Рішення

від 10.10.2007 по справі 6/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/256

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.10.07 р.                                                                               Справа № 6/256                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіной Л.Д.

При секретарі    Шабановой І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін” м.Макіївка    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ

третьої особи

про стягнення    7 019грн. 02коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –       Козачихін І.О.  – директор на підставі протоколу №7 від 28.02.2002р.

від відповідача –  Спірідонов О.М. – представник по довіреності №157 від 03.08.2007р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рубін” м.Макіївка,  звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ основного боргу у сумі                  5 269грн. 31коп.,  пені у сумі 785грн. 42коп. та  інфляційних у сумі 964грн. 29коп.  відповідно договору №39 від 10.03.2005р. (Усього 7 019грн. 02коп.).

Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та непредставленням ним відзиву на позовну заяву.    

Відповідач у відзиві на позовну заяву  заперечив проти позовних вимог, оскільки  позивач у встановлений строк не пред”явив вексель до сплати. А також вказує на те, що позивач не представив суду достатніх доказів, про надіслання у адресу ТОВ  “Еко-інвест” саме акту пред”явлення векселя до платежу.

         У процесі слухання справи позивач надав доповнення до позовної заяви, у порядку ст.22 ГПК України, в якому пояснив, що  згідно ст.38 Уніфікованого закону, ТОВ “Рубін” 27.03.2007р. пред”являв вексель за юридичною адресою ТОВ “Еко-інвест”: 86200, м.Шахтарськ, пл.Театральна, 7 , про що свідчать повернені листи до скінчення однорічного терміну. А також зазначив, що коли стало відомо про фактичну адресу відповідача, він знову пред”явив вексель для оплати. Але відповідач  відмовив в оплаті векселя, посилаючись на закінчення однорічного терміну.  Крім того, відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону на суму векселя 5 269грн. 31коп. позивач нарахував відповідачу штраф 6% у сумі 316грн. 6коп. та інфляційні у сумі 964грн. 29коп. В зв”язку з чим просить суд стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ основний борг у сумі   5 269грн. 31коп.,   штраф у сумі 316грн. 16коп.  та  інфляційні у сумі 964грн. 29коп.  відповідно договору №39 від 10.03.2005р.  (Усього 6 549грн. 76коп.). Суд приймає до уваги дане доповнення та розглядає справу по суті.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:

          10 березня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рубін” м.Макіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ був укладений договір №39, згідно умов якого   позивач взяв на себе зобов”язання  передати у власність відповідача товар в строки узгоджені між сторонами, а відповідача зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору,   у 2005році по ряду  витратних накладних  здійснив поставку паливно-мастильних матеріалів у адресу відповідача на загальну суму 273 104грн. 06коп.   У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: витратні накладні та акт звірки розрахунків станом на 01.09.2007р., які підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками і переконав суд у факті поставки  паливно-мастильних матеріалів у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ.

 Пунктом 2.1 договору №39 від 10.03.2005р. сторони встановили, що розрахунки за поставлені паливно-мастильні матеріали здійснюються відповідачем на підставі рахунку за ціною, вказаною у рахунку не пізніше п”яти банківський днів від дати поставки.  Але відповідач свої зобов”язання за договором  виконав частково у сумі 247 834грн. 76коп., про що свідчать банківські виписки та відповідно договору №2/09-АШ від 02.09.2005р. погасив борг вугіллям за витратною накладною №14/10-4 від 14.10.2005р. на суму 20 000грн. В результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ перед позивачем виникла заборгованість у сумі   5 269грн. 31коп.,  яка до теперішнього часу ним не погашена.  

         Позивач регулярно звертався до відповідача з вимогами виконати свої договірні зобов”язання, але Товариство з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ  емітувало простий вексель №32047812686 від 06.04.2006р. на суму боргу – 5 269грн. 31коп. з терміном погашення “за пред”явленням” Товариству з обмеженою відповідальністю “Рубін” м.Макіївка.

Вексель  був одержаний позивачем і він став законним векселедержателем, що підтверджується  актом прийому-передачі векселя від 06.04.2006р. від ТОВ “Еко-інвест”  в якості оплати поставлений паливно-мастильних матеріалів  згідно договору №39 від 10.03.2005р.

           В силу ст. 21 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне зобов'язання векселедавця сплатити обумовлену в ньому суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 34, 77 Уніфікованого Закону вексель повинен бути пред'явлений до платежу згідно визначеному у векселі терміну. Пред”явити вексель до сплати позивач в призначений термін не зміг за причиною ненадходження відповідача за юридичною адресою, що підтверджено довідками Укрпошти 26.03.2007р. та 11.06.2007р.

Оскільки на претензію №113 від 01.06.2007р. про добровільне перерахування заборгованості відповідач відповів відмовою за №136 від 03.07.2007р., позивач вимушений звернутися до господарського суду.

Векселедержатель має право на стягнення вексельної суми в порядку і межах строку вексельної давності, встановленої Уніфікованим законом про переказні та прості векселі. Відповідно до ст.70 цього Закону вимоги, що випливають із переказного векселя до акцептанта. Погашаються після закінчення трьох років з дня платежу незалежно від протесту векселя. В силу ст. 77 Закону до простого векселя застосовуються постанови, що відносяться до переказного векселя, зокрема, строки вексельної давності (ст.ст. 70, 71 Закону). Відповідно до статті 78 Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так саме, як і акцептант за переказним векселем. Отже, вимоги за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути подані протягом трьох років з дня платежу незалежно від протесту векселя. Позовні вимоги доказані та підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу грошова сума в розмірі  5 269грн. 31коп. по вищевказаному векселю на оплачена, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню.

 Суд вважає, що вимоги  позивача по стягненню   штрафу у сумі 6% в розмірі 316грн. 16коп.  задоволенню не підлягають, оскільки   згідно 3.7 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Останні вимоги є новими, які мають бути розглянуті окремо. У даному випадку вимоги про стягнення штрафу є новими, тому розгляду не підлягають.

          Заявлені позивачем вимоги   про стягнення  інфляційних у сумі 964грн. 29коп.  відповідно ст.48 Уніфікованого закону також задоволенню  не підлягають, оскільки Уніфікованим законом не передбачено стягнення інфляційних.

          Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не пред”явив у встановлений строк вексель до сплати,  оскільки згідно доданим до матеріалів справи документів, 27.03.2007р. позивач пред”являв вексель за юридичною адресою ТОВ “Еко-інвест”: 86200, м.Шахтарськ, пл.Театральна, 7 , про що свідчать повернені листи до скінчення однорічного терміну. Згідно ст. 54 Уніфікованого закону, настала неподолена перешкода: боржник вибув з юридичної адреси, зазначеної в векселі та розташувався за адресою: 86156, Донецька область, м.Макіївка, м-н Зелений,11а (що підтверджено довідками пошти), не повідомивши позивача. Коли позивачу стало відомо про фактичну адресу відповідача, він знову пред”явив вексель для оплати (вих. №28 від 15.05.2007р.)  На цей лист ТОВ “Еко-інвест” запросив копії документів на отримання товарів та векселю (вих. №124 від 15.05.2007р.), які повинен був мати в себе, та почав свідомо затягувати термін погашення векселю та боргу. На претензію ТОВ “Рубін” (вих. №113 від 01.06.2007р.) ТОВ “Еко-інвест” відмовив в оплаті векселю, посилаючись на закінчення однорічного терміну.

            Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

           Враховуючи вищевикладене, на  підставі Уніфікованого  закону  про  переказні  та  прості  векселі,  та керуючись ст.ст.   33, 43, 44, 49,  82,  84, 85ГПК  України, господарський  суд-

ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “Рубін” м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” м.Шахтарськ про стягнення         6 549грн. 76коп.  задовольнити  частково.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-інвест” (86200, м.Шахтарськ, пл.Театральна,7, ЄДРПОУ 32144901) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Рубін” (86113, м.Макіївка, вул.Гагаріна,41, ЄДРПОУ 24461711) основний борг у сумі   5 269грн. 31коп.,   витрати по сплаті державного мита у сумі  102грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

    В решті частині позову відмовити.

Рішення  було оголошено у судовому засіданні  10.10.2007р.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.