Постанова

від 18.12.2009 по справі 2-а-1590/09

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У К Р А Ї Н А

Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2а-1590/09р.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді Кукурекіна К.В.,

при секретарі – Міщенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги,

   ВСТАНОВИВ:    

Позивач ОСОБА_1 27.05.2009 р. звернулася до суду із адміністративним позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м.Севастополя суми недоплаченої щорічної допомоги як ветерану війни – учаснику війни за 2007-2009 р.р. у сумі 5142 грн. Вимоги свого позову мотивувала тим, що він має статус ветерана війни – учасника війни, відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” щорічно, до 5 травня їй повинна сплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак, у порушення цього Закону, вказана допомога у 2007 - 2009 р.р. їй була виплачена не в повному обсязі, що є порушенням її прав та змусило для їх захисту звертатися із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, наполягав на його задоволенні.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, надали письмові заперечення на позов, згідно яких вважала позов необґрунтованим, просила в його задоволенні відмовити. Одночасно з запереченнями на позов представник відповідача у запереченнях просила розглянути справу в її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1  має статус ветерана війни – учасника війни, що підтверджується свідоцтвом серії В-1 № 624291, яке видане 28.05.1996 р. УПтаСЗН Ленінської РДА м. Севастополя.

Згідно ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. зі змінами та доповненнями, щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п.20 Розділу П Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та п.1 Постанови КМУ від 12.03.2008 р. № 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, у 2008 році розмір щорічної виплати ветеранам війни встановлений в розмірі 65 грн. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп\2008 положення вищезазначених законодавчих актів визнані не конституційними, та останні втратили силу з моменту прийняття Конституційним судом України рішення від 22.05.2008 р.

Відповідно до ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”  встановлено розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008 р. в сумі 481 грн., тобто на користь позивачки належало виплатити (481х3) 1443 грн., тому з урахуванням здійсненої позивачеві у 2008 р. виплати в сумі 65 грн., відповідачу належить здійснити їй доплату в розмірі 1378 грн.

Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Однак відповідач, при виплаті вказаної допомоги у 2009 році, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та виплатив позивачці щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі, меншому, ніж це передбачено відповідним законом, а саме у розмірі 70 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного закону повинен був нарахувати і виплатити позивачці допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, у грудні 2008 року складав 498 грн.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був виплатити позивачу до 5 травня 2009 р. разову щорічну допомогу у розмірі 1494 грн. (498 грн. х 3), однак сплатив допомогу лише у розмірі 70 грн., недоплата склала 1424 грн. (1494 грн. – 70 грн.), яка, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача невиплачену частину щорічної разової допомоги, передбаченої ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” у розмірі 1378 грн. за 2008 рік і у розмірі 1424 грн. за 2009 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду у травня 2009 року, а представник відповідача у запереченнях вказував на те, що позивачем пропущений строк на звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової допомоги  за 2007 р. задоволенню не підлягають.

Оскільки при зверненні до суду позивач, як ветеран війни, на підставі ст.22 Закону України „Про  статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, звільнений від сплати судових витрат, по результатах розгляду справи вони підлягають віднесенню на рахунок держави.

На підставі ст.14 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р., п.20 Розділу П Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, п.1 Постанови КМУ від 12.03.2008 р. № 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп\2008, ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 99, 100, 161 КАС України, суд

                  ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1  невиплачену частину щорічної разової допомоги, як ветерану війни, за 2008 рік у розмірі 1378 грн., за 2009 рік у розмірі 1424 грн., а всього стягнути 2802 грн.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів до Ленінського районного суду м.Севастополя. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Севастополя.

Суддя - підпис

Копія вірна:

Суддя Ленінського

районного суду м. Севастополя                          К.В.Кукурекін