Рішення

від 25.01.2022 по справі 600/5817/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/5817/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач або Міська рада), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення 10 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №513 від 07.10.2021 року про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0103, для індивідуального садівництва;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно внести на розгляд чергової сесії міської ради питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0103, для індивідуального садівництва.

1.2. Ухвалою суду від 03.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. 29.11.2021 року до суду надійшов відзив Міської ради.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради самовільно визначено зону забудови території м. Чернівці всупереч чинного законодавства (ДБН Б.1.1.-22:2017), а підстава відмови невідповідність містобудівній документації земельної ділянки суперечить визначеному цільовому призначенню спірної земельної ділянки.

Позиція відповідача

2.2. Відповідно до наявного у справі відзиву на позов, відповідач позов не визнає, свою позиції обґрунтовує наступним.

2.3. Так, Рішенням Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року, №2542, ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

2.4. Однак надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не означає безумовну гарантію того, що в подальшому розроблений проект землеустрою буде затверджений і земельна ділянка буде передана у власність.

2.5. Так, підставою у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

2.6. Оскаржуваним рішенням відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 року, №1233 (пункт 3 додатку 3)).

2.7. Згідно частини 3 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичними або юридичними особами для містобудівельних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральний план населеного пункту складовою якого є план зонування території.

2.8. Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

2.9. На виконання вказаних положень Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року, №821 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59) та класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток 60).

2.10. Згідно з класифікатором видів функціонального призначення територій (додаток 60) у такому виді функціонального призначення території як озеленені території (код 40300.0) не передбачено встановлення виду цільового призначення земельної ділянки з кодом 01.05 - для індивідуального садівництва, а тому розміщення у функціональній зоні озеленених територій земельної ділянки з кодом виду цільового призначення 01.05 для індивідуального садівництва є неможливим.

2.11. З огляду на викладене, визначення цільового призначення спірної земельної ділянки відбулось із порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та містобудівної документації .

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 08.12.2020 року, №2542 Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань надано ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05) (а.с.9).

3.2. На реалізацію цього рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05.) АДРЕСА_1 (а.с.17-53), згідно якого земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7310136600:33:001:0103, існуючий код цільового призначення землі 16.00 (землі запасу (земельні ділянки, кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)), проектований код цільового призначення 01.05 (для індивідуального садівництва).

3.3. Рішенням Чернівецької міської ради VIIІ скликання від 07.10.2021 року, №513 Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 року, №1233 (пункт 3 додатку 3)).

Відповідно до підпункту 1.1. цього рішення Чернівецька міська рада вирішила Департаменту урбаністики та архітектури міської ради звернутись до Державної служби України з питань картографії геодезії та кадастру з метою перенесення відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі, про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:33:001:0098 до архіву з метою можливості відведення Чернівецькому міському комунальному виробничому тресту зеленого господарства та протизсувних робіт земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 (за територією ЗОШ №28), орієнтовною площею 9,1000 га, у постійне користування, для збереження та використання регіональних ландшафтних парків (код 4.11) (для створення ландшафтного парку Гореча ) відповідно до пункту 6 рішення міської ради VII скликання від 06.11.2018 року, №1485. (а.с.10).

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

4.2. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

4.3. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

4.4. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

4.5. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

4.6. Згідно частини 1 статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва, а згідно частини 3 цієї ж статті ЗК України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

4.7. Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Згідно пункту «в» частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

4.8. Частиною 1 статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю, а згідно частини 2 цієї ж статті ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

4.9. Відповідно до частини 4 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів;

є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

4.10. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

4.11. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

4.12. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

4.13. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

4.14. Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

4.15. Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

4.16. Згідно частини 8 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

4.17. Відповідно до частини 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, а згідно частини 12 цієї ж статті ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

4.18. Частиною 1 статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

4.19. Згідно частини 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).

4.20. Відповідно до частини 5 статті 20 ЗК України класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

4.21. Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року, №3038-VI (далі - Закон №3038) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і він спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

4.22. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №3038 під генеральним планом населеного пункту розуміють одночасно містобудівну документацію на місцевому рівні та землевпорядну документацію, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; а згідно пункту 9 частини 1 цієї є статті Закону №3038 планом зонування території (зонінг) є документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

4.23. Згідно частини 1 статті 18 Закону №3038 план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

4.24. Відповідно до частини 2 статті 18 Закону №3038 план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації, а згідно частини 3 цієї ж статті Закону №3038 зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України

4.25. Частиною 3 статті 18 Закону №3038 передбачено, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб допускається за умови, що відповідні земельні ділянки розташовані в межах території, щодо якої затверджено принаймні один із таких видів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральний план населеного пункту, складовою якого є план зонування території.

4.26. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року, №821 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), видів функціонального призначення територій (додаток 60) та співвідношення між ними, а також правила їх застосування

4.27. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок призначений для використання органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які здійснюють землеустрій, землевласниками та землекористувачами.

Класифікатор призначений для вирішення таких основних завдань: забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі; застосування єдиних підходів під час визначення видів цільового призначення земельних ділянок, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів; отримання інформації, необхідної для нарахування та справляння плати за землю; встановлення відповідності виду цільового призначення земельних ділянок та виду функціонального призначення території; забезпечення потреб під час планування просторового розвитку територій, ведення містобудівного кадастру.

Об`єктами класифікації у Класифікаторі є земельні ділянки з певним видом їх цільового призначення в межах відповідних категорій земель та функціональних зон територій.

Вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Одиницею класифікації є вид цільового призначення земельної ділянки. Земельній ділянці визначається один вид цільового призначення.

Під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.

Встановленим вид цільового призначення земельної ділянки вважається з моменту прийняття відповідного рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, власником земельної ділянки в межах повноважень, визначених законодавством, та внесення відповідних відомостей про її цільове призначення до Державного земельного кадастру.

Під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою та містобудівної документації (детального плану території та/або його планувальних рішень у складі комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади) згідно з рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення відповідної документації, наданим відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

4.28. Відповідно до частини 1 статті 1 Законом України Про будівельні норми від 05.11.2009 року, №1704-VI (далі - Закон №1704) під державною будівельною нормою розуміють нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

4.29. Згідно частини 2 статті 5 Закону №1704 об`єктами нормування у будівництві є: 1) планування та забудова території; 2) об`єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини; 3) склад і зміст документації об`єктів будівництва, містобудування та архітектури.

4.30. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №1704 застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону №1704 будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві.

4.31. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.12.2017 року, №344 затверджено ДБН Б.1.1.-22:2017 Склад та зміст плану зонування території .

Ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту плану зонування території (зонінгу) населеного пункту. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності та господарювання, при розробленні планів зонування території (зонінгу) населеного пункту.

Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації.

4.32. Відповідно до пункту 4.1 ДБН Б.1.1.-22:2017 Склад та зміст плану зонування території планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон), а згідно пунктів 4.2, 4.3 ДБН зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території, зонінг може розроблятися в складі генерального плану або як окремий документ після затвердження генерального плану.

4.33. Згідно пункту 4.7 цих ДБН зонінг містить дві невід`ємні частини: текстову та графічну.

4.34. Розділом 5 ДБН Б.1.1.-22:2017 визначені вимоги щодо графічних матеріалів плану зонування території (зонінгу).

Зокрема, відповідно до пункту 5.8. цих ДБН на схемі зонування, як правило, відображаються такі основні типи зон, що мають кодові позначки: Г - громадські (розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою їх актуалізації відповідно до завдання на проектування за окремим договором); Ж - житлові; Р - ландшафтно-рекреаційні; К - курортні; ТР - транспортної інфраструктури; ІН - інженерної інфраструктури; В - виробничі; КС - комунально-складські; СВ - сільськогосподарського призначення; С - спеціальні; ІК - історико-культурного призначення.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.

5.2. Предметом цього позову є рішення Чернівецької міської ради VIIІ скликання від 07.10.2021 року, №513 Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок , яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)) (підстава: рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 року, №1233 (пункт 3 додатку 3)).

5.3. Отже, суд має перевірити правове підґрунтя для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема чи були нормативні підстави для відмови позивачу у затвердженні проєкту землеустрою.

5.4. Нормами ЗК України чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Наведений перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

5.5. У разі відсутності наведених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (про що обов`язково зазначається в рішенні про відмову) та перебування земельної ділянки у комунальній власності (юрисдикційна належність землі), такий проект підлягає затвердження.

5.6. Водночас суд звертає увагу, що підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є подібними до підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зокрема підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

5.7. Аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що приймаючи рішення від 08.12.2020 року, №2542 Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань про надання ОСОБА_1 , дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05), Міська рада (в тому числі її структурі підрозділи) відповідно до положень частини 7 статті 118 ЗК України зобов`язані були перевірити відповідність поданих на сесію позивачем документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

5.8. Оскільки відповідач надав ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05), слідує, що він мав перевірити відповідність її звернення (з додатками) містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)).

При цьому суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що зобов`язує відповідача діяти правомірно та послідовно.

5.9. Однак, у подальшому Чернівецька міська рада приймає рішення від 07.10.2021 року, №513 Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок , яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), з підстав невідповідності проекту містобудівній документації , чим проявляє свою не послідовність при вирішення земельних питань.

5.10. З даного приводу суд звертає увагу на те, що Чернівецька міська рада здійснює свою діяльність як суб`єкт владних повноважень, а отже її діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

5.11. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

5.12. У цій справі має місце факт, коли уповноважений орган - Чернівецька міська рада, надаючи дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою вважає, що обрана для надання безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05) земельна ділянка відповідає містобудівній документації, тоді як в подальшому приймає за змістом інше рішення (від 07.10.2021 року, №513), що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, яка є невід`ємною складовою верховенства права.

5.13. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до змісту оскаржуваного рішення, невідповідність документації позивача містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)), обґрунтована наявністю рішення міської ради VI скликання від 29.05.2014 року, №1233 (пункт 3 додатку 3), яке було чинне на момент надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Водночас суд звертає увагу на те, що наявність рішення на надання дозволу на розробку проекту землеустрою породило у позивача законні обґрунтовуванні очікування щодо отримання земельної ділянки у власність та спричинило витрати пов`язані з виготовленням проекту землеустрою.

5.14. Крім цього, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 року, №821 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), видів функціонального призначення територій (додаток 60) та співвідношення між ними, а також правила їх застосування.

Зокрема, зазначає, що згідно з класифікатором видів функціонального призначення територій (додаток 60) у такому виді функціонального призначення території як озеленені території (код 40300.0) не передбачено встановлення виду цільового призначення земельної ділянки з кодом 01.05 - для індивідуального садівництва, а тому розміщення у функціональній зоні озеленених територій земельної ділянки з кодом виду цільового призначення 01.05 для індивідуального садівництва є неможливим.

5.15. З даного приводу суд зазначає, що зазначена Постанова набрала чинності 11.08.2021 року, тобто після прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою та укладання договору на розробку такого проекту.

5.16. Відповідно до наведеного класифікатора під видом цільового призначення земельної ділянки розуміють визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Під час встановлення цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення в межах відповідних функціональних зон територій.

Встановленим вид цільового призначення земельної ділянки вважається з моменту прийняття відповідного рішення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, власником земельної ділянки в межах повноважень, визначених законодавством, та внесення відповідних відомостей про її цільове призначення до Державного земельного кадастру.

Під час формування земельної ділянки визначення її виду цільового призначення здійснюється розробником документації із землеустрою та містобудівної документації (детального плану території та/або його планувальних рішень у складі комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади) згідно з рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення відповідної документації, наданим відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

5.17. Як встановлено судом вище, під час формування земельної ділянки розробник документації при визначенні виду її цільового призначення виходив з рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2020 року, №2542 Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання проектів та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання такими, що втратили чинність та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань , яким ОСОБА_1 , надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).

Тобто розробник документації діяв, відповідно до положень наведеного вище Класифікатору, та порушень вимог чинного земельного законодавства не здійснив. При цьому суд зазначає, що розробник документації не міг, і не мав передбачати те, що Чернівецька міська рада змінить підходи щодо отримання надання у власність земельних ділянок.

5.18. Також суд звертає увагу, що ні Генеральний план м. Чернівців, ні План зонування території міста не приведені у відповідності до положень Класифікаторів, а наявна на плані зонування території міста зона Л-1 (озеленені території) не відповідає положенням пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 Склад та зміст плану зонування території , яким такий тип зон не передбачений.

Водночас слід зазначити, що наявний у справі проект землеустрою містить лише одне обмеження щодо використання земельної ділянки (01.08. - Охоронна зона навколо інженерних комунцікацій )

5.19. Окрім цього, суд звертає увага, що співставленням Плану зонування території міста з Публічною кадастровою картою встановлено, що Чернівецької міською радою приймались рішення про передачу безоплатно у власність земельних ділянок для індивідуального садівництва у зоні Л-1 (озеленені території), що в чергове свідчить про непослідовність діяльності відповідача в земельних питаннях.

5.20. Щодо позиції відповідача, згідно якої надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не означає безумовну гарантію того, що в подальшому розроблений проект землеустрою буде затверджений і земельна ділянка буде передана у власність, суд зазначає, що така позиція дійсно була сформована Верховним Судом на підставі нормативно-правових актів, які на день слухання цієї справи в суді є нечинними (зміненими). При цьому наявність такої позиції не спростовує наведені вище висновки цього суду.

5.21. За таких обставин, суд вважає, що рішення Чернівецької міської ради VIIІ скликання від 07.10.2021 року, №513 Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), є протиправним.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що не затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:33:001:0103), для індивідуального садівництва (код 01.05), відповідач діяв не послідовно, порушивши при цьому принцип належного урядування та всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

6.3. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття рішення від 07.10.2021 року, №513 Про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок , натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача. А тому, позов підлягає задоволенню у повному обсязі відповідно до його прохальної частини.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №ПН 215600426655 від 01.03.2021 року (а.с.1).

7.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 908 грн 00. коп за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення 10 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №513 від 07.10.2021 року про відмову фізичним особам у наданні дозволів на складення проектів землеустрою щодо відведення, передачі безоплатно у власність та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок в частині відмови гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0103, для індивідуального садівництва;

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно внести на розгляд чергової сесії міської ради питання про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га, кадастровий номер 7310136600:33:001:0103, для індивідуального садівництва.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради, документальної підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого квитанцією №ПН 215600426655 від 01.03.2021 року судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Чернівецька міська рада (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58002 код ЄДРПОУ 36068147)

Суддя О.В. Анісімов