Ухвала

від 08.02.2022 по справі 922/1873/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/1873/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд № 803" :

про забезпечення позову,

про забезпечення доказів,

про відвід

у справі №922/1873/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд № 803"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажний поїзд №803" (далі - ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд № 803") заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.07.2014 у справі №922/1873/14 позов задоволено повністю.

31.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд № 803" звернулось до Верховного Суду із заявою про забезпечення позову, заявою про забезпечення доказів та заявою про відвід суддів КГС ВС із Харкова у межах справи №922/1873/14.

Перевіривши вказані заяви Верховний Суд зазначає наступне.

У вказаній заяві про відвід заявник зазначає, що вивчивши повноваження осіб, вказаних у судових рішеннях, їх правову та процесуальну дієздатність, у нього з`явились питання на які може дати відповідь виключно суд вищої інстанції - КГС ВС. Вказує, що користуючись офіційним сайтом "Судова влада України" не знайшов судів, тобто чинних юридичних осіб, які можуть здійснювати правосуддя відповідно до положень ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 124 Конституції України, враховуючи, що указами Президента України №453, №454 від 29.12.2017 були ліквідовані Господарський суд Харківської області та Харківський апеляційний господарський суд та утворені Харківський окружний господарський суд та Східний апеляційний господарський суд. Посилається на те, що в нього є сумніви щодо об`єктивності суддів, що працювали у вказаних судах, а тому просить задовольнити його заяву про відвід суддям КГС ВС, які колись працювали в Господарському суді Харківської області та Харківському апеляційному господарському суді.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Також ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд № 803" подана заява про забезпечення доказів.

У вказаній заяві, з метою унеможливлення фальшування або знищення доказів у справі та відновлення права ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд № 803" знати про рішення влади стосовно нього та інших базових прав і свобод людини, просить:

- витребувати з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Харківської області виконавчі справи, офіційну копію чи оригінал (№503/9 за наказом №5023/551/11 від 14.06.2011; №44362262 за наказом №922/1873/14 від 25.07.2014);

- витребувати у Приватного виконавця Амельченко В.П. виконавчу справу офіційну копію чи оригінал (№64963363 від 26.03.2021 за наказом №922/1873/14 від 25.07.2014)

- витребувати із Господарського суду Харківської області, як суду, що ліквідований указом Президента України №453/2017 від 29.12.2017, дві судові справи (№5023/551/11, №922/1873/14);

- витребувати із Господарського суду Харківської області правовстановлюючі документи цієї юридичної особи.

Відповідно до ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Окрім того, заявником подана заява про забезпечення позову.

У вказаній заяві просить суд:

- зупинити будь-які дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочевському районах Харківської області за наказом №922/1873/14 від 25.07.2014 по відчуженню майна заявника, зупинити виконавчі справи, зробити офіційну копію виконавчих справ №503/9 та №44362262 та надати її заявнику та суду для ознайомлення в суді;

- зупинити будь-які дії приватного виконавця Амельченко В.П. за наказом №922/1873/14 від 25.07.2014по відчуженню майна заявника, зробити офіційну копію виконавчої справи №64963363, надати її заявнику та для суду для ознайомлення в суді;

- зупинити Дергачівському ВДВС всі виконавчі справи №503/9, №44362262, №64963363 за наказом від 25.07.2014, зупинити продаж будівлі заявника та внесення будь-яких відомостей у відповідні записи в офіційні бази даних держаних реєстрів до вступу рішення суду по цій справі в законну силу;

- відновити порушені Господарським судом Харківської області конституційні та процесуальні права заявника шляхом надання можливості ознайомитись із матеріалами справи №922/1873/14, офіційно видавши в руки рішення суду від 08.07.2014 та наказ, а справу передати до КГС ВС та надати суду правовстановлюючі документи своєї юридичної особи.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 частини першої статті 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Отже, позивач вправі подати заяву про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Вказана стаття регламентує право на перегляд та оскарження судового рішення. В основі інстанційної будови судової системи покладено необхідність забезпечення права на виправлення судової помилки та єдності судової практики.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, п. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судове рішення не може бути визнане справедливим і правосудним, а судовий захист - повним й ефективним, якщо припущено судові помилки. Тому п. 6 ст. 14 Пакту передбачає, що судове рішення підлягає перегляду, якщо будь-яка нова чи нововиявлена обставина безспірно доводить наявність судової помилки. Враховуючи це зацікавлена особа може розраховувати не тільки на отримання рішення по справі, а й на можливість його оскарження.

Згідно Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи R (95) 5 від 07 лютого 1995 року "Щодо введення в дію й поліпшення функціонування систем і процедур оскарження по цивільних і торгівельних справах", існує необхідність в існуванні принаймні двох інстанцій, одна з яких розглядає спір по суті й постановляє рішення, а інша має повноваження на перегляд цього рішення. У той же час, Рекомендація містить положення стосовно можливості створення суду третьої інстанції , тобто суду, який здійснює контроль за судом другої інстанції. При цьому зазначається, що скарги до суду третьої інстанції повинні подаватися, передусім, в рамках тих справ, які будуть розвивати право або сприяти одноманітному тлумаченню закону й за умови, що такі справи вже пройшли слухання у судах двох інстанцій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із базисних засад судочинства України є забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень.

На сьогодні в господарському судочинстві України склалася класична трьохінстанційна система, де суд апеляційної інстанції станції здійснює перегляд судових рішень, які не набрали законної сили, на предмет їх відповідності вимогам законності (питання права) та обґрунтованості (питання факту). Касаційна інстанція, водночас, переглядає судові рішення, які набрали законної сили, після їх розгляду судом апеляційної інстанції, виключно на предмет дотримання вимоги законності (питання права).

Тобто вищезазначеною статтею визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Касаційне провадження - це самостійне спеціалізоване, спрощене судове провадження (одна із стадій господарського процесу), яке може мати місце лише за умови подання касаційної скарги та відкриття по ній провадження на рівні касаційного суду.

Статтею 286 ГПК України визначено, що судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.

Завданням касаційної інстанції в сфері господарського судочинства є справедливий, оперативний та неупереджений перегляд господарських справ судів першої та апеляційної інстанції на предмет правильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Таким чином Верховний Суд здійснює з одного боку правосуддя, а з іншого забезпечує однотипне застосування норм права як з точки зору судової спеціалізації так і з точки зору загальних, господарських та адміністративних судів (п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України Про судоустрій та статус суддів ).

У статті 287 ГПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 ГПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тобто суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і не має право здійснювати додаткову перевірку доказів.

Статтею 308 ГПК України визначено повноваження суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Положеннями ч. 3 ст. 169 ГПК України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Із наведених положень процесуального законодавства та у їх сукупності вбачається, що подати зазначені заяви до суду касаційної інстанції заявник може лише тоді, коли існує передбачена положеннями ГПК України стадія касаційного провадження або заявником подано касаційну скаргу з вимогами щодо перегляду судових рішень, лише у такому випадку такі заяви подаються до суду касаційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, оскільки касаційного провадження у даній справі не існує, а ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд № 803" не звертається до Верховного Суду з вимогами щодо перегляду судових рішень в межах справи №922/1873/14, у заявника не виникло право звертатись з жодною із поданих заяв, а тому Суд дійшов висновку про залишення вказаних заяв без розгляду.

Керуючись статтями 110, 112, 136, 138, 169, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд № 803" про забезпечення позову, про забезпечення доказів та про відвід суддів у справі №922/1873/14 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко