Постанова

від 04.10.2007 по справі 20-2/246

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/246

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2007 року   Справа № 20-2/246

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача:          Висоцького В. І., довіреність б/н від 02.07.07;

відповідача: Сарахмана С. О., довіреність б/н від 01.10.07 - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

відповідача: Ігнатенка В. В., довіреність №  97 від 08.02.07 - Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон";

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 14.08.2007 у справі № 20-2/246

за позовом           приватного підприємства "Рим" (вул. Нефедова, 70, м.Севастополь, 99014)

до          Фонду  комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)

Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8-2, м.Севастополь, 99011)

про визнання продовженим договору оренди          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.08.2007 (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 20-2/246  задоволено позов приватного підприємства "Рим" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" про визнання продовженим договору оренди.

Визнано пролонгованим договір оренди № 381 від 21.04.2006 нерухомого майна - вбудованих приміщень №№ 13, 14, 15, 16, 16"а" в адміністративному будинку, літер "Б", площею 40,30 м2, навісу літер "Р" площею 71, 80 м2, гаража літер "П"  з навісом літер "П" площею 68, 80 м2, огорожі  літер " №3-7" площею 187,0 м2, мощення літер "№ІІ" "№ІІІ", площею 1419 м2, розташованих за адресою: місто Севастополь, вул.М.Музики, 29, укладений між приватним підприємством "Рим" та Комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" з 05.04.2007 на 11 місяців 15 днів, і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

          Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У липні 2007 року приватне підприємство "Рим" звернулось до господарського суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон", просило визнати пролонгованим на той же самий строк та на тих же умовах договір оренди № 381 від 21.04.2006, укладений між приватним підприємством "Рим" та Комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон", узгоджений Фондом комунального майна Севастопольської міської ради, мотивуючи тим, що відповідачі порушують його право на оренду вбудованих приміщень №№ 13, 14, 15, 16, 16"а" в адміністративному будинку за договором оренди № 381 від 21.04.2006.

Відповідач –Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон", заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним, посилаючись на дотримання ним вимог  пункту 2 статті 17 Закону України  „Про оренду державного та комунального майна” та своєчасне повідомлення позивача про  відсутність наміру продовжити орендні відносини.

Оскаржуване  рішення мотивоване тим, що протягом одного м'ясця після закінчення строку дії договору оренди № 381 від 21.04.2006 орендар продовжував користуватись майном та сплачувати орендну плату, і заперечень з боку орендодавця не було.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний   кодекс  України  застосовується  до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини сторін виникли до 01.01.2004 та продовжуються після зазначеної дати, спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є  Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

Судом встановлено, що приватним підприємством "Рим" (орендар) та Комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" "Рим" (орендодавець) 05.04.2002 було укладено договір № 100 оренди нерухомого майна - вбудованих приміщень №№ 13, 14, 15, 16, 16"а" в адміністративному будинку , літер "Б", площею 40,30 м2, навісу літер "Р" площею 71,80 м2, гаража літер "П" з навісом літер "П" площею 68,80 м2, огорожі літер "№3-7", площею 187,0 м2, мощення літер "№П" "№ІП" площею 1419 м2, розташованих за адресою: м.Севастополь, вул. М.Музики, 29 (а. с. 21-24).

Договір погоджено   з  Управлінням   з   питань   майна  комунальної  власності Севастопольської міської державної адміністрації та Фондом комунального майна Севастопольської міської ради.

Строк дії договору - з моменту підписання до 06.03.2005.

21.04.2006 цими ж сторонами укладено новий договір № 381 оренди зазначеного нерухомого майна строком дії з моменту підписання до 05.04.2007, тобто, 11 місяців 15 днів (а.с. 26-28).

Приватне підприємство "Рим" 19.03.2007 листом за вихідним № 77 звернулось до орендодавця - Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" з проханням продовжити строк дії договору № 381 від 21.04.2006 та 26.03.2007 в додаток до цього листа надало договір страхування, квитанцію про оплату та грошову оцінку об'єкта (а. с. 34-35).

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у  разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну  умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий  термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були  передбачені договором.

Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" 11.04.2007 листом за № 31 повідомило приватне підприємство "Рим" про припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, і просило передати орендоване майно по акту приймання-передачі (а. с. 32).

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначений лист відповідачі вважають належним доказом дотримання орендодавцем вимог пункту 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і, відповідно, відсутності у приватного підприємства "Рим" права користування орендованим майном на підставі договору № 381 від 21.04.2006.

Згідно зі статтею 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є  органи, уповноважені Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх   структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

З матеріалів справи вбачається, що засновником Комунального  підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" є територіальна громада м.Севастополя. Метою діяльності Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" в частині повноважень стосовно оренди комунального майна є, зокрема, прийняття на баланс підприємства, передання на баланс інших підприємств будівель, будов, споруд, окремих приміщень нежитлового фонду, що є комунальною власністю згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації, передання  в оренду за рішенням власника, контроль за виконанням орендарями нежитлових будівель і приміщень, збирання орендної плати, контроль за своєчасністю внесення орендарями експлуатаційних зборів орендної плати.

Отже, особливістю управління нерухомим комунальним майном нежитлового фонду у місті Севастополі є те, що управління таким майном і, зокрема, прийняття рішення про передачу його в оренду здійснюється Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, а здійснення технічних функцій з передачі за рішенням Фонду комунального майна Севастопольської міської ради цього майна в оренду, контролю за виконанням орендних договорів, збиранню орендних платежів покладено саме на Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон".

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон", яке    відповідно до умов спірного договору, є орендодавцем, не уповноважене приймати рішення про передачу або відмову у передачі в оренду комунального майна, продовження або відмову в продовженні строку дії договору оренди цього майна.

З огляду на вищенаведене суд першої інстанції правильно визнав, що лист Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" № 31 від 11.04.2007 має лише інформативний характер щодо факту закінчення строку дії договору оренди № 381 від 21.04.2006, а лист № 1307 від 15.05.2007 від Фонду комунального майна Севастопольської міської ради надійшов до приватного підприємства "Рим" після спливу одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, також не містить заперечень проти продовження строку дії договору оренди, а повідомляє про те, що рішення про продовження договору оренди було розглянуто на комісії по оренді комунального майна.

          Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач   продовжує користуватися майном після закінчення  строку договору найму,  то,  за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається  поновленим а строк, який був раніше встановлений договором.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених вимог, задовольнивши їх.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем положень частини 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до зазначеної норми у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства  орендаря  він зобов'язаний  повернути  орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.  Якщо  орендар   допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки,  якщо не доведе,  що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Оскільки позивач вважав, що має право на продовження дії договору оренди, користуючись майном та захищаючи своє право, яке він вважав порушеним, у судовому порядку, безспірного обов'язку приватного підприємства "Рим" повернути майно станом на 05.04.2007 не вбачається.

Також безпідставними є посилання відповідача  - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на положення статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з наступник підстав.

Положення статті 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не може застосовуватись до відносин, що виникли до набрання ним чинності в силу прямої вказівки закону –стаття 58 частина 1 Конституції України вказує про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Крім того, статтею 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році  передача  в оренду державного та  комунального майна здійснюється  виключно  на конкурсних засадах.  Таким чином, вимоги цієї статті можуть застосовуватись тільки до нових відносин з оренди комунального майна, які тягнуть за собою передачу цього майна у платне користування.

Як вбачається з матеріалів справи, майно передано у користування приватному підприємству "Рим" та до цього часу знаходиться у орендаря.

З огляду на вищенаведене правові підстави для скасування судового рішення та відмови у позові відсутні.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.08.2007 у справі № 20-2/246 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                І.В. Антонова