Ухвала

від 08.02.2022 по справі 922/1873/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

08 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/1873/14

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-Монтажний поїзд №803 , м. Дергачі, Харківська область (вх. №273 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 (дата складання повного тексту рішення 14.07.2014, суддя Жигалкін І.П.) у справі № 922/1873/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-Монтажний поїзд №803 , м.Дергачі, Харківська область,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажний поїзд №803" заборгованості за кредитним договором від 25.04.2008 №11340344000.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажний поїзд № 803 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованість за кредитним договором в сумі 2761262,67 грн, з яких: за кредитним договором № 11340344000 сума заборгованості за кредитом - 719 311,50 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 037,80 грн, розмір нарахованих відсотків за кредитом - 2 037 392,66 грн; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 2 520,71 грн. Стягнуто суму судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-Монтажний поїзд №803 з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 27.01.2022 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14, наказ суду та усі ухвали у цій справі повністю і закрити справу. Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14; витребувати копії виконавчих справ №64962262 та №64963363 з метою надання можливості для ознайомлення з ними та справою №922/1873/21 в суді апеляційній інстанції; витребувати у господарського суду Харківської області та розглянути по суті подані відповідачем заяву про забезпечення позову та заяву про забезпечення доказів; звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.01.2022 для розгляду справи №922/1873/14 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Ільїн О.В., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі №922/1873/14 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1873/14; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Монтажний поїзд №803» (вх. №273 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14, до надходження матеріалів справи.

03.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду від господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1873/14.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, судова колегія дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, враховуючи таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

У відповідності до статті 91 ГПК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного судового рішення) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно положень частин 1, 2 статті 93 ГПК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно з пунктом 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, судові рішення, ухвалені до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, тобто до 15.12.2017, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України у редакції, чинній з 15.12.2017.

Отже, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами частини 2 статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017).

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Наведена правова позиція викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239 та у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/1240/17, від 19.09.2019 у справі № 922/3016/17, від 22.03.2021 у справі № 5006/5/80б/2012.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення ухвалене місцевим господарським судом 08.07.2014, повний текст складений 14.07.2014, отже, останнім днем на апеляційне оскарження було 24.07.2014.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 27.01.2022, тобто зі спливом більше ніж семи років та шести місяців, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14, посилаючись на те, що він не був обізнаний з розглядом даної справи, повний текст оскаржуваного судового рішення йому не був вручений, а про його наявність відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 27.01.2022.

Надаючи оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, судовою колегією встановлено наступне.

Згідно до положень статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час порушення провадження у справі), зокрема, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Положеннями статті 93 ЦК України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Частинами 1, 4 статті 10 вказаного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2014 у справі №922/1873/14, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду; порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.06.2014 о 10год 15хв.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 у справі №922/1873/14 відкладено розгляд справи на 08.07.2014 о 10год 15хв.

Поштові відправлення з копіями вищевказаних ухвал місцевого господарського суду, а також з копією оскаржуваного судового рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2017 у справі №922/1873/14 та копіями ухвал господарського суду Харківської області від 25.05.2020, від 01.06.2020 у цій справі повернулись до суду першої інстанції з причини за закінченням терміну зберігання (а.с. 48-50; а.с. 87-89; а.с. 96-98) та з причини інші причини - відсутня організація (а.с. 134, 135 (звор.стор), 136; а.с. 140-142 (звор.стор)).

З наявних матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи №922/1873/14 було здійснено направлення поштової кореспонденції відповідачу за адресою, яка містилася у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.06.2014, а саме - 62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Панфілова, буд.6 (а.с. 52-53).

Вказана юридична адреса зазначена скаржником в апеляційній скарзі, а також відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання, відсутності адресата за вказаною адресою.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судові рішення у справі за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежало від волевиявлення самого адресата, тобто мало суб`єктивний характер і не свідчить про помилкові чи неправомірні дії суду першої інстанції, які призвели до неповідомлення особи про розгляд справи за її участі.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване відповідачем рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14 зареєстроване 25.07.2014, оприлюднене - 28.07.2014. Тобто з 28.07.2014 будь-яка особа мала можливість безоплатного цілодобового доступу для ознайомлення з текстом згаданого рішення місцевого господарського суду.

Частиною другою статті 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 08.07.2014 у справі №922/1873/14 не підпадають під винятки, визначені у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, ст. 254, ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельно-Монтажний поїзд №803 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою (вх. №273 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі № 922/1873/14.

Додаток на адресу скаржника: апеляційна скарга та додані до неї документи на 10 арк.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Ільїн

Суддя М.М. Слободін