Постанова

від 02.02.2022 по справі 640/1386/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1386/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Масловської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення боргу з бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 13 000 000,00 грн., а також пеню, нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у сумі 12 795 484,90 грн. та пеню, нараховану на заборгованість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2016 року у сумі 1 257 074,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податковим органом не здійснено повернення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 12 000 000,00 грн. та за січень 2016 року у сумі 1 000 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 12 000 000,00 грн. (дванадцять мільйонів грн. 00 коп.).

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" пеню на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року за період з 04.04.2016 року по 05.01.2021 року складає у розмірі 1 256 350,68 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят шість тисяч триста п`ятдесят грн. 68 коп.).

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" пеню за період з 04.04.2016 року по 05.01.2021 року складає у розмірі 12 795 484,90 грн. (дванадцять мільйонів сімсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 90 коп.).

Відмовлено в іншій частині позову.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн. 00 коп).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн. 00 коп).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" подало заяву, у якій просило адміністративний позов в частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року у розмірі 12 000 000 грн. залишити без розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області в частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2016 року у розмірі 12 000 000 грн. залишено без розгляду.

У зв`язку із залишенням позовних вимог в частині без розгляду, Шостий апеляційний адміністративний суд не переглядає справу в цій частині.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року у справі №810/3312/16 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку щодо перерахування на поточний рахунок ТОВ "Кремнійполімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року у сумі 12 000 000,00 грн. згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року № 9039571437.

Зобов`язано Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підготувати та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо перерахування на поточний рахунок ТОВ "Кремнійполімер" бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року у сумі 12 000 000,00 грн. згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року № 9039571437.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 06 квітня 2017 року.

Також, постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року у справі №810/3088/16 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку щодо перерахування на поточний рахунок позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року у сумі 1 000 000,00 грн. згідно з декларацією з податку на додану вартість за січень 2016 року №9020746485.

Зобов`язано Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області підготувати та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо перерахування на поточний рахунок позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року у сумі 1 000 000,00грн. згідно з декларацією з податку на додану вартість за січень 2016 року №9020746485.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 12 травня 2017 року.

Однак, 06.10.2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області видано наказ про проведення у позивача позапланової перевірки за приписами п. 78.1.8. Податкового кодексу України. Предметом перевірки була законність бюджетного відшкодування з ПВ за лютий 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт від 23.10.2017 року в якому встановлено наявність порушень, а саме - протиправне завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2016 року на 12 000 000,00 грн. та нараховано позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 17.1.2017 року №0075851208 штрафні санкції на суму 6 147 517,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року у справі № 826/10136/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним наказ Головного управління ДФС у Київській області від 06.10.2017 року за №1813 "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Кремнійполімер".

Визнано протиправними дії зі складання акту перевірки від 23.10.2017 року №5631/10-36-12-08/37495734.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 року №0075851208.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 04.04.2019 року

Так, на момент виникнення спірних правовідносин статтею 200 ПК України та Порядком № 39 було передбачено надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту, як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя здійснюючи правосуддя керується верховенством права. Невід`ємною частиною принципу верховенства права є справедливість, пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 цієї статті визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У відповідності до пункту 200.14 статті 200 якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України, дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 822/553/17.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 122 КАС України.

Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2018 у справі №816/1369/17 (адміністративне провадження №К/9901/307/17).

Щодо розрахунку періоду, за який підлягає стягненню пеня, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ "Кремнійполімер" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним адміністративним позовом 20 січня 2021 року.

1095-тим днем до дня звернення до суду є 06 січня 2018 року.

Позивач просив стягнути пеню з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року за період з 04.04.2016 року по 05.01.2021 року, за 1738 днів та стягнути пеню з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року за період з 04.05.2016 року по 05.01.2021 року, за 1707 днів.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає період з 06 січня 2018 року по 05 січня 2021 року, що становить 1095 днів.

Державною податковою адміністрацією затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби" № 953 від 17.12.2010.

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв`язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов`язання, та пені на податкове зобов`язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування вказаної Інструкції, в якій наводиться формула розрахунку пені, яка відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 КАС України може бути використана для розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, яка передбачена п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розраховується за формулою: (сума заборгованості х кількість днів прострочення : 100% х облікова ставка Національного банку України х 1,2) : 365 днів.

Розрахунок розміру пені за порушення строків відшкодування позивачу податку на додану вартість за січень 2016 року, є наступним.

Як вже зазначалось вище, узгоджена сума заборгованості становить 1 000 000,00 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою: 1 000 000,00 грн. х 22% (облікова ставка НБУ станом на 04.04.2016 року) х 120% : 365 днів х 1095 днів (кількість днів прострочення) = 792 000,00 грн.

Розрахунок розміру пені за порушення строків відшкодування позивачу податку на додану вартість за лютий 2016 року, є наступним.

Як вже зазначалось вище, узгоджена сума заборгованості становить 12 000 000,00 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою:12 000 000,00 грн. х (19% (облікова ставка НБУ станом на 04.05.2016 року) х 120% : 365 днів х 1095 днів (кількість днів прострочення) = 8 208 000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в межах періоду з 06 січня 2018 року по 05 січня 2021 року, що становить 1095 днів та суми пені за прострочення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2016 року в розмірі 792 000,00 грн. та за лютий 2016 року у розмірі8 208 000,00 грн.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до платіжного доручення від 22 січня 2021 року № 30, сплачено судовий збір у розмірі 22 700,00 грн. , який йому має бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідачів.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 1 000 000,00 грн. (один мільйон грн. 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" пеню на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за січень 2016 року за період з 06.01.2018 року по 05.01.2021 року у розмірі 792 000, грн. (сімсот дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" пеню за період з 06.01.2018 року по 05.01.2021 року у розмірі 8 208 000,00 грн. (вісім мільйонів двісті вісім тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн. 00 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремнійполімер" судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн. 00 коп).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 07 лютого 2022 року.