Рішення

від 01.02.2022 по справі 709/1471/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1471/20

2/709/6/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника позивача - Савіська І.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко до ОСОБА_1 про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду, -

в с т а н о в и в:

СТОВ Агроко (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду.

В обґрунтування позову зазначалося, що у позивача в оренді перебуває масив земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що зафіксовано актом фіксації окремо взятого масиву, який складається з 33 земельних ділянок. В межах цього масиву також знаходяться ще 2 земельні ділянки, що не перебувають в оренді у позивача, одна з яких, належить відповідачу. Таким чином позивач стверджував, що в указаному масиві земель сільськогосподарського призначення йому належить право користування їх істотною частиною, а саме загальною площею 94,3%. Разом з тим, вказані 2 земельні ділянки розташовані таким чином, що внаслідок черезсмужжя створюють перешкоди у раціональному використанні земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348, що перебуває в орендні позивача. У зв`язку з цим позивач направив відповідачу пропозицію на укладення договорів оренди та суборенди в порядку обміну правами користування земельними ділянками, однак останній ніяким чином на це не відреагував. При цьому позивач як особа, що володіє істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, починаючи з 24 червня 2019 року висловлював неодноразові пропозиції до відповідача щодо обміну земельними ділянками, однак останній відповів відмовою. За таких обставин, враховуючи те, що відповідач ухилився від укладення договорів оренди та суборенди, не висловив відносно цієї пропозиції будь-якої мотивації, посилаючись на приписи законодавства, позивач просив визнати укладеним терміном на

19 років (до 24 травня 2038 року) договір оренди землі між позивачем та відповідачем на право користування земельної ділянкою з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347, в редакції запропонованій позивачем у проекті договору оренди землі від 24 червня 2019 року; визнати укладеним терміном на 19 років (до 24 травня 2038 року) договір суборенди землі між позивачем та відповідачем на право користування земельної ділянкою з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348, в редакції запропонованій позивачем у проекті договору суборенди земельної ділянки від 24 червня 2019 року; долю судових витрат вирішити, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Представник відповідача Погасій С.М. 26 січня 2021 року подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначала, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження внесення відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення до Державного земельного кадастру. При цьому вважала, що акт фіксації окремо взятого масиву земель сільськогосподарського призначення не є належним доказом, оскільки законодавством передбачено обов`язковий порядок внесення відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення до Державного земельного кадастру, а тому позивачем не надано належних та допустимих доказів розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347, що належить відповідачу на праві приватної власності, у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також належних доказів на підтвердження права користування ним істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення. Водночас не заслуговує на увагу твердження позивача щодо факту наявності черезсмужжя та створення перешкод у раціональному використанні сусідніх земельних ділянок, оскільки земельна ділянка відповідача зі сходу межує з польовою дорогою з кадастровим номером 7125155100:05:000:6119 та має безпосередній вихід на неї. Вказана земельна є власністю Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і перебуває в оренді у позивача. Основне призначення цієї земельної ділянки є забезпечення безоплатного, вільного та безперешкодного доступу до інших земельних ділянок. Крім того, земельна ділянка відповідача розташована в безпосередній близькості та сусідстві до автомобільної дороги загального користування державного значення, та не створює черезсмужжя для земель, що орендує позивач. Відповідач користується гарантованим законодавством правом щодо здійснення самостійного господарювання на власній землі, а саме самостійно її обробляє, займається зрошенням, посівом на ній зернових та інших культур, їх подальшим обробітком, збиранням та використанням у особистих цілях. На підставі викладеного посилаючись на приписи чинного законодавства, практику ЄСПЛ, з метою захисту конституційних прав відповідача, представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 січня 2021 року відповідачу поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

16 лютого 2021 року відповідач відмовився від послуг свого представника - адвоката Погасій С.М., про що подав до суду відповідне клопотання.

Відповідно до довіреності від 09 лютого 2021 року інтереси відповідача представляє працівник відділу Чорнобаївське бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 .

Крім того, відповідачем 16 лютого 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом до відзиву поданого його колишнім представником Погасій С.М.,

26 січня 2021 року.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити повністю, оскільки вказаним позовом порушується його право приватної власності.

Представник відповідача просила у задоволення позову відмовити з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідачу на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8441 га, кадастровий номер 7125155100:05:000:0347, що підтверджується копіями державного акта на право приватної власності на землю від 26 березня 2001 року серії ЧР 19-29-02-0 347 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 лютого

2015 року № 33986046 (т. 1, а.с. 162, 163).

26 липня 2018 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди між відповідачем та позивачем у цивільній справі

№ 709/514/17 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агроко , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права користування земельною ділянкою, заборону чинити перешкоди у користуванні, у якій зокрема СТОВ Агроко (позивач) гарантував ОСОБА_1 (відповідачу) непорушність меж його земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347, відповідно до каталогу координат зовнішніх меж, згідно з даними ДЗК; надав ОСОБА_1 (відповідачу) можливість вільного під`їзду до своєї земельної ділянки. Вказана ухвала набрала законної сили 26 липня 2018 року (т. 6, а.с. 125-126).

24 червня 2019 року генеральний директор СТОВ Агроко підготував письмове звернення-пропозицію на укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками за № 598 (а.с. 78), та направив на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком і описом цінного листа від 25 червня 2019 року, а також рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 26 червня 2019 року (т. 1, а.с. 84, 85).

У вказаному письмовому зверненні-пропозиції, з-поміж іншого зазначено, що земельна ділянка площею 2,8441 га, з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347, яка перебуває у приватній власності відповідача, знаходиться в середині масиву 35 земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивача, та внаслідок черезсмужжя створює перешкоди у їх використанні. Водночас запропоновано укласти договори оренди та суборенди, і обміняти земельну ділянку відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348.

При цьому до письмового звернення-пропозиції на укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками додано проекти договорів оренди землі та суборенди земельної ділянки від 24 червня 2019 року (т. 1, а.с. 79-80, 81); копії договору оренди землі № 752 від 25 травня 2018 року укладеного між ОСОБА_7 та позивачем (т. 1, а.с. 82-83).

Як вбачається із заяви ОСОБА_7 від 24 червня 2019 року, остання надала згоду позивачу на передачу свої земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348 у суборенду відповідачу на визначених умовах (т. 1, а.с. 86).

Відповідно до копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24 червня 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347 становить 114048,33 гривень, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348 становить 114008,23 гривень (т. 1, а.с. 87, 88).

Згідно з копією акту фіксації окремо взятого масиву земель сільськогосподарського призначення від 23 вересня 2020 року, складеного комісією в складі селищного голови

смт Чорнобай Черкаської області Мірошниченко А.О., начальника Відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Петренка Ю.І., генерального директора СТОА Агроко Тарандушки В.І., один з масивів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складається з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, господарськими шляхами, лінійними об`єктами, а також іншими угіддями (проектно-польові дороги, лісосмуги, багаторічні насадження, дороги загального користування), що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, тощо), що розташований в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради, за межами населеного пункту, складається із 35 земельних ділянок, 33 з яких перебувають в оренді позивача, відповідно до укладених та зареєстрованих договорів оренди землі, з кадастровими номерами: 7125155100:05:000:0040; 7125155100:05:000:0319; 7125155100:05:000:0321; 7125155100:05:000:0323; 7125155100:05:000:0326; 7125155100:05:000:0327; 7125155100:05:000:0328; 7125155100:05:000:0329; 7125155100:05:000:0333; 7125155100:05:000:0334; 7125155100:05:000:0336; 7125155100:05:000:0338; 7125155100:05:000:0341; 7125155100:05:000:0342; 7125155100:05:000:0343; 7125155100:05:000:0345; 7125155100:05:000:0346; 7125155100:05:000:0347; 7125155100:05:000:0348; 7125155100:05:000:1322; 7125155100:05:000:1331; 7125155100:05:000:2334; 7125155100:05:000:3799; 7125155100:05:000:6057; 7125155100:05:000:6070; 7125155100:05:000:6119; 7125155100:05:000:6154; 7125155100:05:000:6202; 7125155100:05:000:6217; 7125155100:05:000:6245; 7125155100:05:000:6280; 7125155100:05:000:6282; 7125155100:05:000:6306; 7125155100:05:000:6342; 7125155100:05:000:8001. Зазначений масив земельних ділянок сільськогосподарського призначення обмежений природними та штучними елементами рельєфу, а саме з півночі полезахисними лісосмугами, кадастрові номери 7125155100:05:000:6097, 7125155100:05:000:6106 та полезахисною смугою без кадастрового номера; зі сходу польовою дорогою без кадастрового номера та багаторічними насадженнями, кадастрові номери 7125155100:05:000:3894 і 7125155100:05:000:3895; зі сходу польовою дорогою, кадастровий номер 7125155100:05:000:6119; на півдні автомобільною дорогою загального користування державного значення Чорнобай - Хрестителеве - Оржиця - Лубни (Т-2417) (т. 1, а.с. 15).

На підтвердження фактів викладених у вказаному акті до нього додано копії роздруківок схем розміщення земельних ділянок за даними Публічної кадастрової карти, з позначенням масиву земель сільськогосподарського призначення, із відображенням природних та штучних елементів рельєфу відносно сторін світу, які обмежують (формують) цей масив, а також копії витягів та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на всі земельні ділянки перелічені у акті (т. 1, а.с. 17, 18, 19-77).

З метою підтвердження існування окремо взятого масиву земель сільськогосподарського призначення, встановлення належності позивачу істотної частини в цьому масиву земель, а також призначення черезсмужжя, що зумовлює обставину нераціонального використання частини земель в цьому масиві, пов`язаного із знаходженням у ньому земельних ділянок з кадастровими номерами 7125155100:05:000:0333 і 7125155100:05:000:0347, що не перебувають у користуванні позивача, генеральний директор СТОВ Агроко Тарандушка В.І. звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі земельно-технічної експертизи (т. 1, а.с. 146-147).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 березня 2021 року у вказаній справі призначено земельно-технічну експертизу (т. 1, а.с. 215-219).

25 травня 2021 року на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення дослідження (т. 1, а.с. 228-229).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 31 травня 2021 року провадження у справі поновлено (т. 1, а.с. 231).

30 червня 2021 року за № 709/1471/20/5800/2021-Вих Чорнобаївським районним судом Черкаської області підготовлено та направлено на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз листа з проханням продовжити строк на надання додаткових відомостей і матеріалів необхідних для проведення експертизи до 03 серпня 2021 року (т. 2, а.с. 15).

20 серпня 2021 року за підписом генерального директора СТОВ Агроко Тарандушки В.І. надійшло повідомлення, в якому останній просив приєднати до матеріалів справи та надати у розпорядження експертам для проведення необхідних досліджень, запитувану документацію (т. 2, а.с. 26-27, 28-254, т. 3, а.с. 1-250, т. 4, а.с. 1-254, т. 5, а.с. 1-247, т. 6, а.с. 1-77).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 вересня 2021 року клопотання експерта задоволено, надано в розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 709/1471/20, в яких містяться поземельні книги на земельні ділянки та CD-R диск з файлами у форматі XML (т. 6, а.с. 93-95).

02 листопада 2021 року на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від

26 жовтня 2021 року про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 709/1471/20, оскільки клопотання експерта задоволено тільки у частині надання координат поворотних точок (меж) земельних ділянок, що унеможливлює проведення досліджень по поставлених питаннях (т. 6, а.с. 101-102).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 листопада

2021 року провадження у справі поновлено (т. 6, а.с. 103).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч. 1 ст. 78 ЗК України).

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 90 ЗК України).

Частиною 1 ст. 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирного володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Абзацом 1 ч. 4 ст. 37-1 ЗК України передбачено, що особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України Про оренду землі .

Аналогічні положення закріплені і у ч. 3 ст. 8-2 Закону України Про оренду землі .

До того ж абз. 2 ч. 1 ст. 37-1 ЗК України визначено, що особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Згідно із ч. 4 ст. 36 Закону України Про охорону земель черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій черезсмужжям, є розташування між декількома земельними ділянками, що належать на праві власності, користування (оренда, суборенда, емфітевзис) одній особі і розташовані в одному масиві земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, що належать на праві власності, користування (оренда, суборенда, емфітевзис) іншій особі.

Крім того, цією ж статтею Закону визначено поняття масив земель сільськогосподарського призначення - сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об`єктами, об`єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об`єктами тощо).

Приписами ст. 35 Закону України Про землеустрій передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. За результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок.

До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема відомості про масив земель сільськогосподарського призначення: назва, код (номер); опис меж та угідь, що входять до складу масиву; контури угідь; площа; інформація про земельні ділянки, що входять до складу масиву; інформація про документи, на підставі яких відомості про масив внесено до Державного земельного кадастру (п. д-1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Згідно із ч. 10 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим з досліджених судом матеріалів справи (т. 1, а.с. 17, 18; т. 2, а.с. 5, 6, 10;

т. 6, а.с. 90), вбачається, що перешкод позивача у під`їзді до земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348 не створюється, оскільки вказана земельна ділянка має виходи на дорогу загального користування державного значення Чорнобай - Хрестителеве - Оржиця - Лубни (Т-2417) та на польову дорогу з кадастровим номером 7125155100:05:000:6119, що жодним чином не створює перешкод для її раціонального використання.

До того ж суд вважає, що позивачем не надано доказів з посиланням на чинне законодавство України, де б зазначалось, що одна земельна ділянка (а не земельні ділянки), яка розташована в загальному масиві поля, яке обробляється виключно одним орендарем, може створювати для нього черезсмужжя та перешкоди у раціональному використанні інших земельних ділянок.

При цьому земельна ділянка відповідача, яку він обробляє самостійно, не знаходиться всередині єдиного масиву земельних ділянок позивача, а до земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0348, є вільний доступ з краю масиву та з польової дороги.

Водночас судом не заперечується факт перебування вказаних позивачем 33 (тридцяти трьох) земельних ділянок у нього в оренді, однак ним не надано жодних доказів підтверджуючих внесення відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення до Державного земельного кадастру, а тому надана ним копія акту фіксації окремо взятого масиву земель сільськогосподарського призначення від 23 вересня 2020 року, складеного комісією в складі селищного голови смт Чорнобай Черкаської області Мірошниченко А.О., начальника Відділу у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Петренка Ю.І., генерального директора СТОА Агроко Тарандушки В.І., не є належним доказом, оскільки законодавством визначено обов`язковий порядок внесення відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення до Державного земельного кадастру.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

(ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Принцип свободи договору, закріплений в ст.ст. 6, 627 ЦК України, що полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини та відсутності тиску при укладенні договору, можливості особи вільно обирати собі партнера у майбутньому договірному зв`язку.

Вимога щодо зобов`язання відповідача в судовому порядку укласти з позивачем договори оренди та суборенди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:05:000:0347, позбавляє його конституційного права на власність, створить втручання у його право на мирне володіння майном, а саме формальне обмеження його права власності без позбавлення власника правового статусу, що призведе до порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушує принцип свободи договору.

Таким чином, позивач не надав суду достатніх доказів, що не використання ними земельної ділянки, яка перебуває у власності відповідача, створить черезсмужжя та це буде перешкодою в раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у оренді позивача. Водночас визнання договору підписаним порушує свободу договору, та право особи на володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агроко до ОСОБА_1 про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агроко , адреса: вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область, поштовий індекс 19932, ідентифікаційний код 31561188.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 10 лютого 2022 року.

Суддя В.В. Левченко