Рішення

від 11.11.2021 по справі 761/10154/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10154/21

Провадження № 2/761/7238/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Бондар О.Д.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_9,

представника відповідача - Державного

підприємства Сетам : Стаднік Р.П.,

представника третьої особи - Акціонерного

товариства Комерційний банк Приватбанк : Яндульського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства Сетам , треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності, рішення приватного нотаріуса, державної реєстрації права власності, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

1.визнати недійсними електронні торги, проведені 03.02.2021 року з реалізації машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.;

2.скасувати протокол № 524436 проведення електронних торгів від 03.02.2021 року, з реалізації на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.;

3.скасувати акт реалізації майна на електронних торгах від 10.02.2021 року, затверджений в.о. начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андросовичем Н.В. щодо придбаного ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.;

4.скасувати свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яною Василівною та зареєстроване за реєстраційним номером 98 від 12.02.2021 року, яке посвідчує, що ОСОБА_1 , належить на праві власності майно, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 , в підземному паркінгу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

5.скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 56598838 від 12.02.2021 року згідно якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2290169580000);

6.скасувати державну реєстрацію права власності зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яною Василівною за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2290169580000);

7.стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34967593) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплачених ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошових коштів у розмірі 435 668,76 гривень за придбане на електронних торгах майно, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м., згідно протоколу № 524436 проведення електронних торгів від 03.02.2021 року;

8.стягнути з Державного підприємства СЕТАМ (код ЄДРПОУ: 39958500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму сплаченого ОСОБА_1 гарантійного внеску у розмірі 22 929,94 гривень щодо майна розміщеного за номером лоту 462955, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.;

9.стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34967593) моральну шкоду спричинену ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) незаконними діями та бездіяльністю посадових осіб Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у розмірі 100 000,00 гривень.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 09.10.2018 року Шевченківський районний суд м. Києві ухвалив заочне рішення у справі № 761/7304/18 про задоволення позову ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.10.2014 року у розмірі 46 520 грн. 07 коп., з яких: 30 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 12 150 грн. 54 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована складова); 2 107 грн. 53 коп. - штраф (процентна складова).

На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист та державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження №59141808 в межах якого було накладено арешт на майно боржника.

На електронних торгах, які відбулись 03.02.2021 року продано машиномісце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності боржнику на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2010 року. Переможцем цих торгів стала позивачка. Позивач сплатила гарантійний внесок в сумі 22 929,94 грн. та 435 668,76 грн. вартість машиномісця.

В подальшому, 05.02.2021 року державним виконавцем був виготовлений акт про реалізацію майна, на підставі якого 11.02.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. посвідчила належність позивачу зазначеного машиномісця та зареєструвала право власності позивача.

15.02.2021 року позивач з ПП Екжитлоком уклала договір про компенсацію витрат на утримання паркомісця.

В цей же день позивачу повідомили, що власником машиномісця є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 року.

На даний час в Реєстрі прав власності міститься інформація про двох власників зазначеного машиномісця лише з різницею у районах розташування машиномісця та реєстраційний номерах об`єкту нерухомого майна. Вказана ситуація, як зазначає позивач, виникла у зв`язку з неналежним виконанням державними реєстраторами Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим у новій редакції постановою кабінету міністрів України від 06.06.2018 року №484 - не здійснення погашення записів у реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Позивач вважає, що є законом передбачені підстави визнати торги такими, що не відбулись, оскільки машиномісце на момент продажу не належало на праві власності ОСОБА_2 та не могло виставлятись на торги, відповідно має бути скасований акт державного виконавця та свідоцтво, видане приватним нотаріусом.

Крім того позивач зазначає, що на підставі положень ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скасуванню також підлягає державна реєстрація права власності позивача на машиномісце з одночасним припиненням речових прав на машиномісце.

Також позивач вважає, що відповідно до абз.2 ч.2 розділу 10 Порядку №2831/5 має бути повернуто позивачу гарантійний внесок та у відповідності до положень ч.1 ст.216 ЦК України з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як продавця, має бути стягнуто суму 435 668,76 грн., які сплатила позивач на їх рахунок.

Також позивач зазначає, що їй спричинена моральна шкода у зв`язку з протиправними діями Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині неналежної перевірки належності боржнику на праві власності нерухомого майна.

25.06.2021 року до суду надійшов відзив Державного підприємства Сетам в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що елекронні торги відбулися з дотриманням норм чинного законодавства, позивачем не наведено жодних доводів, обставин та підстав, котрі б свідчили про протиправність дій відповідача під час проведення електронних торгів. Діючим законодавством не передбачено здійснення Організатором торгів перевірки змісту заяви, яка подається державним виконавцем. За достовірність інформації відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби. Як зазначає представник відповідача, державний виконавець діяв з дотриманням положень ст.ст.48, 50 Закону України Про виконавче провадження та з`ясував належність боржнику на праві власності майна, оскільки він не мав права ставити під сумнів відомості з відповідного Державного реєстру, котрі підтверджені Довідкою з реєстру речових прав. Крім того, позивач мала можливість ознайомитись із нерухомістю та інформацією про об`єкт нерухомості до прийняття рішення про її придбання. А тому представник вважає, що жодних порушень прав позивача не було та не доведено спричинення моральної шкоди.

01.07.2021 року до суду надійшов відзив Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що при виконанні виконавчого листа №761/7304/18 від 20.03.2019 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ Приватбанк боргу в розмірі 46 520,07 грн. (виконавче провадження №64838021) було арештовано майно боржника та згідно інформаційної довідки №167394617 від 21.05.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було з`ясовано, що за боржником на праві власності зареєстроване машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2010 року, що зареєстрований за №683.

В подальшому, 03.06.2020 року здійснено опис та арешт зазначеного машиномісця та складено заявку для передачі вказаного майна на реалізацію через прилюдні торги ДП Сетам . Торги відбулись та 11.02.2021 року ОСОБА_1 було видано акт, який став підставою для реєстрації її права власності на машиномісце.

Також у відзиві зазначено, що всі дії державного виконавця у виконавчому провадженні вчинено у відповідності до вимог Закону.

06.07.2021 року до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

13.07.2021 року до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив Державного підприємства Сетам в якій представник наполягає на задоволенні позовних вимог.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

В судовому засіданні представник Державного підприємства Сетам просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

В судовому засіданні представник Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки торги відбулись у відповідності до положень діючого законодавства.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.10.2018 року Шевченківський районний суд м. Києві у справі № 761/7304/18 ухвалив рішення про задоволення позову ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.10.2014 року у розмірі 46 520 (сорок шість тисяч п`ятсот двадцять) грн. 07 коп., з яких: 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 12 150 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят) грн. 54 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 500 (п`ятсот) грн. 00 коп. - штраф (фіксована складова); 2 107 (дві тисячі сто сім) грн. 53 коп. - штраф (процентна складова).

На виконання рішення суду 20.03.2019 року було видано виконавчий лист.

На його примусове виконання Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрив виконавче провадження №59141808.

Постановою від 03.06.2020 року державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжний Є.Д. провів опис та арештував машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 30639932.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.11.2020 року та від 26.10.2020 року, отриманої на запит державного виконавця, машиномісце НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м. належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер майна 30639932.

Як вбачається з довідки, запит був зроблений державним виконавцем саме за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна. Однак державний виконавець не надав доказів, що він запитував інформацію про право власності за об`єктом (адресою).

16.11.2020 року Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав заявку на реалізацію арештованого майна.

03.02.2021 року відбулись електронні торги з продажу машиномісця, загальною площею 19,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Продаж відбувся за ціною 458 598,70 грн.

Переможцем торгів, як вбачається з копії протоколу №524436 стала ОСОБА_1 .

Крім того, з протоколу вбачається, що ОСОБА_1 сплатила гарантійний внесок в сумі 22 929,94 грн.

05.02.2021 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 435 668,76 грн. згідно з протоколом №524436 від 03.02.2021 року, що підтверджується копією платіжного доручення №1 від 05.02.2021 року.

10.02.2021 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д. був складений акт реалізації майна на електронних торгах.

На підставі зазначеного Акту, 12.02.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. видала Свідоцтво за яким посвідчила належність ОСОБА_1 права власності на майно, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 . В підземному паркінгу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,38 кв.м., що раніше належало боржнику ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Н.В., 21 травня 2010 року, за реєстровим № 683, право власності зареєстровано Комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації 09 червня 2010 року, номер запису: 49368 в книзі: 256-74, реєстраційний номер майна: 30639932.

На підставі зазначеного Свідоцтва приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:56598838 від 12.02.2021 року та в цей же день зареєструвала право власності ОСОБА_1 на вказане машиномісце.

15.02.2021 року Позивачка з Приватним підприємством ЕКЖИТЛОКОМ (код ЄДРПОУ: 41773298) (за договором - Утримувач ) уклала договір № Д69/__54____ про компенсацію витрат на утримання парко-місця. Згідно даного Договору Позивачка, як власниця ОСОБА_4 зобов`язана: своєчасно здійснювати компенсацію витрат на утримання ОСОБА_4 у розмірі 599,00 гривень за один календарний місяць, без урахування оплати комунальних послуг, що сплачується додатково за фактичними показниками; не засмічувати прилеглу територію ОСОБА_4 та приміщень загального користування; своєчасно інформувати Утримувача про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах Машиномісця; дотримуватися санітарно-гігієнічних і протипожежних правил при використанні ОСОБА_4 . До цього ж, вказаним договором передбачена відповідальність Позивачки за порушення строків оплати компенсаційних витрат у розмірі 599,00 гривень за один календарний місяць, без урахування оплати комунальних послуг, що сплачується додатково за фактичними показниками, а саме сплата на користь Утримувача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу, а в разі прострочення оплати понад 3(три) календарних місяця, Позивачка зобов`язана сплатити Утримувачу штраф у розмірі 10% від загальної суми боргу. Сплата пені та штрафу не звільняє Позивачку від обов`язку оплати основної суми заборгованості.

В той же час, як встановлено в судовому засіданні, після реєстрації права власності на машиномісце, позивачу стало відомо, що власником зазначеного машиномісця є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2020 року.

Як вбачається з копій документів, наданих суду, ОСОБА_2 набув право власності на машиномісце 09.06.2010 року на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Н.В. за номером 683, реєстраційний номер майна: 30639932.

Відповідно до інформації, яка міститься у довідці КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації щодо переходу права власності на об`єкт нерухомого майна згідно відомостей реєстрових книг станом на 31.12.2012 року, первинна реєстрація права власності на машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_1 буда проведена за фізичною особою на підставі свідоцтва про право власності виданого 27.07.2006 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (Наказ № 1365-С/НП від 19.07.2006). Далі право власності на дане Машиномісце перейшло та зареєстровано за фізичною особою на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Н.В. 21.03.2010 року № 683.

В подальшому, 20.05.2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності посвідченої Ненсі Т Санішайн секретарем округу Кінгс, штат Нью-Йорк, США, від 16.01.2015 року за реєстром № 1116/2015, від імені ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Поліщуком А.І., який зареєстрований в реєстрі за номером 835. Згідно змісту даного договору представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 від імені ОСОБА_2 продав ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

В той же час, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_7 на праві власності належить машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу, загальною площею 19,8 кв.м.. в АДРЕСА_1 .

21.12.2019 року гр. ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) уклала договір міни з ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 ). Даний договір був посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гунько Іриною Іванівною в реєстрі за № 4687. Того ж дня, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гунько Ірина Іванівна посвідчила та зареєструвала договір про внесення змін та доповнень до Договору міни за реєстровим № 4698.

Власником машиномісця з 21.12.2019 року стала ОСОБА_8 .

07.07.2020 року ОСОБА_8 уклала договір купівлі-продажу машиномісця, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В. за реєстраційним номером 737, згідно якого право власності на Машиномісце набула ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Отже, як встановлено судом, на момент проведення торгів ОСОБА_2 не був власником машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина першастатті 61 Закону України Про виконавче провадження).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Вище викладене вказується та обґрунтовується у Постанові Верховного Суду у справі № 639/4971/18 від 18.03.2020 року. Подібний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Згідно частини 1 розділу І Порядку № 2831/5арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження ), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Відповідно до статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 розділу ІІ Порядку № 2831/5 визначено, що за відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Відповідно до частин першої, третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З огляду на вище викладене та керуючись нормами чинного законодавства, примусовий продаж арештованого майна боржника на електронних торгах можливий лише у випадку належності такого майна на праві власності боржнику ОСОБА_2 , а оскільки на момент передачі даного майна на реалізацію, так і на момент самої реалізації майна, воно не належало останньому, то й продаж такого майна Відповідачем 1 на користь Позивачки є неможливим.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що на момент проведення електронних торгів ОСОБА_2 не був власником машиномісця, яке придбала позивач, тому державний виконавець відповідно не мав законом передбаченого права для відчуження вказаного майна, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу проведення електронних торгів, акту реалізації майна на електронних торгах та свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.А та зареєстрованого в реєстрі за №98.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про визнання електронних торгів недійсними за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби (Відповідачем 1) та спеціалізованою організацією (Відповідачем 2). У випадку якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією (Відповідачем 2) з відділом державної виконавчої служби (Відповідачем 1) договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби (Відповідачем 1), то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є орган державної виконавчої служби (Відповідач 1). Якщо ж спеціалізована організація (Відповідач 2) виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби (Відповідачем 1) договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація (Відповідач 2). Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у справі № 639/4971/18 від 18.03.2020 року. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі №6-1884цс15.

Отже, згідно положення частини 1 статті 216 ЦК України сторона договору купівлі-продажу (Відповідач 1) несе обов`язок по поверненню вартості проданого майна при застосуванні наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції).

Суд також враховує, що подальший розподіл отриманих Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) грошових коштів (перерахованих Позивачкою на рахунок Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у розмірі 435 668,76 грн, відповідно до платіжного доручення № 1 від 05.02.2021 року) не може виступати підставою для припинення обов`язку Відповідача 1 (продавця) за договором купівлі-продажу щодо повернення отриманого за недійсним правочином. При цьому Відповідач 1 (продавець) має право на звернення з відповідними вимогами до осіб, які отримали вказані грошові кошти, а саме до третіх осіб - АТ ПриватБанк та ОСОБА_2 .

В той же час, відповідно до абз. 3 ч. 2 розділу 10 Порядку 2831/5 у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронних торгів недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронних торгів протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про визнання електронних торгів недійсними, суд вважає для належного захисту прав позивача позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та для уникнення подальшого звернення до суду з новими позовами (процесуальна економія) тому з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 підлягають стягенню грошові кошти в сумі 435 668 (чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 76 копійок та з Державного підприємства Сетам на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти гарантійного внеску в сумі 22 929 (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 94 копійки.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19; у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 607/12919/19; у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі 922/476/20.

Тому суд приходить до висновку про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 56598838 від 12.02.2021 року згідно якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м. та припинення права власності ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Питання компенсації моральної шкоди особі незалежно від того, в якій сфері життя чи діяльності вони виникають, підпадають під регулювання Цивільного кодексу України, який є основним актом цивільного законодавства України.

Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини STANKOV v. BULGARIA , № 68490/01, від 12 липня 2007 року).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду нагадує, що в постанові 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) вказано, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди .

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору" (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Позивач зазначала, що у зв`язку з протиправними діями Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що пов`язано з бездіяльністю державного виконавця щодо перевірки відповідності документів, на підставі яких вносилась інформація до Системи, вона зазнала матеріальних втрат шляхом оплати ціни продажу машиномісця, оплати суми гарантійного внеску, оплати послуг адвоката, спілкування з державним виконавцем для відновлення її прав, що як наслідок призвело до тривалих моральних страждань. Однак суд не може прийняти до уваги зазначене позивачем, оскільки позивач не зверталась до суду із скаргами на дії чи бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), позивач не була позбавлена можливості провести перевірку належності машиномісця на праві власності, наявності арештів та інших обмежень, оглянути машиномісце за місцем його розташування до укладення договору купівлі-продажу.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено складу правопорушення за якого суд може вирішити питання про відшкодування моральної шкоди, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, заявлені вимоги, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог.

На підставі положень статті 141 ЦПК України, враховуючи що дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) призвели до порушень прав позивача, суд вважає за можливе стягнути судовий збір лише з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34967593, адреса: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.110), Державного підприємства Сетам (ЄДРПОУ 39958500, адреса: м.Київ, вул.Стрілецька, буд.4-6), треті особи: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності, рішення приватного нотаріуса, державної реєстрації права власності, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсними електронні торги, проведені 03.02.2021 року з реалізації машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м..

Скасувати протокол №524436 проведення електронних торгів від 03.02.2021 року з реалізації на користь ОСОБА_1 машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Скасувати акт реалізації майна на електронних торгах від 10.02.2021 року, затверджений в.о. начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Андросович Н.В. щодо придбаного ОСОБА_1 машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Скасувати свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яною Василівною 12.02.2021 року та зареєстроване за реєстраційним №98, яке посвідчує що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сенюк Мар`яни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 56598838 від 12.02.2021 року згідно якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Припинити право власності ОСОБА_1 на машиномісце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 19,8 кв.м.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 435 668 (чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з Державного підприємства Сетам на користь ОСОБА_1 грошові кошти гарантійного внеску в сумі 22 929 (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 94 копійки.

В позові ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь держави судовий збір в сумі 9 804,69 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2021 року

Суддя : Н.Г.Притула