Постанова

від 04.10.2007 по справі 16/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/176

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "04" жовтня 2007 р.                                        Справа № 16/176

    „10” год. „15” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого -  судді Фесюри М.В.,

                                                                      при секретарі  - Козацькому А.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача – не з'явився,                                                                                                                від відповідача –Білорус М.С., Васько В.В.,

                                                                      прокурора Єреп В.В.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Прокурора Щорського району в інтересах держави в особі

                              відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

                                      (м. Чернігів вул. Комінтерну,14)

До ВІДПОВІДАЧА:           Приватного сільськогосподарського підприємства „Сновський”  

                                              (Чернігівська обл. Сновський р-н с. Суничне)

Про стягнення 23691,84 грн.

Заявлено позов про стягнення штрафних санкцій в сумі 23691,84 грн. за недотримання у 2001 - 2005 роках передбаченого законодавством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Вимоги обґрунтовані приписами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

На підтвердження вимог позивач надав звітність, яка подавалась відповідачем з приводу працевлаштування інвалідів, та копію вироку суду, яким встановлено факт внесення службовими особами відповідача завідомо неправдивих відомостей до вищевказаної звітності у 2001 –2005 роках.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що норматив працевлаштування інвалідів повинен встановлюватись органом місцевого самоврядування і останній раз таке рішення приймалось в 2001 році.

Крім того, відповідачем надана копія ухвали господарського суду Чернігівської області про припинення провадження у справі за позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області до ПСП „Сновський” про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу у 2001 році у зв”язку з відмовою відповідача від позову.

Вислухавши пояснення представників сторін  та дослідивши надані докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

          Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. в редакції, яка діяла з 01.08.2001р. по 2005 рік включно, передбачено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій  незалежно  від  форми  власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для   забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від середньооблікової чисельності   штатних  працівників  облікового складу  за  рік,  а  якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця.

          З 01.01.2001р. до 01.08.2001 р. вказана стаття діяла в наступній редакції: місцеві  Ради  народних  депутатів  спільно  з підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за  участю відділень Фонду України соціального  захисту  інвалідів  у  Автономній  Республіці Крим, областях,   містах   Києві   та   Севастополі,  на  підставі пропозицій органів  Міністерства  соціального  захисту   населення України щорічно  визначають  нормативи робочих місць,  призначених для працевлаштування інвалідів.

          Нормативи робочих  місць,  призначених  для  працевлаштування інвалідів, визначаються для всіх підприємств (об'єднань),  установ і організацій  (незалежно  від форм власності та господарювання) у розмірі не менше  чотирьох  відсотків  від  загальної  чисельності працюючих; якщо  працює  від  15  до  25  чоловік – встановлюється норматив у кількості одного робочого місця.

Згідно з наданим відповідачем рішенням Суниченської сільської ради № 20 від 12.04.2001р. для ПСП „Сновський” норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів встановлено у розмірі не менше чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих на підприємстві.

Відповідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно форми № 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2001 - 2005 роки відповідачем були подані позивачу наступні відомості :

2001р.2002р.2003р.2004р.2005р.

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу9888796857

Чисельність працюючих інвалідів55443

Чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати відповідно до нормативу44332

Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн.121,6131136126,9135,1

Середньорічна плата штатного працівника, грн..

1488172218662370

Позивачем, виходячи з даних середньооблікової чисельності штатних працівників та фонду оплати праці уточнений розмір середньорічної плати штатного працівника:

- 2001р.- 1240,82 грн., 2002р.- 1488,64 грн., 2003р. –1721,52 грн., 2004р.- 1866,18 грн., 2005р.-2370,18 грн.

Розміру штрафних санкцій у поданих звітах відповідач не розраховував у зв”язку з відображенням в них виконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 27.06.2007р. у справі № 1-59/2007р. встановлено, що директор та головний бухгалтер ПСП „Сновський”, за попередньою змовою, будучи службовими особами, достовірно знаючи, що в 2001 –2002 роках в ПСП „Сновський” було створено лише одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, а впродовж 2003- 2005 років такі робочі місця взагалі не створювались, з метою уникнення сплати штрафних санкцій вносили до офіційних документів - державних статистичних звітів форми № 10-ПІ „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2001 –2005 роки, які подавалися до відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області, завідомо неправдиві відомості про створення робочих місць для інвалідів, що завдало шкоди інтересам держави у вигляді несплати штрафних санкцій в сумі 23691,84 грн.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили , є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.

Вирок Щорського районного суду набрав законної сили 12.07.2007р.

Таким чином, встановлене вироком суду діяння службових осіб ПСП „Сновський” доводить факт невиконання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2001 –2002 роках, що призвело до несплати штрафних санкцій на загальну суму 23691,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи   і   організації   незалежно   від   форми  власності  і господарювання,   де  кількість  працюючих  інвалідів  менша,  ніж установлено  нормативом,  передбаченим  частиною  першою статті 19 цього  Закону,  щороку  сплачують  відповідним  відділенням  Фонду соціального   захисту   інвалідів   штрафні   санкції,  сума  яких визначається  у  розмірі  середньої  річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за  кожне  робоче  місце,  не  зайняте  інвалідом.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту  інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно ч. 2 п. 11 зазначеного Порядку, у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

          Суд враховує те, що про невиконання нормативу працевлаштування інвалідів та , відповідно, несвоєчасної сплати  штрафних санкцій прокурору та позивачу стало відомо з часу набрання вироком законної сили, отже в їх діях відсутнє порушення строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України.

          Поряд з цим, позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Як слідує з доказів, наданих відповідачем, та встановлених судом, питання про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів за 2001 –2002 роки вже були предметом судового розгляду, за наслідками якого прийняті відповідні рішення.

          Так, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.12.2002 р. у справі  № 8/453 за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до ПСП „Сновське” про стягнення 2503,51 грн. цільових коштів за нестворення 3 робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2001 році припинено провадження у справі у зв”язку з відмовою позивача від позову. Відмова мотивована наданням відповідачем додаткових доказів працевлаштування інвалідів.

          Також, аналогічна ухвала тим же судом була винесена 21.08.2003р. у справі №14/234 за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів до ПСП „Сновське” про стягнення 1259,72 грн. за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів у 2002 році.

          Зазначені ухвали не оскаржені і набрали законної сили, що сторонами у справі не заперечується.

          Визначаючи розмір штрафних санкцій після вироку суду, позивач встановив що їх сума повинна бути в 2001 – 2002 роках, відповідно, 3722,46 грн. та 4465,92 грн.

          Пунктом 4 ч.1 ст.157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

          За таких обставин провадження у справі в частині стягнення штрафних санкцій ( цільових коштів) за 2001 – 2002 роки в загальному розмірі 8188,38 грн. підлягає закриттю, що не позбавляє позивача права звернутися у встановленому законом порядку із заявами про перегляд відповідних судових рішень за нововиявленими обставинами.

          Керуючись ст.ст.94, п.4ч.1ст.157, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Сновський” ( код 00414842, с. Суничне Щорського району, р/р 26001301143 в Щорському відділенні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 343240; р/р 260052484 в Щорському відділенні ЧОД ВАТ „Райффазен Банк Аваль”, МФО 353348) до державного бюджету (одержувач: державний бюджет Щорського району, банк –отримувач ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, р/р 31210221800569, код платежу 21408863) заборгованість по штрафних санкціях в сумі 15503,46 грн.

3.          В решті позову провадження закрити.

4.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова складена у повному обсязі 04.10.2007р.

          Суддя                                                                                                              М.В.Фесюра