Рішення

від 07.05.2007 по справі 10/11-163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11-163

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2007 р.Справа № 10/11-163

Господарський суд Тернопільської області у складі :

Судді: Півторак М.Є.

Розглянув справу  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль. вул. С. Бандери, 33 (поштова адреса м. Тернопіль. вул. Вербицького, 12/58, ліквідатор Монастирський Ф.К.)

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експулуатаційний відділ міста Тернополя, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник“, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13

     За участю представників:

Позивача: Монастирського Ф.К. –ліквідатора банкрута, ухвала  господарського суду від 11.02.2005 року;

Відповідача: Бочана І.П. –адвоката, довіреність № 01-52 від 05.03.2004

Третьої особи: Панченко А.В. –юрисконсульта, довіреність № 14/1206 від 11.12.2006 року;

Військового прокурора: Кіт О.Є. - старшого помічника військового прокурора Тернопільського гарнізону, посвідчення № 37 від 20.11.2006 року;

        В судовому засіданні 14.02.2007 року представникам сторін роз'яснено їх процесуальні  права та обов'язки, встановлені статтею 20,22 Господарського процесуального Кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

       Суть справи :

            Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд“, м. Тернопіль про зобов'язання ТзОВ “Домобудівник“, м. Тернопіль повернути належне йому майно, яке передане на зберігання відповідачу і знаходиться під арештом до цього часу, а саме: цемент в кількості 528 тонн, вартість якого на час подання позову до суду становить 267600 грн.

                В обґрунтування позовних вимог посилається на висновок Контрольно-ревізійного відділу у місті Тернополі від 24.07.2002 року № 13-43 “Про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Домобудівник“ за період з 01.08.1999 року по 01.07.2002 року,  згідно якої по  бухгалтерського обліку ТзОВ “Домобудівник“ рахується кредиторська заборгованість перед ТзОВ “Шляхбуд“ в сумі 79243,16 грн.; на постанову  слідчого військової прокуратури Тернопільського гарнізону, майора юстиції Мовчана А.О. про накладення арешту на майно від 24 травня 2002 року; протокол накладення арешту на майно від 04.06.2002 року.

Далі зазначає, що листом за № 44 від 21.06.2006 року ТзОВ “Шляхбуд“ звернулося до відповідача з заявою про повернення, належних позивачу 528 тон цементу, але  Вимога його залишена останнім  без відповіді та задоволення.

У відзиві на позов від 31.01.2007 року ( вх. № 11096(н)  представник ТзОВ “Домобудівник“, м. Тернопіль відзначає, що вимога про примусове стягнення боргу в сумі 237600 грн. шляхом повернення 528 тон цементу відхиляється Товариством. Вказує, що цемент у вищезазначеній кількості був поміщений у спеціальні складські приміщення ТзОВ “Домобудівник“ –цементні башти. Оскільки цемент не є продукцією довготривалого зберігання, то на час позову в суді, він повністю закам'янів у п'яти цементних баштах, внаслідок чого ці складські приміщення стали непридатними для користування і ТзОВ “Домобудівник“ буде вимушене їх демонтувати по вині ТзОВ “Шляхбуд“. В обґрунтування зазначеного представив Акт обстеження якості арештованого цементу на підставі постанови слідчого військової прокуратури, який належить ТзОВ “Шляхбуд“, складений комісією Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник“ 22 лютого 2007 року. Вважає, що позивач звернувся з даним позовом за спливом строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, а тому просить застосувати вимоги ст. 267 ЦК України та відмовити у даному спорі позивачу.

Ухвалою Господарського суду від 15.01.07 року розгляд справи призначено вперше до слухання о 12 годині  01 лютого  2007 року. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України до 16 годин 14 лютого 2007 року.

В судовому засіданні 06.03.07 року позивачем подано клопотання ( вх. № 12679 від 06.03.2007 року ) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Квартирно-експлуатаційний відділ міста Тернопіль –в порядку ст. 27 ГПК України.

                  Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06 березня 2007 року залучено до участі у справі № 10/11-163  в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Квартирно –експлуатаційний відділ міста Тернопіль (46002,  м. Тернопіль, вул. Галицька, 1).

               У судовому засіданні представник третьої особи –Квартирно-експлуатаційного відділу міста Тернопіль підтримує заявлені позовні вимоги повністю і вважає їх такими, що підлягають до задоволення. На обґрунтування своїх вимог додатково представив суду копію рішення господарського суду Тернопільської області від 10.07.2007 року у справі № 5/216-2230, яким зобов'язано ТзОВ “Шляхбуд“, м. Тернопіль повернути Тернопільській КЕЧ району 312,25 тон цементу, марки М-400 в місячний строк з дня прийняття даного рішення;  лист № 138 від 02.2002 року;  Акт опису й арешту майна відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції  при примусовому виконанні наказу суду № 5/216-2230 від 21.03.2003 року.

               Стверджує, що власником цементу марки М-400 є Тернопільська КЕЧ- району м. Тернопіль; цемент був переданий на зберігання ТзОВ “Шляхбуд”  і який знаходиться в ТзОВ “ Домобудівник “ , а тому повинен бути повернений власнику.

               02 квітня 2007 року до господарського суду поступило клопотання № 1/732 від військового прокурора Тернопільського гарнізону м. Тернопіль про його участь у справі № 10/11-163 в порядку статті 29 Господарського процесуального Кодексу України.

               Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги повністю.

              В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 годин 07 травня 2007 року в порядку статті 77 Господарського процесуального Кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, третьої особи, висновок прокурора, дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

             Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

             Позивач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“  , місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль вул. Ст. Бандери, 33, є юридичною особою, що зареєстрована у встановленому законом порядку  Тернопільською районною державною адміністрацією 31.08.1998 року і включене до Єдиного Державного реєстру  , ідентифікаційний код  30003875, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-82 від 13.02.2007 року,  а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і інтересів.

             Як вбачається із матеріалів справи, Постановою господарського суду Тернопільської області від 22 серпня 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль  відповідно до статей 22-24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ визнано банкрутом , відкрито ліквідаційну процедуру; ухвалою суду від 11 лютого 2005 року призначено його ліквідатором Монастирського Франца Казимировича, жителя м. Тернопіль.

             Статтею 25 вищезазначеного Закону визначено повноваження ліквідатора і якими зокрема, є: здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута , що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому цим Законом.  

              Позивач стверджує , що  під час проведення інвентаризації майна ТзОВ “Шляхбуд“  ліквідатором виявлено, що на його балансі  знаходяться матеріальні цінності, а саме 528 тонн цементу, який належить Тернопільському КЕЧ- району і знаходиться на відповідальному зберіганні у ТзОВ “Домобудівник“, м. Тернопіль.

              Статтею 48 п. 2 Закону України “Про власність“ визначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування цим збитків.

              Положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника. (пункт 5 ст. 48 Закону)

              Як встановлено у судовому засіданні, в серпні 1999 року по накладних №№  279523; 279512; 279510; 279511; 279513  Тернопільська квартирно –експлуатаційна частина ( КЕЧ ) отримала від ВАТ “Івано-Франківськцемент“ 5 вагонів цементу в кількості 350 тонн. У зв'язку з  відсутністю у Тернопільської КЕЧ коштів для роз кредитування вагонів, за погодженням із командуванням КЕУ Західного регіону, Тернопільська КЕЧ дала відношення  залізній дорозі про пере адресацію 5 вагонів цементу на ТзОВ “Шляхбуд“.

              Листом Тернопільська КЕЧ повідомила ТзОВ “Домобудівник  про те, що 5 вагонів цементу в кількості 350 тонн передані і рахуються по обліку за ТзОВ “Шляхбуд“.

              20 червня 2002 року військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону стосовно службових осіб ТзОВ “ Шляхбуд“ (позивача у справі) порушено кримінальну справу номер 16-02 за ст. 191 КПК України.

              24 травня 2002 року старшим слідчим військової прокуратури Тернопільського гарнізону майором юстиції Мовчан А.О. винесено Постанову, якою накладено арешт на майно, яке належить ТзОВ “ Шляхбуд“, де б воно не знаходилося.

               На підставі Постанови від 24.05.2002 року слідчого військової прокуратури  О/У ВДСБЕЗ ТМВ УМВСУ, ст. лейтенантом міліції Лисятинським І.П. в присутності понятих накладено арешт на майно  ТзОВ “ Шляхбуд “ –товарно-матеріальні цінності на суму 79229,25 грн. і яке знаходиться в ТзОВ “Домобудівник“  за адресою м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13, про що складено Протокол накладення арешту на майно від 04.06.2002 року (належним чином завірена копія Протоколу знаходиться в матеріалах справи).

             Матеріальні цінності здані на зберігання гол. бухгалтеру ТзОВ “Домобудівник“ Чупровському Василю Йосиповичу, про що свідчить його підпис на Протоколі.

               24 липня 2002 року згідно постанови слідчого в о/в справах прокуратури м. Тернополя від 19.07.2002 року на підставі посвідчення № 187 Контрольно-ревізійний відділ в м. Тернополі провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ “Домобудівник“  за період з 01.08.1999 року по 01.07.2002 року, про що складено Довідку № 13-43.

               У висновку перевірки, зокрема, зазначається, що станом на 01.07.2002 року по даних бухгалтерського обліку ТзОВ “Домобудівник“ рахується кредиторська заборгованість в сумі 79243,16 грн.

               Як зазначено у Постанові про закриття кримінальної справи від 29.11.2002 року, отриманий цемент згідно накладної № 94 від 23.06.2000 року був переданий на ТОВ “Домобудівник“.

              Дослідженні у судовому засіданні документи підтверджують, що  26 серпня 1999 року по накладній № 163 Тернопільська КЕЧ за довіреністю серії ЯВВ № 356807 через Магеляс І.П. відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль 350 тон цементу.  Як зазначено у листі за № 138 від 22.02.2002 року, адресованого начальнику Тернопільської КЕЧ- району м-ру Манзюку В.О. Товариство з обмеженою відповідальністю  “Шляхбуд“ підтверджує, що в нього на відповідальному зберіганні знаходиться цемент М-400 в кількості 350 (триста п'ятдесят) тонн.

              Правову оцінку відносинам , що виникли між Тернопільською КЕЧ –району та ТзОВ “Шляхбуд“ дано у рішенні господарського суду Тернопільської області у справі № 5/216-2230 від 10 липня 2002 року.

              Так, господарський суд Тернопільської області розглянувши  справу № 5/216-2230 за позовом військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави –МО України, в особі Тернопільської КЕЧ району, органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“ м. Тернопіль, виніс рішення, яким зобов'язав ТзОВ “Шляхбуд“  повернути Тернопільській КЕЧ - району м. Тернопіль 312,25 тонн цементу М-400 в місячний строк з дня прийняття рішення та видав наказ на його виконання.

               Зокрема, в мотивувальній частині рішення зазначається, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються главою 36 Цивільного Кодексу України, а саме статтею 415 Цивільного Кодексу України, і згідно якої особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час зажадати його від свого охоронця, а охоронець зобов'язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову.

               Статтею 35 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

               Враховуючи зазначене, рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 5/216-2230 підтверджено, що на відповідальному зберіганні  у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль знаходився цемент марки М-400 в кількості 312,25 тонн, що належить Тернопільській КЕЧ району м. Тернопіль.

               Таким чином, досліджені у судовому засіданні документи свідчать, що  між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“ та ТзОВ “Домобудівник“, м. Тернопіль  не було укладено окремого договору  на зберігання цементу марки М-400 в кількості 312,25  тонн; а тому між сторонами не погоджувалися умови зберігання, а також не узгоджувався строк повернення майна.

               Статтею 942 Цивільного Кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства,  для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

              Згідно  пункту 2 статті 938 Цивільного Кодексу України   якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

               21 червня 2006 року за № 44 ТзОВ “Шляхбуд“ направило відповідачу у справі вимогу  про повернення йому цементу марки М-400 в кількості528 тонн. Вимога залишена ТзОВ “Домобудівник“ без відповіді та задоволення.

               З огляду на наведене позов в частині витребування 312,25 тонн цементу марки М-400 від ТзОВ “Домобудівник“, м. Тернопіль  підлягає до задоволення, як обґрунтовано  заявлений. В решті позову суд відмовляє за недоказовістю позовних вимог.

               Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  згідно вимог  статей 44,49 ГПК України та  Декрету Кабінету Міністрів України № 7/93 “Про державне мито“  покладаються на відповідача, пропорційно задоволених вимог.

                 На підставі наведеного, керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтею 20 Господарського Кодексу України, ст. 15 ЦК України статтями 49,50 Закону України “Про власність“ господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Домобудівник“, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13, ідентифікаційний код 01268970  в десятиденний строк з дня набрання рішення законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль. вул. С. Бандери, 33 –майно, яке передано на зберігання, а саме  312,25 тонн цементу марки М-400, вартість якого складає 140512 грн. 25 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Домобудівник“, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 13 , ідентифікаційний код 01268970,  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхбуд“, м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 33, ідентифікаційний код 30003875 –1405 грн. 13 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В решті позову відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його підписання.

     На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

6.Рішення складене в повному обсязі та підписане 07 травня 2007 року.

7.Наказ видати стягувачеві після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак