Рішення

від 19.09.2007 по справі 14/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/215

                                              УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

      м.Чернігів,  проспект Миру, 20                                                                                                              тел. 7-99-18

ІМЕНЕМ  У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

11 вересня   2007р.                                                                                               справа №14/215

Позивач:          Закрите акціонерне товариство "Пирятинський сирзавод", вул. Сумська 1, м. Пирятин, Полтавська область, 37000

Відповідач:          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Васьківці", вул. Леніна, 1, с.Васьківці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17310

Предмет спору: про стягнення 7481грн.37коп.

                                                                                                            Суддя  Книш Н.Ю.

Представники сторін :

Від позивача : Турпака Ю.М. довіреність № 08 від. 20.08.2007 р. повноважний представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості по позиці в сумі 6500,00грн., пеню у розмірі 550,64 грн. за період з 01.11.06р. по 10.04.07р., 305,90грн. інфляційних нарахувань за період з 01.11.06р. по травень 2007 року, та 3% річних в сумі 124,83грн., за період з 01.11.06р. по 20.06.07р.

Представником позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні подано заяву про зміну позовних вимог, в якій повідомляє, що після порушення провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 11 від 7 вересня 2007 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 6500,00грн. і просить стягнути з відповідача 305,90грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 124,83грн., 550,64грн. пені.

Враховуючи, що позивач відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розцінює подану позивачем заяву, як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 6500,00грн., яка приймається судом, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення за № 572689.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд Чернігівської області встановив:

Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, і заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

11.07.2006р. між сторонами було укладено договір поворотної позики № 618/07/07-06. Відповідно до п.1.1. договору позикодавець (позивач у справі) надає позичальнику (відповідачу у справі) на умовах даного договору поворотну позику в сумі 38000,00грн. терміном повернення до 31.10.2006 року.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 38000,00грн. згідно платіжного доручення №525 від 19.07.06р. з призначенням платежу поворотна позика згідно договору №618/07/07.

У відповідності до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речи, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до п.1.3. вищезазначеного договору повернення позики здійснюється за графіком , шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок, внесенням готівки в касу так до 31 серпня 2006 року відповідач повинен повернути позивачу 14000,00грн., до 30 вересня 2006 року –12000,00грн., до 31 жовтня 2006 року - 12000,00грн.

Згідно ч.3 ст. ст.1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в установлений строк, оскільки на час звернення до суду повернув позику частково в розмірі 31 500,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

На момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем в частині повернення позики складала 6500,00 грн., яка була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 11 від 7 вересня 2007 року. На вказану суму позивач зменшив позовні вимоги, а суд прийняв таке зменшення.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.2.1. договору поворотної позики № 618/07/07-06 від 11.07.2006р. у випадку несвоєчасного повернення позики у визначений у пункті 1.1. термін позичальник –(відповідач) сплачує позикодавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 550,64 грн. за період з 01.11.06р. по 10.04.07р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 489,74 грн., в зв'язку з неправильним математичним обрахуванням позивачем суми пені, а також у зв'язку з тим, що позивачем при підрахунку пені не було взято до уваги, що з 10.06.2006 року  змінено ставку НБУ яка становить 8,5%, і яка діє до цього часу.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних з простроченого платежу в сумі 124грн.83коп. за період з 01.11.2006 року по 20.06.2007 року та 305,90грн. інфляційних витрат за період 01.11.06 року по травень 2007 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три процентів річних з простроченої суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків повернення позички, позовні вимоги позивача щодо стягнення 305,90грн. інфляційних нарахувань за період з 01.11.06р. по травень 2007р. та 3% річних в сумі 124,83грн. за період з 01.11.06р. по 20.06.07р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання в установлений строк не виконав, та враховуючи прийняте судом зменшення позивачем розміру позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення пені в сумі 489,74грн., 3% відсотки річних в сумі 124грн.83коп., та 305,90грн. інфляційних витрат, в решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 101грн.17коп. та 117грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Васьківці" (вул. Леніна, 1, с.Васьківці, Срібнянський район, Чернігівська область, р/р №260025741 в ЧОФ АКБ „Райффайзен Банк Аваль” м. Чернігів,  МФО 353348, код 32517894) на користь Закритого акціонерного товариства "Пирятинський сирзавод" (вул. Сумська 1, м. Пирятин, Полтавська область, р/р №26009002274001 в АТ „Індустріально-Експортний Банк”, МФО 331661, код 00446865) 489грн.74коп. пені, 305грн.90коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 124грн.83коп., 101грн.17коп. державного мита та 117грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

        Суддя                                                                                Н.Ю.Книш

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.09.07р.

        Суддя                                                                                Н.Ю.Книш

19.09.07