20-2/246
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 р. № 20-2/246
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиКомунального підприємства Севастопольської міської ради "АРРІКОН"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р.
у справігосподарського суду м. Севастополя
за позовомПП "Рим"
доФонду комунального майна Севастопольської міської радиКомунального підприємства Севастопольської міської ради "АРРІКОН"
пропро визнання продовженим договору оренди,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Лебедєв О.В. (дов. від 02.07.07),
відповідача-1: не з'явились,
відповідача-2: не з'явились,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 14.08.07 господарського суду м. Севастополя позов задоволено.
Визнано пролонгованим договір оренди № 381 від 21.04.2006 нерухомого майна - вбудованих приміщень №№ 13, 14, 15, 16, 16”а” в адміністративному будинку , літер “Б”, площею 40,30 м2, навісу літер ”Р”, площею 71,80 м2, гаража літер “П” з навісом літер “П”, площею 68,80 м2, огорожі літер “№3-7”, площею 187,0 м2, мощення літер “№ІІ” “№ІІІ”, площею 1419 м2, розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. М.Музики, 29, укладений приватним підприємством “Рим” та Комунальним підприємством Севастопольської міської ради “Аррікон”, є продовженим з 05.04.2007 на 11 місяців 15 днів, і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства Севастопольської міської ради "АРРІКОН" на користь приватного підприємства “Рим” стягнуто по 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита та по 59 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 03.10.07 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, КП Севастопольської міської ради "АРРІКОН" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 100 від 05.04.2002, укладеного між КП СМР “Аррікон” та ПП “Рим”, останнє взяло у платне строкове користування вбудовані приміщення №№ 13, 14, 15, 16, 16 ”а” в адміністративному будинку, літера “Б”, площею 40,30 м2, навісу літера ”Р”, площею 71,80 м2, гаража літера “П” з навісом літер “П”, площею 68,80 м2, огорожі літер “№3-7”, площею 187,0 м2, мощення літер “№ІІ” “№ІІІ”, площею 1419 м2, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. М.Музики, 29, строком дії договору - з моменту підписання до 06.03.2005.
Вказаний договір погоджено з Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації та Фондом комунального майна Севастопольської міськради.
Крім того, 21.04.2006 між тими ж сторонами укладено договір № 381 оренди вказаного вище нерухомого майна зі строком дії з моменту підписання до 05.04.2007, тобто, 11 місяців 15 днів, який також було погоджено з Фондом комунального майна Севастопольської міськради.
Вказане в договорі майно передано орендарю за актом приймання-передачі від 21.04.2006.
Судами також з'ясовано, що ПП “Рим” листом № 77 від 19.03.2007 звернулось до орендодавця КП СМР “Аррікон” з проханням продовжити строк дії договору № 381 від 21.04.2006 та 26.03.2007 в додаток до цього листа подало до КП СМР “Аррікон” договір страхування, квитанцію про оплату та грошову оцінку об'єкта.
КП СМР “Аррікон” в свою чергу листом № 31 від 11.04.2007 повідомило ПП “Рим” про припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, і просило передати орендоване майно за актом приймання-передачі.
Фонд комунального майна Севастопольської міськради листом від 15.05.2007 № 1307 повідомив сторони договору про те, що у відповідності з Положенням про порядок передачі в оренду комунального майна, яке є власністю територіальної громади м. Севастополя, затвердженого міською радою 13.02.2007 № 1464, рішення про продовження договору оренди приймаються міською комісією по оренді комунального майна Севастопольської міської Ради, а також те, що комісією 17.04.2007 за результатами розгляду заяви ПП “Рим” про продовження договору оренди, керуючись статтею 118 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, прийнято рішення про визначення орендаря нежитлового приміщення по вул. М.Музики, 29 на конкурсних засадах.
Вказані обставини стали підставою для звернення ПП "Рим" до господарського суду з позовом у даній справі.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є органи, уповноважені Верховною радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо майна, що перебуває у комунальної власності.
Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням V сесії Севастопольської міської Ради від 12.11.2002 № 339 (із змінами та доповненнями) Фонд комунального майна є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, одним із завдань якого є управління у визначених Радою межах майном комунальної власності.
Згідно пункту 2.4 рішення Севастопольської міської Ради від 31.01.2006 № 4657 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації за договорами оренди комунального майна та відносинам, пов'язаним з їх виконанням.
При цьому судами попередніх інстанцій враховано, що відповідно до Статуту КП СМР “Аррікон”, засновником якого є територіальна громада міста Севастополя, в частині повноважень стосовно оренди комунального майна, останнє наділене правом прийняття на баланс підприємства, передання на баланс інших підприємств будівель, будов, споруд, окремих приміщень нежитлового фонду, що є комунальною власністю згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації, передання в оренду по рішенню власника; здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди орендарями нежитлових будівель і приміщень, збирання орендної плати, контроль за своєчасністю внесення орендарями експлуатаційних зборів та орендної плати, у зв'язку з чим суди дійшли обгрунтованого висновку, що КП СМР “Аррікон”, який відповідно до умов спірного договору є орендодавцем, не уповноважений приймати рішення про передачу або відмову в передачі в оренду комунального майна, продовження або відмову в продовженні строку дії договору оренди цього майна.
З огляду на вказане колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що лист КП СМР “Аррікон” за № 31 від 11.04.2007 не є доказом волевиявлення уповноваженої особи щодо заперечення проти продовження користування ПП “Рим” орендованим майном, а має лише інформаційний характер щодо факту закінчення строку дії договору оренди № 381 від 21.04.2006.
В той же час, в листі Фонду комунального майна Севастопольської міськради від 15.05.2007 № 1307, який направлено після закінчення встановленого ст. 764 ЦК України місячного строку, також не міститься заперечень проти продовження договору оренди, а лише повідомляється про те, що рішення про продовження договору оренди приймаються міською комісією по оренді комунального майна Севастопольської міської Ради, яка на своєму засіданні 17.04.2007 за результатами розгляду заяви ПП “Рим” про продовження договору оренди прийняла рішення про визначення орендаря нежитлового приміщення по вул. М.Музики, 29 на конкурсних засадах.
Крім того, судами правомірно взято до уваги, що ст. 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачаються в обов'язковому порядку конкурсні засади саме при передачі в оренду державного та комунального майна, а не при продовженні вже існуючих договорів оренди.
З огляду на викладене суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність заперечень з боку належного орендодавця щодо продовження дії спірного договору оренди та правомірно врахували положення ч. 1 ст. 285 ГК України, а також ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 03.10.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-2/246 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1340822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Костенко Т.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні