Постанова

від 02.02.2022 по справі 922/3019/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3019/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засіданні Ісичко С.Е.,

за участю представників сторін:

від позивача - БАЛІЙЧУК Людмила - на підставі договору про надання правової допомоги від 29.12.2021р., Ордеру Серії АІ №1193371 від 29.12.2021р.;

від відповідача - БУРДАКОВА Ольга - на підставі Ордеру серії АІ №1180894 від 01.12.2021р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент", м. Харків, (вх.№3568 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м.Харків о 16:12год., дата складення повного тексту - 22.10.2021р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент", м. Харків,

про стягнення 301302,40грн.,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. у розмірі 259584,45грн., пені в розмірі 10608,06грн., 3% річних в розмірі 5777,76грн. та інфляційних в сумі 25332,13грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення умов договору підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. не було здійснено остаточного розрахунку з позивачем в строки визначені умовами договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за вказаним договором.

Крім того, позивачем в позові ,на виконання пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України було повідомлено суд про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу складає 50000,00грн.

У відзиві на позовну заяву поданому 07.09.2021р. до господарського суду Харківської області відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість будь-якими належними та допустимими доказами. Зокрема, відповідач наголошував на тому, надані позивачем акти КБ-2в та довідки КБ-3в оформлені з порушенням вимог договору та ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013; при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме: не узгоджено плану фінансування і виконання робіт, не підписано Додатки №1-5, що свідчить про те, що договір не можна вважати укладеним; позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за актами, що є порушенням податкового законодавства, а акт звірки взаємних розрахунків, який наданий позивачем, складений та направлений позивачу помилково; підрядні роботи на спірну суму виконані відповідачем самостійно, що підтверджується загальним журналом робіт.

Крім того, відповідач також заперечував проти задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у даній справі та просив зменшити їх розмір до 10000,00грн.

06.10.2021р. позивачем подано до господарського суду Харківської області клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№23588), в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00грн.

07.10.2021р. відповідачем подано до господарського суду клопотання (вх.№ 3661) про долучення доказів до матеріалів справи, в якому відповідач просив поновити пропущений процесуальний строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 від 01.10.2021р., посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. за номером в реєстрі 973, зі змісту якої вбачається, що Лісовець М.С. як попередній директор підприємства відповідача не підписував довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати форми №КБ-3 за листопад 2020 року на суму 429079,15грн. та відповідно акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за листопад 2020 року на суму 429079,15грн.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання відповідач посилався на те, що разом з відзивом на позовну заяву був позбавлений можливості подати нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 01.10.2021р., оскільки отримав її пізніше.

Крім того, 07.10.2021р. відповідачем подано до господарського суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (вх.№ 23662), в якому просив суд поновити пропущений процесуальний строк на подання клопотання та призначити експертне дослідження на якого поставити наступні питання: 1) Чи виконаний підпис від імені уповноваженої особи генпідрядника Лісовця Максима Сергійовича у довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми КБ-З від 30 листопада 2020 року за договором підряду №2/КС/20 від 18.09.2020р. особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? 2) Чи виконаний підпис від імені директора ТОВ Бест Офер Інвестмент Лісовця Максима Сергійовича у акті № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми КБ-2в від 30 листопада 2020 року за договором підряду № 2/КС/20 від 18.09.2020р. особисто ОСОБА_1 чи іншою особою? .

Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення відповідного клопотання відповідач наголошував на тому, що в матеріалах справи наявні копія довідки №КБ-3 за листопад 2020 року та копія акту №КБ-2в за листопад 2020 року, поряд з цим, відповідачем отримано 04.10.2021р. від попереднього директора підприємства - Лісовця М.С. заяву від 01.10.2021р. в якій було повідомлено про те, що він ніколи не підписував зазначені документи, а тому у справі містяться суперечливі письмові докази. Підставою пропуску встановленого процесуальним законодавством строку для подання відповідного клопотання відповідач зазначав той факт, що відповідна заява була отримана лише 04.10.2021р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" заборгованість за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. в розмірі 259584,45грн., пеню в розмірі 10608,06грн, 3% річних в розмірі 5777,76грн., інфляційні в сумі 25332,13грн., судовий збір у розмірі 4519,54грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн.

При ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні клопотань про долучення до матеріалів справи доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи, з огляду на те, що останні не містять обґрунтованих підстав поважності пропуску строку подання такого доказу, відповідачем не наведено жодної поважної причини, чому свідок ОСОБА_1 (попередній директор підприємства відповідача) надав відповідну заяву лише 01.10.2021р., тобто вже після закриття 27.09.2021р. підготовчого провадження.

Судом також було зазначено про те, що показання ОСОБА_1 , викладені в заяві від 01.10.2021р., не є заявою свідка у розумінні частини 2 статті 88 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути належним та допустимим доказом у даній справі, з огляду на відсутність в ній підтвердження свідком свідком факту обізнаності зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Крім того, з посиланням на положення статей 119, 182 Господарського процесуального кодексу України господарським судом було зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" скористалось своїм правом та надало до суду відзив на позовну заяву, який не містив вказівку на незгоду відповідача із обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд", а саме те, що акт №3 та довідка за листопад 2020 року не підписувалась директором відповідача, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" позбавлено права заперечувати проти такої обставини.

Враховуючи вищевикладене, вказані відповідачем підстави для задоволення клопотань про поновлення встановленого законом строку для подання клопотання про призначення експертизи та долучення доказів, судом не було визнано поважними, у зв`язку із чим відмовлено в задоволенні клопотань про поновлення строків на подання клопотання про долучення доказів та про призначення почеркознавчої експертизи у справі та залишено їх без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. та штрафних санкцій нарахованих внаслідок його неналежного виконання, місцевий господарський суд керуючись положеннями статей 6, 11, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 615, 626, 875, 879 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 232 Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні статей 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про добровільну оплату відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 259584,45грн. та нарахованих штрафних санкцій, а отже визначена сторонами в актах виконаних робіт форми №КБ-2 та довідках форми №КБ-3 за вересень, жовтень та листопад 2020 року сума підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім того, господарським судом за результатами аналізу наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи конкретні обставини справи та принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та їх стягнення з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно апелянт просить суд поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21.

Окрім викладеного, апелянт також просить суд визнати поважними причини неподання заяви свідка в господарському суді першої інстанції, поновити пропущений строк та прийняти її; призначити судову почеркознавчу експертизу у справі №922/3019/21, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України

На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

1) Чи виконаний підпис від імені уповноваженої особи генпідрядника Лісовця Максима Сергійовича у довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020р. форми КБ-3 від 30 листопада 2020 р. за договором підряду № 2/КС/20 від 18.09.2020 р. особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?

2) Чи виконаний підпис від імені директора ТОВ "Бест Офер Інвестмент" Лісовця Максима Сергійовича у акті № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. форми КБ-2в від З0 листопада 2020 р. за договором підряду №2/КС/20 від 18.09.2020 р. особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?» .

Для проведення судової почеркознавчої експертизи, апелянт просить суд витребувати у ТОВ «Будівельна компанія «Промінвестбуд» оригінали наступних документів: довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020р. форми КБ-3 від 30.11.2020р. за договором підряду № 2/КС/20 від 18.09.2020р.; акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 р. форми КБ-2в від 30.11.2020р. за договором підряду № 2/КС/20 від 18.09.2020р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено як норми матеріального так і процесуального права, не надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наведеним відповідачем доводам та доказам, що призвело до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, щодо порушення норм процесуального права апелянт посилається на безпідставну відмову господарського суду першої інстанції в задоволенні його клопотання про долучення доказів, а саме, заяви свідка ОСОБА_1 від 01.10.2021р., з посиланням на те, що обґрунтованих підстав поважності пропуску строку подання такого доказу відповідачем не наведено.

Крім того, апелянт вважає безпідставним висновок суду про те, що показання ОСОБА_1 , викладені в заяві від 01.10.2021р., не є заявою свідка у розумінні частини 2 статті 88 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути належним та допустимим доказом у даній справі, з огляду на відсутність в ній підтвердження свідком факту обізнаності зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

З огляду на те, що про недоліки в заяві ОСОБА_1 судом було зазначено лише в оскаржуваному рішенні, апелянт наголошує, що був позбавлений можливості подати відповідну заяву, яка б по відповідала вимогам закону як заява свідка, до вирішення спору по суті. Як зазначає апелянт, ОСОБА_1 повідомлений про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та готовий з`явитись до суду за викликом для підтвердження його свідчень, що підтверджується доданою до апеляційної скарги заявою свідка від 19.11.2021р.

Скаржник також не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення клопотання про поновлення встановленого законом строку для подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та залишення його без розгляду, з тих підстав, що вказане клопотання було подано після закриття підготовчого засідання; висновки експертизи, не є доказом відсутності підстав у відповідача для виконання ним схваленого правочину.

На думку апелянта, з метою підтвердження/спростування факту підписання попереднім директором відповідача Лісовцем Максимом Сергійовичем або іншою особою Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3, на підставі яких встановлюється наявна заборгованість відповідача перед позивачем, в тому числі розмір такої заборгованості, має суттєве значення для вирішення даної справи, спеціалісти у сфері права не володіють відповідними знаннями, що свідчить про необхідність залучення експерта, який володіє спеціальними знаннями.

Апелянт наголошує, що підготовче провадження у даній справі було закрито 27.09.2021р., проте, зв`язок з попереднім директором відповідача Лісовцем М.С. було встановлено лише 29.09.2021р., отже вказані обставини свідчать про неможливість подання клопотань про долучення до матеріалів справи доказів та про призначення судової почеркознавчої експертизи разом з відзивом на апеляційну скаргу.

З огляду на вказані обставини, на думку скаржника, місцевий господарський суд для встановлення об`єктивної істини у спорі не був позбавлений можливості повернутись зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та розглянути відповідні клопотання.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд визнати поважними причини неподання заяви свідка до господарського суду першої інстанції, поновити пропущений строк та прийняти її; призначити судову почеркознавчу експертизу у справі №922/3019/21, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Окрім викладеного, апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, акт №3 КБ-2в та довідка №КБ-3в за листопад 2020р. оформлені з порушенням вимог укладеного між сторонами договору; при укладенні договору підряду сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме: не визначено джерела та порядок фінансування робіт, оскільки між сторонами не узгоджено, а ні плану фінансування і виконання робіт, а також не підписано додатки 1-5, що свідчить про те, що договір не можна вважати укладеним; позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за актом №3 за листопад 2020року, що є порушенням податкового законодавства.

Скаржник також не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00грн., з огляду на те, що спір є спором незначної складності, ціна позову є незначною, справа не містить великого обсягу матеріалів, що в свою чергу вказує на те, що адвокатом не витрачено багато часу для збору, аналізу доказів та підготовки заяв по суті, адвокатські запити з метою збору доказів адвокатом не подавались, для розрахунку пені, 3% річних та інфляційних в Інтернет мережі створені спеціальні калькулятори, крім того, перевірка зазначених розрахунків здійснюється зазвичай саме бухгалтером, отже відповідні витрати підлягають зменшенню до 10000,00грн.

Крім того, скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що разом з клопотанням про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.10.2021р. представником позивача не було надано документу про здійснення оплати за отриману професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо прийняття додаткових доказів наданих апелянтом до апеляційної скарги, а саме: заяви свідка ОСОБА_1 від 19.11.2021р., колегія суддів зазначає, що згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з частиною. 4 статті 88 Господарського процесуального кодексу України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Статтею 87 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Частиною 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, показання свідка викладаються письмово у заяві свідка.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність.

Таким чином, докази, якими відповідач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент розгляду справи місцевим господарським судом, і саме на нього покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом на позовну заяву. Винятком, коли можливим є прийняття, зокрема судом апеляційної інстанції, додаткових доказів, є наявність об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне подання таких доказів, при цьому обов`язок довести ці обставини також покладено на учасника справи.

Судова колегія також враховує, що виходячи із системного аналізу положень частини 3 статті 2, частин 1, 2 статті. 42 Господарського процесуального кодексу України до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Разом з тим, стаття 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають не лише права, але й обов`язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом. Згідно частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України зазначені права та обов`язки поширюються також і на представника учасників у справі та можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених частини 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, учасники справи, незалежно від їх статусу (сторона у справі чи її представник/представники), повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов`язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020р. у справі № 916/3200/17.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Судова колегія вважає, що відповідач, допустивши порушення процедури подання доказів до господарського суду першої інстанції, стверджуючи про об`єктивну неможливість подати заяву свідка, фактично штучно затягує процесуальні строки розгляду справи та відтермінування виконання рішення місцевого господарського суду з формальних міркувань, що є неприпустимим згідно з нормами чинного процесуального законодавства України, оскільки це може призвести до існування нерівності учасників судового процесу перед законом і судом, в порушення приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, та нівелювання процедурних вимог, встановлених процесуальним законодавством України, що тягне за собою порушення прав іншої сторони.

З огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження винятковості випадків, які б перешкоджали у дотриманні відповідачем встановлених як законом так і судом строків для вчинення відповідних процесуальних дій, а саме - неможливості своєчасного подання ним письмових доказів, що додані до апеляційної скарги, до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому підстави для їх дослідження та врахування при розгляді справи відсутні.

23.11.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду доповнення до апеляційної скарги (вх.№13566), в якому скаржник наголошує на відсутності боргу за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р., поряд з цим, скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом було здійснено невірних розрахунок інфляційних витрат та відповідно стягненню підлягає сума в розмірі 20306,78грн., а не 25332,00грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021р. залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

09.12.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору (вх.№14353).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21; встановлено позивачу у справі строк до 11.01.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; встановлено учасникам справи строк до 11.01.2022р. для подання заяв, клопотань тощо та призначено справу до розгляду на 17.01.2021р.

10.01.2022р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№223), в якому просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 залишити без змін.

Крім того, позивач просить суд відмовити представнику відповідача адвокату Бурдаковій О.А. в задоволенні клопотання про поновлення встановленого законом строку для подання заяви свідка; відмовити представнику відповідача адвокату Бурдаковій О.А. в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У випадку призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, ідентифікаційний код 02883096), на вирішення якої додатково поставити запитання:

«Чи виконані підписи від імені уповноваженої особи генпідрядника Лісовця Максима Сергійовича в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020р. форми №КБ-2 від 30.09.2020р. та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 р. форми №КБ-3 на суму 530391,73грн.; Акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020р. форми №КБ-2 від 30.10.2020р. та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020р. і форми №КБ-3 на суму 330113,57грн.; Акті №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020р. форми №КБ-2 від 30.11.2020р. та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020р. форми №КБ-3 на суму 429079,15грн., однією особою?» .

У випадку задоволення апеляційної скарги представника відповідача зменшити зазначені Відповідачем витрати на професійну правничу допомогу АБ «Володимира Авдєєнка» з 20000,00грн. до 5000,00грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промінвестбуд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00грн.

11.01.2022р. представником апелянта - ТОВ "Бест Офер Інвестмент" Бурдаковою О.А. подано до апеляційного господарського суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EASYCON (вх.№325).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022р. задоволено заяву представника апелянта ТОВ "Бест Офер Інвестмент" Бурдакової О.А. про участь в судовому засіданні у справі №922/3019/21, призначеному на 17.01.2022р. о 10:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; ухвалено судове засідання у справі №922/3019/21, призначене на 17.01.2022р. о 10:45год, провести за участю Бурдакової О.А. - представника апелянта ТОВ "Бест Офер Інвестмент" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

17.01.2022р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№483), в якому просить суд стягнути з ТОВ "Бест Офер Інвестмент" на користь ТОВ «Будівельна компанія «Промінвестбуд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн.

17.01.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із хворобою його представника та провести наступне судове засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника (вх.№488).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022р. відкладено розгляд справи на 02.02.2022р. об 11:30год.; задоволено заяву представника апелянта ТОВ "Бест Офер Інвестмент" Бурдакової О.А. про участь в судовому засіданні у справі №922/3019/21, призначеному на 02.02.2022р. об 11:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; ухвалено провести судове засідання у справі №922/3019/21, призначене на 02.02.2022р. об 11:30 год, за участю Бурдакової О.А. - представника апелянта ТОВ "Бест Офер Інвестмент" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

24.01.2022р. представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" Балійчук Л.І подано до апеляційного господарського суду заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення EASYCON (вх.№804).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022р., у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Лакізи В.В., для розгляду справи №922/3019/21 сформовано колегію судді у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022р. задоволено заяву представника позивача - ТОВ "Будівельна компанія "Промінвестбуд" Балійчук Л.І про участь в судовому засіданні у справі №922/3019/21, призначеному на 02.02.2022р. об 11:30год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; ухвалено провести судове засідання у справі №922/3019/21, призначене на 02.02.2022р. об 11:30год, за участю Балійчук Л.І - представника позивача ТОВ "Будівельна компанія "Промінвестбуд" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

02.02.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (вх. №1278), в якому просить суд зменшити судові витрати ТОВ "Будівельна компанія "Промінвестбуд" на професійну правничу допомогу з 25000,00грн. до 10000,00грн.

Крім того, апелянтом також подано заяву в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (вх.№1279), в якій повідомлено, що остаточний розрахунок судових витрат в суді апеляційної інстанції становить 21779,31грн., а саме: витрати на судовий збір 6779,31грн. та витрати на професійну правничу допомогу 15000,00грн. Докази відповідних витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судом апеляційної інстанції відповідного рішення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.02.2022р. представник апелянта підтримав подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3, з метою підтвердження/спростування факту підписання вказаних документів попереднім директором відповідача Лісовцем Максимом Сергійовичем або іншою особою.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання апелянта про призначення судової почеркознавчої експертизи, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частин 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, висновок судової експертизи є новим доказом, який може бути прийнятий у винятковому випадку, якщо без висновку експертизи неможливо встановити відповідні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даного спору є вимоги позивача, як підрядника, до відповідача, як генерального підрядника, про стягнення залишку несплаченої вартості виконаних у період з вересня по листопад 2020року підрядних робіт за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 підписані не директором товариства, а іншою особою.

Проте, апелянтом не надано доказів, які б ставили під сумнів надані позивачем докази, чи автентичність підписів і печаток на вказаних документах, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо підробки підпису чи печатки.

Відповідно до статті 124, пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює відповідачу більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

З огляду на вищевикладене, судова колегія визнає клопотання апелянта про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи необґрунтованим.

Крім того, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.02.2022р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України також просив суд протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення надати можливість довести розмір фактично понесених судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент", у зв`язку із розглядом справи №922/3019/21.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 залишити без змін. Крім того, представник позивача просив суд стягнути з ТОВ "Бест Офер Інвестмент" на користь ТОВ «Будівельна компанія «Промінвестбуд» витрати на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції у розмірі 25000,00грн.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представники сторін з`явились в судове засідання та надали відповідні пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" (надалі- підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" (надалі - генпідрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт №2/КС/20 (надалі - договір т.1 а.с.58).

Відповідно до умов пункту 2.1 договору, підрядник за завданням генпідрядника зобов`язується на свій ризик власними та/або залученими силами і засобами, з використанням власних та/або залучених ресурсів, у відповідності до Проектної документації, чинних будівельних норм і правил, та у визначений договором строк, виконати роботи на об`єкті: "По влаштуванню "мокрого" фасаду секцій 1; 2; 3 житлового будинку №1 ЖК "Паркова долина", що розташований по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва", а генпідрядник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, проектну документацію, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.

Згідно пункту 3.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором зазначається сторонами в додатку №1 (договірна ціна) та становить 4205585,88грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 841117,18грн., разом з ПДВ - 5046703,06грн.

Генпідрядник протягом 10 (десяти) банківських днів з дати укладання сторонами цього договору перераховує підряднику перший авансовий платіж у розмірі 1000000,00грн., у тому числі ПДВ (20%) - 166666,67грн. (пункт 3.3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3.4 договору, оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту, довідки Ф№ КБ-3.

Акт та довідку Ф№КБ-3 підрядник зобов`язується передавати генпідряднику до 30 (тридцятого) числа звітного місяця.

Сторони погодили, що генпідрядник має право не приймати виконані роботи у звітному місяці у випадку ненадання (не повного надання) підрядником документів, що визначені в пункті 3.3.4. договору.

Згідно з пунктом 4.1. договору, строк виконання робіт за цим договором до 30.12.2020р. включно.

Розділом 11 договору сторонами було обумовлено права та обов`язки генпідрядника та підрядника.

Зокрема, пунктом 11.1.6. договору визначено, що генпідрядник має право відмовитись від приймання виконаних підрядником робіт у випадку виявлення недоліків, які виключають використання об`єкту за призначенням та не можуть бути усунені підрядником.

Генпідрядник зобов`язаний прийняти роботи виконані належним чином та оплатити їх у встановленому договором порядку, а також, у разі невиконання або неналежного виконання ним зобов`язань за договором сплатити пеню або штраф (пункт 11.2.1. договору).

Пунктом 11.4.1. договору визначено, що підрядник зобов`язаний якісно та у встановлений договором строк виконати роботи, та відповідно має право одержувати оплату за належним чином виконані ним та прийняті генпідрядником роботи в розмірі та в строки визначені договором (пункт 11.3.3 договору).

Відповідно до пункту 12.1.договору, передача виконаних робіт здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання сторонами двосторонніх актів та довідок Ф№КБ-3. Акти складаються підрядником за формою, що наведена в додатку №2 до цього договору, та разом з довідкою форми №КБ-3 з підписом начальника дільниці генпідрядника на об`єкті надаються генпідряднику в строк до 30 числа (включно) звітного місяця.

Згідно з пунктом 15.1. договору, за невиконання чи неналежне виконання свої зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність ,що передбачена чинним законодавством України та цим договором. Сторони домовились, що неналежно від будь-яких інших положень цього договору та домовленості сторін ,підрядник має право щодо відшкодування з генпідрядника будь-яких непрямих збитків, та генпідрядник не несе відповідальності за будь-яку упущену вимогу підрядника.

У випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику, на його вимогу, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов`язання, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу (пункт 15.5 договору).

Як зазначав в позовній заяві позивач, він належним чином виконав взяті на себе зобов`язання передбачені умовами договору підряду на загальну суму 1289584,45грн., що підтверджується підписаними сторонами без жодних заперечень та зауважень актами форми №КБ-2 та довідками форми №КБ-3: Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року форми №КБ-2 від 30 вересня 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 року форми №КБ-3 на суму 530391,73грн.; Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року форми №КБ-2 від 30 жовтня 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 року форми №КБ-3 на суму 330113,57грн.; Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 на суму 429079,15грн. (т.1 а.с.59-66).

Проте, відповідач оплатив виконані позивачем роботи частково на суму 1030000,00грн., а саме: 28 жовтня 2020 року - 330000,00грн.; 13 листопада 2020 року - 450000,00грн; 09 грудня 2020 року - 250000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача IBAN НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному банку Південний (т.1 а.с.67, 69-71).

Отже, як стверджував позивач, станом на момент звернення з відповідним позовом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" перед позивачем за договором за виконані роботи складає 259584,45грн., яка згідно складеного сторонами договору акту звірки взаєморозрахунків від 18.12.2020р. повністю визнається відповідачем (т.1 а.с.72).

З огляду на те, що відповідачем не було в добровільному порядку сплачено заборгованість, яка виникла за договором підряду, 26.07.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" про стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. в розмірі 259584,45грн., пені в розмірі 10608,06грн., 3% річних в розмірі 5777,76грн. та інфляційних в сумі 25332,13грн. (т.1 а.с.1-74).

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у даній справі позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.210-224).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що за загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтю 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як було зазначено вище, позивачем (як підрядником) було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання передбачені умовами договору підряду на загальну суму 1289584,45грн., що підтверджується підписаними сторонами без жодних заперечень та зауважень актами форми №КБ-2 та довідками форми №КБ-3, а саме: Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року форми №КБ-2 від 30 вересня 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 року форми №КБ-3 на суму 530391,73грн.; Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року форми №КБ-2 від 30 жовтня 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 року форми №КБ-3 на суму 330113,57грн.; Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 на суму 429079,15грн. (т.1 а.с.59-66).

Проте, відповідач оплатив виконані позивачем роботи частково на суму 1030000,00грн., а саме: 28 жовтня 2020 року - 330000,00грн.; 13 листопада 2020 року - 450000,00грн; 09 грудня 2020 року - 250000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача IBAN НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному банку Південний (т.1 а.с.67, 69-71).

Отже, як стверджував позивач, станом на момент звернення з відповідним позовом, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" перед позивачем за договором за виконані роботи складає 259584,45грн., яка згідно складеного сторонами договору акту звірки взаєморозрахунків від 18.12.2020р. повністю визнається відповідачем (т.1 а.с.72).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 на суму 429079,15грн., не підписувались відповідачем, що на думку останнього свідчить про те, що позивачем роботи за вказаним актом не виконувались.

Щодо вказаних доводів судова колегія зазначає, що частинами 1, 3, 4 статті 58-1 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Як зазначено у пунктах 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015р. №1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 03.02.2020р. у справі 909/1073/17, від 18.08.2020р. у справі №927/833/18 та від 24.02.2021р. у справі №926/2308/19 , встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З матеріалів справи вбачається, що спірний Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року містить відтиск печатки відповідача та має всі необхідні реквізити первинного документа в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, доказів протиправності використання печатки підприємства чи доказів її втрати на дату підписання акту - 30.11.2020р., так само як і доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку із втратою чи викраденням печатки, її підробкою чи іншим незаконним використанням третіми особами всупереч волі відповідача, матеріали справи не містять.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів вважає, що Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 свідчать про підтвердження виконання позивачем робіт, вказаних в даному акті.

З наведеного випливає обов`язок відповідача здійснити оплату за перераховані в акті роботи, оскільки підписання та засвідчення відтиском печатки відповідача акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, фіксує факт здійснення господарської операції, а тому, за відсутності заперечень до даного акту, зроблених у строки, передбачені статтею 853 Цивільного кодексу України, даний акт є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення розрахунків згідно зазначеного акту.

Наведений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 05.09.2019р. у справі №910/14371/18.

Крім того, судова колегія враховує, що акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року на суму 429079,15грн. було включено до акту звірки взаєморозрахунків за період 01.09.2020-18.12.2020 (т.1 а.с.72), який підписаний сторонами з проставленням печаток.

Даний акт звірки складався відповідачем та надавався позивачу на підпис, тобто у відповідача був в наявності акт №3 від 30 листопада 2020 року, який відображений в бухгалтерському обліку як первинний документ, роботи по якому були частково сплачені відповідачем.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, в контексті спірних правовідносин, судова колегія вважає, що акт звірки взаєморозрахунків, підписаний уповноваженою особою відповідача з проставлення печатки підприємства, також є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу у розмірі 259584,45грн. станом на день проведення звірки взаєморозрахунків.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апелянтом не спростовано того факту, що акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 з його боку підписані іншою особою, як і не спростовано факту виконання позивачем робіт за договором.

Більш того, банківською випискою по рахунку позивача IBAN НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному банку Південний (т.1 а.с.67, 69-71), підтверджується здійснення апелянтом часткових розрахунків за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт також посилається на те, що позивачем було оформлено акт КБ-2в та довідку КБ-3в за листопад 2020 року з порушенням вимог укладеного між сторонами договору; при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено істотних умов договору підряду, а саме: не визначено джерела та порядок фінансування робіт, оскільки між сторонами не узгоджено, ані плану фінансування і виконання робіт, а також не підписано додатки 1-5, що свідчить про те, що договір не можна вважати укладеним; позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних за актом №3 за листопад 2020року, що є порушенням податкового законодавства.

Щодо доводів апелянта про те, що акт КБ-2в та довідка КБ-3в за листопад 2020 року оформлені з порушенням вимог договору, а отже зазначені документи не можуть підтверджувати факт виконання підрядних робіт на зазначену суму, оскільки вони оформлені з порушенням вимог законодавства та умов договору так як до них не були додані документи передбачені п. 11.4.39 договору, судова колегія зазначає наступне.

Так, згідно з пунктом 11.4.39 договору підрядник зобов`язується разом з актами приймання робіт передати генпідряднику всю виконавчу документацію.

Відповідно до пункту 1.2 договору виконавча документація - журнал виконання робіт, виконавчі креслення, технічні паспорти, сертифікати на обладнання, матеріали, інструкції з експлуатації, регламенти експлуатації та обслуговування систем та обладнання, акти перевірки та випробувань результатів робіт та інша необхідна документація для приймання робіт та подальшої експлуатації результатів рoбiт, яку зобов`язаний належним чином оформлювати підрядник у складі, визначеному іншим законодавством України, та передавати генпідряднику на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 11.4.36 договору підрядник зобов`язується щотижня надавати генпідряднику звіт про фактично виконані роботи згідно з графіком виконання робіт; відповідальність за достовірність відомостей, викладених в такому звіті, несе підрядник.

При цьому, пунктом 3.3.1 договору передбачено, що оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту, довідки Ф №КБ-3 та прийняття генпідрядником за окремим актом виконавчої документації та журналу виконаних робіт за формою № КБ-6. Акт та довідку Ф№КБ-3 підрядник зобов`язується передати генпідряднику до 30 числа звітного місяця.

Водночас, положеннями пункту 12.4 договору передбачено, що якщо під час прийому-передачі виконаних робіт будуть виявлені неякісно виконані роботи (мається на увазі недоробки, недоліки, дефекти закінчених робіт, змонтованих конструкцій, використаних ресурсів), що не відповідають проектній документації, вимогам чинних норм і правил, встановлених нормативними документами, технологічних карт, чи інші відступи від умов договору (включаючи випадок виявлення неякісно виконаних робіт при проведенні перевірки на об`єкті Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (або іншим компетентним органом) з метою визначення відповідності об`єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил; під час проведення перевірок або інших процедур іншими компетентними органами, організаціями, згідно вимог іншого законодавства України), генпідрядник має право не приймати роботи до усунення підрядником таких недоліків. У цьому випадку сторони зобов`язані скласти дефектний акт, з зазначенням усіх недоліків, доробок, дефектів виконаних робіт, ресурсів та строків їх усунення підрядником.

Таким чином, з аналізу укладеного між сторонами договору випливає, що його умовами дійсно передбачено, що під час приймання-передачі робіт підрядник зобов`язаний передати генпідряднику документи визначені пунктом 11.4.39, при цьому, згідно положень п.12.4 договору, генпідрядник має право не приймати роботи згідно акту, у випадку, в тому числі інших відступів від умов договору до яких, зокрема, відноситься не виконання позивачем обов`язків передбачених положеннями пунктів 11.4.36, 11.4.39 договору.

Водночас, як вбачається з наданих позивачем актів виконаних робіт, вказані акти підписані без зауважень та будь-яких заперечень та скріплені печатками як позивача так і відповідача, містять всі обов`язкові реквізити первинних документів, жодних доказів складення дефектних актів щодо недотримання позивачем вказаних положень договору чи будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини, які б свідчили про порушення позивачем вказаних пунктів договору щодо передачі документації відповідачу, останнім не надано, а тому твердження апелянта про невідповідність акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 є необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної на суму 429079,15грн., що є порушенням податкового законодавства та на думку апелянта свідчить про недоведеність виконання позивачем робіт за листопад 2020року, оскільки самі по собі податкові накладні не можуть слугувати належними та достовірними доказами на підставі яких можна встановити обставини щодо виконання чи неналежного виконання умов договору, в даному випадку виконання робіт за договором підряду, при цьому відсутність реєстрації таких накладних у строки визначені податковим законодавством жодним чином не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість виконаних та прийнятих останнім робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у справі №922/2081/19 від 28.08.2020 та від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було зазначено вище, в матеріалах справи наявні Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року форми №КБ-2 від 30 вересня 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за вересень 2020 року форми №КБ-3 на суму 530391,73грн.; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року форми №КБ-2 від 30 жовтня 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за жовтень 2020 року форми №КБ-3 на суму 330113,57грн.; Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року форми №КБ-2 від 30 листопада 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за листопад 2020 року форми №КБ-3 на суму 429079,15грн.

При цьому, колегія суддів повторно наголошує на тому, що вказані документи підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень, більше того відповідачем здійснювалась часткова оплата вартості вказаних робіт, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами договору, зокрема, пунктом 3.3.1 сторони погоди, що оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць, за винятком сплачених авансових платежів, здійснюється генпідрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту, довідки Ф № КБ-3.

Враховуючи той факт, що ані під час розгляду справи місцевим судом ані під час апеляційного перегляду даної справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження оплати наявної заборгованості за виконані роботи в повному обсязі за актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2: №1 від 30.09.2020р. за вересень 2020р. на суму 530391,73грн., №2 від 30.10.2020р. за жовтень 2020 р. на суму 330113,57грн., №3 від 30.11.2020р. за листопад 2020 р. на суму 429079,15грн., та доказів які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості у розмірі 259584,45грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором підряду.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивач 3% річних в сумі 5777,76грн., інфляційних у розмірі 25332,13грн. та пені в сумі 10608,06грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику, на його вимогу, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов`язання, від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу (пункт 15.5 договору).

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 розміщена в розділі I "Загальні положення про зобов`язання" книга 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зміст статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, перевіривши наданий розрахунок позивача щодо нарахування ним 3% річних в сумі 5777,76грн., інфляційних у розмірі 25332,13грн. та пені в сумі 10608,06грн., вважає, що він є арифметично вірним та відповідає чинному законодавству, та приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та відповідно стягнення з відповідача на користь позивача зазначених штрафних санкцій.

Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм процесуального права, що полягає, зокрема, у відмові суду в задоволенні його клопотання про долучення доказів, а саме: заяви свідка ОСОБА_1 від 01.10.2021р., колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно положень частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судова колегія зазначає, що положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до положень частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно положень частин 4-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Тобто, чинним Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок подачі відповідачем доказів у справі, при цьому передбачено, що у випадку неможливості подати докази у строк визначений законом, саме на учасника справи покладається обов`язок письмово повідомити суд про неможливість подачі такого доказу і тільки у випадку дотримання учасником справи визначеної процедури допускається долучення таких доказів.

Водночас, зі змісту відзиву поданого відповідачем 07.09.2021р. до господарського суду Харківської області, вбачається, що відповідач не повідомляв суд про можливість подання подачі вказаного доказу.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що підстави поновлення строку для подання відповідного доказу зазначені відповідачем, а саме отримання заяви свідка лише 04.10.2021р. є необґрунтованими, оскільки відповідачем не було надано доказів того, що про цей доказ він не був обізнаний раніше, в тому числі в межах строку на подання відзиву на позов.

У відповідності до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем було порушено порядок подання доказів, не обґрунтовано обставин, які б свідчили про неможливість їх подання разом з відзивом на позов, в порядку частин 3-5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та не доведено причин поважності пропуску строку для надання відповідних доказів, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права господарським судом першої інстанції при розгляді вказаного клопотання та погоджується з висновком суду про відмову в поновленні пропущеного процесуального строку для подання відповідного клопотання про долучення доказів.

Щодо доводів апелянта про необхідність вчинення господарським судом першої інстанції дій щодо повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні внаслідок подання відповідачем відповідного клопотання про призначення експертизи та долучення заяви свідка, судова колегія враховує, що у відповідності до частин 1, 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Як свідчать матеріали справи, у підготовчі судові засідання господарського суду Харківської області, які відбулись 11.08.2021р., 27.09.2021р. представник відповідача не з`являвся, поважності причини нез`явлення суду не повідомляв, у зв`язку з чим, з огляду на сплив строку підготовчого провадження по справі, суд ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2021р. закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Приймаючи до уваги, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено процедури повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, з огляду на те, що судом під час підготовчого провадження досягнуто мети підготовчого провадження та виконано завдання підготовчого засідання, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань чи заяв сторін, які не були вирішені під час підготовчого засідання, а нормами чинного Господарського процесуального кодексу України чітко визначено строки для подання доказів сторонами, судова колегія наголошує на відсутності можливості для повернення у підготовче провадження та відповідно, вважає вказані вище доводи апелянта такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм процесуального законодавства.

Зі змісту апеляційної скарги також вбачається, що апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00грн.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2021р. представником позивача адвокатом Балійчук Л.І. було подано до господарського суду Харківської області клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№23588), в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00грн. (т.1 а.с.165-175).

Відповідно до поданих позивачем доказів, правовідносини між позивачем (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Дефендо Капітал" (надалі - об`єднання) на момент розгляду справи місцевим господарським судом підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021р. (надалі - договір т.1 а.с.13-15), предметом якого є надання правової (правничої) допомоги замовнику у вигляді аналізу наданих замовником документів щодо стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.; збір необхідних для підготовки позовної заяви доказів; складання та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.; складання розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент"; складання розрахунку інфляційних втрат, 3 % річних та пені по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.; складання заяв по суті справи за позовом замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент"; складання заяв з процесуальних питань в справі за позовом замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" (заяв, клопотань і заперечень); представництво інтересів замовника в господарському суді Харківської області під час розгляду справи за позовною заявою замовника; консультування з усіх питань, які виникають у зв`язку з поданням позовної заяви та розглядом справи в господарському суді Харківської області (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість правової допомоги, що надається за цим договором виконавцем, узгоджена сторонами та становить 50000,00грн.

Оплата правової допомоги, передбаченої п.3.1 статті 3 договору здійснюється позивачем протягом п`яти банківських днів з дня підписання цього договору на банківський рахунок виконавця (пункт 3.2. договору).

Приймання - передача наданої правової (правничої) допомоги оформлюється відповідним актом ,який підписується сторонами (пункт 4.1. договору)

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021р., підставою для проведення розрахунків є акт приймання-передачі послуг.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом приймання -передачі наданої правової допомоги від 05.10.2021р. за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021р. та детальним описом правової (правничої) допомоги від 05.10.2021р. Вартість послуг адвокатського об`єднання склала 50000,00грн. (т.1 а.с.1172-175).

З детального опису правової (правничої) допомоги від 05.10.2021р.та акту приймання - передачі від 05.10.2021р. вбачається, що позивачу було надано наступні правничі послуги:

- аналіз наданих ТОВ "Будівельна компанія Промінвестбуд" документів щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.; збір необхідних для підготовки позовної заяви доказів;

- складання та подання до господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.; складання розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент"; складання розрахунку інфляційних втрат, 3 відсотків річних та пені по заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р.;

- складання клопотання до господарського суду Харківської області про приєднання документів до матеріалів справи №922/3019/21 від 05.08.2021р. Відправка клопотання з доданими до нього документами відповідачу поштою. Подання 11.08.2021р. до канцелярії господарського суду Харківської області;

- поїздка до міста Харків - участь в підготовчому засіданні в господарському суді Харківської області 11.08.2021р.;

- складання відповіді на відзив відповідача, відправка його відповідачу та до господарського суду Харківської області;

-складання клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення;

- подання до господарського суду Харківської області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

- поїздка до міста Харків - участь в підготовчому засіданні в господарському суді Харківської області 27.09.2021р.;

- ознайомлення з матеріалами справи в господарському суду Харківської області

- складання клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову (правничу допомогу) від 05.10.2021 р. та детального опису обсягу наданої правової допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021 р., відправка засобами поштового зв`язку відповідачу для подання 06.10.2021 р. до господарського суду Харківської області;

- участь в судових засіданнях в господарському суді Харківської області у справі №922/3019/21;

- консультування з усіх питань, які виникають у зв`язку з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи № 922/3019/21 в господарському суді Харківської області.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" в господарському суді Харківської області здійснювали адвокати Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал" Гуріч О.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю від 25.05.2020р. №1757/10 т.1 а.с.17) на підставі ордеру серії КС№815759 від 22.07.2021р. (т.1 а.с.16) та Балійчук Л.І. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю від 26.02.2004р. №2518/10 т.1 а.с.95) на підставі ордеру серії КС№815776 від 05.08.2021р. (т.1 а.с.94).

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатами Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал " Гуріч О.В. та Балійчук Л.І. дійсно надавалась позивачу професійна правнича допомога, зокрема, було подано позов, а також відповідь на відзив, також дійсно подавались зазначені в описі робіт та акті клопотання.

Крім того, на виконання умов вищевказаного договору позивачем було сплачено 50000,00грн., за отриману правову допомогу, що підтверджується копією платіжного доручення від 29.07.2021р. №1150 на суму 50000,00грн. (т.1 а.с.89).

Отже, за наведених обставин, доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження оплати за послуги надані за договором про надання правової (правничої) допомоги від 22.07.2021р. є безпідставними.

Окрім викладеного, судова колегія також зауважує, що доводи апелянта про те, що позивачем не було доведено належним чином факту оплати витрат адвоката , пов`язаних з наданням правничої допомоги (фактичної сплати), є неприйнятними, оскільки за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі №925/1137/19, від 02.12.2020р. у справі №917/1209/19, від 03.02.2021р. у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021р. у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому згідно з частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що у відзиві на позовну заяву поданому 07.09.2021р. до господарського суду Харківської області відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у даній справі та просив зменшити їх до 10000,00грн., з тих підстав, що заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу є значно завищеними.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

При цьому, колегією суддів досліджено подані позивачем до суду докази, які свідчать про проведену адвокатами Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал " Гуріч О.В. та Балійчук Л.І. роботу (з представництва інтересів позивача в господарському суді першої інстанції) та не встановлено не співмірності вказаних витрат.

Судовою колегією також враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно умов укладеного договору, враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду на виконання робіт №2/КС/20 від 18.09.2020р. в розмірі 259584,45грн. та судом було в повному обсязі задоволено позовні вимоги зважаючи на їх обґрунтованість, виходячи з принципів співмірності та розумності, та приймаючи до уваги заперечення відповідача, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00грн.

Окрім викладеного, під час апеляційного перегляду даної справи позивачем було подано до апеляційного господарського суду клопотання про стягнення з ТОВ "Бест Офер Інвестмент" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн. (вх.№483 від 17.01.2022р.).

До матеріалів справи додано копії документів, які, на думку ТОВ «Будівельна компанія «Промінвестбуд» , підтверджують факт понесення ним відповідних витрат (копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.12.2021р., оригінал детального опису правової (правничої) допомоги наданої Адвокатським об`єднанням "Дефендо Капітал " від 14.01.2022р.; завірену копію акту приймання - передачі наданої правової (правничої) допомоги від 14.01.2022р.; завірену копію виписки по рахунку Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал"; завірену копію платіжного доручення від 13.01.2022р. №1307).

Відповідно до поданих позивачем доказів, правовідносини між позивачем (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Дефендо Капітал " (надалі - об`єднання) під час апеляційного перегляду даної справи підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.12.2021р. (надалі - договір т.2 а.с.69-71), предметом якого є представництво інтересів замовника в Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21; складання відзиву на апеляційну скаргу, відправка його відповідачу та до Східного апеляційного господарського суду; складання заяв по суті справи за позовом замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент"; складання заяв з процесуальних питань в справі за позовом замовника до Товариства з 1 обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" (заяв, клопотань і заперечень); консультування ТОВ "Будівельна компанія "Промінвестбуд" з усіх питань, які виникають у зв`язку із розглядом Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "Бест Офер Інвестмент" в справі №922/3019/21 (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість правової допомоги, що надається за цим договором виконавцем, узгоджена сторонами та становить 25000,00грн.

Оплата правової допомоги, передбаченої пунктом 3.1 договору здійснюється позивачем протягом двох місяців з дня підписання цього договору на банківський рахунок виконавця (пункт 3.2. договору).

Приймання - передача наданої правової (правничої) допомоги оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами (пункт 4.1. договору)

Таким чином, відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.12.2021р., підставою для проведення розрахунків є акт приймання-передачі послуг.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" в Східному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал" Балійчук Л.І. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю від 26.02.2004р. №2518/10 т.1 а.с.95) на підставі ордеру серії АІ №1193371 від 29.12.2021р (т.2 а.с.73).

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом приймання -передачі наданої правової допомоги від 14.01.2022р. за договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.12.2021р. та детальним описом правової (правничої) допомоги від 14.01.2022р. Вартість послуг адвокатського об`єднання склала 25000,00грн. (т.2 а.с.97-98).

З детального опису правової (правничої) допомоги від 14.01.2022р. та акту приймання - передачі від 14.01.2022р. вбачається, що позивачу було надано наступні правничі послуги:

- аналіз та вивчення апеляційної скарги ТОВ "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 - 04.01.2022р. 08:00-11:00год;

- складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Бест Офер Інвестмент", відправлення відповідачу та до Східного апеляційного господарського суду - 05.01.2022р. 08:00- 18:00год., 06.01.2022р. 18:00- 19:00год.;

- складання клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову (правничу допомогу) та детального опису обсягу наданої правової допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.12.2021р., відправка засобами поштового зв`язку відповідачу для подання до Східного апеляційного господарського суду - 14.01.2022р. 11:00-14:00год.;

- представництво інтересів замовника в Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою рішення судом відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 - з 15.01.2022р. по день ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції;

- консультування з усіх питань, які виникають у зв`язку із розглядом Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою рішення судом відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 - з 15.01.2022р. по день ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судова колегія наголошує, що відповідно до частин 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.02.2022р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (вх. №1278), в якому просить суд зменшити судові витрати ТОВ "Будівельна компанія "Промінвестбуд" на професійну правничу допомогу з 25000,00грн. до 10000,00грн.

Колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2018р. у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018р. у справі № 921/2/18, додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019р. у справі № 909/116/19, від 18.03.2021р. у справі № 910/15621/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц.

Верховний Суд також дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018р. у справі № 910/2170/18.

Матеріалами справи №922/3019/21 підтверджується, що інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал" Балійчук Л.І. Безпосередньо адвокат Балійчук Л.І. також був представником позивача в господарському суді першої інстанції на підставі ордеру серії КС№815776 від 05.08.2021р. (т.1 а.с.94).

Отже, обставини справи №922/3019/21 на момент її розгляду в суді апеляційної інстанції представнику позивача були достеменно відомі, та до того ж, рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. було ухвалено на користь позивача, а його правова позиція та доводи, якими він її обґрунтовував протягом часу розгляду справи не змінювались.

При цьому вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору підряду.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) на суму 25000,00грн. не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі наданий акт прийому передачі виконаних робіт та наведений заявником розрахунок не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, на переконання колегії суддів, зазначений в акті окремим пунктом такий вид послуги як аналіз апеляційної скарги є складовою однієї послуги - підготовка відзиву.

Отже, витрачений час на послуги аналізу апеляційної скарги та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, які надавалися протягом 14 годин, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави не відповідає критеріям розумності.

Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що представником позивача до розрахунку було включено такий вид послуги. як направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу та до Східного апеляційного господарського суду, проте, такі види послуг як направлення документів (в даному випадку направлення відзиву) не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 04.11.2019р. у справі №9901/264/19.

Окрім викладеного, судова колегія звертає увагу на те, що відзив на апеляційну скаргу (т.2 а.с.58-68) аргументований подібними доводами, що і відповідь на відзив подана до місцевого господарського суду (т.1 а.с.126-136).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що заявлений до стягнення розмір вказаних витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а отже, судова колегія вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даному випадку має бути зменшений до 10000,00грн.

За наведених обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промінвестбуд" про відшкодування судових витрат в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає частковому задоволенню.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає і статті Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/3019/21 залишити без змін.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промінвестбуд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№483 від від 17.01.2022р.) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Офер Інвестмент" (61103, місто Харків, вул. Дерев`янка буд. 7А, код ЄДРПОУ 42785461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промінвестбуд» (02225, м. Київ, вул Бальзака Оноре де, буд. 16, код ЄДРПОУ 38343596) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн.

Справу направити до господарського суду Харківської області для видачі наказу.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2022р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна