Постанова

від 09.02.2022 по справі 915/1190/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. ОдесаСправа № 915/1190/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Коломійчук І.О.,

від Миколаївської міської ради - не з`явився,

від ПП Малмор - Михалевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства Малмор

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 року (суддя Семенчук Н.О.)

за позовом Керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до Приватного підприємства Малмор

про повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2020 року Прокурор в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ПП Малмор про повернення земельної ділянки площею 1916м 2 у придатному для використання стані.

Позов обґрунтований тим, що на підставі договору оренди землі від 08.04.2013 у користування ПП Малмор була надана земельна ділянка площею 1916м 2 , для автозаправного комплексу. Вказаний договір оренди було укладено зі строком до 08.04.2015. Рішень про продовження строку оренди вказаної земельної ділянки Міською радою не приймались, відповідні заяви від ПП Малмор з даного питання не надходили.

Прокурор зазначає, що договір оренди припинив свою дію у зв`язку із закінченням строків на який він був укладений. Водночас земельна ділянка на даний час використовуються підприємством без належних правових підстав.

Внаслідок неправомірних дій ПП Малмор власник спірної земельної ділянки позбавлений можливості кори стосуватися і розпоряджатись своєю власністю, у зв`язку з цим, на думку прокурора, права власника майна підлягають захисту у спосіб, встановлений ст. 1212 ЦК України, шляхом повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 позов задоволений повністю.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з цим, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , ПП Малмор звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на момент повідомлення прокурором міської ради про те, що прокуратурою буде пред`явлено позов, був актуальним висновок Верховного Суду щодо необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , викладений у постанові від 10.09.2018 у справі 920/739/17, а тому у Миколаївської міської ради не було підстав для звернення до суду з відповідним позовом до ПП Малмор , про що Міська рада і зазначала у своїх листах адресованих прокуратурі, а тому в їх діях відсутні ознаки неналежного захисту порушених прав та інтересів держави або ж нездійснення такого захисту загалом, що свою чергу виключає правомірність звернення прокурора з позовом до суду в даному випадку.

Крім цього, на думку апелянта, органи прокуратури були обізнані про наявність договірних відносин між Міською радою та відповідачем щодо оренди спірної земельної ділянки ще з 2013 року, а отже при зверненні до суду з даним позовом прокурором було пропущено строки позовної давності.

05.01.2022 до апеляційного суду від ПП Малмор надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття остаточного рішення у справі №915/1300/21 за позовом ПП Малмор до Міської ради про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 08.04.2013.

20.01.2022 до апеляційного суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги та клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду іншої справи.

09.02.2022 до початку засідання до суду від Міської ради надійшло клопотання в якому остання просить суд, розглянути справу без участі її представника та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що явка представників сторін судом не визнавалась обов`язковою, судова колегія задовольняє клопотання Міської ради.

З`ясувавши в судовому засіданні думку представників сторін щодо клопотання про зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду іншої справи, судова колегія відмовила у задоволені вказаного клопотання, оскільки матеріали даної справи містять достатньо доказів, для встановлення та оцінки певних обставин (фактів), які є предметом судового розгляду.

В судовому засіданні 09.02.2022 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню, а рішення господарського суду - скасувати.

Представник прокуратури в судовому засіданні 09.02.2022 заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається що 08.04.2013 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП Малмор (орендар) укладено договір оренди землі №9197 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада передає, а ПП Малмор приймає в оренду земельну ділянку для будівництва автозаправного комплексу по вул. Малій Морській, 27 /Центральний район/ (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1916 м 2 з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019, без права передачі її в суборенду.

Договір діє протягом 1 року з дати його укладення. Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 Договору).

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у разі закінчення терміну оренди, припинення або розірвання договору оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 12.7 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки.

Зазначений Договір зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 08.04.2013 року №9197.

08.04.2013 року сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 13).

Договором про змін №261-14 від 31.10.2014 до Договору, сторони продовжили термін оренди до 08.04.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі.

Договір про зміни набирає чинності з моменту його укладення.

Договір про зміни зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів про зміни до договорів оренди землі вчинено запис від 31.10.2014 року за №261-14.

З матеріалів справи вбачається, що рішень про продовження строку оренди вказаної вище земельної ділянки Миколаївською міською радою не приймалося, що підтверджується листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.06.2020 (т.1, а.с. 23) та листом Управління земельних ресурсів від 18.08.2020 (т.1, а.с. 25), містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою м. Миколаїв, вул. Мала Морська , буд 27 ПП Малмор департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради не надавалось (т.1, а.с. 22);

Після закінчення строку оренди орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату до міського бюджету. Заходи щодо повернення земельної ділянки не вживалися, (т.1, а.с.21, 24).

Предметом спору у даній справі є вимога до ПП Малмор про повернення Миколаївській міській раді земельної ділянки площею 1916 м 2 з кадастровим номером 4810137200:09:050:0019 по вул. Мала Морська, 27, у місті Миколаєві у придатному для використання стані.

Отже, судовою колегією встановлено, що умовами договору оренди землі від 08.04.2013 та договору про зміни від 31.10.2014, у разі закінчення терміну оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду (п. 7.1. Договору). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі (п. 3.1. Договору про зміни).

Відповідно до статті 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

З 08.04.2015 року і до теперішнього часу відповідач з письмовим повідомлення про поновлення договору оренди землі до Міської ради не звертався, продовжує користується спірною земельною ділянкою за відсутності правових підстав, і, як наслідок, своїми неправомірними діями вчиняє перешкоди позивачу у здійсненні ним як власником права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, установивши обставини припинення договору оренди земельної ділянки 08.04.2013, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та не виконання відповідачем як орендарем свого обов`язку з повернення об`єкта оренди його власнику, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, власнику - Миколаївській міській раді.

Судова колегія не приймає до уваги докази, які були надані разом з апеляційною скаргою до суду, а саме продовження нарахування орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2013-2021 роки, оскільки відповідачем не надано до суду доказів правомірного користування спірною земельною ділянкою з огляду на продовження дії договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі .

Щодо доводів ПП Малмор стосовно відсутності у прокурора підстав для звернення до суду з відповідним позовом необхідно зазначити таке.

За змістом статті 53 ГПК у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 зазначеного Закону).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Начальник управління представництва інтересів держави в суді звернувся до заступника Миколаївського міського голови листом від 09.06.2020 року, в якому зазначив, що прокуратурою області опрацьовано інформацію Миколаївської міської ради від 02.06.2020 щодо законності використання ПП Малмор земельної ділянки по вул. Малій Морській, 27. Установлено, що на підставі договору оренди землі від 08.04.2013 у користуванні підприємства перебувала земельна ділянка площею 0,1916 га для будівництва АЗС. Строк дії договору сплинув 08.04.2015, рішень щодо продовження останнього міською радою не приймалось, та відповідно, додаткові угоди до нього не укладались. З огляду на викладене, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру , просить у строк до 26.06.2020 інформувати прокуратуру області про стан сплати коштів за використання ПП Малмор земельної ділянки. У випадку не повернення земельної ділянки, просить повідомити про вжиті Миколаївською міською радою та її виконавчими органами заходи до припинення її незаконного використання (т.1, а.с. 40).

Проте Міська рада про наміри самостійно звернутися з відповідним позовом до суду не заявила.

Керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Миколаївського міського голови листом від 16.09.2020 року, в якому повідомив, що прокуратурою буде пред`явлено позов в інтересах держави до ПП Малмор про повернення земельної ділянки (а.с. 29-30).

Разом із тим матеріали справи не містять доказів самостійного звернення Миколаївською міською радою з аналогічним позовом до суду та про її намір самостійно звернутися до суду з позовом на захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах.

Установивши відповідні обставини, надавши належу правову оцінку доводам прокурора, викладеним у позовній заяві щодо підстав звернення до суду з відповідним позовом, та поданим на їх підтвердження доказам, господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва інтересів територіальної громади в особі Миколаївської міської ради в суді.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що прокурор пропустив строк позовної давності на звернення з відповідним позовом до суду, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, який володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном.

При цьому, даний позов поданий прокурором на захист інтересів держави, які пов`язані з правами територіальної громади на вільне користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, вимагаючи повернути належну йому земельну ділянку. Тобто, позовна заява прокурора спрямована саме на усунення перешкод у користуванні територіальною громадою земельною ділянкою комунальної власності, у відповідності зі ст. 391 ЦК України.

У такому разі позовну заяву прокурора слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідної земельної ділянки (територіальної громади).

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Миколаївської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.02.2022.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.