Постанова від 03.10.2007 по справі 10/11-163

10/11-163

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

03.10.07                                                                                           Справа  № 10/11-163

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                  Галушко Н. А.

суддів                                                                      Процик Т.С.

                                                                                Юрченко Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник», м. Тернопіль № 01-116 від 14.05.2007 року (далі ТзОВ «Домобудівник», м. Тернопіль)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2007 року

у справі № 10/11-163

за позовом: Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд»Монастирського Ф.К., м. Тернопіль (далі Ліквідатора ТзОВ «Шляхбуд»Монастирський Ф.К., м. Тернопіль)

до відповідача: ТзОВ «Домобудівник», м. Тернопіль

до третьої особи: Квартирно –експлуатаційного відділу міста Тернопіль,      м. Тернопіль

за участю: Військового прокурора Тернопільського гарнізону, м. Тернопіль

про зобов'язання ТзОВ «Домобудівник»повернути належне ТзОВ «Шляхбуд»майно, яке передане на зберігання відповідачу і знаходиться під арештом до цього часу, а саме: цемент в кількості 528 тонн, вартість якого на час подання позову до суду становить 267600,00 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури –Палига О.І. –прокурор відділу

від позивача –Монастирський Ф.К. –арбітражний керуючий

від відповідача –Бочак І.П. - адвокат

від третьої особи – не з'явися

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2007 року у справі № 10/11-163 частково задоволено позовні вимоги Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» Монастирського Ф.К.,        м. Тернопіль: зобов'язано ТзОВ «Домобудівник»в десятиденний строк з дня набрання рішення законної сили повернути ТзОВ «Шляхбуд»майно, яке передано на зберігання, а саме 312,25 тонн цементу марки М-400, вартість якого складає 140512,25 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 5/216-2230 підтверджено, що на відповідальному зберіганні у ТзОВ «Шляхбуд» знаходився цемент марки М-400 в кількості 312,25 тонн, що належить Тернопільській КЕЧ району; з матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Шляхбуд»та ТзОВ «Домобудівник»не було укладено окремого договору на зберігання цементу марки М-400 в кількості 312,25 тонн, відповідно між сторонами не погоджувались умови зберігання та не узгоджувався строк повернення майна, а тому у відповідності до ст.ст. 938 та 942 Цивільного кодексу України якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення та якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватись про річ як про свою власну.

ТзОВ «Домобудівник», м. Тернопіль подано апеляційну скаргу № 01-116 від 14.05.2007 року, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

В серпні 1999 року по накладних №№ 279523, 279512, 279510, 279511, 279513 Тернопільська КЕЧ району отримала від ВАТ «Івано-Франківськцемент»5 вагонів цементу в кількості 350 тонн. У зв'язку із відсутністю у Тернопільської КЕЧ району коштів для розкредитування вагонів, за погодженням із командуванням КЕУ Західного регіону, Тернопільська КЕЧ району дала відношення залізній дорозі на переадресацію 5 вагонів цементу на ТзОВ «Шляхбуд».

В ході провадження досудового слідства по кримінальній справі відносно ТВО начальника Тернопільської КЕЧ району Манзюка В.О., а в подальшому по кримінальній справі за фактом розтрати службовими особами ТзОВ «Шляхбуд»майна Тернопільської КЕЧ району було встановлено, що спірне майно, а саме цемент М-400 в кількості 350 тонн в серпні 1999 року ТзОВ «Шляхбуд»був переданий ТзОВ «Домобудівник», що підтверджується довідкою про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Домобудівник»від 24.07.2002 року № 13-43, проведеної контрольно-ревізійним відділом в м. Тернополі. При тому, відповідач листом Тернопільської КЕЧ району був повідомлений, що дане майно передано та рахується по обліку за ТзОВ «Шляхбуд».

Отже, виходячи з вищенаведеного, між ТзОВ «Шляхбуд»та ТзОВ «Домобудівник»виникли правовідносини щодо зберігання майна, при цьому, враховуючи що між сторонами не було укладено окремого договору на зберігання даного цементу, відповідно не погоджувалися умови зберігання, а також не узгоджувався строк повернення майна.

Крім цього, як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2002 року у справі №5/216-2230, яке набрало законної сили, задоволено позов військового прокурора Тернопільського гарнізону, поданий в інтересах Тернопільської КЕЧ району, про зобов'язання ТзОВ «Шляхбуд»повернути цемент М-400 в кількості 312,25 тонн в місячний строк з дня прийняття рішення. Як вбачається з даного судового рішення, судом встановлено факт, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються главою 36 Цивільного кодексу Української РСР, а саме статтею 415 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до вимог якої особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час зажадати його від свого охоронця, а охоронець зобов'язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову. Зважаючи на те, що вказаним товариством в добровільному порядку було повернуто 37,75 тонн цементу М-400, в позовних вимогах ставилось питання про повернення саме 312,25 тонн цементу М-400.

Таким чином, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2002 року у справі № 5/216-2230 підтверджено, що на відповідальному зберіганні у ТзОВ «Шляхбуд»знаходився цемент марки М-400 в кількості 312,25 тонн, що належить Тернопільській КЕЧ району.

Згідно з п. 2 ст. 938 Цивільного кодексу України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

ТзОВ «Шляхбуд»направило відповідачу вимогу № 44 від 21.06.2006 року про повернення спірного цементу марки М-400. Однак, вимога залишена ТзОВ «Домобудівник»без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2007 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.