Рішення

від 10.02.2022 по справі 580/10255/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року справа № 580/10255/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Газ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він Газ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.09.2021 №18979/6/23-00-09-0313 «Про анулювання ліцензії на пальне» щодо анулювання позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182;

- зобов`язати відповідача видалити з відповідного реєстру інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та поновити інформацію.

Позов мотивований тим, що спірне розпорядження прийняте з огляду на відсутність акта вводу в експлуатацію об`єкта (газозаправної станції) або акта готовності його до експлуатації. Позивач наголошує, що відповідно до технічних умов розташований наземний резервуар для зрідженого нафтового газу пропан-бутан типу не відноситься до об`єктів будівництва. Крім того, наземний резервуар для зрідженого нафтового газу не відноситься до нерухомого майна, оскільки являє собою цілісний заводський виріб, виготовлений у заводських умовах, встановлений на бетонній площадці та не пов`язаний з землею фундаментом, тому він може переміщуватись без змін його цілісності та конструкції з допомогою вантажного механізму. Отже, він не підлягає прийняттю в експлуатацію, а тому підстави прийняття співного розпорядження є незаконними. Тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 14.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

06.01.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що спірне розпорядження прийняте з огляду на виявлення факту ненадання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, що визначено вимогами законодавства України.

14.01.2022 позивач подав суду відповідь на відзив з неалогічними позовній заяві доводами.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

02.07.2019 товариством з обмеженою відповідальністю «Він Газ» отримано у податкового органу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер 23040314201900182), строк дії до 02.07.2024. Адреса місця торгівлі: Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А, АЗГП.

Спірним розпорядженням (витяг) Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.09.2021 №1081-рл Про анулювання ліцензії на пальне , на підставі абз. 9, 10, ч. 50 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 23.09.2021 №1301/23-00-09-0333, анульовано ліцензію товариству з обмеженою відповідальністю ВІН ГАЗ (код ЄДРПОУ 41608929) на право роздрібної торгівлі пальним, зокрема: ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23040314201900182 від 02.07.2019, строк дії - до 02.07.2024, адреса місця торгівлі: Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А, АЗГП.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з підп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).

На підставі п.19-1.1.14. ст.19 ПК України однією із функцій контролюючого органу є здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням.

З аналізу викладених норм суд дійшов висновку, що на відповідача покладені повноваження здійснення контролю у сфері обігу та реалізації підакцизних товарів, зокрема пального.

Стосовно суті спірного рішення, суд зазначає таке.

Ст.15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю .

Частиною 30 ст.15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Згідно з ч.31 Закону №481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

На підставі ч.ч.33, 34, 35, 36 ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Відповідно до ч.39, 48-50 ст.15 Закону №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Суд врахував, що підставою анулювання позивачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним стало виявлення за наслідками інвентаризації ліцензійної справи позивача відсутність акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

З цього приводу суд зазначає таке.

Судом встановлено, що роздрібний продаж пального ТОВ Він Газ здійснює за адресою Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А, АЗГП за допомогою стаціонарного заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001 (заводський №469), в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.

Згідно з паспортом вказаного стаціонарного заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001 (заводський №469) готовність СЗГ до вводу в експлуатацію оформляється власником відповідно до ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання .

Розташування - надземне.

Резервуар виготовлений відповідно до НПАОП 0.00-1.59-87 Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском та був підданий гідравлічним та пневматичним випробуванням на міцність та герметичність.

Відповідно до п.11 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №197, для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Міністерстві можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Міністр.

У межах зазначених вище повноважень наказом Міністерства від 23 вересня 2011 року №208 (із змінами і доповненнями) (далі - наказ Міністерства №208) створено науково-технічну раду (далі - НТР), що є постійно діючим дорадчим органом Міністерства, який утворюється для професійного колегіального розгляду наукових і технічних питань, що належать до компетенції Міністерства.

У підп.2.2.2 п.2.2 наказу Міністерства №208 визначено, що НТР відповідно до покладених на неї завдань розглядає проекти методичних рекомендацій з питань, що належать до її компетенції, а також обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами (за необхідності, яка визначається рішенням секції).

Діючи в межах повноважень, наданих наказом Міністерства №208, зокрема, щодо розгляду методичних рекомендацій, НТР рішенням від 10 грудня 2015 року №88 схвалило методичний посібник "Деякі особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" (далі - методичні рекомендації).

У вступі до вказаного методичного посібника зазначено, що "Директивою Ради Європейського Союзу 89/106/ЄЕС, прийнятою у 1988 році, країнам, що входять до складу Євросоюзу, було запропоновано новий підхід до питань технічного регулювання будівельної діяльності.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд" Україна зробила перший практичний крок на шляху приєднання до європейських принципів технічного регулювання. У першу чергу це стосувалося забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ. Наразі в Україні поряд з національною функціонує європейська гілка нормативної бази, основою якої є запровадження розрахунку будівельних конструкцій за Єврокодами.

У главі 2.6 Методичних рекомендацій зазначено, що контейнерні АЗС, виготовлені як цілісний заводський виріб відповідно до затверджених у встановленому порядку технічних умов з обов`язковим забезпеченням системами блискавкозахисту, очищення стоків тощо та розміщені на ділянці, забезпеченій інженерною інфраструктурою, що дає можливість підключення та функціонування АЗС без виконання будівельних робіт, не є об`єктом будівництва. Водночас контейнерні АЗС не можуть бути віднесені до тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки вони є об`єктами підвищеної небезпеки та екологічно небезпечними об`єктами.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Як встановлено судом вище, позивачем за адресою Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 103/А, АЗГП установлено стаціонарний заправник газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001.

Зазначений заправник газу виготовлений у заводських умовах відповідно до вимог технічних умов ТУ У45.6-31242751-003-2001 і технічною документацією погодженою і затвердженою у встановленому законом порядку.

Заправник газу є автозаправною станцією з наземним розташуванням контейнера для зберігання палива, до складу якого входять резервуар зберігання газу, насос для перекачки зрідженого газу і заправна колонка. Резервуар є суцільнометалевою конструкцією.

Таким чином, для установлення заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001, який виконаний, як цілісний заводський виріб, не передбачено будь-яких будівельних робіт.

Оскільки встановлення заправника газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001 не є будівництвом, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття його в експлуатацію.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №640/19955/19 та обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.ч. 5, 10 ст.21 Закону України "Про охорону праці" порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що до заяви щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем надано дозвіл Управління Держпраці у Черкаській області від 24.05.2019 №178.19.71 на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки, а саме: стаціонарний заправник газу СЗГ типу СЗГ-Б-10 У1 в складі насосного агрегату марки HYDRO-VACUUM SKC 4.08.11.60 та колонки для відпуску скрапленого газу марки PETRO PRIMUS LPG-1-U . Також, надано дозвіл на експлуатацію резервуарe надземного СУГ типу Рн-9,9 V=9.96 м.куб. для зберігання ЗВГ (пропан-бутан).

Крім того, до заяви щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивачем надано дозвіл Управління Держпраці у Черкаській області від 24.05.2019 №179.19.71 на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; заповнення, злив цистерн та інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом (пропан-бутан).

Отже, ГУ Держпраці у Черкаській області фактично дозволило позивачу експлуатувати заправник газу типу СЗГ-Б-10 У1 ТУ У45.6-31242751-003-2001.

Враховуючи особливості спірних правовідносин, а також те, що саме установлення (розміщення) заправника газу не є об`єктом будівництва, а отже не вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано документи, визначені статтею 15 Закону №481/95-ВР, а протилежні доводи відповідача спростовані під час розгляду справи.

Суд у цій справі також звертає увагу, що позиція застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням узгоджується і з положеннями, викладеними в профільному Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме - в частині сьомій статті 4 Закону №877 вказано наступне: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Така позиція застосована Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі №808/8461/14, від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 12 грудня 2018 року у справі № 805/420/17-а, від 9 жовтня 2019 року у справі №806/825/17 та від 4 лютого 2020 року у справі №826/14805/15, від 02 грудня 2020 року у справі №804/6911/17.

Крім того, суд бере до уваги те, що стимулювання підприємницької діяльності, створення привабливого інвестиційного клімату та захист прав інвесторів відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади. Це, зокрема, відповідає положенням частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, а також частини першої статті 17 Основного Закону - забезпечення, зокрема економічної безпеки є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що у спірних правовідносинах діяв у порядку та спосіб, визначених законом.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача видалити з відповідного реєстру інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та поновити інформацію, суд зазначає таке.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 (далі - Порядок №45).

Абзацом 2 п.1 вказаного Порядку визначено, що Єдиним реєстром ліцензіатів та місць обігу пального є електронна база даних, яка містить інформацію про суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які провадять діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Згідно з пунктами 2-3 Порядку №45 він формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

До Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального вносяться такі відомості:

- для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

- для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код згідно з ЄДРПОУ уповноваженої особи і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;

- для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

- адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (область, район, населений пункт, код згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), вулиця, номер будинку/офісу);

- дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Пунктами 6-7 Порядку №45 встановлено, що підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

З огляду на викладене, ефективним способом повного відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача видалити з Реєстру інформацію (відомості) про анулювання позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23040314201900182 та поновити про неї інформацію (внести відомості) в цьому Реєстрі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2270,00 грн.

Оскільки судом задоволено заяву позивача про забезпечення позову, відповідно до ч.6 ст.157 у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Він Газ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.09.2021 №1081-рл Про анулювання ліцензії на пальне в частині анулювання товариству з обмеженою відповідальністю «Він Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання товариству з обмеженою відповідальністю «Він Газ» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №23040314201900182 та поновити відповідну інформацію щодо наявності такої ліцензії.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Газ» (18029, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд.2, код ЄДРПОУ 41608929) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ