Рішення

від 20.02.2022 по справі 709/1471/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1471/20

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

(додаткове)

21 лютого 2022 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника позивача - Савіська І.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву відповідача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до ОСОБА_1 про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом СТОВ «Агроко» до ОСОБА_1 про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2022 року у справі № 709/1471/20 у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 (далі - заявник) подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування поданої заяви зазначалося, що заявник у зв`язку з розглядом вказаної цивільної справи звертався за правовою допомогою до керівника адвокатського об`єднання Погасій С.М., з якою було підписано договір про юридичну допомогу та сплачено грошові кошти за надані послуги. В подальшому заявнику надавалася безоплатна вторинна правова допомога. Заявник стверджує, що під час судового засідання, він не зміг оголосити суму витрат, оскільки не мав квитанцій про сплату коштів. Інформацію про отримання підтверджуючих документів для подання до суду заявник отримав від представника банку. Крім коштів сплачених за надання правової допомоги, заявник претендує на витрати пов`язані з послугами АТ «Укрпошта», оригінал квитанції на підтвердження цих послуг знаходиться в матеріалах цивільної справи. На підставі викладеного, керуючись приписами цивільного процесуального законодавства заявник просив стягнути з СТОВ «Агроко» понесені ним судові витрати у розмірі 3000,00 гривень та 50,00 гривень за послуги АТ «Укрпошта».

Заявник у судовому засіданні подану ним заяву підтримав повністю, просив задовольнити з підстав викладених у ній та наданих доказів на підтвердження зазначених ним витрат.

Представник позивача просив у задоволенні заяви відмовити з підстав наведених у ст. 141 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, заслухавши учасників судового розгляду, вважає, що у справі необхідно постановити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Як передбачено ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів відповідача у справі спочатку здійснювала адвокат Погасій С.М., згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000743 від 17 квітня 2017 року, на підставі ордеру серії ЧК

№ 200110 від 06 січня 2021 року, виданого на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 33/21 від 06 січня 2021 року та самим договором (т. 1, а.с. 129, 130, 133-136). Крім того, ОСОБА_2 брала участь у підготовчому засіданні 25 січня 2021 року, що підтверджується протоколом підготовчого засідання (т. 1, а.с. 151-152).

З 09 лютого 2021 року інтереси відповідача представляв працівник відділу «Чорнобаївське бюро правової допомоги» Золотоніського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), та становлять одну із складових судових витрат (ч. 1

ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи відсутність на час ухвалення судом рішення від 01 лютого 2022 року заяви сторони відповідача про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

При цьому суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, зокрема про те, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

З огляду на те, що заявник, на виконання вимог ст. 134 ЦПК України не подав до відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на правничу допомогу), а також до закінчення судових дебатів у справі стороною відповідача не було подано доказів на підтвердження таких витрат та не було заявлено про намір підтвердити вказані витрати відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а відтак подання до суду заявником заяви про відшкодування понесених судових витрат, без відповідної попередньої заяви про це, не є підставою для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в справі №904/4494/18, та обставина, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у відшкодуванні таких судових витрат.

На відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, як на підставу для відмови у відшкодуванні суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 січня 2020 року у справі №551/1136/17.

Таким чином, враховуючи, що стороною відповідача в порушення визначеної процесуальним законом процедури під час подання першої заяви по суті спору (відзиву на позовну заяву) не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а в подальшому до закінчення судових дебатів не зроблено відповідної заяви про те, що стороною відповідача буде подано докази на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відшкодування понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до ОСОБА_1 про визнання укладеними договору оренди та договору суборенди за рішенням суду - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», адреса: вул. Устименка, 140, с. Крутьки, Золотоніський район, Черкаська область, поштовий індекс 19932, ідентифікаційний код 31561188.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 28 лютого 2022 року.

Суддя В.В. Левченко