Ухвала

від 11.02.2022 по справі 0940/1338/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 0940/1338/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу №30 Ангар

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 (у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий), Галушко Н.А., Желік М.Б.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 (суддя Матуляк П.Я.)

у справі № 0940/1338/18

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу № 30 Ангар

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Білоруського підприємства УкрБіл-авто ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради,

про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 Гаражно-будівельний кооператив № 30 Ангар (далі - ГБК № 30 Ангар ) подав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі № 0940/1338/18.

Касаційну скаргу ГБК № 30 Ангар оформлено з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 131 2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною 4 статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

За змістом частини 3 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Із огляду на касаційну скаргу її підписано Захаріївим Б.Д. як представником ГБК № 30 Ангар .

До касаційної скарги додано довіреність від 26.01.2015 № 26/01, згідно з якою ГБК № 30 Ангар уповноважує Захаріїва Б.Д. представляти інтереси кооперативу, у тому числі в судових установах.

Однак зазначена довіреність не містить відомостей на підтвердження того, що Захаріїв Б.Д. є адвокатом.

Зважаючи на відсутність в касаційному суді справи № 0940/1338/18, Суд позбавлений можливості перевірити наявність в її матеріалах документів, що посвідчують повноваження Захаріїва Б.Д. як адвоката - представника ГБК № 30 Ангар .

Ураховуючи наведене, Захаріїву Б.Д. слід надати Суду належним чином оформлені документи, що посвідчують його повноваження як адвоката - представника інтересів ГБК № 30 Ангар у Верховному Суді.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі ГБК № 30 Ангар жодної з підстав, на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), чітко не зазначено і належним чином не обґрунтовано, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Згідно зі статтею 291 ГПК особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги ГБК № 30 Ангар не додано доказів надіслання копій цієї скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи № 0940/1338/18.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу ГБК № 30 Ангар оформлено з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі: документів, що посвідчують повноваження Захаріїва Б.Д. як адвоката - представника ГБК № 30 Ангар ; нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали); доказів належного виконання вимог статті 291 ГПК.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що іншим учасникам справи №0940/1338/18 слід надіслати нову редакцію касаційної скарги (із додатками), подану на виконання вимог цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу № 30 Ангар на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2021 у справі № 0940/1338/18 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги до 01.03.2022, але не пізніше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік