Ухвала

від 09.02.2022 по справі 179/1950/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 179/1950/21

№ 1-кп/183/725/22

09 лютого 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041470000191 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця мешкання не має, судимого:

- 28.08.2017 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням строком 2 роки;

- 20.04.2018 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць.

- 28.01.2019 року Дніпровським апеляційним судом за ч.2,3 ст. 185, ст.70,71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 08.01.2021 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст.289 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні судом поставлено на розгляд заявлене прокурором клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , підтримав його та просив суд його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 кожен окремо не заперечували проти продовження строку раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому.

Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання доцільності продовження строку раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України про який свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 , за таких обставин, може ухилятися від суду, окрім цього останній не має постійного місця проживання, веде бродячий спосіб життя, не має у власності жодного майна, а також у ОСОБА_3 відсутні міцні соціальні зв`язки, у тому числі відсутня родина й утриманці. А також наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, незважаючи на те, що лише 08.01.2021 звільнений з установи виконання покарання, де відбував реальну міру покарання за вчинення умисних корисливих злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, знову обвинувачується у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, що дає беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, з метою об`єктивної можливості забезпечення розгляду зазначеного кримінального провадження необхідно продовжити ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ніякий, з передбачених більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування останнього на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для продовження раніше обраного їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, в даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, тому звільнення з-під варти ОСОБА_3 суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством.

Крім того, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, також зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.2 ст.289 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 01 квітня 2022 року включно.

Ухвала в частині продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1