Постанова

від 07.02.2022 по справі 914/1085/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. Справа № 914/1085/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бонк Т.Б.,Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від прокуратури (скаржника) Рапіта О.В.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Алексеєнко А.А.

від третьої особи Скиба Б.М., Цибак О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, вих.№15-531вих-21 від 04 листопада 2021 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року (підписана 13.10.2021), суддя Коссак С.М.

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі №914/1085/21

за позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, м. Львів

до відповідача-1 Яворівської міської ради Львівської області, м. Яворів, Львівська область

до відповідача-2 Державного підприємства «Рава-Руське лісове господарство», м. Рава-Руська, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Санаторій «Прикордонник-Немирів» (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України, смт. Немирів, Яворівський район, Львівська область

про визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування та державного акту на право постійного користування землею

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області та Завадівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування та державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Санаторій «Прикордонник-Немирів» (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України.

Ухвалою суду від 08 липня 2021 року замінено відповідача-1 Немирівську селищну раду Яворівського району Львівської області та відповідача-2 Завадівську сільську раду Яворівського району Львівської області на відповідача Яворівську міську раду Львівської області.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Рава-Руське лісове господарство».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року у справі №914/1085/21 відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про забезпечення позову.

Місцевий господарський суд, оцінивши надані позивачем до заяви про забезпечення позову докази, дійшов висновку про їх недостатність для підтвердження викладених у заяві обставин, з якими, відповідно, пов`язується застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони Яворівській міській раді Львівської області, державному підприємству «Рава-Руське лісове господарство» та іншим третім особам здійснювати будь-які дії щодо оформлення права володіння, розпорядження та користування, а також по зміні будь-яких інших можливих прав відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 4625855900:03:000:0102, 4625855900:03:000:0092 та накладення арешту на вказані земельні ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/1085/21. Ухвала суду мотивована тим, що позивач не обґрунтував наявність обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову (з врахуванням правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №902/775/20, від 27.01.2021 у справі №910/3480/20 та від 16.3.2021 у справі №921/302/20). Суд в ухвалі також зазначив, що такий захід забезпечення позову, про який просить позивач, як арешт майна це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном, при цьому, подана позивачем заява про забезпечення позову ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо настання можливих негативних наслідків.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року у справі №914/1085/21 та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення позову. Зокрема, зазначає, що з метою уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення позову у справі №914/1085/21, санаторієм «Прикордонник-Немирів» проінформовано листами Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА (вих.№14/443), Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (вих.№14/442 від 13.09.2021), Яворівську ОТГ (вих.14/441 від 23.09.2021) та 24.09.2021 за вих.№14/464 ДП «Рава-Руське лісове господарство» про вказаний факт та висловлено прохання призупинити процес оформлення права постійного користування земельних ділянок до вирішення справи №914/1085/21. Апелянт наголошує, що в заяві описано факти, які свідчать про здійснення уповноваженими органами робіт щодо оформлення земельних ділянок за третіми особами, а до суду першої інстанції долучено докази присвоєння кадастрових номерів спірним земельним ділянкам. Зважаючи на наведене, скаржник вважає, що виконання рішення суду у цій справі, у випадку задоволення позову, стане неможливим, а ефективний захист порушеного права може бути суттєво ускладненим.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Санаторій «Прикордонник-Немирів» (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України просить суду скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Доводи третьої особи є аналогічними доводам, викладеним скаржником в апеляційній скарзі.

Державне підприємство «Рава-Руське лісове господарство» у відзиві на апеляційну скаргу просить суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає про відсутність будь-яких реальних доказів, які б свідчили про неможливість у майбутньому виконати рішення у цій справі чи ефективно захистити порушене право, за захистом якого звернувся позивач. Подана позивачем заява, на думку ДП «Рава-Руське лісове господарство», ґрунтується на припущеннях.

14 січня 2022 року від скаржника до суду надійшло клопотання про долучення доказів копії висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по заяві Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №70/21 від 21 грудня 2021 року.

17 січня 2022 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Бойко С.М., змінено склад колегії суддів.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 08 лютого 2022 року.

В судовому засіданні апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2021 року у справі №914/1085/21 за клопотанням позивача до участі у справі залучено відповідача-2 Державне підприємство «Рава-Руське лісове господарство» (яке перебувало у статусі третьої особи у справі).

Поряд з тим, судом відхилено клопотання скаржника про долучення доказу копії висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по заяві Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №70/21 від 21 грудня 2021 року, оскільки такого доказу не існувало станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову (13 жовтня 2021 року), яка є предметом апеляційного оскарження, що взагалі виключає можливість прийняття апеляційним судом такого доказу.

Прокурор та представники третьої особи в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили такі задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року у справі №914/1085/21 та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення позову, з підстав, наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача-2 (ДП «Рава-Руське лісове господарство») в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача-1 (Яворівської міської ради Львівської області) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки явка представника відповідача-1 не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача-2 та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернувся до суду з позовом у цій справі про: - визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області від 30.09.1996 року №35 «Про затвердження інвентаризації земель санаторію «Немирів» і видачу державного акта»; - визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Завадівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.09.1996 року №47 «Про затвердження земель за санаторієм «Немирів»; - визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №57 від 08.12.1997 року.

Поряд з тим, позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони Яворівській міській раді Львівської області, Державному підприємству «Рава-Руське лісове господарство» та іншим третім особам здійснювати будь-які дії щодо оформлення права володіння, розпорядження та користування, а також по зміні будь-яких інших можливих прав відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 4625855900:03:000:0102, 4625855900:03:000:0092 та накладення арешту на вказані земельні ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/1085/21.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відсутність забезпечення позову шляхом, вказаним позивачем у заяві, призведе до неможливості ефективного захисту порушених прав та повернення спірної земельної ділянки до державної власності земель рекреаційного призначення, у випадку задоволення судом позову у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).

Заходи забезпечення позову передбачено у ст.137 ГПК України. Так, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 11 ст.137 ГПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, забезпечення позову це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом про: - визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Немирівської селищної ради Яворівського району Львівської області від 30.09.1996 року №35 «Про затвердження інвентаризації земель санаторію «Немирів» і видачу державного акта»; - визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Завадівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 30.09.1996 року №47 «Про затвердження земель за санаторієм «Немирів»; - визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №57 від 08.12.1997 року, тобто з позовом немайнового характеру.

Отже, зважаючи на зазначене, судове рішення у разі задоволення таких позовних вимоги не вимагатиме примусового виконання, в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.73 та ч.1 ст.74 та ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши подані заявником матеріали, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в цьому випадку позивачем не обґрунтовано, що невжиття заходу забезпечення, який він просить вжити, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Судом встановлено, що заявником не наведено будь-яких обставин, які б свідчили про адекватність запропонованих ним заходів забезпечення позову у цій справі. Поряд з тим, заявником до заяви про забезпечення позову не долучено будь-яких доказів, які б підтверджували існування зазначених вище обставин.

Одночасно, посилання заявника на можливе вчинення відповідачами чи будь-якими третіми особами у майбутньому дій, які можуть призвести до істотного ускладнення чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких звернувся прокурор, не може слугувати достатньою підставою для вжиття судом вказаних позивачем заходів забезпечення позову, оскільки такі твердження є лише припущеннями, не обґрунтовані конкретними обставинами, та не підтверджені належними доказами.

Посилання позивача на листи Санаторію «Прикордонник-Немирів» (військова частина 1487) Державної прикордонної служби України з проханням призупинити процес оформлення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4625855900:03:000:0092 до вирішення цієї справи не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, запропонованим позивачем шляхом.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про забезпечення позову у цій справі, шляхом заборони Яворівській міській раді Львівської області, Державному підприємству «Рава-Руське лісове господарство» та іншим третім особам здійснювати будь-які дії щодо оформлення права володіння, розпорядження та користування, а також по зміні будь-яких інших можливих прав відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 4625855900:03:000:0102, 4625855900:03:000:0092 та накладення арешту на вказані земельні ділянки до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову (п.4).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13 жовтня 2021 року у справі №914/1085/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону без задоволення.

Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 09 лютого 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

СуддяЗварич О.В.