Ухвала

від 10.02.2022 по справі 755/11242/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11242/20

Провадження №: 2-з/755/45/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Рильська Лариса Семенівна, про визнання шлюбу та заповіту недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Рильська Лариса Семенівна, про визнання шлюбу та заповіту недійсними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 серпня 2020 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Також, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 серпня 2020 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвин В.В. про забезпечення позову, заборонено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округ Рильській Ларисі Семенівні вчиняти дії щодо оформлення спадщини на ім`я ОСОБА_2 , в межах спадкової справи №13/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

08 лютого 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , а саме заборонити переміщення/або винос майна (меблі, техніка, посуд, сантехнічне обладнання, люстри, бра, штори, більярдний стіл, садовий інвентар, домашні рослини (вазони), будівельний матеріал) за межі прибудинкової території.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , не будучи власником ані житлового будинку, ані речей, які в ньому зберігаються, 23 січня 2022 року ОСОБА_2 намагалась вивести речі з нього. На думку позивача, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вважає, що заборона ОСОБА_2 вчиняти дії щодо майна є необхідною мірою захисту інтересів позивача щодо спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, долучені до неї докази та матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз`яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо переміщення/або виносу майна (меблі, техніка, посуд, сантехнічне обладнання, люстри, бра, штори, більярдний стіл, садовий інвентар, домашні рослини (вазони), будівельний матеріал) за межі прибудинкової території, позивач вбачає даний вид забезпечення необхідною мірою щодо захисту свої інтересів щодо спадкового майна.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд визнати заповіт, зареєстрований у реєстрі №896 на майно - домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:66:049:0036, площею 0,1 га на ім`я ОСОБА_2 недійсним; визнати шлюб, що було укладено 18 червня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що Дніпровським Відділом реєстрації актів цивільного стану у м.Києві було здійснено відповідний актовий запис №00118200501, - недійсним.

Судом встановлено, що між сторонами, як спадкоємцями першої черги, дійсно виник спір щодо спадкового майна, а також позивачем оспорюється реєстрація шлюбу відповідача зі спадкодавцем.

Разом з тим, співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З наданого відеозапису не вбачається порушення спадкових прав позивача, оскільки на наданих відеофайлах зафіксовано лише невеликий вантажний автомобіль, який перебував біля будинку та був зупинений на дорозі, однак відомостей щодо знаходження в автомобілі речей, дати та часу події дані відеофайли не містять. Крім того, коментарі на відеозаписі є припущеннями, та достеменно не підтверджують ризики на які посилається позивач.

Долучена до заяви відповідь Національної поліції України також не містить відображення фактичних даних щодо порушення прав позивача.

Стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання шлюбу та заповіту недійсними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені заяви позивачу ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: