Постанова

від 02.10.2017 по справі 1570/3484/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1570/3484/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

за участю секретаря - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство Українське дунайське пароплавство (далі - Позивач, або ПрАТ УДП ) з адміністративним позовом (т.1 а.с. 3-8) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - Відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті Відповідачем на підставі акту від 23.11.2011 року №443/16-3/01125821/70 про результати планової виїзної перевірки ПрАТ УДП з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, складеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (далі - Акт перевірки).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000801630, 0000811630 від 05.12.2011 року, Позивач зазначив, що ним до складу валових витрат з податку на прибуток були включені витрати на придбання товарів, робіт та послуг від ДП Сінергія , що прямо відносяться до господарської діяльності підприємства, а також при наявності оригіналів первинних документів, що підтверджують факт таких витрат. Первинні документи були надані податковій інспекції до перевірки разом з усіма первинними документами по субрахунку 63.1 Розрахунки з постачальниками та підрядниками . В зв'язку з цим, на думку Позивача, висновки Акту перевірки про завищення валових витрат, пов'язаних із придбанням товарів, робіт, послуг у ДП Сінергія у розмірі 142598,00 гривень є необґрунтованими.

Також Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки щодо не підтвердження відповідними первинними документами витрат, пов'язаних із поліпшенням основних фондів на загальну суму 2630070,00 гривень, у тому числі за 2-й квартал 2010 року на суму 2630070,00 гривень з огляду на те, що всі необхідні документи, які підтверджують факт поліпшення основних фондів були надані в повному обсязі під час проведення перевірки.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0000821630 від 05.12.2011 року, Позивач зазначив, що він мав право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), які містились у податкових накладних, виписаних ДП Сінергія на загальну суму 26028,00 гривень у зв'язку із наданням послуг ДП Сінергія , що прямо відносяться до господарської діяльності підприємства.

Відносно включення до складу податкового кредиту сум, які не були підтверджені оригіналами податкових накладних, Позивач зауважив, що всі податкові накладні, зазначені Відповідачем в Акті перевірки як відсутні, були надані під час проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2011 року № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 (з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 23.02.2012 року № 2534/10/10-2007) (т.6 а.с. 25 - 31).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року по справі № 1570/3484/2012 - залишено без змін (т.6 а.с. 76 - 80).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10..2016 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т.6 а.с. 187-191).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року було прийнято до провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Українське дунайське пароплавство до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень (т.6 а.с.197).

В судовому засіданні представники Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити адміністративний позов, посилаючись на доводи, викладені в тексті позовної заяви та додаткових письмових поясненнях (т.8 а.с. 190 - 201, т.9 а.с. 12 - 14, 139 - 140, 175 - 176). Зокрема, представники Позивача наголошували на тому, що висновки Акту перевірки в частині завишення ПрАТ УДП витрат з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень у 2 кварталі 2010 року, 1444990,00 гривень в 4 кварталі 2010 року, 142598,00 гривень в 1 кварталі 2011 року, 108061,00 гривень в 1 кварталі 2011 року зроблені Відповідачем без дотримання вимог п.5.2. Наказу ДПА України від 22.12.2010 року, № 984 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з огляду на відсутність зазначення в Акті перевірки первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наведення регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Ухвалою суду від 11.09.2017 року, занесеною до журналу судового засідання, первісного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі було замінено на його процесуального правонаступника Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, вказаних у письмових поясненнях (т.6 а.с. 223-226). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що в результаті проведення перевірки був встановлений факт порушення Позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств у зв'язку з віднесенням підприємством у І кварталі 2011 року до складу валових витрат вартість судових монтажних робіт, отриманих від ДП Сінергія всього на суму 142598,00 гривень без первинних документів, що підтверджують призначення використання у фінансово-господарській діяльності ПрАТ УДП та факт здійснення вищевказаних послуг. Також в ході проведення перевірки було встановлено порушення Позивачем вимог абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств у зв'язку з включенням до складу валових витрат по рядку 04.10 Декларацій витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин витрати на поліпшення основних фондів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на загальну суму 2630070,00 гривень, у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 2630070,00 гривень. Крім того, згідно Акту перевірки в порушення пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість та пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ПрАТ УДП неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сформовані підприємствами постачальниками: ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут Морського транспорту Чорноморндіпроект (іпн 011281115017), ТОВ Джерело (іпн 250299615433), ТОВ Континент Нафто Трейд (іпн 336811003187) без підтвердження податковими накладними в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього в розмірі 100426,00 гривень, у т.ч. за грудень 2010 року на суму 4967,00 гривень, за травень 2011 року в розмірі 45498,00 гривень, за червень 2011 року в розмірі 49962,00 гривень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ПрАТ УДП зареєстровано розпорядженням Ізмаїльського міськвиконкому за № 405 від 28.12.1994 року та перереєстровано Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради за № 275 від 22.09.1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи від 22.09.1997 року за № 271546 серії АОО, державна реєстрація проведена за № 15531080001000042 від 22.09.1997 року, код ЄДРПОУ 01125821.

ПрАТ УДП взято на податковий облік в органах податкової служби 22.09.1996 року за № 1046. На облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі переведено 11.01.2011 року за № 10.

Судом встановлено, що у період з 15.09.2011 року по 26.10.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена планова виїзна перевірка ПрАТ Українське дунайське пароплавство , код ЄДРПОУ 01125821 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої 23.11.2011 року був складений Акт перевірки №443/16-3/01125821/70 (т.1 а.с.16-67) .

Згідно висновків Акту перевірки були встановлені наступні порушення з боку ПрАТ УДП :

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1, п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в результаті встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2010 рік на суму 4074448,00 гривень, за 2 квартал 2011 року на суму 250659,00 гривень та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 153,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 153,00 гривень;

п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, абз.3 та абз.4 п.4.3 ст.4, абз. д п.п.6.5 ст. 6, п.п. 7.3.6. п. п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість 168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) та п.п.198.3, п.п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в червні 2011 року всього на суму 152990,00 гривень;

ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 року №15-93 за порушення порядку декларування валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України, штраф у сумі 2040,00 гривень;

абз. д п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993р. №15-93 за здійснення операцій з валютними цінностями на рахунках за межами України з порушенням умов ліцензій Національного банку України, штраф у сумі 153246,64 гривень;

ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та на підставі ст.4 вищевказаного Закону підприємству нараховується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості, у сумі 3317313,61 гривень;

п.1.9, п.1.19 ст.1, п.4.2 ст.4, ст.7, ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003 року № 889-ІУ, п.п.176.2 абз. б п.176.2 ст 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 5257,00 гривень;

ст.2 Закону України Про розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства від 09.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) не нараховано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства в сумі 286,00 гривень за січень 2010 року та не надано розрахунок збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2010 року;

п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 року (зі змінами та доповненнями), фінансова санкція передбачена п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995 року;

п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР-від 06.07.95р. Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями) фінансова санкція передбачена п.4 ст.17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року;

п.10 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.95 р. Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг фінансова санкція передбачені п.5 ст.17 Закону України №265/95-ВР від 06.07.95 р. (т.1 а.с. 59 - 60).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, ПрАТ УДП надало на них заперечення до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі. За результатами розгляду вказаних заперечень Відповідачем висновки Акту перевірки були залишені без змін (т.8 а.с. 220 - 222).

На підставі висновків Акту перевірки №443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с. 13 - 15):

№ 0000801630 від 05.12.2011 року, яким ПрАТ УДП зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4325107,00 гривень, в тому числі в 4 кварталі 2010 року в розмірі 4074448,00 гривень, в 2 кварталі 2011 року в розмірі 250659,00 гривень;

№ 0000811630 від 05.12.2011 року, яким ПрАТ УДП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 229,50 гривень, в тому числі 153,00 гривень за основним платежем та 76,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0000821630 від 05.12.2011 року, яким ПрАТ УДП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.12.2011 року № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 Позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації в Одеській області (т.7 а.с. 219- 222). Рішенням Державної податкової служби в Одеській області №2534/10/10-2007 від 23.02.2012 року податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 0000801630, № 0000821630 були залишені без змін, податкове повідомлення-рішення №0000811630 - скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38,25 гривень, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін (т.7 а.с. 223 - 226).

В подальшому, Позивачем була подана до Державної податкової служби України повторна скарга на податкові повідомлення-рішення № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року (т.7 а.с. 227 - 229). Рішенням Державної податкової служби України №8138/6/10-2115 від 10.05.2012 року податкові повідомлення-рішення № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року з урахуванням рішення ДПА в Одеській області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги - були залишені без змін, а повторна скарга Позивача - без задоволення (т.7 а.с. 230 - 232).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Результати первісного розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанції викладено вище.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі

у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності прийняття Відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000801630, №0000811630, №0000821630 від 05.12.2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки в порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств Позивачем в 1 кварталі 2011 року віднесено до складу валових витрат вартість судових монтажних робіт, отриманих від ДП Сінергія (код ЄДРПОУ 24769932) всього на суму 142598,00 гривень без первинних документів, що підтверджують призначення використання у фінансово - господарській діяльності ПрАТ УДП та факт здійснення вищевказаних послуг (т.1 а.с. 22, зворотній бік). З цих же підстав, посилаючись на п.п.198.3 ст.198 ПК України, Відповідач дійшов висновку про завищення ПрАТ УДП податкового кредиту з ПДВ в розмірі 36028,00 гривень (т.1 а.с. 36).

Судом встановлено, що 29.09.2010 року ВАТ Українське дунайське пароплавство (Замовник) уклало з ДП Сінергія (Виконавцем) договір №372-СИТ відповідно до п.1.1., 2.1. якого Виконавець зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику обладнання та надати послуги з його запровадження в експлуатацію, а Замовник прийняти та оплатити поставлене обладнання і послуги на умовах цього договору. Перелік обладнання, що поставляється та послуг, що надаються, наведений у Додатку №1 (Специфікація), який є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п.6.1. договору загальна сума договору складає 1171097,76 гривень, включаючи ПДВ 195182,96 гривень. Пунктом 8.7. договору встановлено, що перехід права власності на змонтоване обладнання від Виконавця до Замовника здійснюється при підписанні Сторонами відповідного акту приймання-здавання виконаних робіт (т.8 а.с. 1-2).

Згідно специфікації до вищевказаного договору Виконавець зобов'язується поставити на користь Замовника 20 транспондерів R4 Inland AIS Transponder System у комплекті з мінімальним дисплеєм, УКХ антеною, антеною GPS, 20 м кабелю RG 214 з 2 роз'ємами BNC, 20 м кабелю RG 58 pз 2 роз'ємами TNC, блоком живлення Д24-10М з програмним забезпеченням версії Inland AIS , інструкцією користувача російською мовою.

Також Замовник зобов'язується здійснити поставку, монтаж, налагоджування обладнання, участь у приймально-здавальних випробовуваннях, розробку проекту розміщення обладнання на судні та його схвалення у Регістрі судноплавства України, отримання в Регістрі судноплавства України сертифікату відповідності (форма С) на змонтоване обладнання. Вартість вказаних послуг становить 171117,60 гривень, в тому числі 28519,60 гривень ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору ДП Сінергія здійснило поставку, монтаж, налагоджування судової транспондерної автоматичної ідентифікаційної системи для внутрішнього судноплавства SAAB R4 Inland AIS Transponder System на теплоходах Капитан Жидков , Зеленодольск , Константин Борисов , Николай Потипаев , Борис Макаров , Федор Рябинин , Петрозаводск , Львов , Русе , Рыбинск , Ярославль , Знаменка , Капитан Глушко , Оренбург , Челябинск , Днепропетровск , София , Николай Будников , Механик Сушков , Михаил Попов , а також прийняло участь у приймально - здавальних випробуваннях, розробці проектів розміщення обладнання на вказаних теплоходах, їх схвалення у Регістрі судноплавства України, отримання у Регістрі судноплавства України сертифікатів відповідності на змонтоване обладнання.

Факт надання вказаних послуг підтверджується свідоцтвом про схвалення типу суднового обкладання №ССТСО-32-3-197-10 від 12.08.2010 року, виданим Міністерством транспорту України, свідоцтвом про визнання, виданим 16.08.2010 року Регістром судноплавства України, податковими накладними, актами приймання - здавання виконаних робіт (надання послуг), сертифікатами та актами огляду суден, виданими Регістром судноплавства України, листами Регістру судноплавства України від 24.12.2010 року про схвалення наданої ДП Сінергія документації по встановленню суднової автоматичної ідентифікаційної системи для внутрішнього судноплавства R4 Inland AIS Transponder System виробництва фірми SAAB TransponderTech (Швеція) на вищевказаних теплоходах (т.8 а.с. 4, 5, 14 - 34, 61 - 189).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон №334/94-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати податку на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям Позивача з контрагентом - постачальником ДП Сінергія відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Також суд зазначає, що необхідність придбання та монтажу вищевказаного навігаційного обладнання була обумовлена для Позивача, як власника вищевказаних теплоходів, вимогами Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №912 від 22.07.2008 року, яким було затверджено перелік обов'язкового суднового навігаційного обладнання та систем для торговельних суден. До вказаного переліку входить, зокрема, апаратура автоматичної ідентифікаційної системи класу А . Таким чином, придбання та монтаж вищевказаного обладнання було прямо пов'язано з господарською діяльністю Позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем в 1 кварталі 2011 року валових витрат з податку на прибуток в розмірі 142598,00 та завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 36028,00 гривень по господарським операціям з придбання монтажних робіт, виконаних ДП Сінергія .

Також згідно Акту перевірки в порушення абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР ПрАТ УДП до складу валових витрат по рядку 04.10 Декларацій витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин відносило витрати на поліпшення основних фондів, які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на загальну суму 2630070,00 гривень. Внаслідок чого Позивачем в 2 кварталі 2010 року були завищені витрати з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень.

Як зазначено в Акті перевірки, у декларації з податку на прибуток підприємств ПрАТ УДП за І півріччя 2010 року витрати на поліпшення основних фондів склали 12674200,00 гривень, але фактично згідно наданих до перевірки первинних документів (акти виконаних робіт, послуг, акти на списання матеріалів та ін.) витрати на поліпшення основних фондів фактично склали 10044130,00 гривень, відповідно витрати на поліпшення основних фондів згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік склали 13642270,00 гривень, за даними перевірки витрати на поліпшення основних фондів за 2010 рік склали 11012200,00 гривень.

На підтвердження здійснення витрат на поліпшення основних фондів у розмірі, вказаному у декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2010 року Позивачем надані до суду акти здачі-прийому робіт, виконавчі ремонтні відомості, калькуляційні відомості, акти прийомки суден в ремонт та з ремонту, видаткові накладні, додаткові угоди на проведення докового ремонту суден, замовлення на проведення ремонту суден, установочні акти, інвойси, рахунки-фактури, рапорти, службові записки, касові звіти по іноземній валюті, складені капітанами теплоходів, платіжні доручення, (т.2 а.с. 5 - 140, т.3 а.с. 1 - 154, т.4 а.с. 1 - 210, т.5 а.с. 1 - 194).

Суд зазначає, що вказані первинні документи бухгалтерського обліку у своїй сукупності підтверджують здійснення Позивачем витрат на поліпшення основних фондів за 1 півріччя 2010 року в розмірі 12674200,00 гривень і спростовують висновки Відповідача відносно їх завищення в розмірі 2630070,00 гривень.

Крім того, на думку суду, висновки Акту перевірки в частині завищення Позивачем витрат з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень зроблені всупереч нормам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727) (далі - Порядок №984).

Відповідно до пункту 5.2 Порядку №984 в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Проте Відповідач всупереч вимогам п.5.2. Порядку №984, зазначаючи в Акті перевірки про завищення Позивачем витрат з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень внаслідок їх не підтвердження первинними бухгалтерськими документами, взагалі не вказав перелік господарських операцій, які не підтверджені первинними документами.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції і направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, також зазначив про недотримання Відповідачем вимог п.5.2. Порядку №984 при складанні Акту перевірки в частині вказаного порушення.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем в 2 кварталі 2010 року витрат з податку на прибуток в розмірі 2630070,00 гривень внаслідок їх не підтвердження первинними бухгалтерськими документами.

Також згідно Акту перевірки в порушення абзацу 4 п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України №334/94-ВР Позивачем не надано підтверджуючих первинних документів щодо проведення коригування валових витрат у сумі +1444990,00 гривень за 4 квартал 2010 року по рядку 05.2. самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою показників, відображених у рядку 05 Декларацій коригування валових витрат 05.2 самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено, що ПрАТ УДП здійснювало наступні коригування: за 1 квартал 2010 року на суму 0,00 гривень, за 1 півріччя 2010 року на суму - 1444990,00 гривень, за 3 квартали 2010 року на суму - 1444990,00 гривень, за 2010 рік на суму 0,00 гривень, за 1 квартал 2011 року на суму 0,00 гривень.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на підставі таких документів: договори на придбання товарів (робіт,послуг), видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, банківські виписки, рахунки, журнали - ордери по рахункам бухгалтерського обліку 28 Товари , 31 Рахунки в банках , 63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками , 685 розрахунки з іншими кредиторами , 92 адміністративні витрати , 94 Інші витрати операційної діяльності , встановлено завищення задекларованих ПрАТ УДП показників у рядку 05.2 Декларацій самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів за 2010 рік на суму 1444990,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 1444990,00 гривень (т.1 а.с. 25).

З аналізу вказаних висновків Акту перевірки судом вбачається, що Відповідач визнав непідтвердженою первинними документами усю суму коригування по рядку 05.2 Декларацій самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів за 2010 рік на суму 1444990,00 гривень.

Суд вважає, що дійти висновку про повне не підтвердження усієї суми коригування по рядку 05.2. Декларації з податку на прибуток за 2010 рік Відповідач міг тільки за умови не надання Позивачем будь - яких первинних документів, які б підтверджували таке коригування.

Натомість, в самому Акті перевірки вказано, що Відповідачем під час перевірки правильності показників по рядку 05.2 декларації досліджувалися договори на придбання товарів (робіт,послуг), видаткові накладні, акти виконаних робіт, послуг, банківські виписки, рахунки, журнали-ордери по рахункам бухгалтерського обліку, що спростовує доводи Відповідача про відсутність первинних документів бухгалтерського обліку.

В даному випадку суд також зазначає, що Відповідач всупереч вимогам п.5.2. Порядку №984, зазначаючи в Акті перевірки про завищення Позивачем витрат з податку на прибуток в розмірі 1444990,00 гривень внаслідок їх не підтвердження первинними бухгалтерськими документами, взагалі не вказав перелік господарських операцій, які не підтверджені первинними документами та не вказав які саме первинні документи не надані.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції і направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що судами як першої, так і апеляційної інстанції не було взято до уваги доводи Позивача про не відповідність висновків Акту перевірки нормам Порядку № 984 також і щодо інших порушень, оскільки такі не містять посилання на конкретні документи, на підставі яких були зроблені висновки про порушення Позивачем норм Закону № 334/94-ВР, Закону № 168/97-ВР та ПК України.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем в 4 кварталі 2010 року витрат з податку на прибуток в розмірі 1444990,00 гривень внаслідок їх не підтвердження первинними документами.

Також згідно Акту перевірки в порушення п.п.8.3.1, п.п.8.3.2. п.8.3 ст.8 Закону №334/94-ВР ПрАТ УДП в ході проведення перевірки не надані акти введення в експлуатацію придбаних основних засобів (актів приймання - передачі основних засобів ОЗ-1) по яким нараховувались амортизаційні відрахування за 1 квартал 2011 року на основні фонди групи 2 з нормою амортизації нижче 10 % на загальну суму 108061,00 гривень.

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 20031772,00 гривень на підставі таких документів: договорів поставки обладнання, придбання нематеріальних активів, наказів по підприємству, оборотно-сальдових відомостей по рахункам: 10 основні засоби , 12 нематеріальні активи , 15 капітальні інвестиції , 63 розрахунки з постачальниками , 311 поточні рахунки в національній валюті , 377 розрахунки з іншими дебіторами , первинних документів до них, відомостей нарахування амортизаційних відрахувань в розрізі кварталів та груп основних фондів, актів введення в експлуатацію, актів виведення з експлуатації (списання), банківських виписок встановлено завищення задекларованих ПрАТ УДП показників у рядку 07 Декларації Суми амортизаційних відрахувань всього в сумі 108061,00 гривень у тому числі за 1 квартал 2011 року в розмірі 108061,00 гривень (т.1 а.с. 29 зворотній бік).

Відповідно до п.п. 8.3.1. п.8.3 ст.8 Закону №334/94-ВР сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

З аналізу вказаного порушення вбачається, що Відповідач вважає непідтвердженими первинними документами амортизаційні відрахування в розмірі 108061,00 гривень із загальної суми таких відрахувань 20031772,00 гривень.

В зв'язку з цим суд в черговий раз констатує недотримання Відповідачем вимог п.5.2. Порядку №984, оскільки в Акті перевірки не вказано акти введення в експлуатацію яких саме основних засобів не надано під час проведення перевірки, що робить неможливим для суду встановлення порушень в діях Позивача як платника податків.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем в 1 кварталі 2011 року амортизаційних відрахувань в розмірі 108061,00 гривень внаслідок їх не підтвердження актами введення в експлуатацію придбаних основних засобів.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача про не надання Позивачем під час проведення перевірки первинних документів по вищевказаним порушенням, оскільки Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів витребування від Позивача таких первинних документів. В Акті перевірки Відповідач посилається на надання керівнику ПрАТ УДП письмового запиту №34830/10/16-3 від 18.10.2011 року з вимогою надання первинних документів та письмових пояснень по суті виявлених порушень. Однак, під час розгляду справи, на вимогу суду надати вищевказаний запит №34830/10/16-3 від 18.10.2011 року, представник Відповідача повідомив суд про неможливість надання даного запиту в зв'язку з його втратою. В зв'язку з цим суд вважає, що Відповідач не довів факту вручення уповноваженій посадовій особі ПрАТ УДП письмового запиту з вимогою про надання первинних документів або їх завірених копій.

Крім того, Відповідно до пункту 5.2 вищевказаного Порядку №984 у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. Проте, в Акті перевірки відсутні відомості про складення такого акту відмови від надання документів. Такий акт не був наданий суду і під час розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено наявність в діях ПрАТ УДП жодного порушення Закону України №334/94-ВР, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки відносно завищення Позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2010 рік на суму 4074448,00 гривень, за 2 квартал 2011 року на суму 250659,00 гривень та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 153,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 153,00 гривень.

Як наслідок, податкові повідомлення-рішення № 0000801630, № 0000811630 від 05.12.2011 року, прийняті на підставі таких висновків Акту перевірки підлягають скасуванню, як такі, що винесені протиправно.

Також згідно Акту перевірки ПрАТ УДП в порушення п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 , абз.3 та абз.4 п.4.3. ст.4, п.п. д п.6.5. ст.6, п.п. 7.3.6. п.7.3 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) не відображено в реєстрах виданих податкових накладних та в складі податкового зобов'язання в деклараціях з ПДВ, отримані від нерезидентів на території України послуги, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 251562,00 гривень, у тому числі по періодах: січень 2010 року в сумі 11452,00 гривень, лютий 2010 року в сумі 8057,00 гривень, березень 2010 року в сумі 42644,00 гривень, квітень 2010 року в розмірі 56132,00 гривень, травень 2010 року в розмірі 46993,00 гривень, червень 2010 року в сумі 18731,00 гривень, вересень 2010 року в сумі 4657,00 гривень, жовтень 2010 року в сумі 37443,00 гривень, листопад 2010 року в сумі 8918,00 гривень, грудень 2010 року в сумі 16535,00 гривень.

Як зазначено в Акті перевірки, в період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року ПрАТ УДП на підставі укладених договорів отримувало юридичні послуги від нерезидентів: Адвокатское общество Раев и партнеры , Юкселя Сахин , Konrad kraub , Космос Шиппинг Варна / Болгария , Holman Fenwick Willan LLP , Strohal Kretschmer Rebasso , Latsoudis & Arvaniti , Mag.Ericha.Rebasso , Адвокат Вереш Йозеф , Stelios K.Stylianou всього на загальну суму 1257810,00 гривень. При цьому, Позивачем на вказану суму отриманих послуг не був нарахований ПДВ, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 251562,00 гривень (т.1 а.с. 33 - 34).

Крім того, в порушення п.п.7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР ПрАТ УДП не здійснило нарахування податкового кредиту на вартість послуг, наданих вищевказаними нерезидентами, що призвело до заниження податкового кредиту на загальну суму 235027,00 гривень, в тому числі по періодах: січень 2010 року в сумі 11452,00 гривень, лютий 2010 року в сумі 8057,00 гривень, березень 2010 року в сумі 42644,00 гривень, квітень 2010 року в сумі 56132,00 гривень, травень 2010 року в сумі 46993,00 гривень, червень 2010 року в сумі 18731,00 гривень, вересень 2010 року в сумі 4657,00 гривень, жовтень 2010 року 37443,00 гривень, листопад 2010 року в сумі 8918,00 гривень (т.1 а.с. 37, зворотній бік).

Внаслідок вказаних порушень донарахуванню підлягає 16535,00 гривень = 251562,00 гривень - 235027,00 гривень.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст..3 Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України

Згідно з п.п.4.3 ст.4 Закону 168/97-ВР для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Підпунктом д п.6.5. ст.6 Закону №168/97-ВР встановлено, що місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3. ст..7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно п.п.7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Судом встановлено, що ПрАТ УДП здійснювало придбання юридичних та адвокатських послуг у нерезидентів Адвокатское общество Раев и партнеры , Юкселя Сахин , Konrad kraub , Космос Шиппинг Варна / Болгария , Holman Fenwick Willan LLP , Strohal Kretschmer Rebasso , Latsoudis & Arvaniti , Mag.Ericha.Rebasso , Адвокат Вереш Йозеф , Stelios K.Stylianou не здійснюючи всупереч вимогам п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п.4.3 ст.4., п.п. д п.6.5. ст.6, п.п.7.3.6 п.7.3. ст.7, п.п.7.5.2. п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Внаслідок вказаних порушень донарахуванню підлягає 16535,00 гривень = 251562,00 гривень (сума податкових зобов'язань) - 235027,00 гривень (сума податкового кредиту).

Під час розгляду справи Позивач підтвердив факт вказаного порушення, в тому числі у письмових поясненнях наданих до суду (т.1 а.с. 89, т.9 а.с. 139-140).

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованими висновки Акту перевірки щодо заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 16535,00 гривень внаслідок не нарахування ПДВ на вартість послуг, наданих нерезидентами.

Також згідно Акту перевірки ПрАТ УДП в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.198.6 ПК України завищено податковий кредит з ПДВ внаслідок віднесення до нього сум по відсутніх на момент перевірки податкових накладних, всього на загальну суму 100426,00 гривень. Як зазначено в Акті, під час перевірки Позивачем не були надані наступні податкові накладні: №547 від 29.12.2010 року, постачальник ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорономорндіпроект , сума ПДВ 4966,76 гривень; №55/013 від 11.05.2011 року, постачальник ОФ ТОВ Континент Нафто Трейд , сума ПДВ 25014,50 гривень; №56/013 від 13.05.2011 року, постачальник ОФ ТОВ Континент Нафто Трейд , сума ПДВ 20483,33 гривень; №2012269 від 08.06.2011 року, постачальник ТОВ Джерело , сума ПДВ 5340,80 гривень; №20/013 від 03.06.2011 року, постачальник ТОВ Континент Нафто Трейд , сума ПДВ 44620,80 гривень (т.1 а.с. 36-37).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 198.6 ст.198 ПК (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Суд зазначає, що під час розгляду справи Позивачем були надані оригінали податкових накладних №547 від 29.12.2010 року, постачальник ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект на суму ПДВ 4966,76 гривень; №2012269 від 08.06.2011 року, постачальник ТОВ Джерело на суму ПДВ 5340,80 гривень, які були оглянуті в судовому засіданні та завірені копії яких долучено до матеріалів справи. Суд вважає, що наявність у Позивача оригіналів зазначених податкових накладних спростовує висновки Акту перевірки про їх відсутність, в зв'язку з чим суд визнає необґрунтованими висновки Акту перевірки в частині завищення Позивачем податкового кредиту в розмірі 10307,56 гривень, сформованого згідно податкових накладних №547 від 29.12.2010 року, виданої постачальником ДП Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту Чорноморндіпроект та №2012269 від 08.06.2011 року, виданої постачальником ТОВ Джерело .

Водночас суд зазначає, що Позивачем під час розгляду справи на вимогу суду не були надані оригінали податкових накладних, виданих постачальником ОФ ТОВ Континент Нафто Трейд : №55/013 від 11.05.2011 року на суму ПДВ 25014,50 гривень; №56/013 від 13.05.2011 року на суму ПДВ 20483,33 гривень, №20/013 від 03.06.2011 року на суму ПДВ 44620,80 гривень. При цьому, в судовому засіданні представники Позивача зазначили, що оригінали вказаних податкових накладних були втрачені.

Надані Позивачем завірені копії вказаних податкових накладних, а також копія договору 3123 ГБФ від 23.03.2011 року про закупівлю дизельного пального, видаткових, товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ОФ ТОВ Континент Нафто Трейд (т.5 а.с. 255-264, т.6 а.с. 8-18, т.9 а.с. 175-190) за відсутності оригіналів податкових накладних не спростовують висновки Акту перевірки про порушення ПрАТ УДП вимог п.198.6 ст.198 ПК.

В зв'язку з цим суд визнає обґрунтованими висновки Акту перевірки відносно завищення Позивачем податкового кредиту в розмірі 90118,63 гривень внаслідок віднесення до податкового кредиту з ПДВ сум не підтверджених оригіналами податкових накладних №55/013 від 11.05.2011 року, №56/013 від 13.05.2011 року, №20/013 від 03.06.2011 року.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з висновками Акту перевірки виключно в частині встановлення заниження ПрАТ УДП податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 106653,63 гривень (16535,00 гривень + 90118,63 гривень).

Незважаючи на це, суд вважає протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000821630 від 05.12.2011 року, яким ПрАТ УДП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), враховуючи наступне.

Перевірка ПрАТ УДП здійснювалась за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року.

Згідно висновків Акту перевірки ПрАТ УДП було занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в червні 2011 року всього на суму 152990,00 гривень (т.1 а.с. 59, зворотній бік).

Таким чином співставляючи висновки Акту перевірки та податкове повідомлення-рішення № 0000821630 від 05.12.2011 року, можливо дійти висновку, що донарахування грошового зобов'язання ПрАТ УДП з ПДВ було здійснено саме за червень 2011 року.

Судом встановлено, що Позивачем за червень 2011 року була подана податкова декларація з ПДВ у рядку 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду якої Позивачем був задекларований показник 2089468,00 гривень (т.6 а.с. 172 - 174).

З аналізу Акту перевірки судом вбачається, що Відповідач фактично зменшив залишок від'ємного значення ПрАТ УДП з ПДВ за червень 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2089468,00 гривень, посилаючись на Акти перевірок:

- №03512304/01125821 від 26.02.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2008 року, жовтні 2009 року ;

- №05702304/01125821 від 18.03.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2009 року, січень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2008 року, листопаді та грудні 2009 року ;

- №08692304/01125821 від 23.04.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2008 року, листопаді та грудні 2009 року ;

- №10492302/01125821 від 20.05.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий, березень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2009 року, січні, лютому 2010 року ;

- №14462302/01125821 від 14.07.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2008 року, березні 2010 року ;

- № 23152302/01125821 від 29.10.2010 року Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2010 року ;

- №113/15-3/01125821/3 від 31.03.2011 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ УДП щодо наявних розбіжностей по податковим зобов'язанням та по податковому кредиту з ПДВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2008 року, листопаді та грудні 2009 року (т.7 а.с. 138 -145);

- №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року (т.7 а.с. 148 - 177);

- №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ УДП з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року (т.7 а.с. 181 - 187);

- №323/15-3/01125821/3 від 19.07.2011 року Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2011 року (т.7 а.с. 190 - 191);

- №377/15-3/01125821/8 від 16.09.2011 року Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за травень 2011 року (т.7 а.с. 194 - 196).

Судом встановлено, що на підставі вищевказаних Актів перевірок Відповідачем були прийняті, зокрема наступні податкові повідомлення-рішення: №0000281530 від 27.04.2011 року, №0000811530, №0000821530, №0000601630, №0000591630, №0000561630, №0000541630, №0000531630 від 14.07.2011 року, №0001221530, №0000911530 від 09.08.2011 року, №00001221530, №00001231530, від 06.10.2011 року, якими ПрАТ УДП зменшувались суми від'ємного значення з ПДВ (т.7 а.с. 135 - 137, 146 - 147, 178 - 180, 189, 192 - 193).

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 року по справі №1570/9231/2011, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 року по справі №1570/2308/2012 від 16.01.2015 року, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року по справі №1570/2311/2012, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року по справі №1570/227/2012, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року по справі №2а/1570/10659/2011, які набрали законної сили (т.6 а.с. 136 - 163, 175 - 184, т.7 а.с. 128 - 134).

Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи, що на час складання Акту перевірки №443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року, вищевказані податкові повідомлення-рішення: №0000281530 від 27.04.2011 року, №0000811530, №0000821530, №0000601630, №0000591630, №0000561630, №0000541630, №0000531630 від 14.07.2011 року, №0001221530, №0000911530 від 09.08.2011 року, №00001221530, №00001231530, від 06.10.2011 року були оскаржені Позивачем до суду і в подальшому скасовані рішеннями суду, які набрали законної сили, суд вважає неправомірним зменшення залишку від'ємного значення ПрАТ УДП з ПДВ за червень 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2089468,00 гривень, відображене Відповідачем в Акті перевірки №443/16-3/01125821/70 від 23.11.2011 року.

Таким чином, в зв'язку з наявністю у Позивача станом на червень 2011 року залишку від'ємного значення з ПДВ в розмірі 2089468,00 гривень, заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 106653,63 гривень в результаті вищевказаних порушень фактично призводить виключно до зменшення залишку від'ємного значення з ПДВ до рівня 1982814,37 (2089468,00 гривень - 106653,63 гривень) і не може призвести до виникнення грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 152990,00 гривень.

В зв'язку з цим суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000821630 від 05.12.2011 року, яким ПрАТ УДП збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та, як наслідок, про необхідність його скасування.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ПрАТ УДП підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство до Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000801630, № 0000811630, № 0000821630 від 05.12.2011 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000801630 від 05.12.2011 року, яким Приватному акціонерному товариству Українське Дунайське пароплавство зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4325107,00 гривень, в тому числі в 4 кварталі 2010 року в розмірі 4074448,00 гривень, в 2 кварталі 2011 року в розмірі 250659,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000811630 від 05.12.2011 року, яким Приватному акціонерному товариству Українське Дунайське пароплавство збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 229,50 гривень, в тому числі 153,00 гривень за основним платежем та 76,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000821630 від 05.12.2011 року, яким Приватному акціонерному товариству Українське Дунайське пароплавство збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 152991,00 гривень, в тому числі 152990,00 гривень за основним платежем та 1,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

.