого 2022 року.

Суддя Т.В.Бобко