Постанова

від 18.01.2022 по справі 640/13763/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13763/20 Головуючий у 1 інстанції - Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної держаної адміністрації, голови Волинської обласної держаної адміністрації Погуляйко Юрія Михайловича про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Волинської обласної держаної адміністрації від 10.06.2020 № 86-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації 10.06.2020;

- стягнути з Волинської обласної держаної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 21.05.2020 і по день фактичного поновлення на роботі, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати у сумі 1 044, 97 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та поновлення на посаді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Волинської ОДА від 23.04.2020 № 65 о-с ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА.

Головою Волинської ОДА видано розпорядження від 21.05.2020 № 281 про порушення дисциплінарного провадження стосовно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 та відсторонення останнього від посади. Вказаним розпорядженням утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи у складі: заступника голови Волинської ОДА ОСОБА_2 , керівника апарату Волинської ОДА ОСОБА_3 , заступника начальника управління - начальника відділу нормативно-правової роботи юридичного управління апарату обласної державної адміністрації ОСОБА_4 , головного спеціаліста відділу розвитку персоналу управління персоналом апарату Волинської ОДА ОСОБА_5 , спеціаліста сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Волинської ОДА ОСОБА_6 , заступника начальника загального відділу апарату Волинської ОДА ОСОБА_7 , завідувача сектору режимно-секретної роботи апарату Волинської ОДА ОСОБА_8 .

Підставою видання зазначеного розпорядження слугувала службова записка заступника голови Волинської ОДА ОСОБА_2 та керівника апарату Волинської ОДА ОСОБА_3 , у якій порушено питання щодо порушення ОСОБА_1 присяги державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах інших осіб (пункти 1, 2, 9 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу ), тобто протиправної винної дії або бездіяльності, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

На виконання зазначеного розпорядження дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Волинської ОДА було здійснено дисциплінарне провадження відносно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 , за результатами якого складено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 від 09.06.2020 у якому зазначено, що комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

На підставі зазначених висновків, викладених у поданні, комісія вирішила рекомендувати Голові Волинської ОДА притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги державного службовця та застосувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади державної служби.

Розпорядженням голови Волинської ОДА від 10.06.2020 № 86-ос ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу .

Не погоджуючись із зазначеним розпорядженням голови Волинської ОДА, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що встановлені у ході проведення службового розслідування порушення позивачем присяги державного службовця, що виразилося у поєднанні з вищенаведеним, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи та є вчинком, який дискредитує систему органів влади, відтак, є підставою для звільнення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що жодного порушення присяги державного службовця він не допускав, а для його звільнення не було будь-яких фактичних та юридичних підстав, оскільки у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які докази, які б могли стати підставою для його звільнення як взагалі, так і з застосуванням найсуворішого стягнення у вигляді звільнення, що свідчить про упереджене ставлення до нього з боку керівництва Волинської ОДА.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є Закон України Про державну службу від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки .

З тексту присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення присяги. Складаючи присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Таким чином під порушенням присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як було встановлено судом першої інстанції, вступаючи вперше на державну службу, а саме, на посаду головного державного інспектора праці Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, позивачем 01.11.2000 складено присягу державного службовця України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно із текстом присяги в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт її порушення, а складаючи присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.

Також, колегія суддів звертає увагу, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення присяги.

Колегія суддів зауважує, що як порушення присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами частин першої, другої статті 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення присяги державного службовця та порушення правил етичної поведінки державних службовців.

Частиною першої статті 66 Закону №889-VIII визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, серед іншого, звільнення з посади державної служби.

У відповідності до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Частиною десятою статті 69 Закону №889-VIII визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Таким чином, звільненню зі служби за порушення присяги державного службовця має передувати встановлення обставин, які слугували підставою для висновку щодо порушення присяги державного службовця і, як наслідок, звільнення у зв`язку з таким порушенням.

Як було зазначено вище, на виконання розпорядження голови Волинської ОДА від 21.05.2020 № 281 про порушення дисциплінарного провадження стосовно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 та відсторонення останнього від посади дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Волинської ОДА було здійснено дисциплінарне провадження відносно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 , за результатами якого складено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року у якому зазначено, що Комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

У зазначеному поданні комісією вказано наступне: 20.05.2020 в засобах масової інформації розміщено колективне звернення керівників інтернатних установ: Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_16; Рудненського психоневрологічного інтернату ОСОБА_32; Олицького психоневрологічного інтернату ОСОБА_33; Голобського психоневрологічного інтернату ОСОБА_34; Луцького геріатричного пансіонату ОСОБА_9 до начальника ГУНП у Волинській області ОСОБА_35 щодо тиску та свавілля директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації ОСОБА_1 . У зверненні зазначається: Коли керівники закладів звернулися за погодженням щодо виплати премії керівникам, то він сказав дати пояснення, для чого така премія і він погодить її за умови, якщо 90 відсотків цієї премії ми віддамо йому, а 10 відсотків залишиться нам. На що ми не погодились .

21.05.2020 отримано колективне звернення працівників Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації. У зверненні працівників зазначається про порушення директором Департаменту ОСОБА_1 загальних правил етичної поведінки в державному органі, що виражалося у формі підвищення голосу, використання нецензурної лексики та застосування психологічного тиску до працівників Департаменту .

Щодо колективного звернення керівників інтернатних установ області комісією у поданні зазначено таке: Рішенням Волинської обласної ради від 14.07.2016 № 6/42 Про нову редакцію Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які перебувають в управлінні обласної ради , затверджено Перелік об`єктів бюджетних установ, підпорядкованих виконавчому апарату обласної ради, та на праві оперативного управління - обласній державній адміністрації, департаментам, управлінням облдержадміністрації, майно яких є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Пунктом 2 Переліку передбачено, що Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації підпорядковуються на праві оперативного управління:

- Берестечківський психоневрологічний інтернат;

- Голобський дитячий будинок-інтернат;

- Горохівський психоневрологічний інтернат;

- Луцький геріатричний пансіонат;

- Олицький психоневрологічний інтернат;

- Рудненський психоневрологічний інтернат;

- Комунальна установа Центр по здійсненню соціальних виплат ;

- Волинський обласний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, м. Луцьк;

- Волинський обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, м. Володимир-Волинський.

Відповідно до пункту 5.11. спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 № 308/519 Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489, преміювання працівників проводиться в межах фонду заробітної плати. Преміювання керівників закладів, установ здійснюється за рішенням органу вищого рівня.

П`ятеро із шести директорів геріатричного пансіонату та психоневрологічних інтернатів області звернулися з відповідним зверненням до голови обласної ради ОСОБА_12 та депутатів обласної ради з проханням врегулювати складну конфліктну ситуацію, що виникла між ними та ОСОБА_1 : Звертаємося до Волинської обласної ради як засновника з проханням захистити нас та наші колективи від свавілля директора Департаменту соціального захисту ОДА ОСОБА_1 . Інформуємо, що в інтернатних комунальних закладах перебуває 730 підопічних. Роботу інтернатів забезпечує 540 працівників. Інтернатні заклади надають можливість проживання людей з психофізичними вадами розвитку та осіб похилого віку, які не здатні самостійно перебувати в соціумі. В закладах є й до 20 % лежачих хворих. 04.05.2020 всіх директорів підвідомчих установ Департаменту соціального захисту ОДА було запрошено на зустріч з новопризначеним керівником Департаменту. Протягом двох годин спілкування ОСОБА_1 не познайомився з жодним з директорів. Він не знає, де знаходяться наші заклади. Він не поставив жодного питання стосовно роботи та специфіки закладів, а також забезпечення їх життєдіяльності на період карантину, визначеного постановою Кабміну від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 . Про забезпечення засобами захисту працівників закладів мови взагалі не велося. Не цікавить ОСОБА_1 і питання проживання та перебування людей з інвалідністю. Він каже (в зверненні ОСОБА_1 цитують російською мовою - авт.): Мне ето не інтересно , - цитуємо звернення керівників закладів, яке зачитала директор Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_16 . Разом з тим, директори заявили, що в нового керівника профільного Департаменту є великий інтерес до використання коштів закладами. Він заявив, що вся тендерна документація буде перебувати під його чітким контролем і він сам буде вказувати, яка фірма має бути переможцем тендерних процедур. З його слів на Луганщині він особисто, а не система електронних закупівель Прозорро визначає, хто має бути переможцем того чи іншого тендеру. ОСОБА_1 почав вимагати пояснень, чому є залишки коштів на рахунках. Спочатку він вимагав пояснень, яких не хотів слухати та розуміти, з яких причин не освоєні кошти .

У директорів є питання і до етичних цінностей керівника Департаменту: ОСОБА_1 розмовляє грубо, зверхньо та дає доручення підготувати догани директорам. Відкрито заявляє, что будет уничтожать дірєкторов інтернатов . Крім того, дуже зацікавила директора Департаменту ОСОБА_1 заробітна плата керівників і почалися незрозумілі вимоги та завдання по наданню інформації, що стосується зарплати. Коли керівники закладів звернулися за погодженнями щодо виплати премії, то він вимагав дати пояснення для чого така премія потрібна. Натякав, що погодить премію, якщо з ним поділитися, на що ми не погодилися і після того почалися тортури. Директор ОСОБА_1 залякував звільненням, дав усну вказівку провести ремонт власного чи службового (не уточнено - авт.) автомобіля на базі Луцького геріатричного пансіонату. ОСОБА_1 особливо слідкує, щоб спілкування з ним відбувалося без особистих речей та засобів телефонного зв`язку. Виникає питання: які такі теми хоче обговорювати директор Департаменту з вимкненими телефонами. Протягом двох тижнів, ми директори закладів соціальної сфери, знаходимося під психологічним тиском ОСОБА_1, що розбалансовує роботу всіх галузевих працівників, не дає можливості забезпечити повноцінне виконання своїх посадових обов`язків. Йдеться про проведення закупівель робіт та послуг, в умовах карантину, оскільки постійно в терміновому порядку на вимогу директора змушені надавати якусь незрозумілу інформацію.

Крім цього, директор Голобського психоневрологічного інтернату ОСОБА_34 каже, що в розмові з ним пан ОСОБА_1 наголошував, що карантину на Волині нема, а є лише в Європі. Хоча й без карантину, зі слів директорів, чиновника не цікавить інформація щодо харчування чи лікування мешканців інтернатів.

Директори називають цю ситуацію безпрецедентною. Вони пояснюють, що дискусії виникали і з попередніми керівниками соцсфери, але вони стосувалися турботи про підопічних інтернатів та шляхів вирішення проблем. Ми могли би йому пояснити нашу специфіку, але він не дає такої можливості , - додає до сказаного в зверненні директор Олицького психоневрологічного інтернату ОСОБА_17 . Він також стверджує, що ОСОБА_1 не провів жодної предметної розмови щодо ситуації в цьому закладі, який межує з психлікарнею, де є спалах коронавірусу.

Директор Луцького геріатричного пансіонату ОСОБА_18 переживає, що при нинішньому керівництві профільним Департаментом соціальна сфера Волині може втрати свої здобутки. Зокрема, вона розповіла, що було рекомендовано паном ОСОБА_1 відключити телевізори, телефони та інтернет для мешканців пансіонату. В нас адекватні люди і вони мають можливості користуватися всіма засобами комунікацій. Напевно він запідозрив, що ці людьми можуть спілкуватися з журналістами , - припускає ОСОБА_18 . Грубе порушення вимог статті 22 Закону України Про запобігання корупції , що виразилось у вимаганні неправомірної вигоди для себе, зраді службовим інтересам, власну недисциплінованість, викликало хвилю обурення серед населення області. Такі дії спровокували акцію протесту під стінами обласної державної адміністрації членів місцевих ветеранських організацій, воїнів АТО.

Під час здійснення дисциплінарного провадження директори інтернатів надали свої пояснення, де факти, викладені у зверненні, знайшли своє підтвердження.

З пояснення директора Горохівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_20 встановлено, що 15.05.2020 ОСОБА_1 призначив їй зустріч на вулиці біля приміщення обласної державної адміністрації та заявив, що премія буде погоджена, якщо її 90 % віддадуть йому.

Директор Луцького геріатричного пансіонату в поясненні зазначила, що директор, перебуваючи в пансіонаті, поцікавився транспортними засобами, які перебувають на балансі закладу, і сказав, що потрібно буде відремонтувати його особисту машину.

Директори інтернатів звернулися з відповідною заявою до правоохоронних органів, за цими фактами порушено кримінальне провадження та на сьогодні проводиться досудове розслідування.

Статтею 22 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Такі дії ОСОБА_1 свідчать, що державний службовець вчинив дисциплінарний проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює виконання директором своїх обов`язків.

Відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 01.08.2018 № 491, Департамент соціального захисту населення обласної державної адміністрації утворюється головою облдержадміністрації. Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації. Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою облдержадміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням із Мінсоцполітики в установленому законодавством порядку.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.05.2020 № 266 Про розподіл функціональних обов`язків між головою, заступниками голови та керівником апарату обласної державної адміністрації заступник голови обласної державної адміністрації ОСОБА_2 забезпечує реалізацію на території області державної соціальної політики, здійснює безпосереднє керівництво Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації.

Безпосереднім керівником ОСОБА_1 характеризується як керівник, який має достатню професійну підготовку для виконання посадових обов`язків та поставлених завдань, працює над поглибленням своїх знань.

ОСОБА_1 призначений на посаду директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації з 24.04.2020 розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 23.04.2020 № 65-ос.

ОСОБА_1 працює на займаній посаді менше місяця, а тому оцінювання його службової діяльності не було, стягнення та заохочення щодо нього не застосовувалися.

Згідно з пунктом 10 Положення про Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації директор Департаменту:

1) здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, сприяє створенню належних умов праці в Департаменті;

2) здійснює визначені Законом України Про державну службу повноваження керівника державної служби;

3) подає на затвердження голові облдержадміністрації положення про Департамент;

4) затверджує посадові інструкції та визначає обов`язки працівників Департаменту;

5) планує роботу Департаменту, вносить пропозиції щодо формування плану роботи облдержадміністрації;

6) уживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Департаменту;

7) звітує перед головою облдержадміністрації про виконання завдань Департаменту та затверджених планів роботи;

8) може входити до складу колегії облдержадміністрації;

9) уносить пропозиції стосовно розгляду на засіданнях колегії питань, що належать до компетенції Департаменту, розробляє проекти відповідних рішень;

10) може брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування;

11) представляє інтереси Департаменту у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, з Мінсоцполітики, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями - за дорученням керівництва обласної державної адміністрації;

12) видає у межах повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням;

13) подає на затвердження голови обласної державної адміністрації проекти кошторису та штатного розпису Департаменту в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників;

14) розпоряджається коштами у межах затвердженого головою обласної державної адміністрації кошторису Департаменту;

15) проводить підбір кадрів;

16) організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців Департаменту;

17) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців Департаменту, присвоює їм ранги державних службовців, їх заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності;

18) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Департаменту, які не є державними службовцями, заохочує їх та притягає до дисциплінарної відповідальності;

19) проводить особистий прийом громадян з питань, що належать до повноважень Департаменту;

20) забезпечує дотримання працівниками Департаменту правил внутрішнього трудового розпорядку та виконавської дисципліни;

21) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів соціального захисту населення районної державної адміністрації;

22) виконує інші повноваження, визначені законодавством.

Як було встановлено дисциплінарною комісією, після призначення ОСОБА_1 збирав наради начальників управлінь та відділів та давав вказівки щодо ознайомлення його з роботою Департаменту та безпосередньо з функціями та повноваженнями структурних підрозділів Департаменту.

Директором Департаменту надавались працівникам доручення, які не належали до їх компетенції або перевищували їх повноваження. Для прикладу:

1) надання інформації про забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (повноваження органів місцевого самоврядування встановлені Законом України Про місцеве самоврядування в Україні );

2) присвоєння чергового рангу державного службовця директору Департаменту (призначений 24.04.2020 як державний службовець 6 рангу, відповідно до Закону України Про державну службу наступний ранг присвоюється через 3 роки);

3) не розподілено обов`язки між директором Департаменту та його заступниками, що викликало непорозуміння та сумбурність у роботі;

4) оголошення доган директорам інтернатних установ області (компетенція суб`єкта призначення - Волинської обласної ради);

5) вимагання підготовки наказу про відрядження до м. Києва терміном на 5 днів з 25 по 29 травня 2020 року в період карантину (заборонені відрядження) без підстави для відрядження, що призвело б до нецільового використання бюджетних коштів. Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України Про державну службу державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов`язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов`язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. Головний бухгалтер Департаменту не виконала незаконного наказу від 20 травня 2020 року №6 Про відрядження ОСОБА_1 , про що повідомила обласну державну адміністрацію;

6) звинувачення головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення Департаменту ОСОБА_21 про невикористання коштів на проведення ремонту в Луцькому геріатричному пансіонаті та Голобському психоневрологічному інтернаті (працівники бухгалтерії Департаменту не несуть відповідальності за використання бюджетних коштів підпорядкованих установ), що є порушенням Бюджетного кодексу України.

Директор Департаменту здійснював психологічний тиск на працівників шляхом значного підвищення голосу, використання нецензурної лексики, замикав на ключ двері свого службового кабінету, ігнорував, переривав розмову, не давав висловити думку, хаотично, імпульсивно, розмито, суперечливо, без встановлення конкретних термінів, з незрозумілою метою давав вказівки.

Так, у поясненні ОСОБА_22 зазначено, що 21.05.2020 директор зачинив двері свого кабінету, у якому знаходились працівники Департаменту ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_22 , на ключ та запитав: Чи не боїмося ми, що я вас зґвалтую . Також, зачиняв у службовому кабінеті ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , що є дискримінацією за ознаками статі та проявом сексизму. Вимагав у головного бухгалтера: Давай грошей .

Так, у поясненні голови профспілкового комітету Департаменту ОСОБА_28 зазначено, що ОСОБА_1 запитав: ІНФОРМАЦІЯ_1 і коли я відповіла, що в період карантину я нічого не організовую, він запитав: Что, даже сексом не занімаєтесь? . Такі дії директора дискредитують керівника державного органу, а саме: є порушенням принципу недискримінації у своїй діяльності (ст. 12 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні ).

Водночас, одними з основних функцій та завдань Департаменту визначено забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації за ознакою статі, виконання програм і заходів у сфері соціального захисту населення, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок і чоловіків у політичному, економічному та культурному житті.

30.05.2020 ОСОБА_1 звернувся з проханням до ОСОБА_22 (головного бухгалтера) надати йому талон на 20 літрів бензину (придбаного за державні кошти) : Ну ты же понимаешь, три выходных. Что я буду здесь делать? . Та висловив бажання одноосібно користуватись автомобілем.

ОСОБА_29 заборонив спілкуватись із заступником директора Департаменту ОСОБА_30 , проявляв невдоволення та обурення, якщо мало місце таке спілкування з нею. Це підтверджується її поясненнями.

За письмовими поясненням водія ОСОБА_31 , директор Департаменту ОСОБА_1 наказав зняти зі службового автомобіля відео реєстратор, щоб не було відео поїздок у позаробочий час та вихідні. Давав доручення водію, які не належать до його службових обов`язків, а саме: знайти гараж для особистого автомобіля директора Департаменту ОСОБА_1 , шукати СТО.

Отже, у діях директора Департаменту ОСОБА_1 мають місце факти порушенням таких норм чинного законодавства, а саме:

- статті 22 Закону України Про запобігання корупції , якою передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах;

- статті 1 Закону України Про запобігання корупції , якою визначено, що неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;

- пункту 2 частини 1 статті 61 Закону України Про державну службу , яким визначено, що керівник державної служби забезпечує формування у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України.

- статті 63 Закону України Про державну службу , якою визначено обов`язки керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни: керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний:

1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків;

2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;

3) під час виконання посадових обов`язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

7) забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Ураховуючи письмові пояснення працівників Департаменту ( ОСОБА_22 , ОСОБА_28 та ін.) встановлені факти порушення пунктів 1, 3, 5 частини 2 статті 63 Закону державним службовцем - директором Департаменту ОСОБА_1 при виконанні ним своїх обов`язків.

Так, за наслідками розгляду дисциплінарної справи стосовно директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА ОСОБА_1 комісією сформовано подання від 09 червня 2020 року відповідно до якого за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до керівника органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків.

Отже, з аналізу наведеного, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА, як державного службовця, на якого розповсюджується Закон №889-VIII, своїми діями в порушення присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку особою були вчинені діяння, несумісні із займаною на час його вчинення посадою та які виходять за межі дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачем було скоєно проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі № 821/4900/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, встановлені у ході проведення службового розслідування порушення позивачем присяги державного службовця, що виразилося у поєднанні з вищенаведеним, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи та є вчинком, який дискредитує систему органів влади, відтак, є підставою для звільнення.

У той же час, апелянтом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність розпорядження Волинської ОДА від 10.06.2020 № 86-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА з 10.06.2020 та стягнення з Волинської ОДА на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки зазначені вимоги є похідними від попередньої.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , §58, рішення від 10.02.2010).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.01.2022.