Ухвала

від 31.01.2022 по справі 380/8555/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8555/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

31 січня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача від 21 січня 2022 року про забезпечення позову у справі № 380/8555/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОТЕКО (вул. Зарічна, 1, с. Волиця, Сокальський район, Львівська область, 80080) до Державної екологічної інспекції у Львівській області (вул. Стрийська, 98, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування припису в частині,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СОТЕКО до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису в частині.

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, Припису Державної екологічної інспекції у Львівській області № 187-05 від 22 квітня 2021 року в частині пункту 11 змісту припису: Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на водозабір підземних вод: свердловина № 2, свердловина № 3, свердловина № 4, які експлуатуються ТОВ СОТЕКО .

Ухвалою судді від 01 червня 2021 року в адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження у справі.

21 січня 2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява від 21.01.2022 про забезпечення позову. Указана заява мотивована тим, що за результатами позапланової перевірки у період з 21.12.2021 року по 04.01.2022 року відповідачем видано новий припис № 1-05 від 04.01.2022, в якому зобов`язано позивача виконати вимоги пункту 11 оскаржуваного припису №187-05 від 22.04.2021 року, а саме: Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на водозабір підземних вод: свердловина №2. свердловина №3, свердловина №4, які експлуатуються ТОВ СОТЕКО . У новому приписі вказано, що в разі його невиконання винні в цьому посадові особи будуть притягнуті до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Позивач зазначає, що зважаючи на положення ч. 4 ст. 150 КАС України, оскарження позивачем припису №187-05 від 22.04.2021 року в частині пункту 11 в судовому порядку саме по собі не дає можливості позивачу не виконувати цю вимогу припису, навіть незважаючи на те, що таку він вважає протиправною.

В свою чергу, виконання позивачем протиправної вимоги відповідача - отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, який на переконання позивача він не повинен отримувати, призведе до додаткових фінансових витрат підприємства, та у разі задоволення позовної заяви у справі №380/8555/21 унеможливить або суттєво ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки зворотній шлях на відшкодування коштів позивача, витрачених за отримання дозволу, чи штрафів, які він сплатить за невиконання оскаржуваного припису буде довгим та знову фінансово затратним для підприємства.

Також, не зупинення дії припису №187-05 від 22.04.2021 року в частині пункту 11 вже призвела до видання низки нових документів відповідачем (акт від 04.01.2022 та припис №1-05 від 04.01.2022 року), які позивач повинен оскаржувати в судовому порядку, що вже тягне за собою фінансові, трудові та часові затрати, втрата яких, особливо в період пандемії коронавірусу, вже наносить значної шкоди позивачу.

Крім того, новий припис в частині пункту 2 не може бути виконано позивачем з очевидних підстав, оскільки пункт припису, за невиконання якого видано новий припис позивач вважає протиправним та оскаржує в судовому порядку.

Оскільки новий припис №1-05 від 04.01.2022 року в частині пункту 2 не буде виконано, то є всі підстави вважати, що відповідач видасть ще один новий наказ та проведе нову перевірку, яку позивач теж змушений буде оскаржувати в суді. Таким чином, до отримання рішення суду по справі №380/8555/21, позивач буде змушений оскаржувати безліч приписів та наказів, нести додаткові фінансові витрати на вчинення таких дій.

За цих обставин, позивач констатує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову. Крім того, у межах спору який виник між сторонами, позивач вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження припису та справи про притягнення до адміністративної чи іншої відповідальності за його невиконання.

Із урахуванням наведеного, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції у Львівської області №187-05 від 22.04.2021 року в частині виконання вимоги пункту 11 до набрання законної сили рішення суду по справі №380/8555/21.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Системний аналіз наведених норм вказує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Предметом оскарження у цій справі є Припис Державної екологічної інспекції у Львівській області № 187-05 від 22 квітня 2021 року в частині пункту 11 змісту припису: Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на водозабір підземних вод: свердловина № 2, свердловина № 3, свердловина № 4, які експлуатуються ТОВ СОТЕКО .

Як слідує зі змісту заяви від 21 січня 2022 року, відповідачем за наслідками позапланової перевірки видано новий припис № 1-05 від 04.01.2022, в якому зобов`язано позивача виконати вимоги пункту 11 оскаржуваного припису №187-05 від 22.04.2021 року,

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач покликається на те, що виконання позивачем протиправної вимоги відповідача - отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, який на переконання позивача він не повинен отримувати, призведе до додаткових фінансових витрат підприємства, та у разі задоволення позовної заяви у справі №380/8555/21 унеможливить або суттєво ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки зворотній шлях на відшкодування коштів позивача, витрачених за отримання дозволу, чи штрафів, які він сплатить за невиконання оскаржуваного припису буде довгим та знову фінансово затратним для підприємства.

Також, не зупинення дії припису №187-05 від 22.04.2021 року в частині пункту 11 вже призвела до видання низки нових документів відповідачем (акт від 04.01.2022 та припис №1-05 від 04.01.2022 року), які позивач повинен оскаржувати в судовому порядку, що вже тягне за собою фінансові, трудові та часові затрати, втрата яких, особливо в період пандемії коронавірусу, вже наносить значної шкоди позивачу.

З цього приводу суд зазначає про те, що обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Проте всупереч наведеному, позивач лише зазначив у заяві, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів, проте не навів жодних аргументів стосовно того, в чому ж саме полягатиме складність захисту порушених прав позивача та неможливість їх ефективного відновлення після прийняття судом рішення у справі, та не надав будь-яких переконливих доказів на підтвердження таких аргументів.

Подібна правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду викладена у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18.

Так, стверджуючи, що виконання позивачем протиправної вимоги відповідача - отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, призведе до додаткових фінансових витрат підприємства, та у разі задоволення позовної заяви у справі №380/8555/21 унеможливить або суттєво ускладнить виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів ТОВ Сотеко , позивач не вказав на конкретні негативні наслідки, які можуть настати для нього у разі отримання спеціального дозволу на користування надрами і яким чином це ускладнить виконання рішення суду у даній справі.

Також у контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що припис №1-05 від 04.01.2022 не є предметом розгляду у справі № 380/8555/21, а у заяві про вжиття заходів забезпечення позову відсутні будь-які докази щодо вжиття заходів про притягнення до відповідальності позивача за його невиконання.

Більше того, оскарження акту від 04.01.2022 та припису №1-05 від 04.01.2022 року в судовому порядку є виключно правом позивача, а доводи, що таке оскарження тягне за собою фінансові, трудові та часові затрати, втрата яких, особливо в період пандемії коронавірусу, вже наносить значної шкоди позивачу, суд не враховує, оскільки позивач не надав жодних відповідних підтверджуючих такі покликання доказів.

Твердження позивача, що оскільки новий припис №1-05 від 04.01.2022 року в частині пункту 2 не буде виконано, то є всі підстави вважати, що відповідач видасть ще один новий наказ та проведе нову перевірку, яку позивач також змушений буде оскаржувати в суді, носять характер припущень і не можуть бути враховані судом, як обґрунтовані.

Таким чином, позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини першої статті 150 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача від 21 січня 2022 року про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача від 21 січня 2022 року про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 31 січня 2022 року.

Суддя Клименко О.М.