Ухвала

від 29.08.2022 по справі 640/13763/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №640/13763/20

адміністративне провадження №К/990/18949/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року

у справі №640/13763/20

за позовом ОСОБА_1

до Волинської обласної держаної адміністрації, голови Волинської обласної держаної адміністрації Погуляйко Юрія Михайловича

про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на роботі й стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Волинської обласної держаної адміністрації, голови Волинської обласної держаної адміністрації Погуляйко Юрія Михайловича , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Волинської обласної держаної адміністрації від 10 червня 2020 року №86-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації за порушення присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації 10 червня 2020 року;

- стягнути з Волинської обласної держаної адміністрації на користь Нестеренка заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2020 року і по день фактичного поновлення на роботі, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати у сумі 1 044,97 грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та поновлення на посаді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

22 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/13763/20.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку, а касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження.

Запропоновано скаржнику підтвердити поважність пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 18 квітня 2022 року про повернення вперше поданої касаційної скарги (23 квітня 2022 року) до повторного звернення з касаційною скаргою (26 травня 2022 року), з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 31 травня 2022 року про повернення повторно поданої касаційної скарги (08 червня 2022 року) до подання касаційної скарги втрете (21 липня 2022 року).

Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

09 серпня 2022 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строків на касаційне оскарження.

У заяві про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення такого строку скаржник зазначає, що пропуск строку на касаційне оскарження пов`язан з важкими сімейними обставинами, а саме хворобою та смертю матері позивача, яка проживала на тимчасово окупованій території в м. Луганську.

Данні обставини підтверджені копіями документів.

Також позивач зазначає, що зазначені вище обставини ускладнились у зв`язку з початком військової агресії російської федерації проти України та введенням на території країни воєнного стану.

Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження касаційної скарги, у зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 28 липня 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №640/13763/20 у спрощеному позовному провадженні.

Скаржник зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскількі у практиці Верховного Суду є протилежні рішення в справах з аналогічним предметом спору, а також справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки позивача звільнено «за порушення Присяги державного службовця».

Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі доводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставами касаційного оскарження позивач зазначає неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду викладених у постановах від 11 червня 2020 року у справі №826/7299/15, від 17 квітня 2020 року у справі №826/8164/16, від 05 червня 2019 року №826/13803/16, від 14 квітня 2020 року у справі №815/6549/16, від 27 квітня 2020 року у справі №826/10854/17, від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 28 квітня 2020 року у справі №822/46/18, від 15 серпня 2019 року у справі №815/2074/18, від 13 лютого 2019 року №803/1303/16, від 05 жовтня 2021 року у справі №640/20599/19, а саме щодо застосування частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу», статті 8, частини 2 статті 19 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Також підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України (а саме порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів).

Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №640/13763/20.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/13763/20.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду