Постанова

від 16.06.2010 по справі 2-а-1590/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя в пе ршій інстанції - Діденко О .П. Справ а №2-а-1590/09

Суддя-доповідач - Цвір кун Ю.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі:

Головуючого-судді - Цв іркуна Ю.І.;

суддів - Земля ної Г.В.,

Межеви ча М.В.,

при секретарі - Ковале нку Я.С.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні адміні стративну справу за апеляцій ною скаргою ОСОБА_4 на пос танову Ніжинського міськрай онного суду Чернігівської об ласті від 06 липня 2009 року у спра ві за позовом ОСОБА_4 до ін спектора Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігоря Валентинович а про визнання незаконними дій та визнання незаконною п останови про накладання адмі ністративного стягнення,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 (далі - ОСОБ А_4, позивач) звернувся до Ні жинського міськрайонного су ду Чернігівської області з п озовом до інспектора Ніжинсь кого ВДАІ Осипенка Ігоря Ва лентиновича про визнання н езаконними дій та визнання н езаконною постанови про накл адання адміністративного ст ягнення.

Постановою Ніжинського м іськрайонного суду Чернігів ської області від 06 липня 2009 ро ку в задоволенні позову від мовлено.

Не погоджуючись з постано вою Ніжинського міськрайонн ого суду Чернігівської облас ті від 06 липня 2009 року, ОСОБА_4 звернувся до Київського апе ляційного адміністративног о суду з апеляційною скаргою , в якій просить ухвалене у спр аві судове рішення скасувати та постановити нове рішення , яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм мате ріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповід ача, дослідивши докази у спра ві та обговоривши доводи апе ляційної скарги, судова коле гія встановила наступне.

Постановою про адміністр ативне правопорушення СВ №07767 4 від 06.06.2009р. позивача визнано ви нним у тому, що він 06.06.2009р. о 13 год. 35 хв., керуючи автомобілем ВАЗ -21110, держ. номер НОМЕР_1, здій снив зупинку автомобіля на з упинці громадського транспо рту по вулиці Шевченка в м. Ніж ині, чим допустив порушення п . 15.9 Правил дорожнього руху.

За це порушення до нього за стосовано адміністративне с тягнення у вигляді штрафу у р озмірі 260,00 (двісті шістдесят гр н.)

Суд першої інстанції, від мовляючи в задоволенні позов у, виходив з того, що в судовом у засіданні знайшло підтверд ження порушення ОСОБА_4 в имог п. 15.9 Правил дорожнього ру ху.

З таким висновком суду І-ї інстанції колегія суддів Киї вського апеляційного адміні стративного суду не погоджу ється з наступних підстав.

У постанові Пленуму Верхо вного Суду України від 29.12.1976р. № 11 «Про судове рішення» ( із змі нами та доповненнями) вказан о, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимог и процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши о бставини, вирішив справу у ві дповідності з нормами матері ального права, що підлягають застосуванню до даних право відносин, а при їх відсутност і - на підставі закону, що регу лює подібні відносини, або ви ходячи із загальних засад і з місту законодавства України . Обґрунтованим визнається р ішення, в якому повно відобра жені обставини, які мають зна чення для даної справи, висно вки суду про встановлені обс тавини і правові наслідки є в ичерпними, відповідають дійс ності і підтверджуються дост овірними доказами, досліджен ими в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове р ішення вказаним Верховним Су дом України критеріям не від повідає.

В силу 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених постанов ою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, з упинка забороняється: а) на за лізничних переїздах; б) на тра мвайних коліях (крім випадкі в, обумовлених пунктом 15.8 цих П равил); в) на естакадах, мостах , шляхопроводах і під ними, а т акож у тунелях; г) на пішохідни х переходах і ближче 10 м від ни х з обох боків, крім випадків н адання переваги в русі; ґ) на п ерехрестях та ближче 10 м від к раю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ни х пішохідного переходу, за ви нятком зупинки для надання п ереваги в русі та зупинки про ти бокового проїзду на Т-поді бних перехрестях, де є суціль на лінія розмітки або розділ ювальна смуга; д) у місцях, де в ідстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною см угою чи протилежним краєм пр оїзної частини і транспортни м засобом, що зупинився, менше 3 м; е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки мар шрутних транспортних засобі в, а коли їх немає - ближче 30 м ві д дорожнього знака такої зуп инки з обох боків; є) ближче 10 м від позначеного місця викона ння дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить пер ешкоди технологічним трансп ортним засобам, що працюють; ж ) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зуп инився; з) у місцях, де транспо ртний засіб закриває від інш их водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих тери торій і безпосередньо в місц і виїзду.

При розгляді справи не бул и з'ясовані і доведені обстав ини, які б свідчили, що в діях п озивача є ознаки правопоруше ння, за який законом встановл ено адміністративну відпові дальність.

При винесенні постанови, я к інспектором ДАІ, так і судом не було враховано, що дана зу пинка не позначена відповідн им дорожнім знаком.

Посилання відповідача на те, що «дорожній знак на цій з упинці відсутній, його хтось вкрав, але це автобусна зупин ка «ТПО», яку всі добре знають » не можуть братися до уваги.

Разом з тим, позивач будучи мешканцем м.Ніжина стверджу є, що посадковий майданчик по близу магазину «Продукти», я кий розташований на розі пер ехрестя вулиць Шевченка і Но сівський шлях у м.Ніжині, не ді є.

У постанові не зазначено, я кий конкретно підпункт п. 15.9 Пр авил позивачем порушено. Заз начено лише, що він здійснив з упинку на автобусній зупинці , а на якій саме зупинці в пост анові не вказано, що дає підст ави вважати, що даний посадко вий майданчик не діє як зупин ка громадського транспорту. Також враховуючи, що довжина вулиці Шевченка у м.Ніжині бл изько трьох кілометрів, немо жливо точно встановити місце скоєння правопорушення.

З викладеного вище вбачає ться, що у даному випадку на по зивача п.15.9 Правил дорожнього руху не поширюється і в його д іях відсутній склад адмініст ративного правопорушення.

Стаття 69 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и передбачає, що доказами в ад міністративному судочинств і є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність о бставин, що обґрунтовують ви моги і заперечення осіб, які б еруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення с прави. Ці дані встановлюютьс я судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх п редставників, показань свідк ів, письмових і речових доказ ів, висновків експертів.

Враховуючи з' ясовані об ставини та аналізуючи норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відпові дача прийняте без належної п еревірки та поспішно і ґрунт ується на припущеннях. Проте рішення органу державної вл ади не може і не повинно ґрунт уватись на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рі шень, дій чи бездіяльності су б'єктів владних повноважень адміністративні суди переві ряють, чи прийняті (вчинені) во ни: 1) на підставі, у межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України; 2) з використанням п овноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрун товано, тобто з урахуванням у сіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення (вчи нення дії); 4) безсторонньо (неу переджено); 5) добросовісно; 6) ро зсудливо; 7) з дотриманням прин ципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); 9) з урахуванням права особ и на участь у процесі прийнят тя рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС Україн и розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здій снюється на засадах змагальн ості сторін та свободи в нада нні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пе реконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 К АС України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог або запер ечень, крім випадків, встанов лених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністрат ивних справах про протиправн ість рішень, дій чи бездіяльн ості суб' єкта владних повно важень обов' язок щодо доказ ування правомірності свого р ішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Відповідач не довів обґру нтованості та правомірності оскаржуваної постанови.

Суд першої інстанції, відм овляючи в задоволенні позову , не повно дослідив обставини по справі, чим порушив норми п роцесуального права, що приз вело до неправильного виріше ння справи.

Таким чином, суд апеляційн ої інстанції вважає вимоги п озивача обґрунтованими і при ходить до висновку, що постан ова інспектора по справі про адміністративне правопоруш ення є протиправною, оскільк и винесена без достатніх док азів та з порушенням норм зак ону.

Разом з тим, дії працівника ДАІ у даному випадку не можут ь бути визнанні незаконними, оскільки предметом спору фа ктично є рішення у справі про адміністративне правопоруш ення. При цьому працівники ДА І згідно із законом наділені повноваженнями складати про токоли у таких справах і прий мати по них рішення.

В силу ст.202 КАС України підс тавами для скасування постан ови або ухвали суду першої ін станції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясуванн я судом обставин, що мають зна чення для справи; 2) недоведені сть обставин, що мають значен ня для справи, які суд першої і нстанції вважає встановлени ми; 3) невідповідність висновк ів суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або проц есуального права, що призвел о до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, суд апеляційн ої інстанції вбачає наявніст ь підстав для застосування с татті 202 КАС України.

Керуючись статтями 195-196, 202, 20 5 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОС ОБА_4 задовольнити.

Постанову Ніжинського мі ськрайонного суду Чернігівс ької області від 06 липня 2009 рок у скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБ А_4 задовольнити частково.

Постанову по справі про ад міністративне правопорушен ня АГ 551105 від 06 червня 2009 року ска сувати.

Провадження у справі про адміністративне правопоруш ення щодо ОСОБА_4 за части ною 1 статті 122 КУпАП - закрити .

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протя гом одного місяця шляхом под ачі касаційної скарги безпос ередньо до Вищого адміністра тивного суду України.

Головуючий:

Судді:

Складено у повному обся зі 18.06.2010 року.