Постанова

від 08.02.2022 по справі 1570/3484/2012

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 1570/3484/2012

адміністративне провадження № К/9901/51147/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 (суддя - Стеценко О.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді: Бойко А.В., Скрипченко В.О.) у справі №1570/3484/2012.

встановив:

Приватне акціонерне товариство Українське Дунайське пароплавство (далі - ПрАТ Українське Дунайське пароплавство ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС від 05.12.2012 №0000801630, №0000811630, №0000821630.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що висновок суду апеляційної інстанції щодо заниження позивачем валових витрат у сумі 2630070,00 грн. зроблено виключно на підставі доводів контролюючого органу, наведених в акті перевірки, щодо розбіжностей показників податкової звітності та показників, встановлених під час перевірки. При цьому, судом не було враховано, що висновок акту перевірки у цій частині зроблений всупереч нормам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727). Не було взято до уваги судами як першої, так і апеляційної інстанції доводи позивача про невідповідність висновків акту перевірки нормам Порядку № 984 також і щодо інших порушень, оскільки такі не містять посилання на конкретні документи, на підставі яких були зроблені висновки про порушення позивачем норм Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , Закону України Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України.

За наслідками повторного перегляду, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено в повному обсязі всі обставини справи, порушено норми матеріального права, а саме: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , п.п.7.4.5. п.7.4, ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та процесуального права - ст.ст. 44, 77, 79, 242, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до прийняття протиправного судового рішення.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ Українське Дунайське пароплавство зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведена планова виїзна перевірка ПрАТ Українське дунайське пароплавство з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.11.2011 №443/16-3/01125821/70, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток за 2010 рік на суму 4074448,00 гривень, за 2 квартал 2011 року на суму 250659,00 гривень та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 153,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 153,00 гривень;

п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, абз.3 та абз.4 п.4.3 ст.4, абз. д п 6.5 ст. 6, п.п. 7.3.6, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в червні 2011 року всього на суму 152990,00 гривень;

На підставі названого акту перевірки, відповідачем 05.12.2011 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000801630, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4325107,00 гривень, в тому числі в 4 кварталі 2010 року в розмірі 4074448,00 гривень, в 2 кварталі 2011 року в розмірі 250659,00 гривень;

№ 0000811630, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 229,50 гривень, в тому числі 153,00 гривень за основним платежем та 76,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0000821630, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до положень п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу, відповідно ж до вимог п.п.5.3.9 п.5.3 цієї ж статті 5, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати податку на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків

Підставою для висновку про порушення вимог п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств стало те, що в 1 кварталі 2011 року ПрАТ Українське дунайське пароплавство було віднесено до складу валових витрат - вартість судових монтажних робіт, отриманих від ДП Сінергія на загальну суму 142 598 гривень без первинних документів, що підтверджують призначення використання у фінансово - господарській діяльності ПрАТ УДП та факт здійснення вищевказаних послуг. З цих же підстав, посилаючись на п.п.198.3 ст.198 ПК України, відповідач дійшов і висновку про завищення ПрАТ Українське дунайське пароплавство податкового кредиту з ПДВ в розмірі 36028 гривень.

Як встановлено судами, 29.09.2010 ПрАТ Українське дунайське пароплавство (Замовник) уклало з ДП Сінергія (Виконавцем) договір №372-СИТ, відповідно до п.1.1., 2.1. якого, Виконавець зобов`язується поставити та передати у власність Замовнику обладнання та надати послуги з його запровадження в експлуатацію, а Замовник - прийняти та оплатити поставлене обладнання і послуги на умовах цього договору. Перелік обладнання, що поставляється та послуг, що надаються, наведений у Додатку №1 (Специфікація), який є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов вказаного договору ДП Сінергія здійснило поставку, монтаж та налагоджування судової транспондерної автоматичної ідентифікаційної системи для внутрішнього судноплавства SAAB R4 Inland AIS Transponder System на теплоходах, належних позивачу на праві власності, а також прийняло участь у приймально-здавальних випробуваннях, розробці проектів розміщення обладнання на вказаних теплоходах, їх схвалення у Регістрі судноплавства України, отримання у Регістрі судноплавства України сертифікатів відповідності на змонтоване обладнання.

Факт реального надання вказаних послуг підтверджується свідоцтвом про схвалення типу суднового обкладання №ССТСО-32-3-197-10 від 12.08.2010, виданим Міністерством транспорту України, свідоцтвом про визнання, виданим 16.08.2010 Регістром судноплавства України, податковими накладними, актами приймання - здавання виконаних робіт (надання послуг), сертифікатами та актами огляду суден, виданими Регістром судноплавства України, листами Регістру судноплавства України від 24.12.2010 схвалення наданої ДП Сінергія документації по встановленню суднової автоматичної ідентифікаційної системи для внутрішнього судноплавства R4 Inland AIS Transponder System виробництва фірми SAAB TransponderTech (Швеція) на теплоходах.

Надані позивачем первинні документи нам підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом - постачальником ДП Сінергія відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і не дають підстав для висновку про фіктивність чи нереальність здійснення цих операцій.

Крім того, необхідність придбання та монтажу вищевказаного навігаційного обладнання була обумовлена для позивача, як власника теплоходів, вимогами Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №912 від 22.07.2008, яким було затверджено перелік обов`язкового суднового навігаційного обладнання та систем для торговельних суден. До вказаного переліку входить, зокрема, апаратура автоматичної ідентифікаційної системи класу А .

Наведені обставини свідчать, що придбання та монтаж вищевказаного обладнання було прямо пов`язано з господарською діяльністю позивача.

Також за висновками відповідача, в порушення абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств ПрАТ Українське дунайське пароплавство до складу валових витрат по рядку 04.10 Декларацій витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин відносило витрати на поліпшення основних фондів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на загальну суму 2630070,00 гривень. Внаслідок чого позивачем в 2 кварталі 2010 року були завищені витрати з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень.; позивачем не надано підтверджуючих первинних документів щодо проведення коригування валових витрат у сумі +1444990,00 гривень за 4 квартал 2010 року по рядку 05.2. самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Як зазначено в акті перевірки, у декларації з податку на прибуток підприємств ПрАТ Українське дунайське пароплавство за І півріччя 2010 року витрати на поліпшення основних фондів склали 12674200,00 гривень, але фактично згідно наданих до перевірки первинних документів (акти виконаних робіт, послуг, акти на списання матеріалів та ін.) витрати на поліпшення основних фондів фактично склали 10044130,00 гривень, відповідно витрати на поліпшення основних фондів згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік склали 13642270,00 гривень, за даними перевірки витрати на поліпшення основних фондів за 2010 рік склали 11012200,00 гривень.

На підтвердження здійснення витрат на поліпшення основних фондів у розмірі, вказаному у декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2010 року позивачем надані до суду акти здачі-прийому робіт, виконавчі ремонтні відомості, калькуляційні відомості, акти прийомки суден в ремонт та з ремонту, видаткові накладні, додаткові угоди на проведення докового ремонту суден, замовлення на проведення ремонту суден, установочні акти, інвойси, рахунки-фактури, рапорти, службові записки, касові звіти по іноземній валюті, складені капітанами теплоходів, платіжні доручення, які у своїй сукупності підтверджують здійснення позивачем витрат на поліпшення основних фондів за 1 півріччя 2010 року в розмірі 12674200,00 гривень і спростовують висновки відповідача відносно їх завищення в розмірі 2630070,00 гривень.

До того ж, відображаючи у висновки акту перевірки в частині завищення позивачем витрат з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень та 1444990,00 гривень не вказав перелік господарських операцій, які не підтверджені первинними документами, тобто зроблені з порушенням норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772

Крім того, як зазначено в акті, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 в сумі 20031772 грн. на підставі таких документів: договорів поставки обладнання, придбання нематеріальних активів, наказів по підприємству, оборотно-сальдових відомостей по рахункам: 10 основні засоби , 12 нематеріальні активи , 15 капітальні інвестиції , 63 розрахунки з постачальниками , 311 поточні рахунки в національній валюті , 377 розрахунки з іншими дебіторами , первинних документів до них, відомостей нарахування амортизаційних відрахувань в розрізі кварталів та груп основних фондів, актів введення в експлуатацію, актів виведення з експлуатації (списання), банківських виписок, встановлено завищення задекларованих ПрАТ УДП показників у рядку 07 Декларації Суми амортизаційних відрахувань всього в сумі 108061 грн. у тому числі за 1 квартал 2011 року в розмірі 108061 грн.

Відповідно до вимог п.п.8.3.1. п.8.3 ст.8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п.8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Отже, відповідач вважає, що первинними документами не підтверджено амортизаційні відрахування в розмірі 108061 гривень із загальної суми таких відрахувань 20031772 гривень.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки не вказано акти введення в експлуатацію яких саме основних засобів не надано під час проведення перевірки, що робить неможливим встановлення порушень в діях позивача, як платника податків. Не надано й відповідачем під час розгляду справи доказів витребування від позивача таких первинних документів.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено наявність в діях ПрАТ Українське дунайське пароплавство порушень Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000801630, № 0000811630, прийняті на підставі таких висновків акту перевірки підлягають скасуванню, як такі, що винесені протиправно.

Також згідно акту перевірки ПрАТ Українське дунайське пароплавство в порушення п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 , абз.3 та абз.4 п.4.3. ст.4, п.п. д п.6.5. ст.6, п.п. 7.3.6. п.7.3 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість не відображено в реєстрах виданих податкових накладних та в складі податкового зобов`язання в деклараціях з ПДВ, отримані від нерезидентів на території України послуги, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ всього на суму 251562,00 гривень.

Крім того, в порушення п.п.7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість ПрАТ УДП не здійснило нарахування податкового кредиту на вартість послуг, наданих нерезидентами, що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 235027,00 грн.

Також згідно акту перевірки ПрАТ Українське дунайське пароплавство в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок віднесення до нього сум по відсутніх на момент перевірки податкових накладних, всього на загальну суму 100426,00 гривень.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем були надані оригінали податкових накладних №547 від 29.12.2010 постачальник ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект №2012269 від 08.06.2011, постачальник ТОВ Джерело , копії яких долучено до матеріалів справи.

Однак, позивачем не були надані оригінали, а тільки завірені копії податкових накладних, а також копія договору 3123 ГБФ від 23.03.2011 про закупівлю дизельного пального, видаткових, товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ОФ ТОВ Континент Нафто Трейд .

Крім того, під час розгляду справи позивачем не заперечувались висновки акту перевірки щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 16535,00 гривень внаслідок ненарахування ПДВ на вартість послуг, наданих нерезидентами.

Водночас, визнаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000821630 від 05.12.2011, яким ПрАТ Українське дунайське пароплавство збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) судами враховано наступне.

Так, згідно висновків акту перевірки ПрАТ Українське дунайське пароплавство було занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в червні 2011 року всього на суму 152990,00 гривень.

Позивачем за червень 2011 року була подана податкова декларація з ПДВ у рядку 24 залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду якої був задекларований показник 2089468,00 гривень .

Відповідач фактично зменшив залишок від`ємного значення ПрАТ Українське дунайське пароплавство з ПДВ за червень 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2089468,00 гривень, посилаючись на акти попередніх перевірок, за результатами яких податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість, які вподальшому були скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Таким чином, в зв`язку з наявністю у позивача станом на червень 2011 року залишку від`ємного значення з ПДВ в розмірі 2089468,00 гривень, заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 106653,63 гривень в результаті вищевказаних порушень фактично призводить виключно до зменшення залишку від`ємного значення з ПДВ до рівня 1982814,37 (2089468,00 гривень - 106653,63 гривень) і не може призвести до виникнення грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 152990,00 гривень.

В зв`язку з цим суди дійшли вірного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000821630 від 05.12.2011, згідно з яким ПрАТ Українське дунайське пароплавство збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 у справі №1570/3484/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева