Ухвала

від 09.02.2022 по справі 442/9548/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/9548/21

Провадження № 2/442/268/2022

УХВАЛА

Іменем України

09 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонним суд Львівської області

у складі: головуючої судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судових засідань Кмітя Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду клопотання директора Стебницького професійного ліцею Стечкевича І.О. про витребування доказів судом, -

встановив:

Позивач звернулася з позовом до відповідача, просить визнати незаконним та скасувати наказ №89-К від 15.11.2021, виданий директором Стебницького професійного ліцею та зобов`язати відповідача негайно допустити її до виконання обов`язків майтра виробничого навчання; стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату, яка була незаконно не нарахована та не виплачена за час з моменту незаконного відсторонення 15.11.2021 до дати ухвалення рішення судом.

Ухвалою від 09.12.2021 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

21.02.2022 директором Стебницького професійного ліцею Стечкевичем І.О. подано клопотання про витребуванняз комунального некомерційного підприємства Меденицька лікарня Меденицької селищної ради наступної інформаціі (за наявності - належним чином завірені копії документів):а) чи зверталася з приводу вакцинації проти COVID-19 мешканка села Літиня, ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

б) чи укладено ОСОБА_1 декларацію із сімейним лікарем цього закладу охорони здоров`я;

в) в разі наявності декларації - чи має ОСОБА_1 протипоказання для вакцинації або інші визначені на законодавчому рівні підстави, які надають їй право не вакцинуватисяпроти COVID-19;

г) чи зверталася ОСОБА_1 до сімейного лікаря (чи лікаря вузької спеціалізації) з приводу надання відповідних документів, які б надавали їй право не проходити обов`язкову вакцинацію як працівникові закладу освіти (наявність протипоказань, перенесення захворювання на COVID-19 тощо);

ґ) яку посаду обіймає ОСОБА_2 та чи має право видачі та підписанні довідок про відстрочення вакцинації проти COVID-19;

д) надати копії відповідних сторінок Журналу реєстрації вихідної кореспонденції (Журналу видачі довідок або іншого реєстраційного журналу) з реєстрацією вихідної документації (довідок) за 15 жовтня 2021 року;

е) надати перелік посадових осіб із зазначенням найменування посади, прізвищ, імен по батькові осіб, що їх обіймають, які мають право підпису офіційних документів лікувального закладу з прикладенням відтиску печатки на такий підпис;

є) чи створено в лікувальній установі центр вакцинації (кабінет вакцинації) проти COVID-19, якщо так - то з якої дати працює, режим його роботи.

Перевіривши матеріали справи та заяви суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нормами ч.1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

В той же час законодавцем передбачені вимоги щодо такої заяви, які визначені ч.2 ст. 84 ЦПК України, а саме у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, до клопотання про витребування доказів обов`язково мають бути долучені письмові докази того, що особа не може особисто отримати доказ.

Із змісту поданого клопотання вбачається, що директор Стебницького професійного ліцею - Стечкевич І.О. просить суд витребувати у комунального некомерційного підприємства Меденицька лікарня Меденицької селищної ради інформацію, яка відноситься до лікарської таємниці. При цьому вказує, що з його сторони немає ухилення від подання доказів, а їх неподання носить об`єктивний, незалежний від волі відповідача характер, пов`язаний із законодавчо встановленим обмеженням доступу до інформації стосовно діяльності закладу охорони здоров`я, такі докази можуть бути витребувані виключно на вимогу суду.

Конвенція про права людини в біомедицині (Convention on Human Rights and Biomedicine. DIR/JUR (96), 14, Strasbourg 1996) відомості про стан здоров`я людини визнає складовою права на повагу до приватного життя (ст. 10) та охороняється також положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 8).

Відповідно п.3.6. Етичного кодексу лікаря України кожен пацієнт має право на зберігання особистої таємниці.

Лікар, як й інші особи, які беруть участь у наданні медичної допомоги, зобов`язаний зберігати лікарську таємницю навіть після смерті пацієнта, як і факт звернення за медичною допомогою, за відсутності іншого розпорядження хворого, або якщо це захворювання не загрожує його близьким і суспільству.

Таємниця поширюється на всю інформацію, отриману в процесі лікування хворого (у т. ч. діагноз, методи лікування, прогноз тощо).

В нормативно-правових актах, у яких зазначаються відомості, що становлять лікарську таємницю, відсутнє чітке визначення цього терміна.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я лікарську таємницю можливо розуміти інформацію, яка стала відома медичні працівники й інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд і результати, інтимну й сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості.

Згідно з ст. 286 Цивільного кодексу України лікарську таємницю можливо розуміти як:

таємницю про стан здоров`я особи;

факт звернення за медичною допомогою;

діагноз;

інші відомості, одержані при медичному обстеженні особи.

Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел.

Щодо розголошення лікарської таємниці.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Основи законодавства про охорону здоров`я" ч.2 ст.285 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров`я дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

Також лікарська таємниця може бути розголошена без згоди пацієнта у таких випадках:

Якщо пацієнт надає згоду на поширення такої інформації (ст. 21, ч. 2 Закону "Про інформацію");

Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 Цивільного кодексу України), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років) або підопічного (недієздатної особи).

Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках кримінального провадження, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч.6 ст. 163 Кримінально процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 7 Закону України Про захист персональних даних до обробки персональних даних про здоров`я людини пред`являються особливі вимоги. Персональні дані такого характеру можуть бути предметом збору та обробки тільки у разі необхідності охорони здоров`я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення опіки або лікування або надання медичних послуг за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров`я, на якого покладено обов`язки щодо забезпечення захисту персональних даних і на якого поширюється законодавство про лікарську таємницю.

За розголошення лікарської таємниці встановлена кримінальна відповідальність (ст. 145 КК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст.84, 247, 258-260 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання клопотання директора Стебницького професійного ліцею Стечкевича І.О. про витребування доказів судом відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не оскаржується.

Суддя О.Б. Нагірна